595
Експерти: Прориву в російсько-українських відносинах в 2012 році не буде
— Енергетика
Прориву в політичних і економічних відносинах Росії та України в майбутньому році не очікується - таку думку висловили в середу експерти двох країн під час організованого телемосту Москва - Київ на тему "Російсько-українські відносини. Підсумки 2011 року", пише РИА Новости.
У другій половині грудня відбулися важливі міждержавні зустрічі та події: саміт Україна - Євросоюз, засідання Вищої Євразійської економічної ради та Міждержавної ради Євразійського економічного співтовариства на рівні глав держав, сесія Ради колективної безпеки ОДКБ і ювілейна неформальна зустріч глав держав-учасниць СНД, які завершують політичний рік.
"Жодних проривних ініціатив, які могли б серйозно вплинути на російсько-українські відносини, в наступному році чекати не варто. Це стосується як газової проблеми, так і всього спектру політико-економічних відносин двох країн", - вважає гендиректор Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов.
Торкаючись газового питання, яке є мало не основним у взаєминах країн-сусідів, експерт відзначив, що ніяких зрушень тут не передбачається. "Контракт є. І якщо Україна не обманює і збирається його виконувати, платити раніше обумовлену ціну, хоча і вважає її, як і раніше, грабіжницькою, то ніщо не заважає нам почаркуватися келихами шампанського і не чекати 1-2 січня перекриття газу - суто психологічно всі звикли, що новорічні свята не обходяться без чергового "газового конфлікту". Але зараз підстав для такого драматичного розвитку подій немає", - сказав він.
При цьому Симонов зазначив, що проблема зберігається. "До кінця року ми не домовимося. Ми входимо в новий рік зі старими проблемами і старими ідеями. За рік ми тільки відшліфували наші позиції, але вони не змінилися. Україна каже: дайте нам дешевий газ. Ми відповідаємо: не питання, але дайте нам частку в "трубі", - підкреслив експерт.
З тим, що переговори щодо газової проблеми нагадують біг на місці, згоден і незалежний український експерт Валентин Землянський. За його словами, ціна 416 доларів за тисячу кубів російського газу лягає важким тягарем на український бюджет. "Контракт Україна, хоч і з останніх сил, але виконує, розраховується", - зазначив він.
При цьому київський експерт відзначив низку позитивних моментів, щодо яких вдалося дійти консенсусу. "5 грудня було підписано додаткову угоду до чинного контракту. Для України це було значне полегшення, тому що дозволило при розрахунках з "Газпромом" оплачувати газ в кінці наступного місяця від місяця поставки. І, звичайно, вхід в рублеву зону, яка дозволила оплачувати поставки газу російською валютою", - підкреслив Землянський.
Говорячи про перегляд умов контракту в цілому, він висловив думку, що "це питання більшою мірою політичне", і пов'язав можливі зміни з виборчою президентською кампанією в Росії. При цьому Землянський визнав, що готується міжурядова угода з питання ціни газу, яка дозволить знизити оплату хоча б на строкову перспективу, так як передбачає зниження тарифів строком не більш ніж на один рік.
Експерти торкнулися і інтеграційних процесів, в яких Україна, на думку більшості, бере участь неактивно або не бере участі зовсім.
"Припускати, що Київ піде на серйозні інтеграційні контакти з Росією чи виявиться залученим в існуючі або такі, що формуються, багатосторонні інтеграційні формати, нереально. Головний вектор зовнішньоекономічних зв'язків України заданий - це євроорієнтація. З можливою перспективою євроінтеграції. У зв'язку з цим вектор СНД, російський вектор і в цілому східний вектор будуть присутні, але зближення не відбудеться", - вважає провідний науковий співробітник Центру проблем глобалізації російської економіки Інституту економіки РАН Лідія Косікова.
За її словами, навіть газове питання для України могло би бути вирішене, якби вона інакше відреагувала на пропозиції про вступ до Митного союзу, створення спільних підприємств або передачі власної газотранспортної системи під російський контроль в тому чи іншому вигляді. "Але та ж ідея Митного союзу не знайшла відгуку, хоча в України є альтернативна платформа, відмінна від офіційної позиції, яка обґрунтовує вигоди від вступу до цього інтеграційного об'єднання", - сказала московський експерт.
При цьому Косікова зазначила, що якісь кроки з більш широкої взаємодії Україна все ж робить. "Київ приєднався до угоди про Зону вільної торгівлі в рамках СНД. Вона підписана і готується до ратифікації. Це дає можливість Україні орієнтуватися на великий російський і есендівський ринки, так як на сьогодні сюди йде третина експорту країни", - нагадала вона.
"Але таких зрушень, які б говорили про те, що Україна готова зрушитись до багатостороннього формату, немає. Але вступати в Митний союз або входити в Євразійський економічний союз Україна не збирається. У цьому плані якогось перелому немає", - підкреслила Косікова.
У тому, що вектор українського розвитку не зміниться найближчим часом, переконаний і директор українського Інституту економічних досліджень і політичних консультацій професор Ігор Бураковський. "Україна займає сьогодні досить прагматичну позицію, яка пов'язана з бажанням зміцнювати становище не тільки на просторі СНД, хоча вона з готовністю відгукнулася на ідею Зони вільної торгівлі на цьому просторі", - сказав він.
Гендиректор російського Центру політичної інформації Олексій Мухін вважає, що жодних сюрпризів у відносинах двох країн майбутній політичний і економічний рік не принесе. При цьому він вважає, що кроки назустріч повинен робити насамперед Київ.
"Україна схожа на дівчину, яка ходить між двома будинками потенційних женихів, але ніяк не може визначитися. З цього виростають дві великі проблеми. Перша: дівчина старіє, тобто економіка України може ослабнути внаслідок такої невизначеності. І друга: у наречених можуть помінятися плани. Я маю на увазі Європейський союз і Росію, яка розвиває проект Митного та Євразійського економічного союзів. І дівчина в підсумку може залишитися без шлюбу, в результаті чого в економіки України можуть виникнути великі проблеми", - підсумував політолог.
Президент Центру системного аналізу та прогнозування України Ростислав Іщенко також вважає, що в сьогоднішніх непростих відносинах між Києвом і Москвою винне українське керівництво.
"Російське керівництво займає цілком зрозумілу і прагматичну позицію. Оскільки поки товстий схудне, тонкий помре (а Росії-то взагалі і худнути не доводиться, тому що Україна платить ціну на газ, яка цілком влаштовує і "Газпром", і російський уряд). Так що Москва може чекати, поки порозумнішає український уряд і буде прийнята одна з російських пропозицій, або поки українська економіка остаточно загнеться і все можна буде придбати у нас за формулою "долар за завод". Звичайно, краще дружити будинками, краще разом укладати взаємовигідні угоди. Але якщо не доходить, то доводиться чекати, поки дійде", - сказав він.
Україна веде з РФ тривалі переговори про зниження ціни на газ, яку Київ вважає несправедливою, а самі контракти - "кабальними". Росія ж домагається в обмін на перегляд ціни доступу до управління українською газотранспортною системою (ГТС). Київ згодний на створення консорціуму на базі ГТС, проте поки не ясно, чи буде це двосторонній україно-російський консорціум, чи в нього увійдуть і європейські компанії.
Переговори щодо ціни на газ навряд чи завершаться до кінця поточного року, хоча саме такі терміни озвучувалися раніше.
Ціна природного газу для України в четвертому кварталі 2011 року становить близько 400 доларів за тисячу кубометрів. Уряд України закладає в проект бюджету на 2012 рік, який готується до другого читання в парламенті в найближчу п'ятницю, середньорічну ціну на російський газ на рівні 416 доларів за тисячу кубів.
За матеріалами: РІА Новини
Поділитися новиною
