1385
Хорошого потроху
— Казна та Політика
Вчора в Києві на XV саміті Україна-ЄС завершилися переговори щодо Угоди про використання про асоціацію (УА). Як і очікувалося, в документі не зафіксована європейська перспектива країни. Прес-конференція за участю президентів показала розбіжність позицій Києва і Брюсселя у сфері енергетики, крім того, Євросоюз підтвердив свою стурбованість політичною ситуацією в Україні. Проте саміт можна вважати успішним - українські дипломати домоглися максимально можливого в нинішній ситуації. Сторони погодили договір про спрощення візового режиму, ЄС пообіцяв парафувати УА без прив'язки до стану демократії в країні, а президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу допустив тіснішу інтеграцію України і ЄС в майбутньому.
Про те, що ювілейний XV Саміт Україна-ЄС стане знаковим в історії взаємин Києва і Брюсселя, українська влада заявляла протягом останніх двох років. Спочатку в адміністрації президента (АП) та уряді прогнозували, що на саміті буде підписано Угоду про асоціацію. Потім, коли стала очевидна нереальність виконання цього завдання, мова вже йшла про парафування договору. Однак і цього домогтися не вдалося - на вчорашній день текст УА не був узгоджений технічними службами обох сторін, до того ж президентам залишалося схвалити рішення щодо фіксації в документі перспективи членства, на якій офіційно наполягав Київ.
Перед початком саміту президент Віктор Янукович зустрівся в АП зі своїми європейськими колегами - президентом Європейської ради Херманом ван Ромпеєм і президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу. На зустріч відводилося 40 хвилин, але графік виявився безнадійно зірваний - лідери провели за закритими дверима на дві години довше. "Ми не знаємо, про що вони говорили, адже всі їхні рішення були підготовлені заздалегідь, а в підсумкову заяву виявилися внесені лише невеликі правки. Очевидно, мова йшла про ситуацію в Україні", - поділився з один з європейських дипломатів.
Головним підсумком саміту стало офіційне завершення переговорів щодо УА. Документ поки не оприлюднюється, але "Ъ" став відомий текст узгоджених положень преамбули. Як і припускали раніше експерти і джерела, пункт про перспективу членства України в договорі відсутній. Немає в ньому і згадки про 49-у статтю Європейського договору, що передбачає право європейських держав подавати заявку на членство в ЄС - це формулювання розглядалося Києвом як одне з компромісних.
"Єдине, на що ми погодилися - це згадка про європейську ідентичність України. Але і ця фраза записана не в тій редакції, на якій наполягав Київ, і не може розцінюватися як вказівку на європейську перспективу", - розповів високопоставлений європейський дипломат. За наявною інформацією, даний пункт свідчить, що ЄС "бере до відома" інформацію про європейську ідентичність України - на більше країни-члени ЄС поки не згодні.
Між тим чітка декларація перспективи членства прозвучала в заяві української сторони за підсумками переговорів. "Україна виходить з того, що кожна європейська держава може претендувати на повноцінне членство в ЄС", - заявив Віктор Янукович. Варто зазначити, що за рамками саміту Баррозу також дозволив собі натякнути на майбутнє Києва в ЄС. "Так, ми будемо разом... Ми вважаємо, що Україна є членом європейської сім'ї", - заявив він учора ввечері на зустрічі з представниками громадських організацій.
У питаннях, не пов'язаних з текстом УА, Україна досягла безумовного успіху. Лідери ЄС вперше визнали, що мають намір парафувати договір без оглядки на проблеми з демократією в країні, в той час як до недавнього часу навіть ця процедура була під питанням. "Ми готові парафувати угоду, як тільки буде завершена технічна робота... Ми хотіли б підписати її якомога швидше, але цей крок залежить від політичних обставин", - заявив Херман ван Ромпей. Учора перший віце-прем'єр Андрій Клюєв повідомив, що на технічне доопрацювання тексту УА буде потрібно "місяць-півтора". Втім, не всі учасники української переговорної команди поділяють цей прогноз. "Можливо, парафування вдасться провести лише в березні", - поділилося джерело.
Ще одним досягненням Києва стала неофіційна згода брюссельських чиновників оприлюднити договір відразу після парафування, в обхід традиційних правил конфіденційності міжнародних договорів. З проханням про оприлюднення угоди раніше виступали представники українських експертних організацій.
За підсумками саміту Віктор Янукович оголосив ще про одне досягнення - Київ домовився про пом'якшення візового режиму для в'їзду українців до країн Євросоюзу. "Хочу привітати внесення змін до чинної угоди про лібералізацію візового режиму", - сказав президент. Співрозмовники в переговорних групах поспішили уточнити, що глава держави дещо випередив події: вчора були узгоджені ключові політичні положення нового договору, але сам його текст поки що не готовий до підписання. "Угоду про візову лібералізацію буде укладено дуже скоро - думаю, на початку січня", - заявив один з європейських дипломатів.
Даний договір повинен істотно підвищити клас шенгенських віз, що видаються українцям. Так, у чинній угоді між Україною і Євросоюзом декларується, що громадянам, які часто відвідують країни ЄС, повинні видаватися багаторазові візи терміном "до року", а для окремих категорій - "до п'яти років". Зараз багато європейських консульств користуються нечіткістю формулювання і видають мультивізи на короткий термін - на місяць, а то й на кілька днів, тим самим змушуючи українців знову звертатися по візу перед кожною наступною поїздкою. У новому договорі визначення термінів будуть уточнені, і з'являться слова "рік" і "п'ять років" відповідно.
Збільшиться також кількість безкоштовних віз, які видаються країнами ЄС. Від візового збору будуть звільнені представники недержавних структур, будь-яких професійних об'єднань і релігійних організацій. "П'ятирічні візи - це практично безвізовий режим. До того ж більшість громадян при бажанні зможуть довести, що є членами того чи іншого профоб'єднання або релігійної громади і не платити за візу", - заявляв раніше, обговорюючи з журналістами переговори з ЄС щодо цього питання, глава департаменту консульської служби МЗС Андрій Олефіров.
За інформацією Комерсант-Україна, під час переговорів українська сторона вимагала від ЄС також скасувати оплату вартості послуг візових центрів - комерційних посередників при консульствах - для малозабезпечених громадян, наприклад пенсіонерів. Цього досягти не вдалося, визнав у розмові високопоставлений український дипломат: "Європейські партнери пояснили нам, що це дуже важко реалізувати. Але ми домовилися про інше поліпшення: ЄС скасовує оплату за терміновість оформлення візи (у деяких консульствах оплачується за подвійним тарифом)".
Варто зазначити, що вищеописані зміни не наберуть чинності відразу після підписання змін до угоди про лібералізацію візового режиму, оскільки узгоджений договір треба ратифікувати парламентам країн-членів ЄС. Як правило, цей процес займає близько двох років.
З інших тем, що обговорювалися на саміті, необхідно виділити енергетику. Ще до візиту в Київ Херман ван Ромпей заявив про стурбованість Брюсселя щодо цього питання. Раніше під час газових переговорів Москва зажадала, щоб Київ вийшов з договору про європейське енергетичне співтовариство. Вчора Віктор Янукович не дав прямої відповіді на запитання журналістів про можливість такого сценарію, але зазначив, що Київ поки незадоволений результатами свого вступу до цієї організації. "Приєднуючись, ми прийняли умови, передбачені співтовариством. Але, на жаль, з боку співтовариства ці умови порушуються, і це відбувається не в інтересах України. Приклад - будівництво "Південного потоку" і підземних сховищ газу на території Сербії. Значення української ГТС девальвується", - обурився президент.
Представники ЄС утрималися від реакції на це зауваження. Баррозу зазначив лише, що "очікує від України дотримання зобов'язань". Тим часом стали відомі подробиці переговорів Києва і Брюсселя з цього питання. "Україна дала зрозуміти, що хотіла б відмовитися від імплементації третього енергопакета, невигідного Росії, який вимагає поділу виробників енергоносіїв і компаній, що займаються транзитом. Але дискусія з цього питання триває. Ми говоримо: якщо ви інтегруєте в європейський ринок, то рано чи пізно повинні прийняти всі наші правила, - розповів європейський дипломат, який брав участь у вчорашніх переговорах.- Втім, нас запевнили, що повної відмови від членства в співтоваристві не буде".
Саміт Україна-Євросоюз супроводжувався акціями протесту в Києві. Найбільш численним був пікет прихильників екс-прем'єра Юлії Тимошенко: близько 700 осіб розташувалися на вулиці Банковій. Партійних прапорів у них не було, але деякі тримали плакати із закликами "До Європи без Януковича!" і "Свободу політичним в'язням". Акція пройшла без пригод - мітингувальники кілька годин простояли перед кордонами міліціонерів і співробітників спецпідрозділу "Беркут", після чого розійшлися.
Більш скандальною вийшла акція активістів громадських організацій "Коаліція учасників помаранчевої революції" (КУПР) і "Чорний комітет". Рано вранці вони з'явилися на перетині вулиць Інститутської і Банкової з плакатами, що містять гасла англійською мовою, які свідчили: "Відкрийте вікно в Європу" і "Хочемо в Європу". Перед металевою огорожею учасники акції розгорнули великий прапор Європейського союзу і спробували пройти до будівлі адміністрації президента. Як тільки вони почали розхитувати огорожі, бійці "Беркута" взяли їх у кільце, а через кілька хвилин затримали і посадили в автозак, на який з криками "Ви порушуєте право на протест!" встигла підійнятися одна з учасниць акції. Її і ще 14 активістів, серед яких опинилися керівники КУПР і "Чорного комітету" Сергій Мельниченко і Богдан Тицький, співробітники правоохоронних органів доставили в Печерський РВВС.
Після шести годин перебування у відділенні заступник голови КУПР Петро Михайленко пригрозив співробітникам міліції, що переріже собі вени склом, виявленим опозиціонерами в кімнаті, куди їх помістили. "Це повне беззаконня і фашизм. Коли після закінчення трьох годин, на які міліція має право затримувати, ми спробували вийти з відділення, сюди увірвалися бійці "Беркута" і нанесли удари кільком із нас", - по телефону розповів Михайленко.
Виручати протестуючих у відділення приїхали народні депутати Володимир Ар'єв ("Наша Україна-Народна самооборона"), Андрій Павловський та Наталя Королевська (обидва - "БЮТ-Батьківщина"). Тільки після їх появи учасників акції почали відпускати, попередньо склавши на кожного з них протоколи про адміністративні порушення. Так, їм інкримінуються ст. 173 Кодексу про адміністративні правопорушення ("дрібне хуліганство"; передбачає покарання у вигляді виправних робіт на термін до 60 годин) і ст. 185-1 ("порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій"; максимальне покарання - арешт на 15 діб). Останній з активістів був відпущений на свободу близько 18.00.
Артем Скоропадський, Сергій Сидоренко
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
