1175
Що нам робити з СОТ?
— Казна та Політика
Декілька галузевих лобістів активно борються за перегляд умов участі України в СОТ, точніше - за підвищення імпортних мит. Але інші країни-члени вдадуться до контрзаходів, і в підсумку Україна може тільки програти. До того ж імпорт стимулює загальну якість товарів на внутрішніх ринках, змушуючи нацвиробника працювати над своєю конкурентоспроможністю.
Про перегляд умов членства України у Світовій організації предметно заговорили восени. Прем'єр-міністр Микола Азаров в Ялті на міжнародному економічному форумі "Європейські стратегії" заявив, що "зараз такий момент, можна починати переговори із СОТ про зміну позицій на нашу користь". І додав: вступивши до цієї організації, країна в чомусь виграла, в чомусь програла.
Під "таким моментом" розуміють можливість раз на три роки переглядати умови членства (включаючи ставки імпортних мит) з об'єктивних причин. Україна вступила до об'єднання в 2008 році, і відтоді якраз пройшло три роки. Що ж до причин, то в Кабміні посилаються на негативний вплив світової економічної кризи.
Подібній постановці питання передувала активна лобістська робота Федерації роботодавців (ФРУ), яку очолює бізнесмен Дмитро Фірташ. У вересні Федерація зажадала від уряду в стислі терміни звернутися в СОТ щодо зміни правил участі. Д.Фірташ зазначив, що при вступі до СОТ колишня влада не розглянула всіх вимог бізнесу, не захистила його повністю. На думку бізнесмена, влада і бізнес повинні виступити єдиною командою і виправити допущені прорахунки.
І до грудня Кабмін подав заявку на перегляд умов. За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Володимира Бандурова, ініційований перегляд митних ставок. При цьому згідно ст.XXVIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі країна починає консультації із зацікавленими членами СОТ про зміну торгових мит.
Чи є подібні прецеденти з боку інших країн? У Кабміні запевняють, що більш ніж достатньо. На одній з нещодавніх колегій уряду прем'єр повідомив: у 2009-11 роках право перегляду мит зарезервували за собою 36 держав-учасниць СОТ, включаючи Бразилію, Японію, Індію, Туреччину, Швейцарію, а також Євросоюз як такий. І в історії організації вже є приклади, коли під впливом тих чи інших факторів митні й тарифні правила мінялися, правда, позитивних рішень починаючи з 1995 року було всього 8.
Параметри атаки
На користь перегляду умов участі наводяться різні фактори, починаючи з макроекономічних. Так, заступник голови ради ФРУ Дмитро Олійник робить акцент на тенденції зростання від’ємного сальдо національного торговельного балансу: за 10 місяців 2011 воно досягло 11,372 млрд дол., що аж на 65,3% більше, ніж роком раніше. І хоча експорт у звітний період зріс на 35,8% до 55,668 млрд дол. - імпорт випереджає його за темпами приросту (+40,1%, до 67,04 млрд дол.).
Для порівняння в ФРУ наводять цифри за два попередні роки членства в СОТ: у 2009 році від'ємне сальдо становило -5,733 млрд дол., в минулому році збільшилася до -9,309 млрд дол. За результатами 2011 р. негативний баланс зовнішньої торгівлі може досягти 12,5-13 млрд дол.
Крім того, підкреслюється, що втрат від приєднання до СОТ зазнали практично всі базові галузі. "Постраждали сільське господарство, легка промисловість, машинобудування, металургія, хімія. Імпорт спростили, а ось експорт - не особливо, хоча правила організації припускають вільне переміщення товарів і послуг. Наприклад, поставки нашої азотної продукції в ЄС обмежені санкціями, тоді як імпорт фосфорних добрив зростає. А для окремих хімзаводів Росії загороджувальні заходи скасовані. Питається, навіщо вступати, якщо від цього тільки гірше", - підкреслив Д.Олійник.
Голова Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) Анатолій Кінах додає: багато видів товарів, що ввозяться, країна здатна виробляти сама, як на існуючих потужностях, так і в рамках нових СП із зарубіжними партнерами. Так, ключовим ініціатором зміни принципів участі в СОТ став вітчизняний автопром в особі ЗАТ "Атолл Холдинг" (власник відомої компанії "Єврокар"). Автовиробники незадоволені тим, що зі вступом до СОТ імпортні мита на легкові авто впали з 25% до 10%, і приплив іномарок на внутрішній ринок помітно посилився. Хоча в країні діє декілька підприємств зі складання іноземних моделей, змушених конкурувати з імпортерами готових авто.
Імпортозаміщення можливе і щодо деяких груп хімічної, харчової, текстильної продукції, впевнений А.Кінах. В країну прийшли впливові міжнародні компанії (особливо у сфері фінансів і послуг), з якими складно конкурувати українським операторам. "До того ж тепер неприпустимі деякі держдотації промисловості, від чого особливо постраждали автопром і суднобудування, - підкреслює економіст. - Виграла від СОТ хіба що металургія, для якої спростили експорт в Євросоюз".
Але і ці спрощення часткові: зараз експорт з України піддається обмеженням щодо 37 товарних груп на більш ніж 1,2 млрд дол. щорічно, констатують у ФПУ. У тому числі це 6 різних розслідувань, що стосуються і металопродукції. Діють 20 антидемпінгових заходів (компенсаційні мита, цінові зобов'язання країни-імпортера).
Кінах уточнює: перегляд митних та інших умов членства в СОТ не означає ослаблення співпраці з цією структурою. Пропозиції Києва будуть носити "секторальний" характер, торкаючись конкретних галузей і товарних груп. Голова УСПП вважає, що корекція торговельних правил може зачепити свинину, цукор-сирець, фосфорні добрива, легкові авто та ін.
З іншого боку
Але експерти Мінпрому не схильні розглядати ситуацію однобоко і помічають, що товарний імпорт не можна вважати однозначним злом для ринку та економіки. Так, у Центрі антикризових досліджень називають зростання від’ємного торговельного сальдо швидше позитивним сигналом, що вказує на відновлення внутрішнього попиту й активізацію промвиробництва. Хоча і визнають, що обслуговування від’ємного сальдо послаблює валютні резерви Нацбанку. Також показники імпорту зростають через подорожчання енергоносіїв, частка яких у структурі товарних поставок в країну за підсумками 10 місяців 2011 р. склала 34,9% проти 32,3% роком раніше. Це найбільша стаття імпорту, а товарна група (механічні машини), що стоїть на другому місці, відстає на порядок і займає в структурі ввезення лише 8,6%. А імпорт енергоносіїв в країну поки неминучий і не може бути заміщений в найближчій перспективі.
Відповідно, за загальними обсягами імпорту лідирує основний постачальник газу і нафти, РФ - 36,1%, а ця країна у СОТ, як відомо, не входила. Зазначимо, ще 4,9% припадає на Білорусь, а в цілому на СНД - 45,6%. Тобто ввезення товарів майже наполовину визначається країнами, не членами СОТ.
Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко доповнює: до обвалу сальдо причетне і обмеження Кабміном експорту зернових, скасоване зовсім недавно. Він вважає, що через цю заборону Україна втратила сотні мільйонів доларів, які могли б послабити негативний баланс. А також рекомендує замість штучних обмежень задуматися про деяке ослаблення курсу гривні, що підвищило б конкурентоспроможність національного експорту.
Далі, за оцінкою колишнього міністра економіки Володимира Ланового, імпорт корисний вітчизняним ринків, бо підстьобує конкуренцію. Фахівець вважає, що імпортозаміщення не повинно бути штучним, за рахунок субсидування промисловості і тим більше ввізних бар'єрів. "Тепличні умови (включаючи механізми держінвестування) можуть покрити витрати і знизити собівартість, але не забезпечити заводу конкурентоспроможність, - говорить екс-міністр. - Навпаки, пільги розхолоджують, призводять до спаду якості продукції і перетворюються на державне фінансування збитковості. Тоді як чесна ринкова боротьба з сильними суперниками змушує бути сильнішим, ефективнішим, динамічнішим. А це якраз і веде до реального, а не формального зміцнення конкурентних позицій внутрішніх виробників".
Не зробити б гірше
Тож не факт, що з імпортом і СОТ взагалі потрібно боротися, вважає О.Устенко. Тим більше що в обмін на перегляд мит інші країни-члени організації висунуть свої завищені умови, з якими Києву доведеться рахуватися. "Переговори повинні базуватися на економічному та політичному аналізі наслідків підвищення ввізних ставок з урахуванням тих компенсаційних заходів, яких вимагатимуть від нас країни-члени СОТ", - визнає та М.Азаров. У числі таких вимог буде посилення Україною самообмежень щодо важливих експортних позицій, включаючи метал, хімічну, харчову продукцію, припускає В.Лановий.
Крім того, навіть сама постановка питання про перегляд умов участі в СОТ може різко ускладнити переговори про асоціацію та зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. Не даремно прем'єр зробив спеціальну обмовку: пропозиції про зміну зобов'язань країни по лінії СОТ не повинні зачіпати питання, що стосуються угоди про ЗВТ з Брюсселем. І так вже Єврокомісія допустила, що "з технічних причин" ця угода може не бути парафована на сьогоднішньому саміті Україна - ЄС, хоча раніше обидві сторони декларували, що саме так воно і буде.
Так, аналітики згодні: від можливого скорочення імпорту реально виграють і автопром, і хімія, і харчова індустрія. У цих сферах будуть активніше зростати виробництво та продажі. У "боротьбі із СОТ" нескладно простежити інтереси конкретних бізнес-груп, скажімо, на хімічному ринку. Але позитивний ефект може виявитися короткостроковим і локальним: впливові учасники СОТ "помстяться", і це вдарить по всіх головних експортних галузях, починаючи з ГМК і АПК. Причому це стосується не тільки країн Заходу, але й того ж Китаю, який постарається використати ситуацію для посилення впливу на українські ринки. Як і Росія, яка, до речі, навесні відкритим текстом запропонувала Києву відмовитися від участі в СОТ в обмін на входження до Митного союзу.
Той же Д.Фірташ вважає, що Україна може стати новим центром економічного зростання Європи на тлі загострення кризи в єврозоні. Але непродумана зміна параметрів участі країни в СОТ може лише завадити такому становленню.
Андрій Боярунець
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
