801
Прогнози для ГМК - зростання мінімальний, але обвалу не очікується
Світова металургія в цілому оговталася від кризи, чого, на жаль, не скажеш про українських сталеварів. Показники свідчать - в 2011 році виробництво сталі в світі досягне чергового історичного максимуму, перевищивши 1,5 млрд. тонн. Тоді як Україна виплавить всього близько 35 млн. тонн сталі, вийшовши таким чином тільки на рівень 2003 року і продовжуючи відставати від рекордного 2007-го на цілих 8 млн. тонн.
Зростання металургійного виробництва в 2012 році очікується на рівні 3,2%, що теж не вселяє особливого оптимізму. З іншого боку, добре вже те, що на тлі приходу до Європи другої хвилі кризи, українським металургам не обіцяють падіння. Є і ще один явний позитив - у країні різко зріс внутрішній ринок споживання металопрокату, що хоч якось компенсувало метпідприємствам втрати на зовнішніх ринках. Експерти також вважають, що наступний рік стане початком кінця домінування залізної руди над металопрокатом у структурі експорту вітчизняного ГМК.
Не в ЄС, але разом з ним
Як всі добре пам'ятають, кризу 2008 року в Україні металурги відчули на собі одними з перших. Природно, що прихід в Україну другої хвилі кризи також пов'язували зі спадом в гірничо-металургійному комплексі. Однак, як вважають експерти, повторення сценарію першої половини 2009-го року, коли наші металурги скоротили виробництво мало не вдвічі, в 2012 році нам не загрожує. За словами директора Державного підприємства "Укрпромзовнішекспертиза" Володимира Власюка, почавши своє зниження в IV кварталі поточного року, ціни на довгомірний металопрокат вже більше двох тижнів залишаються стабільними, що може свідчити про те, що вони досягли свого мінімуму. "В результаті ми очікуємо, що ціни на прокат до кінця року трохи піднімуться", - додав експерт.
В "Укрпромзовнішекспертизі" (УПЕ) відзначають, що поглиблення фінансових проблем в Європі і загроза нової кризи призвели до скорочення продажів на європейському ринку металопрокату і падіння цін на нього. Так у вересні-листопаді 2011 року вартість однієї тонни прокату в середньому знизилася на 90-100 доларів. У той же час, за даними УПЕ, реальне споживання металопрокату зменшилося в єврозоні не так критично. Згідно з прогнозами експертів УПЕ, середньорічні ціни на метал в 2012 році будуть нижчі від цін 2011 року на 20-25 доларів. Разом з тим, пом'якшити зниження цін на металопрокат допоможе здешевлення собівартості виробництва. У 2012 році ціна заготовки зменшиться порівняно з поточним роком на 28 доларів. Таким чином, рентабельність вітчизняних метпідприємств теоретично повинна зберегтися на нинішньому рівні. Але все не так просто, проблема полягає в тому, що в наступному році на ринках сталі конкуренція ще більше посилиться. Нинішній рік наочно демонструє невтішні для українських металургів тенденції.
Так, за інформацією УПЕ, основний приріст виробництва сталі в 2011 році забезпечить Китай - плюс 66 млн. тонн, відбудеться і деяке відновлення виплавки сталі в ЄС - плюс 8,4 млн. тонн. Північна Америка наростила виробництво на 7,6 млн. тонн. На думку В.Власюка, особливо неприємним для України є той факт, що в 2011 році збільшила Виготовлення прокату на 4,5 млн. тонн Туреччина. "Раніше ми в Туреччину сталь поставляли, а тепер цей ринок для України дуже сильно скоротився", - сказав експерт. Нагадаємо, що загальносвітове виробництво сталі в 2011 році очікується на рівні 1,5 млрд. тонн. У наступному році УПЕ прогнозує черговий історичний максимум виробництва сталі у світі - 1 млрд. 564 млн. тонн.
При цьому, вже в році, що минає, металурги гостро відчували дефіцит ринків збуту. "У 2011 році розрив між існуючими сталеплавильними потужностями і місткістю ринку сталі ще збільшився. Якщо виробничі потужності становлять близько 2 млрд. тонн сталі на рік, то обсяги реального виробництва тільки 1,5 мільярда тонн. В результаті, учасників ринку сталі можна розділити на тих, хто здобув, і тих, хто втратив. З початком кризи Україна продовжує втрачати експортні ринки. Максимум експорту у нас був в 2007 році, коли ми експортували 28,2 млн. тонн металопрокату, а цього року ми експортуємо тільки 22,5 млн тонн. Особливо тривожно, що обсяги експорту скоротилися не тільки в порівнянні з докризовими показниками, але і зменшилися на 1,5 млн. тонн в порівнянні з 2010 роком ", - підкреслює В.Власюк.
Ще одним неприємним моментом він вважає той факт, що втрачаючи обсяги експорту на своїх традиційних ринках (Туреччина, Південно-східна Азія, Близький Схід), українські металурги наростили поставки на ринок ЄС. "У 2011 році приріст поставок українського металопрокату до Європи склав 1,8 млн. тонн, скоро ми будемо поставляти на європейський ринок майже третину всього свого експорту. Ця ситуація ризикована можливістю порушення стосовно України антидемпінгових розслідувань з боку Євросоюзу. Єврофер, що об'єднує європейських виробників сталі, вже ставить Україну на перше місце серед тих країн, які різко збільшили експорт сталі в Європу", - зазначив експерт.
Ну і найсумніше полягає в тому, що в "Укрпромзовнішекспертизі" не знають - на які ринки Україна могла б збільшити постачання свого металопрокату. "Сьогодні у нас немає інформації про те, що десь у світі є можливість зростання експортних ринків сталі", - констатував В.Власюк.
Укладаючи огляд світового ринку сталі, експерт підкреслив, що поки увесь інший світ нарощує виробництво, перевищуючи докризові обсяги виплавки, лише Євросоюз, а разом з ним і Україна, так і не відновилися.
Внутрішні резерви під великим питанням
Але як би там не було а в 2011 році українські металурги все ж збільшили обсяги виробництва, а значить знайшли і додаткові ринки збуту. Очікується, що в 2011 році в Україні буде виплавлено 34,8 млн. тонн сталі, що на 1,2 млн. тонн або на 3,5% більше, ніж у 2010 році.
"Цього року ми очікуємо, що 9,2 млн. тонн металопрокату, виробленого на українських підприємствах, буде реалізовано на внутрішньому ринку. Це на 2,1 млн. тонн більше, ніж у минулому році. Тільки внутрішній ринок дозволив в 2011 році наростити виплавку сталі в Україні", - говорить В.Власюк. Але зрозуміло, що збільшення споживання металопрокату на внутрішньому ринку стало можливим тільки завдяки реалізації інфраструктурних та будівельних проектів в рамках підготовки до ЄВРО-2012. Таким чином, сподіватися на збереження тенденцій зростання на внутрішньоукраїнському ринку металопрокату в 2012 році можна тільки, якщо в держбюджеті будуть вишукані кошти для продовження поновлення зношеної інфраструктури в таких сферах як автомобільні і дороги і залізниці, житлово-комунальне господарство, машинобудування, ну і сама гірничо- металургійна галузь потребує глибокої модернізації. Але навіть у цьому випадку, за оцінкою УПЕ, зростання виплавки сталі в Україні не перевищить в 2012 році 35,9 млн тонн, що всього лише на 3,2% більше ніж очікуване виробництво 2011 року.
З металургів у рудокопи і назад
В останні декілька років багато говорилося про те, що з приходом кризи меткомпанії України, які мають у своїй структурі гірничо-рудне виробництво, почали все більше заробляти на експорті залізо-рудного концентрату, одночасно скорочуючи виплавку "нерентабельної" сталі.
Як відзначає начальник аналітичного відділу УПА Олександр Крайніков, іноді навіть складалося враження, що ринок залізної руди домінує над ринком сталі для українських меткомпаній. "Однак, за нашими оцінками, у найближчі роки сировина повинна повернутися на те місце, яке йому спочатку визначено. Тобто сировина буде грати роль базису для металургійного виробництва, а не конкурувати з металопродукцією за рівнем прибутковості. Події поточного року показують, що ціни на сировину стали неприйнятними для виробників металопрокату, тому на всіх сировинних ринках намітився стійкий тренд на зниження цін. Вартість зрс на спотових ринках впала зі 190 до 130-140 доларів за тонну і продовжує дрейфувати на цьому рівні. Причини в тому, що з одного боку темпи зростання попиту на металопрокат помітно знизяться в наступному році, а з іншого боку в світі будуть введені в експлуатацію нові потужності з видобутку залізної руди та коксівного вугілля, які були закладені ще в докризовий період. В результаті на тлі сповільнення зростання попиту на залізну руду, ми бачимо збільшення її виробництва, як наслідок ми прогнозуємо середню ціну на руду в 2012 році на 8% нижче ніж в 2011 році. Аналогічна ситуація буде спостерігатися і на ринку коксівного вугілля, тільки на нього ціна може впасти ще більше", - вважає експерт.
На його думку, єдиний вид металургійної сировини, яка подорожчає в 2012 р. - це металобрухт. "Ситуація на ринку брухту буде напруженою, пояснюється це тим, що в Україні планується введення в експлуатацію нового електросталеплавильного підприємства - "Дніпросталь", для якого лом буде основною сировиною. При цьому досить складно наростити обсяги заготівлі брухту, так само, як це можна зробити з зрс або коксом. У той же час ми не бачимо передумов для різкого подорожчання брухту", - сказав О.Крайніков.
Він також відзначив специфіку заготовки українського ринку брухту, яка помітно відрізняється від загальноприйнятої в світі практики. "У всьому світі в обсягах заготівлі брухту 40-50% припадає на машинобудівні підприємства, які в процесі виробництва своєї продукції генерують значні обсяги відходів металу. У нас на машинобудування припадає відносно невелика частка. Крім того великі обсяги брухту в Україні переробляються в напівфабрикати типу слябів або квадратної заготовки, що експортуються за межі країни. В результаті в Україні не закладається в достатньому обсязі новий металофонд, який надалі міг би стати джерелом брухту", - підкреслив експерт.
Цей факт має стати темою для серйозних роздумів українських металургів і брухтозаготівників. Якщо перші з року в рік ратують за обмеження експорту брухту чорних металів з України, то брухтовики настільки ж послідовно домагаються протилежного. Судячи з усього, з початком роботи "Дніпросталі" це питання відпаде саме собою, бо експортувати буде просто нічого, інша справа, що лом продовжить витікати з країни у вигляді все тих же напівфабрикатів. В результаті, вже в недалекому майбутньому українським металургам може знадобитися імпортний брухт, що здавалося абсурдом ще зовсім недавно.
Але як би не були справи з ломом, а як вже було сказано вище, собівартість виплавки однієї тонни сталі в наступному році знизиться приблизно на 28-30 доларів. "Зниження цін на сировинному ринку допоможе українській металургії компенсувати падіння цін на металопрокат, але тільки до певної межі, оскільки проблема технічної відсталості залишається для нашої металургії дуже гострою", - констатував О.Крайніков.
На закінчення можна лише в черговий раз нагадати багаторазово проговорену істинну - складна ситуація в українській металургії стала наслідком недостатніх інвестицій в модернізацію металургійного виробництва в докризовий період. Тепер сучасні підприємства Туреччини та Китаю легко витискають "немодернізованих" українців з їхніх традиційних ринків.
Петро Черних
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
