4295
Коли у банків знову з'являться гроші для нас
— Валюта
Де взяти гривню, чому вона раптом зникла з банківської системи, звідки візьмуться ресурси для довгих кредитів і коли підуть вниз ставки за ними - все це банкіри обговорювали на круглому столі, скликаному виданням.
До дефіциту ліквідності в українській банківській системі призвело відразу кілька причин. У першу чергу, це девальваційні очікування українців та відповідні жорсткі заходи Національного банку. Скажемо відразу, дочекавшись потрібної реакції фінансової системи, НБУ вже почав послаблювати прийняті влітку обмеження. Друга, менш вагома причина - тимчасові розриви між внесенням податків до держбюджету і витрачанням зібраних сум Держказначейством.
Звичайно, головна причина і проблема - девальваційні настрої населення та бізнесу. Через них люди побігли з гривні. "Це призвело до того, що деякі вкладники достроково розривають гривневі депозити, щоб перевести їх у валюту", - зазначив перший заступник голови правління АТ "Сбербанк Росії" Олександр Ведяхін.
Загальна картина така, що економіка і банки потребують гривні, а населення, якщо і несе внески в банки, то переважно у валюті. Юридичні особи всіма правдами і неправдами теж позбувалися гривні, переходячи у валюту. Звідси в банківській системі виник надлишок валюти і брак гривні. Відповідаючи на запитання про стан українських банків, директор департаменту з управління валютним резервом та здійснення операцій на відкритому ринку Національного банку Олександр Дубіхвост повідомив, що вони мають сумарну моментальну ліквідність приблизно 112 млрд. грн. З них 75 млрд. грн. - у валюті (в еквіваленті), 17 млрд. грн. - на кореспондентських рахунках, близько 20 млрд. - в касах. Плюс до цього, у банків є так звана вторинна ліквідність, вкладені в ОВДП (держоблігації) 52 млрд. грн., під заставу яких НБУ може видати рефінансування в будь-який момент.
Так що гроші у банків є, але, на жаль, гривня все-таки - в дефіциті. Брак гривневих ресурсів і став причиною підвищення їх вартості. А це в свою чергу змусило банки згорнути видачу нових кредитів і пригальмувати фінансування клієнтів за вже оформленими позиками, зокрема - за кредитними лініями для юросіб.
І, звичайно, пішли вгору ставки за тими кредитами, які ще видаються. "Під такі ставки можна видавати хіба що короткі кредити. Навіть автокредитування під питанням, не кажучи вже про іпотеку. Тому банки (зараз) підвищують власні внески позичальника до 60% і більше, збільшують вимоги до платоспроможності, не обмежуючи доступ до кредитування формально, але фактично припиняючи його", - підкреслив генеральний директор ФК "Центр фінансових рішень" Ігор Дурицький.
За довгою гривнею
Втім, гривня в банків незабаром повинна з'явитися. І це має вгамувати "ресурсний голод". З 1 грудня 2011 року фінансові установи отримали доступ до 30% коштів, зарезервованих ними на спецрахунках НБУ, що вивільняє їм близько 4 млрд. грн. для використання протягом дня. В результаті залишки на кореспондентських рахунках банків в НБУ піднялися до 21 млрд. грн. - це майже в півтора рази більше, ніж у жовтні, коли банки терзав неабиякий ресурсний голод. У результаті ресурси для банків уже почали дешевшати, можливо, незабаром це відіб'ється на ставках і депозитів, і кредитів.
При цьому в Нацбанку говорять і про подальше пом'якшення грошової політики. "Я не бачу проблем, щоб всі 100% зарезервованих коштів були в розпорядженні банків, як це було до кризи. Адже, по суті, воно так і має бути", - заявив на круглому столі "Денег" Олександр Дубіхвост. Він також додав, що в розпорядженні банків є достатній обсяг коштів (див. вище) для нормальної роботи - їх моментальна ліквідність становить близько 112 млрд. грн. І це не рахуючи вторинної ліквідності - 52 млрд. грн.
Однак все це - короткі гроші, якими банки можуть розраховуватися за поточними платежами. Ці ресурси не годяться для середньо- і довгострокового кредитування. Тому, розібравшись з кризою ліквідності, що йде в минуле, "Деньги" поставили фінансистам наступне запитання: як запустити кредитування, звідки взяти ресурси для нього, що робити для того, щоб населення почало нести гроші в банки на відносно довгі строки.
Позичать у народу
Середньостроковий ресурс банки могли б отримати від населення. Але, по-перше, громадяни не надто поспішають нести гроші в банки - фінансові скандали в Європі вже дуже жваво нагадують те, що передувало банківській кризі в Україні три роки тому. А по-друге, ті, хто несуть гроші на депозити, воліють вкладати у валюті.
На думку Олександра Дубіхвоста, щоб подолати цю проблему, підвищити привабливість внесків в гривні, необхідно знизити депозитні ставки за валютними депозитами. "Не треба підвищувати по гривні, досить знизити прибутковість внесків у валюті, і вкладник, порівнявши можливий прибуток з курсовим ризиком, вибере депозит в гривні", - упевнений представник Нацбанку.
Але біда ще й у тому, що вкладники, особливо зараз, прагнуть максимально скоротити терміни внесків. При цьому банки, навпаки, зацікавлені в отриманні максимально довгого ресурсу.
"Ми вивчали досвід іноземних ринків і зрозуміли, що проблема дефіциту довгих внесків - це відсутність структурованого продукту для вкладника", - вважає експерт ПАТ "Укрсоцбанк" Тантелі Ратувухері. Щоб клієнт міг покласти гроші в банк хоч на 20-30 років, але при цьому він мав би можливість часткового зняття коштів, отримання кредитів під заставу свого депозиту, у такому пакеті повинна також йти послуга страхування. "Якщо українські банки зможуть запропонувати своїм клієнтам такі пакетні пропозиції, тоді у нас з'являться довгі внески від населення", - упевнений пан Ратувухері.
Іпотечний ривок
Одним з локомотивів розвитку економіки України банкіри вважають іпотеку. "Житло - це єдиний товар, на який існує величезний відкладений попит. І який вітчизняна промисловість може зробити практично в необмежених кількостях. А головне - його неможливо замінити імпортним аналогом", - заявив Олександр Дубіхвост. Так що завдання НБУ, відзначив чиновник, полягає в тому, щоб максимально стимулювати іпотечне кредитування і зробити його доступним для населення.
Іпотеку, на думку учасників круглого столу, гальмують три фактори: завищені ціни на масове житло, низькі доходи основної маси населення і брак довгих ресурсів. "Враховуючи нинішню вартість нерухомості і розмір середньої зарплати в Україні, щоб людина могла собі дозволити іпотеку, це повинен бути дуже довгий кредит", - зазначив Тантелі Ратувухері.
Для іпотеки дійсно необхідна довга гривня, якої на ринку просто немає. "Зараз банки вже не хочуть брати на себе ці гепи (тимчасові розриви ліквідності - Авт.) і кредитувати на 10-15 років, залучаючи для цього місячні ресурси. Нам реально потрібні зараз інструменти від Нацбанку, які дозволили б перекрити ці розриви. Ринок іпотеки не підніметься, поки не буде вирішено питання ресурсів", - підтвердив Олександр Ведяхін.
Банкірам, на його думку, був би цікавий для отримання гривневих ресурсів такий інструмент, як валютний своп. Завдяки свопу комерційний банк міг би отримувати від НБУ гривню, наприклад, на рік під заставу наявної у банку валюти.
Крім того, Національний банк пропонує банкам активніше переходити на плаваючі кредитні ставки за довгими позиками. "Прив'язуйте вартість кредиту до індексу депозитів фізосіб (який НБУ розраховує спільно з Thomas Reuters з травня 2011 року - Авт.) і, будь ласка, давайте кредити хоч на 20, хоч на 30 років", - запропонував учасникам круглого столу Олександр Дубіхвост.
Зі свого боку НБУ зобов'язується підтримати ініціативу державного "Ощадбанку" з випуску іпотечних облігацій. Кошти, залучені за допомогою цього інструменту, повинні піти на іпотечне кредитування. При цьому, на думку НБУ, вартість таких позик не повинна перевищувати 14% річних. Так як завдяки наявності забезпечення іпотечні облігації будуть мати високі рейтинги, а значить, гроші під них зможуть залучатися під менший відсоток, ніж за звичайними облігаціями.
Олена Буруль
За матеріалами: Деньги.ua
Поділитися новиною
