1778
У пошуках внутрішнього долара
Парламент з подачі уряду прийняв закон, що відкриває шлях до обігу в Україні валютних ОВДП. За допомогою цього інструменту українська влада розраховує досягти кількох цілей, включаючи отримання додаткового джерела фінресурсів для обслуговування державного боргу. Причому не остання ставка у грі робиться на валютні накопичення населення. Але при всій своїй привабливості "долар простого українця" навряд чи поспішить назустріч НБУ і Кабміну у вирішенні їхніх завдань з утримання макроекономічної стабільності та управління держборгом.
У надії на людей
Минулого тижня Кабінет міністрів України у вкрай стислі терміни подав до Верховної Ради і провів через результативне голосування зміни в законодавство, які дозволяють випуск і розміщення в країні облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в іноземній валюті.
Законопроект № 9548, що вносить певні корективи до Закону "Про цінні папери та фондовий ринок", був поданий за підписом прем'єр-міністра Миколи Азарова і зареєстрований в Раді минулої середи. А вже в п'ятницю документ розглянули в першому читанні і прийняли в цілому 243 голосами народних депутатів. Обґрунтування в необхідності зазначених нововведень виявилися настільки ж лаконічними, як і самі правки в законодавство. "Прийняття відповідного закону дозволить залучити кошти в економіку України, зменшити вартість валютних запозичень і позитивно вплине на платіжний баланс", - наголошувалося в пояснювальній записці до проекту № 9548.
Настільки блискавичний темп легалізації валютних ОВДП легко пояснити. У появі нового каналу доларових надходжень, але з джерелом всередині України, зацікавлені і в уряді, і в Національному банку. З кінця серпня по початок грудня, при падінні попиту на зовнішніх ринках на українську продукцію та активізації розмов про ймовірність другої хвилі рецесії, золотовалютні резерви (ЗВР) фінрегулятора країни скоротилися з більш ніж 38 до 32,408 млрд дол НБУ виконував завдання з недопущення хоч трохи відчутної девальвації гривні. А працювати на утриманні її курсу до долара на рівні 8 до 1 Нацбанк міг тільки за рахунок вкидання валюти на ринок зі своїх резервів.
Нові ж ОВДП, деноміновані і розміщуються в інвалюті, на думку керівництва НБУ, можуть призупинити тенденцію зі зменшенням обсягів ЗВР. На початку грудня глава НБУ Сергій Арбузов заявив, що на руках українського населення перебуває 50-70 млрд дол. І повідомив, що "ОВДП, які найближчим часом будуть випущені урядом і розраховані на фізичних осіб, також дозволять нам залучити в золотовалютний резерв України частину коштів населення". "Взяти долар" у населення в Нацбанку планують і за допомогою випуску інвестиційних монет і сертифікатів з золотим індексуванням. Завдяки цим інструментам регулятор розраховує залучити від фізосіб близько 10 млрд дол.
Зі свого боку, уряд у цілому і Мінфін зокрема теж потребують залучення нових позикових коштів у значних обсягах. Як для фінансування дефіциту державного сектору (в підкоригованому проекті бюджету-2012 даний показник враховується, як і в попередньому варіанті, на рівні 2,5% від ВВП, а от темпи зростання останнього знижені з 5,5 до 3,9%), так і для обслуговування зовнішнього держборгу. Причому в останньому випадку бажано надходження їх у валюті.
Але звичні способи валютних запозичень або вже не спрацьовують, або занадто затратні - через погіршення фінансової ситуації в країнах Євросоюзу. З отриманням коштів по кредитній лінії stand-by від Міжнародного валютного фонду, програма співпраці з яким передбачала отримання близько 6 млрд дол в поточному році, поки також не заладилося. І сьогодні для Кабміну прийнятним виглядає будь-який новий інструмент запозичення. Тим більше, що розмір держборгу країни, з точки зору урядових чиновників, загрозливим ще не виглядає.
У боргових рамках
За інформацією Міністерства фінансів, до кінця жовтня сукупний державний (прямий і гарантований) борг України зріс з початку року на 8,8% - з 54,297 до 59,09 млрд дол. У тому числі прямий зовнішній держборг збільшився на 11,2 %, до 25,39 млрд дол. За експертними оцінками, до завершення поточного року сукупний держборг країни становитиме 36-37% від внутрішнього валового продукту України. І таку боргову динаміку можна вважати навіть уповільненою. На початку лютого, наприклад, функціонери МВФ прогнозували для нашої країни розмір держборгу в 2011 р. на рівні 42,4% ВВП, у порівнянні з 41,7% до завершення 2010 і 35,3% в 2009 роках. Але тоді й оцінка українського ВВП-2011 була трохи вищою. До того ж в розрахунок приймалося, що Україна все ж таки зможе отримати протягом року транші від Фонду.
І фактичні, й прогнозні співвідношення держборг/ВВП цілком укладаються в рамки безпечного для макроекономічної стабільності країни обсягу боргу. "Вважається, що даний показник не повинен перевищувати 60% для країн з якісними підходами до державного управління (зокрема, Маастрихтська угода 1992 року передбачає, що країни ЄС не повинні перевищувати саме такий рівень держборгу від ВВП - прим. автора). Але, згідно з емпіричними дослідженнями, для країн, які не відрізняються якісним держуправлінням, стеля безпеки - не вище 40-50%. Україну не можна віднести до країн з високими стандартами роботи держапарату", - констатує економіст ІК "Трійка Діалог Україна" Ірина Піонтковська.
Вона додає, що наша країна вже наближається до критичного показника відношення боргу (прямого та гарантованого) до внутрішнього валового продукту. Хоча Мінфін у своїх графічних зведеннях воліє орієнтуватися на маастрихтський критерій 60%. Такий підхід може позитивно впливати на потенційних кредиторів та інвесторів, але завдання управління держборгом країни не спрощує. Останнє ж, підкреслює Піонтковська, в умовах дефіцитного бюджету зводиться до рефінансування старих боргів за рахунок залучення нових позикових коштів.
"Інший можливий метод вишукування коштів для боргового обслуговування/управління - це приватизація держмайна. На наступний рік уряд планує за рахунок цього отримати близько 10 млрд грн. Але навіть якщо програма буде виконана, цих коштів буде недостатньо для виплат за боргами в 2012 році. Без рефінансування або пролонгації (як у випадку з кредитом на 2 млрд дол від російського ВТБ, виплату якого вдалося перенести з грудня 2011 на червень 2012) не обійтися", - пояснює вона.
А загальна сума боргових зобов'язань України, термін виплати за якими настає в наступному році, сягає дуже великих величин. Як нещодавно заявив віце-прем'єр Сергій Тігіпко, в 2012 нашій країні необхідно буде виплатити (або точніше - рефінансувати) близько 15 млрд дол.
Перепозичити і продовжити
Коментуючи цей показник, голова правління інвесткомпанії "ФК Сократ" Федір Гречанінов зазначає, що в останні роки розмір держборгу нашої країни швидко зростав. Це означає, що внутрішніх ресурсів держави недостатньо для фінансування поточних витрат. У такій ситуації навіть без необхідності рефінансування боргів на 15 млрд дол в 2012 році Україні доведеться залучати позикові кошти. "Суттєвого приросту доходної частини бюджету не очікується. І для забезпечення сьогоднішнього рівня витрат і рефінансування боргів в наступному році Україні напевно будуть потрібні запозичення на суму, що перевищує 20 млрд дол", - коментує Гречанінов.
А за оцінками економіста "Трійка Діалог Україна", нашій країні в наступному році необхідно виконати зобов'язання з виплати 10 млрд дол сукупного держборгу (за винятком відсоткових платежів, сума яких буде передбачена в захищеній частині видатків держбюджету-2012). Частка внутрішнього боргу в цій сумі - еквівалент 3 млрд дол Кредиторами по ньому виступають в основному локальні банки та інші фінансові установи-власники державних ЦП, деномінованих у гривні.
Компроміс з нашими банкірами уряд знайти зможе, тим чи іншим чином рефінансувавши цю складову державного боргу. Складніше буде домовитися з МВФ, на частку якого припадає велика частина виплат в 2012 році: близько 3,5 (включаючи виплати із ЗВР Національного банку) з 7 млрд. дол. "За рахунок відновлення фінансування Фонду за існуючою кредитною програмою можна буде здійснити їх виплату. Але не без виконання критеріїв програми для нашого уряду. Зокрема, в МВФ можуть наполягати на розширенні податкової бази для збільшення дохідної частини бюджету. Що стосується скорочення витрат, то, швидше за все, питання про підвищення ставок платежів і тарифів, у тому числі газових , для населення залишиться одним з ключових пунктів на порядку денному кредитної програми Фонду", - упевнена експерт.
За рештою сум зовнішнього держборгу буде потрібно рефінансувати кредит від ВТБ і тим же способом вирішити питання з іншими виплатами-2012 в обсязі понад 1,5 млрд дол. Українські євробонди, в умовах нинішньої фінансової ситуації в ЄС, на даний момент розміщувати дорого. Прибутковість за українськими суверенними облігаціями сьогодні перевищує 10%. Однак при цьому необхідно витримати конкуренцію з такими країнами, як Італія і Бельгія, дохід за облігаціями яких нижчий, але довіра інвесторів - вища. "Українському уряду необхідно бути готовим до появи т.зв. вікна можливостей на боргових ринках, в період чого і розміщуватися оперативно з євробондами", - говорить Піонтковська.
Наодинці з ОВДП?
Нинішня ситуація з борговою кризою в Євросоюзі особливих надій на те, що подібні вікна відкриватимуться часто, поки не подає. Тому наш уряд і намагається роздобути якісь резервні джерела залучення фінресурсів, не прив'язані до зовнішніх ризиків. Тим більше, що звичний механізм внутрішніх запозичень - у вигляді продажу гривневих ОВДП - з літа дає збій. Мінфін в останні місяці дуже часто стикався з їх безрезультатним розміщенням.
Наприкінці вересня Кабмін спробував поправити справи, затвердивши порядок випуску середньо- і довгострокових ОВДП з індексацією курсу гривні до долара. У жовтні ці ЦП користувалися великою популярністю в банків, але вже до другої половини листопада їх розміщення стали малоефективними. В умовах дефіциту гривневої ліквідності банки воліли вкладати в скуповування валюти, а не індексованих держоблігацій. Всього за такими цінними паперами Мінфіну вдалося зібрати на цей момент близько 7 млрд грн.
Так що зараз повноцінні валютні ОВДП залишаються одним з небагатьох інструментів уряду для залучення нових грошей від резидентів під обслуговування зовнішнього боргу. Українські комерційні банки можуть частково ним зацікавитися. У випадку, допустимо, якщо НБУ дозволить їм включати ці папери в активи, що формують частину обов'язкових резервів. Як це, приміром, було з гривневими держоблігаціями, емітованими в 2009-2010 роках для залучення коштів на підготовку країни до Євро-2012. Але експерти сумніваються, що банківський інтерес до валютних ОВДП буде масштабним.
Розуміють це, мабуть, і в керівництві Кабміну і Нацбанку, де не дарма заговорили про можливість розміщення інвалютних держоблігацій серед населення. Теоретичні переваги цього інструменту для фізосіб можуть бути в тому, що такі папери дозволяють нівелювати ризики для гривневих накопичень в частині інфляції та можливої девальвації. Недоліки - у відсутності історії застосування.
Населення ще необхідно переконати в тому, що даний інструмент надійніший від того ж американського долара як засобу заощадження. Або вигідніший від доходів від банківських депозитів в іноземній валюті. "А досвід 2009 року (коли Мінфін спробував реалізувати через відділення Ощадбанку казначейські зобов'язання на 500 млн грн., виручивши за них трохи більше 1 млн грн. за два місяці) свідчить, що завдання це - не з простих", - резюмує Піонтковська.
У будь-якому випадку, навіть якщо валютні ОВДП і "підуть", необхідність отримання нових кредитів для рефінансування старих боргів з виплатами у 2012 повністю не зникне. Будь то транші від МВФ чи позики у РФ або КНР (як запропонував Тігіпко), але без "додумов" до відповідних угод у цих випадках не обійтися.
Ясно і те, що Україна вже загрузла в схемі, коли борги не виплачуються, а перепозичати, звичайно, "завжди можна спокійно жити за чужі гроші, поки розвиваємося", запевняв у вересні М. Азаров. Головне, щоб розвиток раптом не змінився спадом. Інакше така приваблива схема може обернутися усіма тими жорсткими негативами, які сьогодні відчувають багато країн Європи.
Сергій Кукін
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
