930
Розпродаж батьківщини
— Казна та Політика
Білоруси втрачають не лише свої заощадження і доходи, але і суверенітет. Олександр Лукашенко капітулював перед Росією, продавши "Газпрому" газотранспортну систему країни.
"Я з шахраями, в тому числі і з Росією, акціонуватися не буду", - говорив Олександр Лукашенко 10 років тому. "Газпром" наживається за рахунок нас", - обурювався він у 2009-му. Але зараз білоруський президент не дозволяє собі випадів на адресу "великого брата". Фінансова криза змусила Лукашенка підписати капітуляцію: продати "Газпрому" частину компанії "Белтрансгаз", в результаті чого Росія отримала в розпорядження всю газотранспортну систему сусідньої країни.
Після труби, як вважають опитані Фокусом експерти, Білорусь чекає розпродаж хімічних, металургійних і нафтопереробних заводів, цікавих російському бізнесу. Адже білоруському бюджету потрібно за рахунок чогось покривати дефіцит. А інших інвесторів у країну, де править "останній диктатор Європи", заманити не так просто.
Перетворення Білорусі на слухняного сателіта додасть очок Володимиру Путіну на майбутніх президентських виборах і допоможе Олександру Лукашенку залишатися при владі. Від фактичного поглинання Білорусі Росію утримує тільки побоювання, що Мінськ стане для Москви таким самим ярмом, якою стала Греція для розвинених країн ЄС.
Чорна діра бюджету
У всіх проблемах Білорусі, на думку її президента, винні лише ціни на газ і населення, які скуповують іномарки за кордоном. "Якби Білорусія в цьому році мала таку ціну на природний газ і не було б вивезення значного обсягу валюти у зв'язку з придбанням населенням автомобілів, в країні не було б фінансових проблем", - заявив він.
Втім, білоруси вже не створюють проблем економіці - після зниження середньої зарплати протягом року з 500 доларів до 270 мало хто може дозволити собі імпортні автомобілі. Та й другу проблему Лукашенко вирішив: після продажу "Белтрансгазу" ціна 1 тис. кубометрів газу знизиться з $279 у третьому кварталі до $165 в 2012 році.
Відкрити свої обійми Росії Лукашенку довелося після виснажливої, але безрезультатної боротьби з фінансовою кризою, що накрила Білорусь в 2011-му. Її причини - багаторічний розрив між обсягами експорту та імпорту в країні, штучне утримання курсу національної валюти, а також підвищення заробітної плати бюджетникам перед президентськими виборами 2010 року. Викид нічим не підкріплених грошей в економіку призвів до ажіотажного попиту на валюту. У результаті з січня по листопад курс долара зріс з 3000 до 8700 білоруських рублів. "Інфляція за 10 місяців досягла 89%, зростання курсу долара в три рази, падіння реальних доходів населення на 30%, в доларовому еквіваленті - в два рази", - відзвітував заступник міністра економіки Олександр Ярошенко.
Оскільки Білорусь не співпрацює з МВФ та іншими світовими фінансовими організаціями, довгих кредитів їй взяти ніде. "Врятувати білоруську економіку могла прийнятна ціна на енергоносії і, враховуючи жахливий дефіцит бюджету, зростання виручки від експорту за рахунок девальвації валюти", - вважає російський економіст Олексій Кузьмін.
Йти шляхом подальшої девальвації валюти і скорочення витрат бюджету для Лукашенка означало ризикувати своїм президентством. "За цей рік люди опинилися фактично на межі повної убогості. Зарплата бюджетника - 1,1-1,2 млн. рублів, і стільки ж приблизно коштує куртка або черевики", - розповідає білоруський журналіст Валерій Калиновський.
За дев'ять місяців цього року рейтинг Олександра Лукашенка, за оцінками Незалежного інституту соціально-економічних і політичних досліджень, впав в 2,5 рази, досягнувши мінімального рівня за всю історію моніторингу. Якщо ще рік тому своєму президенту довіряли 55% білорусів, то у вересні - тільки 24,5%.
Тому залишався другий шлях - йти по допомогу до Росії. Тим більше що білоруська промисловість, на 80% працює на російському газі, потребує дотацій саме з боку північного сусіда. "Білоруська економіка не може жити без російських пільг, особливо без дешевого газу і нафти", - впевнена аналітик Інституту міжнародних справ Польщі Анна Марія Динер.
З середини 2000-х років ціна російського газу для Білорусі постійно зростала і, за прогнозами Лукашенка, наступного року мала досягти $400-420 за 1 тис. куб. м. Декларації та запевнення про дружбу з Росією перестали діяти на російське керівництво. У Кремлі прагнули отримати конкретні об'єкти.
Першою серйозною поступкою Лукашенка став продаж 50% "Бєлтрансгазу" в 2007 році. Це допомогло знизити ціну лише на наступний рік. Вже в 2009-му Лукашенко проклинав "цинічне" російське керівництво, звинувачуючи його в намірі нажитися за рахунок білорусів, заморивши їх холодом.
Повний продаж "Бєлтрансгазу" не поставить крапку в російській експансії в Білорусі. Наступними об'єктами інтересу, за словами Анни Динер, можуть бути нафтопереробні та нафтохімічні заводи. До речі, в середині листопада Сбербанк Росії позичив на рік ВАТ "Білоруськалій" мільярд доларів під заставу 51% акцій одного з двох білоруських НПЗ - ВАТ "Нафтан". "Інтерес є до всієї білоруської промисловості. Але до останнього моменту дії білоруського керівництва були настільки непередбачуваними, що росіяни майже залишили надію щось придбати", - відзначає провідний експерт компанії "Фінам Менеджмент" Дмитро Баранов.
Республіка чи суб'єкт?
Після остаточного продажу труби Росії стало ясно, що цього разу Лукашенку не вдасться заручитися російською підтримкою взамін на дрібні поступки. Потрапивши в залежність від російських кредитів, Бацьку доведеться повністю відмовитися від незалежної політики. "Розігнавши народ після несправедливих виборів, Лукашенко фактично був змушений здати країну в руки Кремля, - каже екс-посол України в Білорусі Роман Безсмертний. - Останні події зробили його зіц-головою на посту президента".
У нещодавньому виступі посол Росії в Білорусі Олександр Суріков заявив, що білоруська економіка зараз залежить від РФ на сто відсотків. Політика, за словами Безсмертного, поки залежить тільки на 99%. Наприклад, Білорусь, підтримуючи хороші відносини з Грузією, поки не визнає Абхазію і Південну Осетію.
Чи збирається Росія повністю поглинути Білорусь? Президент Володимир Путін пропонував Білорусі стати частиною Російської федерації ще на початку 2000-х. І сьогодні, на думку деяких російських політиків, Кремль готовий платити за те, щоб Білорусь опинилася під повним протекторатом Москви.
Купівля "Белтрансгазу" була не стільки економічною необхідністю, скільки політичною акцією. "У "Газпрому" вже була половина його акцій, а 50 або 100% - не має ніякого значення. Тим більше що пакет був куплений за максимальною ціною, - впевнений екс-заступник міністра енергетики РФ Володимир Мілов. - Для "Газпрому" угода була збиткова з самого спочатку".
Знижки на газ, надані Білорусі, загрожують мільярдними збитками "Газпрому". "Він може лише частково компенсувати різницю, встановлюючи внутрішні ціни в республіці, а також заробляючи на транзиті", - говорить аналітик Дмитро Баранов. Втім, у Росії з'явиться додатковий аргумент у переговорах з Україною: маючи Північний потік і білоруську трубу, "Газпром" може сильно скоротити потік транзитного газу українською ГТС.
В Білорусі багато хто вважає, що кінцева мета Росії - приєднати їхню країну до себе. "Це імперські комплекси - отримати якомога більше землі", - озвучує позицію мінської інтелігенції Валерій Калиновський.
Однак у що обійдуться Росії її амбіції? Досвід Євросоюзу, де багатші країни - Німеччина, Франція - нарікають на грецьких і італійських банкрутів, показує, у що може вилитися подібне об'єднання. "Росія продовжить життя режиму, але вже ясно, що білоруська економіка неконкурентоспроможна і всі гроші - це як насос на "Титаніку", - упевнений Мілов.
Тому навіть після створення Євразійського союзу Росія навряд чи стане материнською структурою для Білорусі. "Вступ до Митного чи Євразійського союзу залишиться символічним, оскільки жодна міра раніше не привела до об'єднання країн", - вважає професор Університету Джонса Хопкінса Мітчелл Оренстейн. Тобто володіючи Білоруссю де-факто, Росія залишить її де-юре незалежною і політично, і економічно. Як мінімум, щоб не субсидіювати її економіку собі на шкоду.
Наталія Гузенко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
Також за темою
Для підготовки України до наступного опалювального сезону треба €5 млрд — Зеленський
Доходи держбюджету за два місяці 2026 року перевищили 302 млрд грн
У січні експорт ІТ-послуг України становив $508 млн, на 25% менше, ніж у грудні
6,4 млрд грн до держбюджету під час аукціону з розміщення ОВДП
У січні державний борг України збільшився. Мінфін пояснив причини
Строки податкових зобов’язань за 2025 рік: хто і коли має сплатити
