6073
Залізна сутичка
Для виробництва тонни металопрокату потрібно лише відро феросплавів - компонента, що додає сталі певних властивостей. У собівартості прокату їх частка займає не більше 1%. На перший погляд - незначний і ринок, і економічні наслідки будь-яких буревіїв на ньому для споживачів цього товару - металургів. Проте протистояння в цій галузі загострилося до краю. Українських виробників, підконтрольних групі "Приват", витіснили імпортери. Ігор Коломойський, який не звик здаватися без бою, мабуть, вирішивши, що різка втрата позицій невипадкова, підійшов до вирішення проблеми з іншого боку. Компанія "Полтаваобленерго", яку на ринку пов'язують з бізнесменом, подала заявку на приватизацію "Київенерго". Що плутає карти претенденту, який до недавнього часу був безальтернативним - ДПЕК Рината Ахметова. Які шанси і призи сторін в залізно-енергетичному протистоянні, розбиралися кореспонденти "ВД".
Зміна лідера
Традиційно українських металургів забезпечували феросплавами три вітчизняні заводи, які контролює група "Приват" (один з них - Нікопольський - спільно з EastOne Віктора Пінчука). Ще чотири роки тому їхня продукція забезпечувала 95% попиту. А за підсумками жовтня ц.р. частка зменшилася до 38%. В авангард вирвалася продукція македонського заводу Skopski Legury (підконтрольний групі "Фінанси і Кредит"), феросплави з Індії та Грузії (розташоване там підприємство "Чіатурмарганець" також входить в орбіту інтересів групи "Приват"). Різко зміцнілий клас імпортерів створив асоціацію для лобіювання своїх інтересів, яка проходить процедуру реєстрації.
У лавах же вітчизняних виробників відбуваються дивні, на перший погляд, речі, про взаємозв'язок яких можна тільки здогадуватися. Феросплавів за підсумками десяти місяців ц.р. вироблено набагато більше, ніж реалізовано на українському ринку, навіть незважаючи на сильне зниження обсягів їх випуску Запорізьким заводом феросплавів (на чверть) і менш значне, але все ж зниження, на 10 і майже 2% - Нікопольським і Стахановським заводами феросплавів відповідно. "Побічно це свідчить про протистояння продавців і споживачів. Перші можуть навмисно стримувати відвантаження", - дає одне з можливих пояснень джерело "ВД". Примітно, що на тлі інтенсивного освоєння українського ринку імпортерами з початку цього року навколо двох із трьох названих заводів, а також деяких ГЗК з видобутку марганцевої руди відбуваються події, які ускладнили їх поточну діяльність.
По-перше, пильну увагу прокуратури Дніпропетровської області до діяльності НЗФ та Орджонікідзевського ГЗК спричинило судові позови, які стосувалися недотримання екологічних та природоохоронних норм. Марганецькому ГЗК Держгірнаглядслужба нещодавно заборонила роботи в шахтах.
Найбільш гостро переживає відсутність взаєморозуміння з держорганами ЗЗФ. Завод з початку року переведений з першого на другий клас споживання електроенергії, в результаті чого вона для нього подорожчала на 30%. У результаті було звільнено 1,5 тис. осіб і зупинено один з цехів. Активна роз'яснювальна діяльність керівництва заводу про наслідки ускладнення умов для роботи підприємства - звернення, листи до Кабміну, НКРЕ і т.д. - результатів не давала кілька місяців. Хоча, можливо, заводу і вдасться отримати підстанцію, що перебуває у складі "Запоріжжяобленерго". Ефективність іншого вектора governmеnt relations - ініціювання розслідування проти масового імпорту феросплавів Українською асоціацією виробників цієї продукції - поки також далека від бажаної. Перспектив домогтися введення обмежувальних заходів у наших феросплавників немає, вважає експерт "Case Україна" Євген Дубогриз. За його словами, минулого року займається такими розслідуваннями Міжвідомча комісія, розглянувши заявку асоціації, в результаті не знайшла підстав для введення заходів. "Якби хотіли дати "зелену дорогу" українським феросплавникам, її б уже дали", - вважає експерт.
Приховані мотиви
У той час як інформаційне поле навколо протистояння на ринку феросплавів рясніє суперечливими даними, споживачі феросплавів - металурги - уникають публічно висловлювати свою позицію з приводу того, що відбувається. "Споживач вибере кращу якість і кращу ціну", - єдина оцінка, яку побажав висловити "ВД" представник однієї з металургійних компаній, і то на умовах анонімності. Втім, як з'ясувала "ВД", провівши аналіз ринку, ціни на продукцію українських заводів і імпортерів відрізняються не сильно - не більше ніж на 15%. І те, умови контрактів конкретних заводів (а вони залежать і від довгостроковості контракту, і від дельти посередника, і від бажання продавця дати знижку), специфічні в кожному випадку. Аналогічні феросплави і за своїми технічними характеристиками. У той час як актуальні відвантажувальні ціни українських заводів - на рівні $1330 за тонну, в Мережі зустрічається інформація про їх невиправдану дорожнечу (понад $2 тис. за тонну). Диму без вогню не буває і, можливо, мова йде про банальне протистояння продавця і покупця на предмет того, хто з них буде диктувати умови.
І зростання імпорту та кількості постачальників логічно пояснити бажанням покупця диверсифікувати джерела поставок. Поки ж українські виробники стали заручниками незговірливості їхнього власника, який не бажає вірити в своє ослаблення.
За такою логікою, Ігор Коломойський знайшов слабке місце опонента, яким є найбільший металург, а одночасно і енергетик країни, Ринат Ахметов. Бізнесмен зацікавлений в тому, щоб його посилення в енергетичній сфері пройшло гладко. На цьому тлі компанія "Полтаваобленерго" подала заявку на участь у приватизації "Київенерго", в якій дуже зацікавлений ДПЕК Ахметова. При цьому "Полтаваобленерго" не розкрила конкурсної комісії своїх бенефіціарів. У той же час контроль над компанією приписують Коломойському і Костянтину Григоришину. Конкурс перенесено, вищі чиновники занепокоїлися прозорістю його проведення.
А Коломойський нарешті отримав важіль впливу на Ахметова. Виступивши в ролі учасника конкурсу, компанія може оскаржувати його результати в суді. І аналітики підтверджують: метою участі в конкурсі для "Полтаваобленерго" не є бажання реально купити 25% акцій компанії.
Місце під сонцем
З вузькогалузевої точки зору, у подіях на ринку феросплавів немає нічого неординарного. І інтереси сторін прагматичні: українські заводи хочуть зберегти частку та вплив на ринку, імпортери - зайняти нішу і отримати прибуток в умовах, коли конкуренти ослаблені, а металурги - отримати керований ринок і умови поставок, що влаштовують їх.
Арбітром у цій ситуації повинні виступити відповідні держінституції, до яких і апелюють феросплавники - НКРЕ, яка визначає ціни на електроенергію, і Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, що впливає на умови роботи учасників ринку. Держава стоїть перед вибором - підтримати українських виробників феросплавів чи ні. За кордоном в тій чи іншій формі це роблять. Позиціонувати будь-яке рішення в світлі державних інтересів нескладно, і кожна зі сторін може навести красномовні аргументи, легко знівелювавши доводи опонентів.
Поки ж українська влада не хоче дотувати феросплавників вигідною ціною на електроенергію. У контексті старту процесу приватизації енергокомпаній і очікуваного посилення ДПЕК на енергетичному ринку залишається одне пояснення. Зі зміною розкладів на ринку енергетики неминуче почнеться формування нових принципів його роботи, а можливо, і рівня цін. Оскільки це поле ще не сформоване, створення прецедентів пільг для окремих учасників (наприклад, ЗЗФ) і в цілому рівня цін на електроенергію - перешкода, якої краще не допускати, ніж потім ліквідовувати її наслідки. Адже група "Приват" претендує на те, щоб в процесі майбутньої приватизації обленерго ще більше зміцнитися як власник декількох компаній, серед яких "Запоріжжяобленерго". Враховуючи взаємозв'язок цих процесів з тим, що відбувається на феросплавному ринку, логічно припустити, що поліпшення позицій ЗЗФ, НЗФ і СЗФ може відбутися лише як наслідок торгу між двома найбільшими бізнесменами України про розподіл сфер впливу. А стиль обох відомих українців в утвердженні своїх позицій у цьому балансі - жорсткий, і кожен з них не звик сходити з дороги першим.
Юлія Слинько
За матеріалами: Власть денег
Поділитися новиною
Також за темою
Борги теплокомуненерго зросли на 20 млрд грн за зиму
Зростання зарплат у Польщі сповільнюється
Скільки коштує підготувати енергосистему до зими: реальні цифри та прогнози фахівців
Надходження єдиного внеску у першому кварталі 2026 року зросли на 17,2%
Коли роботодавець може відкликати працівника з відпустки
За перший квартал мережі АЗС збільшили сплату податків до 3,7 млрд грн
