3050
Засік вичерпався
— Кредит&Депозит
Вітчизняний банківський сектор вже кілька місяців переживає кризу гривневої ліквідності. Наслідки браку ресурсів все гостріше починають відчувати корпоративні клієнти фінустанов.
Кредитний бар'єр
Багато банків змушені згортати свої кредитні програми, оскільки гривневих ресурсів дуже мало, і вони дорогі. Зрозуміло, що банкіри про подібні речі говорять дуже неохоче, але "не для запису" визнають наявність проблем.
"Ми вісім місяців шукали хороших позичальників для кредитування в гривні, тому що кредитування у валюті обмежене. Знайшли, уклали кредитні угоди, але тепер у нас немає грошей, щоб видати позики на вимогу клієнтів", - обурюється один з банкірів.
У такій ситуації існує ризик, що компанія, що має в банку діючу кредитну лінію, просто не зможе нею скористатися в повному обсязі. У будь-якому випадку кредитні кошти будуть набагато дорожчими, ніж було обумовлено раніше.
Ще влітку короткострокові кредити на фінансування обігового капіталу коштували 15-20%, зараз же мова йде про 25-30% річних. На цьому ґрунті між банкірами і позичальниками виникає маса конфліктів. Однак банкіри запевняють, що це марна трата часу.
"Завжди при подорожчанні кредитів виникають суперечки. Скільки коштують гроші на міжбанку - знають усі. Якщо клієнт незговірливий, банк завжди знайде привід для дострокового розірвання договору", - попереджає голова правління невеликого столичного банку.
Опитані Бізнесом фінансові директори компаній відзначають, що деякі фінустанови повністю призупинили кредитування. "У банків, що продовжують кредитувати, короткострокові позики в гривні коштують 20-30% річних. Це неприйнятна ціна для бізнесу", - нарікає фінансист одного з найбільших вітчизняних агрохолдингів.
Постраждати від кризи ліквідності ризикують також клієнти лізингових компаній. "Є проблема з ціною фінансування. Були випадки, коли на початку вересня ми клієнтам робили комерційні пропозиції за одними цінами - 16-17% річних, а поки проводили аналіз і готувалися до підписання лізингових угод, ставка зростає до 25% річних, - розповідає Андрій Павлушин, генеральний директор компанії "ОТП Лізинг". - Деякі невеликі клієнти взяли паузу. А що робити, якщо зараз "ОТП Банк" приймає тримісячні депозити під 20% річних?"
Втім, поки на ринку зустрічаються і компанії-щасливчики, яким банки ще не встигли підвищити кредитні ставки. "У рамках раніше відкритих кредитних лімітів поки змін немає - звернень від банків щодо підвищення ставок не надходило. Але напевно, якщо доведеться підписувати або переоформляти договори, ставки будуть набагато вищі", - говорить В'ячеслав Кондрашов, заступник директора з логістики та фінансів ТОВ "Карапуз".
Представники компаній говорять, що деякі банки підвищують ставки за вже виданими позиками. "Більшість кредитів ми встигли залучити ще до загострення кризи ліквідності. Можу сказати, що банки користуються будь-якою формальною можливістю підвищити ставку за вже виданими позиками. У нашому випадку мова йшла про підвищення ставки в середньому на 2 в.п.", - зазначає Олег Черняховський, фінансовий директор корпорації "Хлібпром".
Зазначимо: влітку банки помітно активізували кредитування корпоративного сектора. В результаті за 10 місяців поточного року портфель кредитування юросіб збільшився на 15% - до 597 млрд грн.
За визнанням банкірів, каверз корпоративним клієнтам варто очікувати від такого виду кредитування, як овердрафт. Нагадаємо: ліміт овердрафту, як правило, встановлюється у відсотках від обороту за поточним рахунком клієнта за певний період.
При цьому працює таке кредитування в автоматичному режимі - якщо на рахунку немає грошей, платіж здійснюється з кредитних коштів. Аналогічно функціонують, наприклад, кредитні картки для населення.
Проблема в тому, що клієнт подає в банк "платіжку", сподіваючись здійснити операцію за рахунок кредитних коштів, але за браком ліквідності банку овердрафт може бути заблокований, і буде зрив платежу. До речі, навіть при наявності на поточному рахунку клієнта власних коштів в умовах гострої нестачі ліквідності можуть виникати проблеми зі своєчасною відправкою платежів.
Платіжна дисципліна
Вперше після кризи осені 2008 р. про загрозу зупинки платежів заговорили 21 листопада, коли залишки на коррахунках зменшилися до 9,8 млрд грн. "Коли це сталося, був певний колапс", - згадує Роман Горбачов, заступник голови правління Єврогазбанку. Зараз, коли залишки на коррахунках перевищують 17 млрд грн., ситуація більш-менш налагодилася.
"Якщо говорити в цілому, то платежі в системі ходять. Проводити паралелі з 2008 р. рано. Тоді, після того як почалися проблеми у Промінвестбанку, відразу зупинилися сім банків", - нагадує Анатолій Дроб’язко, в.о. голови правління банку "Таврика". Про нормалізацію ситуації говорять і інші банкіри.
"Зараз загроза зриву платежів менша, бо залишки на коррахунках збільшилися. При існуючих рівнях проблеми я не бачу, вона виникає, коли залишки зменшуються до 9-10 млрд грн. Тоді банки дійсно здійснюють платежі, що називається, в "ручному "режимі", - розповідає Володимир Кравченко, директор казначейства "Райффайзен Банку Аваль".
У той же час деякі фінустанови і зараз відчувають труднощі зі своєчасною відправкою платежів. "Ми намагаємося платити день у день, але це виходить не завжди. От сьогодні (30 листопада), наприклад, це буде доволі проблематично. Наскільки я розумію, зараз багато банків платять не день у день, а на наступний день після подання платіжного доручення" , - зізнається голова правління середнього банку.
Такий стан справ підтвердив і інший банкір, який побажав залишитися неназваним: "В кращому разі, йде затримка на кілька годин протягом дня, в гіршому - гроші йдуть на наступний день. Однак, за моєю інформацією, є прецеденти, коли гроші йдуть навіть через день. В одному з банків це вважається нормальною практикою".
У таких умовах актуальною стає черговість проведення клієнтських платежів. Банкіри кажуть, що насамперед здійснюються платежі на адресу держави.
"Дуже небезпечно гратися з платежами, адресованими бюджету (податки, збори і т.д.). Якщо виникне суперечка з держорганами, банк ризикує виявитися крайнім. Тому такі платежі здійснюються в першу чергу. Важливим чинником є також статус клієнта, наскільки банк його цінує. Як правило, намагаються не затримувати і всякі дрібні платежі", - говорить Павло Крапівін, перший заступник голови правління банку "Контракт".
При цьому банкіри запевняють, що підстрахуватися від несвоєчасної проводки платежу практично неможливо. "Якщо банк затримує платіж, значить, йому банально нічим платити з коррахунку, і тут нічого не поробиш", - констатує Крапівін. За його словами, навіть якщо клієнт подзвонить в банк заздалегідь і скаже, що післязавтра у нього намічається дуже важливий платіж (гроші мають піти день в день), гарантій йому ніхто не дасть.
Банкіри сподіваються, що вже на поточному тижні щоденна ліквідність банківського сектора збільшиться. "У системі мають з'явитися додаткові 3-3,4 млрд грн., які можуть протягом дня використовуватися для проведення клієнтських платежів", - говорить Кравченко.
Справа в тому, що коли банки опинилися на межі зупинки проведення платежів, регулятор вирішив трохи пом'якшити правила резервування. Як відомо, починаючи з серпня 2009 р. значну частину обов'язкових резервів банки роблять нерухомими на спеціальному рахунку в НБУ, не маючи можливості використовувати ці кошти протягом дня.
Наприклад, на 1 листопада поточного року було "заморожено" близько 11 млрд грн. Постанова НБУ №407 від 15.11.11 р. передбачає вивільнення 25% знерухомлених раніше коштів. У той же час банкіри виходять з того, що монетарна влада буде намагатися утримувати залишки на коррахунках на рівні, що не перевищує 15 млрд грн.
Касовий збір
Дефіцит безготівкової гривневої ліквідності впливає і на запаси готівки в касах банків. Якщо в умовах надлишкової ліквідності банки могли дозволити собі тримати в касах своїх підрозділів достатні обсяги готівки, то зараз змушені більш ретельно балансувати ліквідність між касою і коррахунком.
У зв'язку з цим приватним вкладникам, які тримають кошти на так званих "гнучких" депозитах (з можливістю зняття грошей у будь-який момент) без використання платіжної картки, доводиться заздалегідь замовляти необхідну суму готівки для зняття. У той же час фінустанови намагаються неухильно проводити виплати за терміними депозитами, тому що ціна заминки може виявитися занадто високою.
"Варто лише одному банку зіткнутися з проблемами в питанні виплат відсоткового доходу за депозитами, буде ефект Промінвестбанку 2008 р.", - попереджає Дроб'язко. Нагадаємо: на початку жовтня 2008 р., коли Промінвестбанк перестав здійснювати платежі, пішла ланцюгова реакція.
Тоді не змогли виконувати свої зобов'язання відразу декілька фінустанов. Платіжні доручення клієнтів, які банки не можуть виконати через відсутність грошей, формують так звану картотеку. У період кризи 2008-2009 рр. розмір картотеки перевищував 10 млрд грн.
Дмитро Гриньків
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
