1332
Мисливці за КЕШем
— Фондовий ринок
Цього року на вітчизняному ринку M&A купували активи переважно українські інвестори, а продавали свої бізнеси власники агропромислових і хімічних активів. За різними оцінками, наторгували приблизно на $5 млрд.
Міфічні групи вітчизняних інвесторів визначили основний тренд українського ринку M&A в 2011 році. Саме така відповідь часто звучала на запитання про те, хто скуповує українські компанії. А поговорити справді було про що. За підсумками десяти місяців 2011-го обсяги українського ринку злиттів і поглинань перевищили показники попередніх років. Якщо до кінця цього року існуючі домовленості між гравцями досягнуть рівня підписання договорів, річні обсяги перевищать $6 млрд.
Хто купував?
"У період до 2009 року на українському ринку M&A переважали західні компанії-інвестори. Пізніше, в 2010-му, досить активними були російські компанії. На відміну від минулих періодів, в 2011 році на ринку переважали українські холдингові групи", - резюмує еволюцію образу покупця українських активів заступник директора відділу супроводу корпоративних угод та реструктуризації бізнесу компанія KPMG в Україні Юрій Швед. Якщо ще в минулому році частка стратегічних українських інвесторів в сумарному обсязі M&A-трансакцій не перевищувала 30%, то за підсумками поточного року вона досягла 60%. У той же час активність іноземних стратегів опустилася практично до нуля. Це пов'язано як з непростою економічною ситуацією в світі, так і з існуючими в Україні складнощами ведення бізнесу. За даними щорічного дослідження Світового банку і Міжнародної фінансової корпорації Doing Business-2012, за останній рік Україна втратила три щаблі в рейтингу країн за умовами ведення бізнесу, зайнявши 152-е місце серед 183 країн. Іноземці, що раніше заявляли про свій інтерес до нашої країни, так і не зважилися вийти на вітчизняний ринок. А багатьом українським власникам довелося продавати свій бізнес далеко не через привабливість пропозицій. Нинішня кон'юнктура ринку однозначно на користь покупця.
Якщо проаналізувати останні 15 років глобального ринку злиттів і поглинань, складається логічна картина циклічності етапів його розвитку. Згідно зі звітом KPMG "A new dawn: good deals in challenging times", в періоди 1997-1998-х і 2005-2006 років M&A-ринок був ринком продавця, а в 1999-2002-х - ринком покупця. Цікаво, що період 2004-2005 років експерти називають збалансованим з точки зору інтересів покупців і продавців. А починаючи з 2007 року - епохою корпоративних покупців. В Україні вона з урахуванням національного чинника стартувала з запізненням на кілька років. В підтвердження тому статистика: практично половину всіх угод провели три українські покупця.
Власник агрохолдингу Kernel Андрій Веревський не скупився у цьому році на нові придбання і відзначився одразу в трьох напрямках. Так, в харчовому секторі він придбав російську компанію "Русские масла" та Іллічівський переробний завод Black Sea Industries. В агросекторі - компанії Enselko і "Укррос". А закріпив успіх пан Веревський придбанням частки в KDD Group - операторі ринку нерухомості. Не менш активним був і Олег Бахматюк, Ukrlandfarming якого придбав такі агроактиви, як "Агро-Альфа", "Райз", "Дакор". Дмитро Фірташ через Group DF купив активи в хімічній (черкаський "Азот" і "Сіверськодонецьке об'єднання Азот") та транспортній ("Ніка-Тера") галузях.
Що купували?
Ситуація з галузями-лідерами, активи яких виявилися найбільш затребуваними в цьому році, неоднозначна. За рахунок приватизації "Укртелекому" лідером за обсягами M&A-угод став телекомунікаційний сектор. Друге і третє місця за обсягами зайняли хімічна галузь і агросектор відповідно. У той же час агросектор - лідер за кількістю угод, правда, середні обсяги угод тут істотно поступаються іншим напрямам. Галузева карта M&A кардинально змінила обличчя за останній рік. Адже ще в 2010-му найбільш продаваними були металургійні і хімічні активи, а також девелоперський бізнес.
Експерти по-різному оцінюють зростання ринку злиттів і поглинань. "Що стосується кількості угод, то вона дійсно зросла незначно, але здоровим це зростання назвати не можна. За інвестиційною привабливістю і простотою ведення бізнесу Україна явно не просунулася вперед. Деякі власники підприємств вважають недоцільним подальше ведення бізнесу в таких умовах або побоюються, що в майбутньому вони не зможуть отримати за свій бізнес ту ціну, яку їм пропонують сьогодні.
Тому більшу частину угод можна охарактеризувати як вимушений продаж або скуповування проблемних активів", - упевнений партнер ЮФ "Саєнко Харенко" Володимир Саєнко. За словами експерта, у цьому контексті очевидно бажання західних публічних компаній і банків позбутися від периферійних активів, придбаних до кризи в розрахунку на зростання ринку. Особливо це помітно в банківському секторі - свої банківські активи за останній рік продали чеська Home Credit Group, грузинський Bank of Georgia, російська "Ренесанс Груп", шведські Swedbank і SEB Bank вирішили не розвивати свої роздрібні бізнеси. Не проти позбутися свого українського активу - Форум Банку - і німецький Сommerzbank. Невідома подальша доля в Україні українських активів французького Societe Generale.
Фінансовий сектор лідирує і за кількістю виставлених на продаж об'єктів. З 175 банків більше п'ятдесяти в пошуках інвесторів. Однак покупців серед іноземців знайти не так просто. "З боку покупців активізувалися російські інвестори, які скуповують - без конкурсів і без публічного розголосу - перевантажені боргами українські банки і компанії. У такій же непрозорій манері задовольнявся внутрішній попит на активи: зростання купівельної спроможності деяких українських олігархів не перебувало в причинно-наслідковому зв'язку з офіційними доходами їхнього бізнесу. Тому період перерозподілу власності, що зараз спостерігається, позитивно відображається на поточній статистиці M&A-ринку, але аж ніяк не пророкує райдужних перспектив", - каже Саєнко.
Цінове питання
Цікаво, що згідно з дослідженням "Барометр впевненості компаній" компанії "Ернст енд Янг", 41% провідних міжнародних компаній планують проведення операцій з придбання протягом наступного року. Майже половина учасників дослідження повідомила про те, що перед їх компаніями стоїть завдання забезпечення зростання протягом наступних 12 місяців, і лише у 7% компаній основне завдання - вистояти і зберегти бізнес. На третину збільшилася і кількість охочих продати свої компанії. Одна з причин такого оптимістичного настрою - у збільшенні ступеня збігу оцінки вартості активів.
"Наші співробітники з відділу супроводу угод в даний час ведуть проекти due diligence, і потік замовлень залишається стабільним, що є найкращим показником інтересу інвесторів до України. Будь-яка невизначеність впливає на швидкість прийняття рішень і процес оцінки, але ми бачимо, що продавці все ще можуть знайти покупців, і ринок не заморожений", - налаштований оптимістично керівник департаменту корпоративних фінансів і M&A "Ернст енд Янг" в Україні Владислав Остапенко.
Однак питання ціни і завищені очікування продавців - традиційно головна біда угод злиття і поглинання, і часом розбіжності між продавцем і покупцем могли вимірюватися дво-триразовим мультиплікатором. Зараз, відзначають експерти, цей лаг впав до 10-30%, що значно полегшує ведення переговорів. Що ж стосується мультиплікаторів, то вони традиційно мають галузеві відзнаки. Найнижчі - характерні для фінансових установ і рідко перевищують два капітали. У той же час ціни на активи в агросекторі, харчовій промисловості, рітейлі й фармацевтиці залишаються на одному з найвищих рівнів. Хоча багато що залежить від конкретно взятого бізнесу, тому підбивати всіх під єдину рису експерти не радять.
Нормативні тертя
Ще одним моментом, що перешкоджає розвитку ринку злиттів і поглинань, є нормативне поле. За словами Володимира Саєнка, в Україні продовжують зберігатися істотні відмінності у регулюванні угод з акціями акціонерних товариств та частками товариств з обмеженою відповідальністю. "Щоб купити частку, потрібно внести зміни в статут цілі, а це, в свою чергу, спричиняє необхідність подачі пакета документів державному реєстратору за місцем знаходження компанії. Вимоги реєстраторів до документів різняться. Найчастіше, щоб забезпечити гладке завершення трансакції, доводиться проводити консультації з реєстраторами на місцях і структурувати угоду з урахуванням їх суб'єктивної думки щодо цілого ряду формальностей", - нарікає Саєнко.
Експерт зазначає, що реформа законодавства про акціонерні товариства, на жаль, по суті нічого не змінила в підходах до придбання акцій публічних компаній, додавши однак роботи юристам: закон, наприклад, залишив безліч лазівок для обходу вимоги про викуп акцій міноритаріїв при продажу контрольного пакета акцій.
Що будуть купувати?
"На наш погляд, найбільш активними галузями на ринку M&A в 2012 році будуть агросектор, харчова промисловість, роздрібна торгівля. За кількістю операцій і обсягом ринку ситуація істотно не зміниться відносно 2011 року, обсяг ринку буде перебувати рівні $4-6 млрд.", - відзначає директор інвестиційно-банківського управління ІК "Трійка Діалог Україна" Олексій Ращупкін. За прогнозами аналітиків, галузевий попит не зміниться, і в фаворі будуть залишатися топові напрями цього року. Цікаво, що ставку на міжнародних інвесторів як на потенційних покупців роблять далеко не всі експерти. А от у "групах" українських інвесторів ніхто не сумнівається - вони продовжать свій рейд по вітчизняних активах.
США і ЄС втрачають інтерес до України
Джон Марон, експерт Mergermarket
Український уряд нарешті просунувся в питанні приватизації енергетики, проте інвестори з Європи та Америки втратили до цього сектору всякий інтерес.
Ще в червні Фонд держмайна оголосив про майбутній продаж держчасток в найбільших енергетичних компаніях.
Ще в минулому році дві американські компанії - AES Corporation і ContourGlobal - проявляли інтерес до української енергетики. Проте жодна американська компанія не робить ставку на майбутні аукціони. Глава ContourGlobal повідомив Mergermarket, що його компанія закриває київський офіс і може продати один з українських активів. У AES Corporation заявили, що компанія більше фокусується на турецькому ринку електроенергетики. Експерти ринку відзначають, що американці ситі по горло непрозорими і корумпованими іграми в українському бізнес-середовищі.
У Європі інтерес до українських електроенергетичних активів не вищий. На початку листопада стало відомо про відхід з українського ринку найбільшої чеської генеруючої компанії CEZ Group. Приблизно в цей же час топ-менеджмент Polska Grupa Energetyczna спростував будь-які плани участі в приватизаційних процесах в секторі електроенергетики в Україні.
Тим часом Фонд держмайна пообіцяв активні торги в процесі продажу енергокомпаній.
І першою у списку на придбання цих активів стоїть ДПЕК, до сфери інтересів якої потрапляють "Дніпроенерго", "Західенерго", "Київенерго" і "Донецькобленерго". "Чернівціобленерго" та "Закарпаттяобленерго", швидше за все, дістануться російській VS Energy, однак конкурентом росіян може стати група "Приват", яка підтвердила свій інтерес до аукціону. Крім того, не виключається участь Костянтина Григоришина і Григорія Суркіса, які також раніше інвестували в сектор електроенергетики.
Олена Мошенець
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
