3730
Бізнес України душать: як фіскали вибивають гроші з підприємців
— Казна та Політика
"Адміністративний тиск став настільки сильним, що останній рік я більше часу приділяю спілкуванню з податківцями, ніж займаюся бізнесом, - поділився Олег Іванович, директор компанії - реалізатора природного газу. - У мене 100 покупців, і постійно з податкової щодо когось з них приходять запити, зустрічні перевірки".
У травні цього року фіскали завітали в саму компанію. І донарахували їй 1,3 млн грн ПДВ. З надісланого поштою акта перевірки на підприємстві дізналися, що одна з угод щодо купівлі газу визнана безтоварною. "При цьому повністю проігноровані наші заперечення на акт з доказами реального постачання газу.
Ми надавали відомості НАК "Нафтогаз України" і облгазів про реальне проходження газу по газотранспортних системах до кінцевих споживачів, - зазначив директор трейдера. - Не враховувалося навіть те, що наші споживачі - промислові підприємства. Якщо не було поставки газу, як вони весь цей час працювали?". На зустрічі з керівництвом податкової інспекції Олегу Івановичу повідомили, з якою сумою донарахування йому варто погодитися, щоб надалі не було проблем.
Подібні історії сьогодні не рідкість. Юристи відзначають, що останнім часом кількість наїздів податкової на бізнес збільшилася. "Податківці, крім наповнення бюджету, можуть, так би мовити, "по дорозі", вирішити додаткове питання у вигляді збагачення окремих держслужбовців або ліквідації неугодної компанії", - говорить виконавчий директор АТ "Правова група "Домініон" Вікторія Голуб.
Був би платник податку
Партнер ЮК "Інком ЮРЕК" Євген Діжа зазначає, що з набранням чинності ПК перевірки почастішали. "Повсюдно з'являються повідомлення, що співробітники податкової приходять з позаплановими перевірками, без будь-яких попереджень. Не поспішають покидати платника, якого перевіряють, і при цьому виходять за рамки законних повноважень", - відзначає юрист. За його словами, причина таких дій - не лише законний контроль над сплатою податків, а й бажання будь-яким способом поповнити держбюджет. "Плюс додається бажання окремих несумлінних співробітників отримати винагороду за "вирішення" тих чи інших спірних питань", - резюмує Євген Діжа.
Вікторія Голуб звертає увагу на те, що підстави для податкових перевірок визначені ст. 75-80 ПКУ. "Особливо цікаві підстави для формальних перевірок, - підкреслює вона. - Зокрема, це отримання інформації від державних органів, яка свідчить про можливі порушення... Чекайте гостей!"
Юрист ЮФ "Ільяшев і Партнери" Катерина Вознесенська підкреслює, що ПК передбачає достатню кількість підстав для проведення фіскалами позапланових перевірок. Зокрема, якщо за результатами перевірок контрагентів виявлено факти порушень законодавства, не представлена вчасно податкова декларація, виявлені недостовірні дані в деклараціях та інше. Партнер ЮК FELIX Оксана Кобзар каже, що виявлення порушень законодавства за результатами перевірок інших платників "активно взято в оборот в рамках всеукраїнського тренду - боротьби з т.зв. підприємствами "транзитерами", "вигодоотримувачами".
Провідний юрист ЮК Moris Group Володимир Рак також відзначає, що останнім часом потрапили під удар компанії, серед постачальників яких виявилися підприємства, що мають, на думку податківців, ознаки фіктивності (в ДПСУ такі підприємства називають ще "податковими ямами").
Ознаки фіктивності постачальника (він же - "податкова яма") досить різноманітні: відсутність основних засобів, трудових ресурсів і т.д.; висновки про відсутність реальних операцій між покупцем і постачальником; несплата постачальниками податків; відсутність постачальників за місцем реєстрації тощо. "В результаті - визнання податківцями угод нікчемними у позасудовому порядку та донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій", - говорить юрист.
Керуючий партнер LCF LAW GROUP Ганна Огренчук каже, що часто підставу для проведення органами податкової служби позапланової перевірки надають самі платники (неподання у встановлений термін декларації, недостовірність даних у них, до відшкодування пред'явлені значні суми ПДВ, скарга контрагента платника про ненадання йому податкової накладної платником тощо).
У той же час, партнер ЮФ "КПД Консалтинг" Кирило Козак наголошує, що реальні причини візиту на підприємство ДПС можуть бути різні. Але зовні це завжди мотивується законними підставами. "Всі свої перевірки ДПС намагається зовні "обставити" документально як такі, що відповідають закону і мають реальні підстави. Кожна компанія може зазнати раптового візиту податківців. Адже в ланцюжках контрагентів практично будь-якого підприємства є так звані "підприємства з ознаками фіктивності", - говорить він.
Відповідають за всіх
Керуючий партнер ЮК "Лігал Асистанс Груп" Дмитро Йовдій підтверджує, що сьогодні найпоширеніший інструмент тиску на бізнес - позапланові перевірки, що охоплюють одночасно великий ланцюжок контрагентів. "Їх результатом є визнання угод між такими контрагентами нікчемними ("безтоварними", "фіктивними")", - говорить юрист. Такі перевірки здійснюються під приводом боротьби з конвертаційними центрами. Але реальною метою зазвичай є виконання плану з наповнення бюджету за рахунок донарахування податків та штрафів.
Схема подібного наїзду нехитра. Фіскали складають акт, в якому визначають, що угоди, укладені одним з контрагентів ланцюжка, є нікчемними. При цьому вони оперують ст. 215 Цивільного кодексу, відповідно до якої для визнання угоди нікчемною не потрібно рішення суду у випадках, обумовлених законом. І посилаються на ч. 1 ст. 228 ЦК, мовляв, угода спрямована на "незаконне заволодіння державним майном".
Виходить, що достатньою підставою для визнання угоди нікчемною може служити лише висновок податківців про "сумнівний статус" контрагента, який уклав угоду (наприклад, підприємство відсутнє за місцем реєстрації або у нього недостатньо виробничих умов для ведення госпдіяльності). Далі акт розсилається в податкові, на обліку яких стоять компанії - покупці товарів/послуг з цього ланцюжка. І з проблемами стикаються всі сумлінні контрагенти.
"Як правило, в таких випадках представники податкового органу виконують всі передбачені законом вимоги і мають на руках необхідні документи, що дають право на перевірку. Але замість повноцінної виїзної перевірки вони обмежуються аналізом відображеного в акті факту нікчемності попередніх угод "проблемного" контрагента. В результаті робиться висновок про нікчемність угоди між "сумлінним" і "проблемним" контрагентом", - пояснює Дмитро Йовдій. Відповідно, податківці визначають, що операцій не було і податковий кредит з ПДВ сумлінними контрагентами сформований безпідставно. Будь-які доводи про реальність угод ігноруються.
Володимир Рак зазначає, що чинне законодавство не передбачає ні право, ні обов'язок покупця перевіряти технічні можливості контрагентів. При цьому основні кошти і трудові ресурси можуть залучатися за договорами оренди, або іншими договорами у третіх осіб.
Крім того, відповідно до рішень Верховного суду, несплата продавцем податків до бюджету, не може впливати на права і податкову відповідальність покупця у разі фактичного здійснення господарських операцій. Але податкова звикла трактувати закон по-своєму. "Жодна перевірка не проходить без донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій. При цьому фіскали трактують норми податкового законодавства на свій лад, використовують, нібито, існуючі роз'яснення ДПСУ, не показуючи їх", - говорить Катерина Вознесенська.
Порушення і злочини
Юристи відзначають, що почастішали й випадки, коли працівники податкової міліції без попередження вторгаються з обшуком до суб'єкта господарювання, що, в свою чергу, блокує нормальну діяльність останнього. "Відомі ситуації, коли податкові міліціонери відкривали стрілянину по співробітниках компанії, що перевіряється", - розповідає Катерина Вознесенська. Правда, Оксана Кобзар підкреслює, що наїзди за силовим сценарієм, вилучення документів і майна - це методи роботи силових структур.
"Такі дії правоохоронних органів можуть бути лише у випадку ведення оперативно-розшукових справ або розслідування кримінальних справ", - підтверджує Євген Діжа. За словами Оксани Кобзар, в комплексних візитах на підприємство з вилученням документів, комп'ютерів, опитуваннями співробітників і т.п. можуть бути задіяні міліція, в тому числі податкова, УБОЗ, ВБЕЗ, прокуратура, СБУ. "Спектр статей, за якими порушують кримінальні справи, широкий - фіктивне підприємництво, ухилення від сплати податків, посадові злочини тощо", - говорить вона. Хоча і наголошує - якщо раніше за безпідставне порушення справи летіли голови, і таке явище не було поширеним, то останнім часом справи почали порушувати з особливою легкістю.
Варто також зазначити, що з 1 січня 2011 року набрав чинності закон №2756-VI від 02.12.2010, яким було внесено зміни до ст. 112 КПК. Вони розширили підслідність справ податкової міліції. Зокрема, до таких віднесені справи про доведення до банкрутства. Також розширено можливості податкової міліції в розслідуванні справ про фіктивне підприємництво. Але юристи підкреслюють, що такі заходи регламентуються нормами закону "Про оперативно-розшукову діяльність" та КПК України, а не ПК. "Згідно зі ст. 61.3. ПК органи служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури не мають права брати безпосередньої участі у проведенні перевірок суб'єктів підприємництва з питань оподаткування, - говорить керівник офісу АТ "С.Т. Партнерс" в Одесі Олександр Муконін.
- Також, на підставі ст. 78.3. ПК працівникам податкової міліції заборонено брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних податкових перевірок, якщо такі перевірки не пов'язані з проведенням оперативно-слідчих дій або розслідуванням кримінальних справ". Він також зазначає, що ст. 85.4 ПК України заборонено вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, за винятком випадків, передбачених КПК. А відповідно до вимог ст. 178 КПК виїмка оригіналів первинних фінансово-господарських та/або бухгалтерських документів проводиться тільки за вмотивованою постановою суду.
За правду варто боротися
Старший юрист ЮФ "Василь Кисіль і Партнери" Іван Юрченко вважає - щоб захистити свої права треба йти до суду. "Але щоб охолодити запал тих, хто вперше особисто зіткнувся з грубим нехтуванням своїх прав, органи податкової служби інформують, що, згідно з офіційною статистикою, вірогідність успішності в суді, в середньому, дорівнює не більше 5%. А в деяких регіонах - менше 1%..." - зауважує він.
Однак такі запевнення не повинні лякати підприємців. Іван Юрченко наполягає - важливо пам'ятати, навіть офіційна статистика помиляється, а підприємців, які виграли суди у податкової, набагато більше ніж 5%!
Директор газової компанії Олег Іванович на такі хитрощі не піддався. І вирішив оскаржувати рішення податкової в суді. "Суд першої інстанції до наших доводів прислухався і скасував рішення податкової служби. Але попереду апеляція, від якої не знаєш чого чекати", - розповів підприємець. Він додав, що під цю гребінку "нікчемності" угод потрапили більше десятка газових трейдерів, які купували газ у одного "проблемного" постачальника. І далеко не всім вдалося в суді відстояти свою правоту. "Начебто ситуація у всіх аналогічна, але рішення суду протилежні. От і не знаєш, чого чекати", - пояснив Олег Іванович.
Іван Юрченко вважає, що, оскільки за багато років позитивних змін так і не сталося, очевидно, в найближчій перспективі найбільш комфортно буде себе почувати бізнес, який зможе адаптуватися до такого середовища, і розуміти його неписані закони. "Альтернатива - постійно боротися за право вести бізнес за правилами. Це важко, але тільки такі підприємці зможуть щось змінити на краще", - упевнений юрист.
Вілен Веремко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
Також за темою
Бізнес закликає ВР ухвалити законопроєкт про надрокористування: про що йдеться
У Держстаті повідомили, як зріс реальний ВВП за 2025 рік
На 37% більше: три найбільші благодійні фонди України зібрали у 2025 рекордні 105,87 млрд грн — НБУ
Які виплати отримують військові після звільнення з полону — детальне роз’яснення від Міноборони
«Виведення азартних ігор з тіні»: Мінцифри пропонує змінити податки на гральний бізнес
Кількість працевлаштованих українців з 2021 року зменшилась на 1,3 млн
