1326
Чи має Янукович право оголошувати паузу в євроінтеграції?
Президент Янукович колись обіцяв привести країну в ЄС. Обіцяв виборцям. У квітні, виступаючи на прес-конференції разом з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу він говорив, що до кінця року угоду про асоціацію з ЄС буде підписано, що вже зняті всі проблемні питання між Україною і Євросоюзом. Тоді ж публічно обіцяв незмінність нашого європейського вектора польському прем'єру Дональду Туску. Перший віце-прем'єр Андрій Клюєв постійно працює в Брюсселі. Підготовлено угоду про лібералізацію візового режиму, майже завершена багаторічна робота над підготовкою ЗВТ з Європою.
У той же час у травні порушується кримінальна справа проти лідера опозиції, головного конкурента пана Януковича на президентських виборах 2010 року - Юлії Тимошенко. У Європі попередили відразу, що наступ на демократію - не найкращий фон для завершення переговорів.
Влітку Януковича ще приймають у Європі, угорський прем'єр дарує йому діжку з токайським вином. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський отримує з його рук орден Ярослава Мудрого. Посол Німеччини в Україні називає позицію влади послідовною. Баррозу влітку ще не відмовлявся від зустрічі в Брюсселі.
Після арешту Тимошенко заклики припинити переслідування опозиції і попередження, що євроінтеграція може опинитися під загрозою, стають все більш наполегливими.
Але в серпні, напередодні 20-ї річниці Незалежності, Янукович запевняє громадськість, що угода про асоціацію буде підписана. Проголошує про це, зокрема, у своїй авторській статті в The Wall Street Journal, переклад якої був вивішений на сайті президента.
Весь цей час дипломати західних держав по черзі відвідують судові засідання Печерського суду. Все ще вірять, що арешт Тимошенко - справа тимчасова. Пані Акімова з Адміністрації Президента говорить, що арешт Тимошенко не вплине на динаміку переговорів з ЄС.
У жовтні після вироку Тимошенко президент заявляє, що вирок не остаточний. Влада то так, то інакше пояснює, що не потрібно і навіть аморально прив'язувати європерспективу України до справи Тимошенко, і... відкриває проти неї чотири нові справи.
Європа продовжує переконувати Януковича: угода про асоціацію, яка містить політичні вимоги до судової системи, і угода про вільну торгівлю неможливі одне без одного. Поляки, давні друзі України і наші "адвокати" в ЄС, в особі Олександра Кваснєвського просять не грати з ЄС в російську рулетку, Туск попереджає, що вирок Тимошенко ускладнить підписання угоди. Голова представництва ЄС в Україні Пінту Тейшейра каже, що ратифікація угоди з ЄС в парламентах держав Євросоюзу не відбудеться, якщо в Україні будуть політичні в'язні, і дуже просить запросити його на Перший національний телеканал, на якому ставлять питання так: чи має право Європа нам нав'язувати свою позицію. Незважаючи на маніпулятивний характер питання, більше половини аудиторії сказали, що має право.
Українці хочуть у Європу. І це підтверджують дослідження Центру Разумкова.
Жовтневий візит Януковича в Брюссель не відбувся. Спікери партії влади продовжують пережовувати той аргумент, що Європа "повинна поважати нас і наш незалежний суд". У середині листопада глава МЗС Польщі Радослав Сікорський попереджає, що грудневий саміт ЄС в Києві та парафування угоди може не відбутися через арешт Тимошенко. Європарламент приймає гострі резолюції щодо Тимошенко, але дає зрозуміти, що нас там ще чекають.
Нарешті вчора президент Литви Далі Грибаускайте на прес-конференції з президентом України Віктором Януковичем наголосила, що Європа була шокована тими рішеннями, які були прийняті під час судового процесу над лідером опозиції Юлією Тимошенко, і що успіх грудневого саміту Україна - ЄС напряму буде залежати від рішення в Україні питання Тимошенко. На що президент відповів, що в питанні євроінтеграції можлива пауза.
Заява про паузу досить чітко прокоментував колишній міністр закордонних справ Петро Порошенко: "В Україні немає такої розкоші - позбавити себе можливості підписати в грудні Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Це має бути справою честі української влади. Пауза може означати, що ми не скористаємося тим унікальним збігом обставин, надзвичайно корисним, ефективним і позитивним для України, який зараз склався і в керівництві Євросоюзу, і в Європарламенті, і суспільстві взагалі".
Чи має право президент, половина країни за якого не голосувала, і рейтинг якого значно знизився, чинити дії, які можуть змінити цивілізаційний вибір всієї країни? Чи має президент право нехтувати настроями людей?
Ці питання ми поставили лідерам громадської думки, людям, які мають незаперечний авторитет в суспільстві, в наукових та експертних колах.
Леонід Кравчук, перший президент України:
Ми не повинні висувати умови, тому що невістка не висуває умов
Сьогодні склалася ситуація, коли ми впритул підійшли до європейської перспективи. І ця влада багато зробила для цього. Тому нам потрібно підписувати угоду. Не треба говорити, готові чи ні. Ми готові. Ми хочемо. І це історичний шанс.
Ми не повинні висувати умови, тому що невістка не висуває умов. Це ми хочемо туди, це нам воно потрібне. І президент, і правляча партія, і влада, і в чомусь навіть опозиція повинні подолати власну традицію, страх і звички, і зробити все, щоб угода була підписана.
Юрій Андрухович, письменник:
Янукович блефує і загрожує розвернутися у бік Москви
Ця заява - це, звичайно, загроза. Янукович таким чином блефує і загрожує Європі, що ось коли, мовляв, будете мене й далі ображати через цю вашу Тимошенко - розвернуся в бік Москви. Так, ніби він від Москви взагалі колись відвертався. Але він лише на неї дивиться заздрісними очима - як красиво Вован рулить...
Сьогодні ця заява отримала своє продовження в тому, що з'явилася новина про 19 лютого: Янукович нібито проігнорує саміт Україна-ЄС, і поїде в Москву. Все це ніщо інше, як типовий розводняк. Типу того, що мені воно не дуже і треба, а вам же гірше буде - удавана образа з подальшою загрозою, така собі лукашенківщина.
Я ще спочатку цього року в інтерв'ю для "Франкфуртер Рундшау" говорив, що Європі треба тримати Януковича на якомога більш короткому повідку, інакше це буде ще один Лукашенко.
На мене тоді багато людей накинулися за те, що я, мовляв, безвідповідальний провокатор і в політиці зовсім не розумію: з Януковичем потрібно обережно і м'яко, бо він, мовляв, піддається перевихованню. Ось цей "перевихований" Янукович і влаштовує тепер Європі спектакль з демонстрацією свого твердого характеру.
Ці штучки добром для нього, звичайно, не закінчаться.
Був би він президентом Луганської та Донецької областей, то і мав би ще якісь шанси. Але проблема Януковича в тому, що йому дісталася значно більша, складніша і більш неоднозначна країна. Терпіння якої, між іншим, ось-ось лусне.
Після повалення цього режиму Європа зітхне з полегшенням і моментально відкриє нам всі двері. Настільки він, Янукович, уже, як кажуть, сидить у печінках її. Звільнення України від нинішнього режиму стане просто загальноєвропейським святом.
А Москва, до речі, ще нікого зі своїх сателітів не врятувала.
Михайло Гончар, директор енергетичних програм центру "Номос":
Янукович стане президентом Межигір'я, як Ющенко був президентом Банкової
Президент не має права змінювати вибір країни. Україна - не абсолютна монархія, де монарх може приймати те чи інше рішення, не звертаючи уваги на позицію своїх громадян. А розумний монарх навіть в умовах абсолютної монархії цього робити не буде. Бо усвідомлює, якими наслідками це може обернутися.
Оскільки в Україні з формальної точки зору впроваджується навіть не монархія, а система влади, яка являє собою суміш раннього феодалізму і пізнього рабовласництва, то керівник країни робить і свою країну, і себе персонально заручником тих процесів, які він не зможе контролювати. Як це не парадоксально виглядає з позиції начебто монолітної єдності нинішньої владної кліки, але особисто для президента це може закінчитися плачевно. Він стане президентом Межигір'я, так само, як Ющенко в кінці терміну президентства залишався президентом Банкової.
Очевидно, що у президента і його оточення є ілюзія, що вони - гравці, які роблять серйозну геополітичну гру. Насправді, вони - пішаки, чиї амбіції і неадекватні уявлення про навколишній світ використовує російський режим. Надія отримати дешевий газ в обмін на радикальну зміну політичного курсу з європейського на російський досить ілюзорна. І не в тому сенсі, що Росія може поступитися в ціні на газ, а в тому, як вона це зробить і чим це обернеться для режиму Януковича і в цілому для країни.
Приклад поруч - Білорусь. Білорусь завтра має підписати пакет угод з Росією, яким їй обіцяють дворазову уцінку. Але ця знижка буде діяти на період 2012-2013 років. В якості оплати Білорусь не тільки політично віддається в руки Кремля в упаковці Євразійського Союзу, а ще й за безцінь виставляє на приватизацію свої підприємства. Після того, як це буде зроблено, все білоруське стане російським, а епоха "бацьки" підійде до кінця. Він просто стане непотрібний Росії. Таким же шляхом йде нинішній правлячий режим в Україні.
Дмитро та Віталій Капранови, письменники:
Це базарний спосіб шантажу
В особі Януковича і його команди в 2010 році ми вибрали собі особу, яка одноосібно вирішує стратегічну долю країни.
Заява про паузу означає, що ця людина хоче поторгуватися. Це базарний спосіб шантажу: тоді, мовляв, я взагалі піду...
Європа зараз має справу з примхливою, нерозумною дитиною, якою є українська влада.
Є такий непристойний вислів: кішка кинула кошенят, нехай... як хочуть. Десь так може відреагувати зараз Європа і відвернутися від нас в профіль, щоб ми зрозуміли, що наступним може бути поворот спиною.
А взагалі ми жахливо здивовані, що Янукович щось заявив. Це вже дуже позитивно. Досі була традиція говорити: я на судову владу не впливаю... Тобто прямого підпису під відповідними заявами ми раніше не бачили. Тепер у нас раптом намалювався президент. Своєрідний досить. З диктаторськими замашками. Але хоч слово сказав.
Тепер ми знаємо, чого варта ця влада.
Євген Головаха, заступник директора Інституту соціології НАН України:
Ми йдемо в Нео-Союз
Ця заява про паузу в євроінтеграції - наслідок відмови влади від парламентсько-президентської республіки.
У Європі президентських республік у чистому вигляді як таких немає. Ця пауза - небажання припинити політичне переслідування опозиції. Там, де починається переслідування опозиції, завершується демократія.
Європейців не дуже хвилює обґрунтування засудження Тимошенко. Там розуміють, що відкат від демократії починається з переслідування лідерів опозиції. Питання про право Януковича робити такі заяви пов'язане саме з переходом до президентської республіки, де у президента є, як на мене, занадто багато прав. А для країн з нестійкою демократією це небезпечно. Взагалі стратегічні питання повинні прийматися або парламентом, або на референдумі.
Втім, у державі з такою формою демократії, як у нас, єдиною владою наділений президент. Це традиція, від якої ми не змогли відмовитися. Побудована жорстка вертикаль з єдиним голосом. І в нас єдиний голос - президент. Його право законодавчо забезпечено. Але законодавство неадекватне і не відповідає вимогам сучасної цивілізації.
Такі заяви європейське співтовариство не приймає. Якщо ми через кожен випадок переслідування опозиції будемо робити паузи, ми будемо втрачати і шанси, і темпи опинитися в Європі і прийдемо в "Нео-Союз". Ми бачимо, що парламент не відіграє ніякої серйозної ролі. Шанс дають майбутні парламентські вибори. Потрібна дієва Верховна Рада, яка має голос. У будь-якій демократичній країні вирішальний голос залишається за колегіально обраним органом - парламентом.
Євген Сверстюк, дисидент, письменник:
Не президент робить цивілізаційний вибір
Не президент робить паузу і цивілізаційний вибір. Це робить народ. І президент повинен тільки прислухатися і виконувати його волю. Президент повинен розуміти, що він є продовжувачем того вибору, який вже зроблений, тієї лінії, яку обрала Україна ще до його появи.
Якщо він робить такі заяви, це говорить про його некомпетентність як президента.
Це сором!
Дуже важливо не те, як на нас будуть дивитися, а те, як ми будемо дивитися самі на себе.
Ми будемо поважати себе тоді, коли ми гідно будемо давати відповідь на такі заяви президента.
Олександр Палій, історик і політолог:
Влада намагається перекласти відповідальність на Європу
Очевидно, що єдина причина цієї паузи на сьогодні в тому, що сидять Тимошенко і Луценко - лідери опозиції, які виграли попередні парламентські вибори.
Нагадаю, що разом БЮТ і НУ-НС отримали 228 голосів. І замість того, щоб, відповідно до норм демократії, формувати парламент, вони зараз перебувають за ґратами. І тут виникає велике питання: це демократія?
І зараз, замість того, щоб виконувати чинні закони - про основи національної безпеки, про основи зовнішньої політики, які визначають євроінтеграцію як базовий інтерес України, - влада намагається зняти з себе відповідальність за зрив цього курсу і перевести її на Європу.
Маша Міщенко, Анна Ященко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
