0 800 307 555
0 800 307 555

Дрібниці - життя

Валюта
1539
Останнім часом в столиці все частіше можна зустріти непрацюючі пункти обміну валют. В основному закриваються відокремлені точки, які працювали на підставі агентських угод з банками.
Всього по країні зараз близько 1 тис. відокремлених обмінних пунктів, трохи більше половини з яких - агенти банків. За оцінками Павла Крапівіна, першого заступника голови правління банку "Контракт", у Києві та області 200-300 небанківських обмінних кас, що працюють на підставі агентських угод з банками. Як правило, агентів для операцій на ринку готівкової валюти приваблюють невеликі фінустанови, такі як банк "Контракт", Артем-Банк, Агрокомбанк, "Грін Банк", банк "Аксіома" (колишній Сігмабанк) та ін.
З ліцензією на вихід
Вже в кінці поточного або на початку наступного року тенденція до згортання мереж обмінних пунктів може посилитися. Річ у тім, що багато банків, що працюють на ринку готівкової валюти, ризикують втратити генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій внаслідок невиконання вимог регулятора щодо капіталізації.
15 серпня НБУ прийняв постанову №281, згідно з якою на момент отримання "валютної" ліцензії розмір регулятивного капіталу банку має становити не менше 120 млн грн. У той же час відповідно до змін, внесених до Закону "Про банки і банківську діяльність" від 15.02.11 р., з 30 вересня по 22 листопада проводиться заміна валютних ліцензій.
Фахівці Асоціації "Український кредитно-банківський союз" уже оприлюднили свій прогноз розвитку подій. Згідно з повідомленням УКБС, регулятор буде відмовляти в переоформленні валютної ліцензії банкам, регулятивний капітал яких менше 120 млн грн. Тобто, слідуючи за цією логікою, вже з вівторка, 22 листопада, декілька десятків банків не зможуть займатися обміном валюти.
"Встановлення Нацбанком занадто стислих термінів для капіталізації банківської системи (ще й постійне скорочення цих термінів) може дестабілізувати ситуацію і призвести до знищення малих банків", - попереджає Галина Оліфер, генеральний директор УКБС. За її словами, 38 банків (22% банківських установ) мають регулятивний капітал, що не досягає 120 млн грн.
Разом з тим учасники ринку поки не помітили масового відкликання ліцензій і стверджують, що процес їх переоформлення носить, швидше, формальний характер. "Нам переоформили ліцензію в кінці жовтня, на той час у банку регулятивний капітал був менше 100 млн грн.", - стверджує керівник одного з дрібних банків, який побажав залишитися неназваним.
У будь-якому випадку, через декілька місяців ситуація може змінитися. Як відомо, згідно з постановою НБУ №273 від 09.06.10 р., фінустанови повинні наростити регулятивний капітал до 120 млн грн. до початку 2012 р..
В іншому банківському співтоваристві - Асоціації українських банків - стверджують, що банки не зможуть укластися в задані терміни. За даними АУБ, станом на 1 липня регулятивний капітал менше 120 млн грн. був у 29 банків. Потреба в капіталі оцінювалася в 1-6 млрд грн.
"Забезпечити таку капіталізацію до кінця 2011 р. буде неможливо через недостатність обсягів економічної діяльності в Україні та посилення загрози розгортання другої хвилі світової економічної кризи", - йдеться в повідомленні Асоціації.
Експерти АУБ зазначають, що на початку цього року парламент прийняв Закон, що передбачає збільшення статутного (зазвичай він менший від регулятивного) капіталу до 120 млн грн., але до 2016 р. Щоб утрясти протиріччя між вимогами НБУ і новими нормами законодавства, банкіри через народного депутата Станіслава Аржевітіна (також є головою ради АУБ) 2 листопада подали до парламенту законопроект №9398.
У документі передбачається продовження термінів нарощення регулятивного капіталу на два роки - до початку 2014 р. до Закону "Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи" пропонується внести поправку такого змісту: "Банки, які на день прийняття цього Закону мали дозволи Нацбанку на здійснення окремих операцій, до 1 січня 2014 р. можуть продовжувати свою діяльність в межах наявних (переоформлених) дозволів та ліцензій за умови, що вони виконують норматив адекватності капіталу". Зазначимо, що більшість дрібних банків не мають проблем з адекватністю капіталу.
Група ризику
Треба визнати, що дрібні банки не особливо поспішали нарощувати капітал в нинішньому році. Регулятор не публікує інформацію про розмір регулятивного капіталу своїх підопічних.
У той же час, за даними НБУ, на 1 жовтня 2011 р. власний капітал (як правило, лише незначно відрізняється від регулятивного капіталу) у розмірі менше 120 млн грн. мали майже 60 банків.
Найменший власний капітал - у банку "Національний кредит" (менше 22 млн грн.). Варто враховувати, що в останні місяці акціонери багатьох дрібних фінустанов справді почали приймати рішення і оголошувати про збільшення статутного капіталу, сподіваючись встигнути виконати вимоги регулятора.
Так, 2 листопада подібні заяви зробили два банки. Банк "Контракт", який має власний капітал у розмірі 88 млн грн. і субординований борг на 15 млн грн., має намір додатково влити в статутний фонд 32 млн грн. Банк "Столичний" планує збільшити статутний капітал на 39% - до 121 млн грн., а "Аксіома Банк" майже вдвічі - до 266 млн грн.
Вже йдуть
Зазначимо: до останнього часу однією з причин, які змусили агентів піти з ринку обміну готівкової валюти, називали політику "паспортизації" валютообмінних операцій, введену Нацбанком у вересні.
"Рентабельність цього бізнесу і так була не дуже висока. А тепер зросли витрати, пов'язані з документуванням операцій, - встановлення ксерокса, витрати на електроенергію, папір тощо. Швидше за все, власники підрахували рентабельність цих точок і вирішили їх закрити", - міркує Ігор Львов, заступник голови правління банку "Фінанси та Кредит".
За словами Крапівіна, ціна входження в агентський валютообмінний бізнес відносно невелика, тому торгувати валютою пробують багато приватних підприємців. У разі невдачі такі гравці, недовго думаючи, покидають цей сегмент ринку, закриваючи обмінні пункти.
Яскравою ілюстрацією причин скорочення кількості обмінників може послужити і ситуація, що склалася в банку "Аксіома". Зокрема, на сайті фінустанови розміщений внутрішній наказ №28-А від 07.10.11 р. за підписом в.о. голови правління Максима Казановського.
Цим документом з 10 жовтня 2011 р. забороняються операції з готівковою валютою (купівля, продаж, прийом на інкасо) у відділеннях та касах банку, що робить неможливою роботу з агентською мережею обмінних пунктів.
Такі заходи, згідно з наказом, прийняті "на виконання рішення комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Нацбанку". Отримати коментар у банку "Аксіома" Бізнесу не вдалося, за вказаними в контактах банку телефонами просто ніхто не відповідав.
Примітно, що в 2009 р. регулятор уже застосовував до цієї фінустанови санкції за "валютні" порушення. На ринку говорять, що раніше Сігмабанк дуже лояльно ставився до своїх валютних агентів, закриваючи очі на можливі порушення. Ймовірно, це дозволяло фінустанові переманювати агентів, які працюють за договорами з конкуруючими банківськими установами.
"За останні роки тільки від нас під крило Сігмабанку переметнулися близько 80 обмінних пунктів", - говорить банкір, який побажав залишитися неназваним.
Зайдіть завтра
Примітно, що багато агентських компаній, що працюють на ринку обміну валют, відчувають дефіцит готівкових доларів. Минулого тижня кореспондент Бізнесу вдався до експерименту - вирішив купити $2 тис. і звернувся до кількох подібних компаній столиці. В компанії "Ніка", наприклад, відповіли, що доларів немає. Не виявилося американської валюти і в оператора "Маржа".
Правда, співрозмовник в телефонній розмові запевнив, що системного дефіциту валюти не спостерігається: "Дзвоніть завтра - доларів, як бруду". В компанії "Тірас" поцікавилися, чи багато треба валюти, і запевнили, що пару тисяч знайдуть.
В одному з обмінників відмовилися продати таку суму, пославшись на оптову спеціалізацію, що передбачає продаж валюти в обсязі не менше $10 тис.
Відзначимо, що, за даними НБУ, в жовтні обсяг офіційного ринку готівкової валюти скоротився майже на третину - до $3,5 млрд. Зокрема, громадяни здали валюти трохи більше ніж на $1 млрд, тоді як у вересні цей показник становив $1,5 млрд.
Купили фізичні особи іноземної готівки в жовтні майже $2,5 млрд проти $3,5 млрд у вересні. При цьому в жовтні зберігся відчутний дефіцит готівкової валюти в розмірі $1,5 млрд. Таким чином, можна припустити, що 25-30% ринку готівкової валюти, як, власне, і прогнозував БІЗНЕС, пішло в тінь внаслідок посилення вимог до ідентифікації клієнтів при валютообмінних операціях.
Дмитро Гриньків
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас