2529
Осіння депресія банків
— Валюта
Минулого тижня, 15-17 листопада, відбулася чергова, шоста за рахунком, щорічна конференція Інституту Адама Сміта "Український банківський форум".
До речі, дуже показово, що ключовим спікером першої сесії під назвою "Макроекономічний прогноз та урядові пріоритети" став представник МВФ в Україні Макс Альєр.
Фонд порятунку
Саме від функціонерів МВФ учасники конференції очікували новин. Всіх цікавило питання: чи продовжиться співпраця України і МВФ? Нагадаємо: на початку листопада місія Фонду згорнула переговори з українською владою щодо відновлення програми stand-by.
Однак Альєр лише повторив офіційну версію, мовляв, сторони взяли паузу до завершення переговорів між Україною і Росією про ціну на газ. У зв'язку з чим відзначимо, що минулого тижня з'явилася неофіційна інформація про досягнення "цінової" домовленості між країнами, яку, втім, відразу ж спростував президент України Віктор Янукович.
Що стосується економічних прогнозів, то МВФ не виказав великого оптимізму. "Я прогнозую погіршення поточної економічної ситуації", - підкреслив Альєр. На його думку, темпи зростання ВВП України в 2012 році складуть 3,5-4%, а дефіцит платіжного балансу збільшиться до 5,5% ВВП.
Українські банкіри вважають, що в такій ситуації без співпраці з МВФ Україні не обійтися. "Хто б що не говорив, але зараз Україна потребує фінансування від МВФ", - заявив Сергій Наумов, голова правління Правекс-Банку. Думку колеги поділяє і Олексій Грінченко, в. о. голови правління ІНГ Банку: "Програма МВФ відстрочена, але не скасована. Від перспектив співпраці з Фондом залежатиме стабільність гривні".
На жаль, представники уряду проігнорували збори міжнародного банківського співтовариства і не внесли ясність у це питання. Зазначимо тільки, що минулого тижня прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що в 2012 році уряд може обійтися і без кредитів від Фонду.
Традиційну сесію "питань - відповідей" відкрив БІЗНЕС. Ми поцікавилися у представника МВФ, як він ставиться до можливості переходу України на розрахунки за газ в рублях, а також до можливості формування частини золотовалютних резервів НБУ в китайських юанях (відповідна інформація з'явилася на початку минулого тижня). З відповіді Альєра випливало, що основний кредитор України не вітає подібні ініціативи: "Юань - не вільно конвертована валюта, тому можуть виникнути питання до якості резервів". Так само скептично він поставився до розрахунків у рублях.
"Наскільки я розумію, газовий договір залишиться в доларах", - зауважив він, додавши, що вигода від переведення розрахунків за газ на рублі може бути отримана, тільки якщо вдасться уникнути конвертаційного ланцюжка "гривня - долар - рубль". До речі, дане питання жваво обговорювалося і в кулуарах форуму. Банкіри наголошували, що розрахунки в рублях - це бомба уповільненої дії.
"Звичайно, якийсь час Україна буде отримувати російську валюту у вигляді кредитів, але ж колись же доведеться ці кредити віддавати в рублях. А роздобути цю валюту можна тільки в Росії..." - міркував головний скарбник одного з банків.
Воно їм не треба
Взагалі, нинішній форум ознаменувався тим, що вперше за час його проведення в залі взагалі не було представників державної влади. Організатори до останнього чекали голову ради НБУ Петра Порошенка - йому було уготовано центральне крісло, проте через годину після початку заходу модератор оголосив, що Порошенко не зможе відвідати конференцію.
Якщо в минулі роки доповідачам ледве вдавалося вкластися у відведені часові рамки головної сесії, то цього разу довелося, що називається, вбивати час. Правда, у розпал сесії питань і відповідей у залі з'явився опозиційний депутат Станіслав Аржевітін, член Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики.
"Я дивлюся, немає жодного серйозного чиновника..." - зазначив Аржевітін, озирнувшись в залі, і озвучив тему своєї доповіді: "Санаційний банк як новітній інструмент грошово-кредитної політики країни".
За реакцією залу можна було зрозуміти, що дана тема не дуже актуальна для банкірів. Пан Аржевітін підкреслив, що у влади немає єдиного бачення цієї структури. Спікер не підтримав ідею створення санаційного банку на базі діючого Родовід Банку.
Хоча, за його словами, НБУ вже підготував Положення про роботу такого інституту. "Наскільки я розумію, зараз його погоджують з МВФ", - зазначив Аржевітін. У той же час він нагадав, що парламент прийняв у першому читанні законопроект № 8586 "Про санаційний банк", який пропонує зовсім іншу модель створення банку "поганих" активів.
Дана ідея також була розкритикована доповідачем. "Складається враження, що автори законопроекту свідомо хочуть створити таку центральну державну рейдерську компанію, якій дозволено все", - обурювався спікер.
Питання на засипку
Однак учасників ринку цікавили зовсім інші законодавчі ініціативи, що розглядаються в стінах парламенту. Гжегош Копаніяж, голова правління колекторської компанії Credit Collection Group, поспішив спантеличити Аржевітіна та присутніх банкірів: "До парламенту надійшли два законопроекти: один серйозно обмежує право кредиторів щодо стягнення майна, другий практично забороняє передавати проблемні борги колекторським компаніям. Що ви, панове, про це думаєте?"
Станіслав Аржевітін почасти розділив занепокоєння колектора: "Дійсно, той, хто повинен був тут виступати, нещодавно зареєстрував законопроект про заборону діяльності колекторських організацій на рік. Я ставлюся до цієї ініціативи скептично".
Макс Альєр вкотре зазначив незахищеність прав кредиторів в Україні: "Неможливо побудувати стійку фінансову систему, якщо застава за формою не є такою за суттю".
Тема захисту прав кредиторів, до речі, стала однією з основних на Форумі. Банкіри скаржилися на проблеми, що виникають при роботі з проблемними боржниками і заставним майном, і відзначали відсутність прогресу в цьому питанні за останній рік.
"У таких умовах у банків немає стимулу нарощувати кредитування. Таким чином, в 2012 році приріст кредитного портфеля складе не більше 10%", - зазначив під час виступу Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банку Аваль.
За його словами, за підсумками поточного року прогнозується приріст кредитного портфеля не більше ніж на 12-13%. Пан Лавренчук також зазначив, що несприятливе законодавче середовище в Україні є більш важливим фактором, що стримує кредитування, ніж, наприклад, проблеми з капіталізацією європейських банків, що працюють в Україні. З позитивних тенденцій банкір зазначив припинення зростання проблемної заборгованості за кредитами.
Труднощі роботи з проблемною заборгованістю і реалізацією заставного майна у своєму виступі згадав також Саша Клаус, голова наглядової ради банку "Форум". Володимир Котенко, партнер аудиторської компанії Ernst & Young, в свою чергу, зазначив труднощі оподаткування при списанні та продажу проблемної заборгованості за кредитами.
Друга хвиля
Не змогли банкіри обійти стороною і проблему другої хвилі кризи, що насувається. Власне, майже всіх в зв'язку з цим хвилювала перспектива курсу гривні відносно долара.
Олексій Грінченко у своєму виступі визнав складність ситуації, що склалася. Втім, він зазначив, що повторення кінця 2008 року, коли національна валюта девальвувала майже вдвічі, а банки пережили значний відтік депозитів населення, очікувати не варто.
Аналітики ІНГ Банку вважають, що істотної девальвації гривні протягом найближчих шести-дев'яти місяців не буде. У той же час, за словами Грінченка, відсутність кредитування загрожує економічному зростанню в 2012 році. При цьому очікується уповільнення темпів приросту ВВП з 4,6% (за підсумками 2011 року) до 3,2% (у 2012 році). Це досить консервативний прогноз, якщо врахувати, що НБУ прогнозує зростання ВВП за підсумками поточного року на 5%.
Не додали оптимізму і представники інвестиційного бізнесу. Зокрема, Віктор Марченко, аналітик компанії "Драгон Капітал", висловив упевненість, що істотна девальвація гривні неминуча. На його думку, питання тільки в тому, коли це станеться. Він поцікавився у банкірів, чи передбачили вони девальвацію при складанні бізнес-планів на наступний рік.
"Ну, нарешті... - багатозначно промовив модератор форуму Сільвіо Педрацці, голова наглядової ради Правекс-Банку. - Хто б хотів відповісти?". Не розгубився Володимир Котенко: "Ми віримо в краще, але готуємося до гіршого". За словами Грінченка, розмов на тему девальвації багато, але гривня поки цілком стабільна.
"Звичайно, ми робимо стрес-тести щодо впливу курсових коливань на наших клієнтів", - додав банкір. У свою чергу, Клаус зазначив, що зараз девальвація вкрай небажана, оскільки в цьому випадку знову погіршиться якість кредитного портфеля українських банків.
"В умовах слабкості прав кредиторів це створить нові проблеми банкам. Якщо вже девальвації бути, то краще нехай це станеться пізніше, коли правила гри зміняться в кращий бік", - підсумував він.
Сільвіо Педрацці спробував заспокоїти учасників Форуму, пославшись на прогнози макроекономістів: "За сценаріями, змодельованими нашим головним макроекономістом, який сидить в Мілані, ми офіційно не прогнозуємо ніяких великих змін".
Відзначимо, що в недавно опублікованому звіті аналітики фінансової групи Intesa Sanpaolo все ж прогнозують дуже повільну девальвацію гривні: у 2012 році - 8,1 грн/долар, в 2013 році - 8,2 грн/долар і в 2015 році - 8,3 грн/долар.
Проте Педрацці висловив певну недовіру подібним прогнозам: "Згадайте, як у середині 2010 року деякі знамениті економісти пророкували, що долар досягне паритету з євро до кінця 2010 року. Але євро ставав все сильнішим і тільки зараз знову трохи ослаб. Водночас я не вважаю нормальним або прийнятним, що українська гривня сильніша від рубля. Чи є в цьому сенс?".
Нагадаємо, що влітку 2011 року російський рубль девальвував істотно відносно долара, тоді як гривня зберегла стабільність відносно цієї валюти і, відповідно, зміцнилася відносно рубля.
Гаманець або курс
Зазначимо, що владі вдається утримувати стабільним курс гривні тільки завдяки проведенню жорсткої монетарної політики, що виливається в гострий дефіцит банківської ліквідності і, як наслідок, в згортання кредитної активності банків. У кулуарах банкіри активно обговорювали проблему ліквідності.
"Дійшло до того, що великі банки з російським капіталом розсилають корпоративним клієнтам пропозиції з розміщення депозитів під 25-30% річних", - обурювався один з банкірів.
"Нацбанку варто було б взяти на озброєння досвід інших країн, які проводять м'яку грошову політику і насичують економіку кредитними ресурсами, в тому числі за рахунок рефінансування комбанків. У нас же має місце протилежний процес", - підтримав банкірів Аржевітін.
Банкіри також відзначили, що пріоритетом влади має бути підтримка формування джерел довгострокового фондування в гривні. Втім, з цим погодилися не всі. Так, за словами Клауса, монетарна влада повинна сфокусуватися на забезпеченні стабільності гривні.
У свою чергу, Дмитро Зінков, голова правління ОТП Банку, висловив думку, що девальвація гривні стане для банків більшою проблемою, ніж дефіцит ліквідності, що спостерігається.
"Політика стиснення ліквідності виявилася цілком успішною. Зараз доводиться чути, що ліквідність обмежена, нічим кредитувати. Але уявіть собі, що було б, якби гривня девальвувала до 9 або 10 грн/долар", - звернувся до залу банкір.
Розуміючи, що настрої вкладників мінливі і часто залежать у тому числі від курсових коливань, банкіри стурбовані проблемою дострокового розірвання депозитних договорів.
"У нас було 18 місяців, щоб спокійно вирішити проблему дострокового зняття депозитів. Але це не було зроблено. Така заборона зараз допомогла би перешкодити зняттю гривневих депозитів, як наслідок, був би менший тиск на курс. І НБУ не треба було б витрачати так багато резервів", - заявив Сергій Наумов. Примітно, що до цих пір банкіри, пояснюючи причини відтоку внесків, говорили лише про зняття депозитів після закінчення строків дії договорів.
БІЗНЕС вирішив уточнити, наскільки масовою є практика саме дострокового розірвання депозитних договорів. "Ми не аналізували, але, гадаю, істотна частка дострокового зняття є. Мораторій міг би додати впевненості вкладникам, вони б не робили різких рухів, достроково розриваючи гривневі депозити і конвертуючи їх в долар", - зазначив Наумов.
У свою чергу, Зінков запевнив, що паніки немає: "У вересні-жовтні населення дійсно конвертувало депозити у валюту. Однак зараз, коли ставки за гривневими внесками різко зросли, все більше вкладників замислюються, чи є сенс переводити заощадження в долар і отримувати вдвічі менший процентний дохід. В результаті з початку листопада має місце приплив коштів у гривнях".
Втім, Олександр Дубілет, голова правління ПриватБанку, під час свого виступу закликав колег не захоплюватися підвищенням депозитних ставок, так як "нічим хорошим це не закінчиться".
Тихий Захід
Активно обговорювалося також можливе згортання присутності банків із західним капіталом на ринках країн Східної Європи, в тому числі і в Україні.
Володимир Лавренчук нагадав, що для виконання нещодавнього рішення лідерів ЄС про збільшення показника адекватності основного капіталу з 5% до 9% 19 провідних європейських банків повинні будуть залучити додатковий капітал у розмірі 100 млрд євро до кінця першої половини 2012 року. Теоретично у європейських банків є три шляхи: провести додаткові емісії акцій, піти на часткову націоналізацію або скоротити активи.
"Залучити цей капітал з ринку зараз нереально", - переконаний Лавренчук. Крім того, банки не дуже бажають капіталізуватися за рахунок держави. Тому, на думку більшості банкірів, швидше за все, банки підуть на скорочення балансів (так званий деліверіджінг).
Для України це означатиме, в кращому випадку, відсутність приросту кредитування з боку банків із західним капіталом. У гіршому випадку, можлива перспектива повного відходу західного банківського капіталу з України. Іноземні банкіри зараз вже відкрито говорять про ймовірність розвитку такого сценарію.
"Деліверіджінг - це великий ризик для України, так як західні банки будуть змушені робити вибір - в якій країні залишитися. У зв'язку з цим, боюся, що Україна може виявитися не настільки привабливою, як інші країни", - заявив Сільвіо Педрацці.
За словами банкірів, Україна поступається за привабливістю навіть сусідній Росії, не кажучи вже про такі країни, як Польща і Чехія. Останнім часом активно циркулюють чутки про істотне скорочення бізнесу в країнах Східної Європи італійської UniCredit Group, яка минулого тижня відзвітувала про рекордні у своїй історії збитки - 10,6 млрд євро за підсумками III кварталу поточного року.
На початку листопада Ерік Штрутц, фінансовий директор Commerzbank, оголосив про намір банку скоротити присутність на неключових ринках за межами Німеччини.
При цьому, як повідомляє "Deutsche Welle", він не виключив продажу українського дочірнього банку "Форум", оскільки цей бізнес перебуває "дуже далеко від центру". Присутній на конференції Саша Клаус не прояснив питання, чи залишиться Commerzbank на українському ринку, пославшись на те, що остаточне рішення поки не прийнято.
Дмитро Гриньків
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
Також за темою
Чи вистачить валюти для банків після подій з Угорщиною: НБУ дав відповідь
Квартири подорожчають через конфлікт в Ірані. Що станеться з ринком нерухомості в 2026?
НБУ пропонує змінити правила перевезення валютних цінностей
НБУ послабив гривню до нового історичного мінімуму: аналітики пояснили, що відбувається на валютному ринку
Чого очікувати від курсу цього тижня — думка банкірки
Як затримання валюти в Угорщині вплине на курс в Україні — пояснення НБУ
