Банкірів позбавлять мови

22.11.2011, 15:10

3028

Законопроект "Про внесення змін до деяких законів України щодо реклами у сфері фінансових послуг" визначає, що реклама фінансових послуг, пов'язаних із залученням коштів населення або осіб, що їх надають, дозволяється за умови внесення інформації про особу до держреєстру фінустанов і за наявності дозволу або ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг. Така реклама повинна містити номер в держреєстрі фінустанов і номер дозволу чи ліцензії, дату видачі та найменування органу, який видав цей дозвіл (ліцензію). Правда, це положення не застосовується у випадках, коли дається реклама лише торгової марки (знака для товарів і послуг) або назви особи (без реклами послуг).

Контроль за дотриманням законодавства про рекламу пропонується покласти на НБУ - реклама на ринку банківських послуг, ДКЦПФР - фондовий ринок, і Держфінпослуг - ринки фінансових послуг.

Поширення в будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про діяльність у сфері фінансових послуг, забороняється. При цьому недобросовісною рекламою вважається оприлюднення послуг, які особа не має права надавати без чинного дозволу або ліцензії. Крім того, не можна рекламувати фінпослуги, надання яких на території України заборонено.

Особливої уваги заслуговує норма, що пропонує заборонити в рекламі надання інформації про майбутні прибутки споживачів фінпослуг. За словами начальника управління правової методології та нормативного забезпечення "VAB Банку" Дмитра Богатирьова, пропонована норма практично повністю дублює чинне сьогодні положення, що зазначає, що в рекламі фінансових послуг або осіб, які їх здійснюють, забороняється повідомляти про розмір очікуваних дивідендів, а також інформацію про майбутній прибуток, крім фактично виплаченого за результатами не менш як одного року.

Разом з тим, зазначає юрисконсульт ІГ "Арт Капітал" Максим Попов, оскільки чинна норма стосується лише послуг, що надаються фізичним особам, з'явилася необхідність захистити і юридичних осіб від недобросовісної реклами. Оскільки ж більшість установ і раніше надавали послуги як юридичним особам, так і населенню, то це обмеження не буде новелою для учасників ринку.

На думку директора департаменту правового забезпечення "Ерсте Банку" Олександра Ярецького, пропонована норма має вкрай невдале формулювання, яке не відповідає загальним правилам сформованої практики застосування юридичних термінів, так само як і реальному стану речей. Юрист не розуміє, чому під пропоновану заборону потрапили такі гарантовані види виплат, як, наприклад, відсотки за депозитними внесками. Така заборона, на його думку, призведе до того, що банки зможуть використовувати у своїй діяльності винятково "іміджеву рекламу", без можливості рекламувати конкретні депозитні та інші продукти. Але ж значна частина з них до цього цілком успішно пропонувала своїм клієнтам, в т.ч. і потенційним, крім традиційних депозитів, ще й всілякі акційні програми. Наприклад, підвищені відсотки за новорічними внесками тощо. Більше того, існували спеціальні сервіси (наприклад, спеціалізовані інтернет-сайти), які дозволяли потенційному вкладникові, не відвідуючи банки, визначитися з найбільш підходящим йому депозитним продуктом на ринку (у т.ч. за ставкою, терміном розміщення депозиту, валютою та ін.). Зараз це все пропонується заборонити. "Було б більш виправдано заборонити вказівку в рекламі інформації про майбутні доходи тільки тих фінансових послуг, якими не гарантується здобуття фіксованої дохідності", - говорить експерт.

Начальник департаменту корпоративної ідентичності та комунікацій Укрсоцбанку Ганна Слюсаренко нагадує, що реклама банківських послуг, як правило, включає в себе не тільки вказівку цін продуктів, а й роз'яснення, яку вигоду від цього буде мати клієнт. Наприклад, на сайтах багатьох банків можна знайти розрахунок майбутнього доходу з того чи іншого виду депозиту. "Це взаємодоповнюючі з прямою рекламою інструменти інформування споживачів. У разі прийняття закону, швидше за все, ця частина комунікацій ляже безпосередньо на менеджерів фронт-офісу, що значно подовжить час обслуговування клієнтів у відділеннях", - прогнозує банкір.

У разі прийняття законопроекту в запропонованій редакції, додає пан Ярецький, буде завдано серйозного удару не тільки по ринку реклами, а й по допоміжних фінансових сервісах, що спрощують споживачам фінансових послуг аналіз всіх пропозицій на ринку. Це, в свою чергу, тільки ускладнить потенційним вкладникам вибір банку для розміщення своїх коштів на депозитах.

Дана ініціатива уряду цілком логічно виглядає в контексті обговорюваної в деяких ЗМІ стратегії з витіснення з ринку малих банків. Адже, як правило, свій початковий вибір на користь тієї чи іншої фінустанови клієнт робить, керуючись або її ім'ям (брендом, популярністю), або привабливими умовами фінансового продукту, вміло поданими в рекламі. Позбавлена можливості оцінити фінансову привабливість рекламованого продукту, людина схильна буде зупинити свій вибір на великій, добре відомій фінустанові, щоб не ходити від банку до банку для збору відповідної інформації. При цьому дрібні банки автоматично втратять клієнтів. Чудова технологія, панове.

За матеріалами:

Экономические Известия

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Також за темою

Volkswagen скорочує майже 50 000 робочих місць у Німеччині

Сьогодні 05:23

Revolut отримав повну банківську ліцензію у Великій Британії

Сьогодні 04:14

Найдоступніші електрокари з повним приводом у Європі

Сьогодні 03:08