1788
Вихід на пенсію
— Фондовий ринок
З ринку недержавних пенсійних фондів (НПФ) ідуть учасники, які пережили кризу 2009 року, але так і не дочекалися запуску другого етапу пенсійної реформи. При цьому темпи приросту активів фондів різко знизилися. Експерти вважають, що ліквідація 14 НПФ - лише початок консолідації ринку, і сподіваються на значне зростання активів через чотири роки.
Шкала фальстарту
Рецесію на ринку НПФ зафіксували вже після кризи. У 2011 році активи учасників недержавної пенсійної системи продовжували зростати, але вже набагато меншими темпами. За даними Держфінпослуг, ще в IV кварталі 2010 року обсяг активів НПФ зріс на 8,2%, а вже в I кварталі 2011 року - на 6,7%. Далі - гірше: у II кварталі приріст склав 3,6%, а за підсумками III кварталу негативна тенденція закріпилася - активи зросли всього на 3,2%. У Держфінпослуг повідомили, що на 30 вересня під управлінням фондів було 1,31 млрд грн.
За сім років існування системи недержавного пенсійного забезпечення ринок відбувся, і почався процес консолідації. "Зараз пенсійні фонди або ліквідуються, або об'єднуються", - зазначив керівник апарату Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку Сергій Бірюк. У Держфінпослуг підрахували, що за 2010-2011 роки рішення про ліквідацію було прийнято засновниками 14 НПФ, і зараз у державному реєстрі є інформація про 96 фондів. У 2005-2008 роках кількість фондів збільшувалася в середньому на 60% щорічно.
На зорі становлення ринку велика кількість фондів претендувала на статус найбільших. За рахунок відрахувань коштів співробітниками лідерами могли стати корпоративні НПФ "Укрпошти", "Укртелекому", "Укрзалізниці", МВС, Мінпраці, Нацбанку і "Укрексімбанку", а також урядовий фонд співробітників бюджетних установ. Комерційні банки, страхові та інвестиційні компанії, різні профспілки також розраховували на залучення великої кількості учасників через відкриті НПФ. "Для засновників фонди неприбуткові, але компанії, що їх обслуговують, можуть заробляти. Природно, це бізнес", - пояснив причину активності директор КУА "Всесвіт" Ярослав Савченко. Українська греко-католицька церква вирішила подбати про пенсійне забезпечення прихожан, створивши в 2008 році відкритий НПФ "Покрова".
Заяви про швидке впровадження другого рівня викликали інтерес і міжнародних гравців. Зокрема, фонди створили словенська Prva pokojninska druzba ("Друга пенсія") і чесько-італійська Generali PPF Holding (" Гарант-Пенсія").Готувалися відкрити свої підрозділи польська СК "PZU Україна" та скандинавська група SEB. Проте відкладання реформ чиновниками і низьку активність у добровільному третьому рівні змінили стратегії нерезидентів. "Словенці продали фонд, адміністратора і КУА в 2009 році. Назва фонду залишилася колишня, але іноземців серед засновників більше немає", - зазначив Ярослав Савченко.
Знижувалося в 2011 році і кількість учасників фондів, з якими укладалися договори. У січні-березні падіння склало 2%, в квітні-червні - 0,1%. III квартал виявився дещо успішнішим - зростання в порівнянні з попереднім періодом склало 0,2%. До показника 2010 року - 569 тис. контрактів - ринку бракує 11 тис. учасників. Таким чином, за сім років роботи НПФ за добровільною системи їм вдалося охопити лише 558 тис. громадян країни (2,8% працездатного населення). Для порівняння: у Росії третім рівнем охоплено 6,6 млн осіб (9,2%), Польщі - 316 тис. (2%). При цьому у наших сусідів запроваджено другий рівень пенсійної системи, в рамках якої більше громадян вважають за краще НПФ: Росія - 11,1 млн осіб (15,4%), Польща - 15,5 млн (98,1%). Варто відзначити, що серед усіх працюючих в Україні фондів стабільні відрахування надходять тільки в НПФ Нацбанку, на який припадає половина всіх активів системи (646 млн грн). А за кількістю учасників лідирує НПФ "Європа" з часткою ринку 24% (134 тис. осіб).
Рівняння на кризу
Скорочення кількості НПФ зумовлене низкою факторів. По-перше, ліквідовувалися фонди, якіне здійснювали діяльність. За даними Національної асоціації НПФ та адміністраторів, з 66 відзвітувалися НПФ активи 9 фондів дорівнювали нулю. "Реально діють близько 60, а інші не ведуть ніякої діяльності", - стверджує директор КУА "ОТП Капітал" Григорій Овчаренко. Не почав працювати і була ліквідована НПФ працівників бюджетних установ, передбачувані щорічні надходження до якого оцінювалися в 200 млн грн. "Потрібен був базовий закон для стимулювання вкладень громадян. Наприклад, щоб учасник НПФ не обкладався податком з фізосіб, внесками до фондів соціального страхування", - пояснив причину закриття екс-глава ради фонду Михайло Папієв.
Ключову роль у відмові засновників від розвитку НПФ зіграла криза. "У результаті кризи засновники або взагалі пішли з ринку, або поміняли свою стратегію. Отже, приймалися рішення про закриття пенсійних проектів", - розповів директор АПФ "Центр персоніфікованого обліку" Юрій Бурков. За словами Ярослава Савченка, падіння припливу коштів зробило збитковим цей вид бізнесу для власників адміністраторів, які виконують роль агентів з залучення учасників. Як винагороду адміністратор може отримувати до 5% від коштів, що надійшли. "Нерідко буває так, що кошти не надходять, але адміністратор щодня працює. Зараз немає жодного адміністратора, доходи якого покривають його витрати", - відзначає Савченко.
Гендиректор КУА Foyil Asset Management Ukraine Наталія Матусевич розповіла, що відкритий НПФ "Фоїл-Престиж" створювався з ініціативи "Райффайзен Банк Аваль", який планував зробити учасниками фонду своїх співробітників. НПФ ліквідували після того, як банк самостійно створив два фонди, закриті ним згодом. "Ринок не розвивався, плюс криза, тому було вирішено скоротити витрати і закрити цей напрям", - пояснив гендиректор КУА "Райффайзен Аваль" Вадим Мосійчук. "Не було клієнтів", - коротко пояснили причину закриття в НПФ "Пенсійний резерв". Деякі НПФ ліквідували через зміну власника установи, який він обслуговував. Такі випадки відбувалися з банками. "Після продажу банку фонди не входили до складу угоди і або "зависали", або були нецікаві новому власнику. У результаті надходження до НПФ припинялися, і витрати на його обслуговування ставали недоцільними", - зазначив Юрій Бурков.
Третя причина - злиття. За словами пана Буркова, напередодні підготовки до запуску другого рівня пенсійної системи засновники багатьох НПФ намагаються вирішувати проблему відповідності вимогам допуску до накопичувальної системи саме шляхом об'єднання. Але наважуються на такий крок не всі. "Ми теж обмірковували злиття, але надходження більшості фондів занадто малі. А витрати на об'єднання з фондом, у якого 40 тис. грн активів, можуть перевищити цю суму", - поділився Григорій Овчаренко.
У зниженні темпів зростання ринку винне і зменшення доходів громадян, вважає Юрій Бурков. Крім того, з'явився природний відтік учасників, пов'язаний з досягненням ними пенсійного віку та отриманням одноразових виплат. За даними Держфінпослуг, більше 10% від загальної кількості учасників отримали пенсійні виплати. Утримати або залучити клієнтів НПФ можуть тільки якістю обслуговування і прозорістю діяльності. При цьому фонди не можуть конкурувати з іншими установами за прибутковістю, яка перебуває на рівні 14%.
Надії зростання
У липні Верховна рада прийняла закон, згідно з яким запровадження другого рівня відбудеться не раніше, ніж державний Пенсійний фонд стане бездефіцитним. В уряді очікують, що це може відбутися вже наступного року. Тому добровільна система може запрацювати з 2013 року. У її рамках всі працюючі громадяни будуть мати персональний рахунок у Пенсійному фонді, де будуть накопичуватися пенсії кожного. Але допуск до другого рівня НПФ отримають через три роки після запуску першого рівня. Тільки по закінченні цього терміну учасники накопичувальної системи зможуть переводити свої кошти в приватні фонди. Саме на 2016 рік учасники ринку покладають особливі надії. Наталія Матусевич зазначила, що після того, як російські НПФ допустили до накопичувальної системи, значна частина населення вибрала саме приватні фонди за їх більш високу прибутковість у порівнянні з державним.
Але до реалізації планів з запуску другого рівня ринок очікує скорочення кількості учасників. "У кожній країні НПФ небагато, але на них сконцентровані великі обсяги. Тільки так можна бути прибутковими", - вважає Вадим Мосійчук. Польський ринок з обсягом $77,7 млрд обслуговують 19 НПФ, а 971 млрд рублів ($31,4 млрд) російських громадян знаходяться в 150 фондах. "Скорочення НПФ буде сприяти тільки зміцненню системи в цілому та підвищенню ймовірності успішного запуску другого рівня. Україні не потрібно багато фондів. Потрібно кілька десятків, але міцних і ефективних", - упевнений Бурков.
До 2013 року неминучий відхід з ринку та адміністраторів НПФ. Скорочення їх кількості прогнозує Григорій Овчаренко. "Адміністратор - це інвестиційний проект, який колись може вистрілити. До підключення НПФ до другого рівня адміністратори будуть або дотуватися власниками, або закриватися", - підтримав колегу Ярослав Савченко. Зараз на ринку працює 41 адміністратор.
Динаміка обсягу активів НПФ та кількості НПФ
* - за III квартали
Джерело: Держфінпослуг
Микола Максимчук
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
