2214
Хто замість них?
— Кредит&Депозит
"Алло, доброго часу доби. Я від колекторської компанії. За вами боржок. Ви збираєтеся платити?" - щось схоже чули чимало українців. Багато хто був би щасливий назавжди забути про свій обов'язок і про людей, які стежать за його проблемним погашенням. І ось такий шанс з'явився. Можновладці несподівано вирішили "допомогти" народу напередодні чергової передвиборної кампанії. У парламенті народився законопроект, що забороняє колекторам мати справу з фізособами. Враховуючи те, що приватники - основна частина цільової аудиторії збирачів боргів, можна вважати, що колекторів забороняють, як явище.
Основна суть депутатської ініціативи (автор законопроекту - депутат-регіонал Юрій Полунєєв) полягає в тому, щоб уберегти нещасних боржників від найжорстокішого психологічного пресингу колекторів. Під цим же соусом законодавці намагаються висунути і банкам звинувачення в порушенні банківської таємниці. Мовляв, як це інформація про боржників може надаватися третім особам?! Хоча самі ж не так давно приймали Закон "Про захист персональних даних", в якому чорним по білому написано, що власники інформаційних баз можуть передавати деякі дані своїм підрядникам. А хто такі колектори для банків - ключові контрагенти у співпраці з проблемних боргів.
Як і раніше, наш підхід простий і непоказний - "заборонити". Як альтернативу не запропоновано нічого. Тоді питання - а що буде з проблемними боргами? Хто буде з ними працювати? Чи боржникам збираються подарувати шанс не платити. А за чий рахунок? За рахунок інших клієнтів банківської системи? Враховуючи те, що всі ризики банкіри закладають в розмір відсоткової ставки, з прийняттям даного законопроекту, на думку більшості експертів, варто очікувати зниження ставок за депозитами і ясна річ - чергового підвищення кредитних відсотків.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що заборона колекторів необґрунтована і передчасна. "Велика частина колекторських компаній працює в правовому полі і не порушує закон. Інша справа - так звані чорні колектори своїми незаконними діями створюють негативний імідж у цілому для колекторського бізнесу. Тому швидше за все, заборонивши колекторів, неможливо буде заборонити чорних колекторів і негатив збережеться", - упевнений аналітик.
Неможливість стягнути борги в процесі господарської діяльності веде до банкрутства багатьох компаній, і не обов'язково банків. Існує багато боргів у комунальній сфері, є заборгованості за позиками, отриманими в кредитних спілках. Ці структури без колекторської допомоги вже точно не обійдуться. Охріменко впевнений, що, ця ініціатива парламенту стимулює людей і компанії вести нечесну гру і не віддавати борги.
Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове
Однією з ключових тез, якими оперують автори законопроекту - тимчасовість нововведень. Мовляв, заборона колекторам працювати з фізособами буде діяти до введення законодавчого акта, який врегулює роботу збирачів боргів. Питається, а чому б не взятися за це саме врегулювання? Законодавча робота та ж, бонуси від вдячного електорату такі ж. Ні, забороняти все ж простіше.
Як вважає президент Асоціації колекторського бізнесу Олександр Ільчук, у випадку саме заборони колекторської діяльності, цю роботу візьмуть на себе новостворені внутрішні підрозділи банків та інших компаній-кредиторів. Вони повинні провести реорганізацію в своїй роботі в найкоротші терміни для того щоб не втратити капітал через неможливість працювати з боржниками.
"Прийняття Закону дасть боржникам перепочинок на 2-3 місяці, під час якого всі великі кредитори зможуть налагодити самостійну роботу з боргами. Але ефективність стягнення впаде у декілька разів. Це підтверджує статистика, зібрана Асоціацією, - якщо ефективність стягнення по "свіжій" заборгованості з простроченням 30-60 днів становить 15-20%, то вже через два місяці (90-120 днів) ефективність падає до 5%. І чим більший "вік" боргу, тим складніше і дорожче кредитору обходиться самостійне його стягнення", - зазначив Ільчук.
Колекторська послуга - кримінал?
У законопроекті розшифровано, що таке "колекторська послуга". Якщо коротко - це надання послуг юрособами з повернення проблемних боргів, використовуючи психологічні методи впливу на боржника та його близьке оточення. Виникає питання - чи буде вважатися робота служби внутрішньої безпеки банку "колекторською"? Хоча, за парламентським визначенням, таким "злочином" є тільки надання банкам послуги з повернення боргів, а це означає, що банки, відкривши відділи зі стягнення заборгованості, можуть використовувати ті ж методи, не порушуючи законодавство.
За словами керуючого партнера юридичної компанії "Алексєєв, Боярчуков і партнери" Сергія Боярчукова, банки, виконуючи роботу колекторів, жертвують своїм іміджем і репутацією. Тому робота з проблемними боргами може піти в тінь.
"Колектори - це не тільки спецзасіб для банкірів у питанні збору проблемних боргів, але якийсь громовідвід, що оберігає імідж кредиторів від негативу. Адже більшість негативних відгуків боржників, критики і звинувачень падають на голови колекторів. У спілкуванні ж зі ЗМІ банки цураються теми колекторства, хоча є першими клієнтами збирачів боргів. Отже, банкіри не зацікавлені у забороні колекторських послуг. Але якщо щось подібне все ж відбудеться, це не означає, що робота з проблемними боргами припинитися", - упевнений юрист.
За оцінками банків, портфель проблемних кредитів оцінюється у 150 мільярдів гривень. Якщо є попит на послуги з повернення позичених грошей, то безумовно буде і пропозиція таких послуг. Необхідність стягнення боргів - об'єктивна реальність, як і наявність боржників, які не бажають погашати борги. Можна не називати ці послуги колекторства, але виконувати цю роботу хтось буде, - вважають юристи.
"Сьогодні колекторські компанії, незважаючи на те, що їхня діяльність законодавством не регламентована, намагаються працювати за правилами, дотримуючись законних методів. Однак, якщо цей вид послуг заборонити зовсім, вже завтра з боржниками будуть працювати боргові психологи, кредитні волонтери, консультанти з повернення боргів, називайте як завгодно. Але найгірше те, що обов'язково знайдуться кредитори, які віддадуть перевагу методам 90-х років. Боржників почнуть відвідувати люди, яким дуже "складно" відмовити в "проханні" повернути борг", - упевнений Боярчуков.
Тим часом, старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь зазначив, що незважаючи на те, що у нас активно зростало споживче кредитування напередодні кризи, позики юридичним особам становили більшу частину кредитного портфеля банків.
"Проблеми з юридичними особами для фінустанов більш серйозні, ніж проблеми з фізособами. Проблеми з підприємствами-боржниками де колекторські компанії, швидше за все не будуть задіяні, важливіше, як для банків так і для економіки України" - вважає аналітик.
Альтернатива
У 2008-2009 роках ринок колекторських послуг, як такий, фактично сформувався. Компанії почали конкуренцію і боротьбу за "чистий" і позитивний імідж. Виникла необхідність у законодавчій базі для їх роботи. Але втрутилася політика: зміна влади, інші економічні пріоритети тощо. По правді кажучи, ідея заборони колекторів зараз, як і в минулому, народилася саме на тлі передвиборної гонки.
Експерти сходяться на думці, що забороняти колекторів нелогічно. Їх роботу можна врегулювати законом, поставити в жорсткі рамки. Юрист Сергій Боярчуков впевнений, що законодавча формалізація діяльності колекторських компаній просунула б вперед в цілому всю банківську систему країни. "Це дозволило б самим колекторським компаніям почати здорову конкуренцію між собою, що автоматично зробить неможливим просування в борговий сегмент фінансового ринку "неформальних" фірм, що працюють без всяких правил", - вважає юрист.
Президент Асоціації колекторів нагадав, що свого часу колектори вже намагалися добитися прийняття "свого" Закону. У 2009 році Асоціація пропонувала владі конкретні кроки для врегулювання діяльності збирачів боргів. В парламент навіть був внесений на розгляд законопроект. Однак, його тут же закинули на верхні полиці. Аналітик Олександр Жолудь підкреслив, що сьогодні вже ніхто не скаже, чому документ було проігноровано депутатами.
"Можливо, в парламенті не було відповідного лобі. Легалізація - це був би коректний підхід до справи, враховуючи те, що колектори існували і раніше. Особливо, якщо мова йде про компанії, що працюють у правовому полі. Це не хлопці з битами, а в основному юристи, які наполегливо нагадували боржникам про необхідність погашення боргу", - заявив експерт.
Варто також відзначити, попри те, що законопроект №9379 передбачає тимчасово-перманентний бан колекторам, автори документа в пояснювальній записці не полінувалися послатися на досвід США, де колекторська діяльність легальна і є важливою частиною фінансової системи. Однак, як вже було сказано вище, у нас звикли спочатку робити, а потім думати. Та й забороняти завжди простіше.
Час змінювати папахи
Поки існують борги, будуть ті, хто буде їх вимагати, вилучати, "вибивати" і т. п. Тобто, по суті колекторство буде жити завжди. Проте, працювати компанії на цьому ринку будуть під іншою вивіскою. На думку експертів, найбільш готовими до роботи з проблемними боргами є юридичні та факторингові компанії. Наскільки вони будуть ефективні - сказати складно. Але створювати проблеми боржникам вони зможуть не менше колекторів. Головне щоб частина ринку не перейшла в режим 90-х років, коли з боргами працювали дуже ефективно, але і з жахливими наслідками для боржників.
Ігор Гончарук
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
