1011
Східне партнерство зігріє грошима
— Енергетика
Безпрецедентну суму на проекти енергозбереження в розмірі EUR1,5 млрд. обіцяє надати Україні Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та навколишнього середовища (Е5Р). Передбачається, що на ці гроші будуть модернізовані системи теплопостачання в містах України.
За підсумками засідання Асамблеї вкладників фонду Е5Р голова Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Микола Пашкевич повідомив, що Україна стала першим реципієнтом коштів Е5Р, обійшовши інших претендентів. "Донори Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля готові залучити на підвищення енергоефективності української економіки близько $1,5 млрд.", - заявив Пашкевич. Така вартість проектів з енергозбереження, представлених Україною на розгляд фонду. Частина з них буде розглянута на другій асамблеї фонду в листопада 2012 р.
Поки ж Фонд виділив Е5Р Україні значно менші суми. Асамблея вкладників фонду обговорила і затвердила тільки сім проектів в Україні на загальну суму EUR137,15 млн. Зокрема, EUR31,1 млн. буде виділятися як грантова допомога, решта коштів - у формі пільгових кредитів (ставка від 4-6% річних у гривні) від міжнародних фінансових установ - учасників фонду. "Загальна вартість гранту на проекти становить EUR31 млн. Першочерговими є проекти з удосконалення систем комунального опалення та проекти, які дають негайний ефект у галузі енергозбереження", - повідомив Микола Пашкевич. За його словами, США оголосили про готовність надати перший транш у розмірі EUR1,5 млн.
Затверджені фондом проекти передбачають модернізацію систем теплопостачання в містах України. Роботи почнуться в 2012 р. Зокрема, це проект модернізації системи центрального теплопостачання Тернополя (загальна вартість EUR16,1 млн. плюс грантова допомога - EUR5 млн.); проект модернізації підприємств централізованого опалення десяти муніципалітетів середнього масштабу (загальна вартість EUR10 млн., грант - EUR0,5 млн.); проект модернізації системи центрального теплопостачання Житомира (загальна вартість EUR15,7 млн., грант - EUR5 млн.); проект модернізації ТЕЦ Львова (загальна вартість EUR34,3 млн., грант - EUR10 млн.); проект модернізації систем водопостачання і стічних вод Миколаєва (загальна вартість EUR40 млн., грант - EUR5,1 млн.); проект реконструкції систем центрального теплопостачання Рівного (загальна вартість EUR2,95 млн., грант - EUR0,5 млн.); енергоефективний проект системи теплопостачання Запоріжжя (загальна вартість EUR18,1 млн., грант - EUR5 млн).
Раніше прем'єр-міністр Микола Азаров доручив Мінрегіонрозвитку, будівництва та ЖКГ розробити п'ятирічний план переоснащення комунальних об'єктів, в першу чергу, що знаходяться далеко від центрального теплопостачання, для оснащення їх новітніми технологіями енергозбереження. Прем'єр вважає, що у сфері енергозбереження не приділяється належної уваги стимулам і фінансовим інструментам, маркетинговій інформації, просуванню наших товарів на ринку. Микола Азаров заявив, що витрати енергії в Україні вдвічі-втричі більші, ніж у розвинених країнах, і купівля дешевих, але неякісних імпортних товарів занадто дорого обходиться не тільки економіці, а й кожній сім'ї. Також прем'єр розкритикував роботу Держагентства з енергоефективності, зазначивши, що "досі між прекрасними вітчизняними розробками і споживачами - глухий паркан", оскільки багато підприємств, які подають свої розробки в дану структуру, не отримують "ніякої конструктивної реакції".
Експерти відзначають, що в той час як в Європі політика енергозбереження вже дає свої результати, Україна стоїть тільки на початку цього процесу. "В рік ми споживаємо понад 60 млрд. куб. м газу. Польща, населення якої не набагато менше, споживає 14-15 млрд. куб. газу, притому, що ВВП цієї країни в чотири рази більше. В Україні по всіх видах енергоносіїв ведеться марнотратна діяльність", - сказав уповноважений президента з міжнародних питань енергетичної безпеки (2008-2010 рр.) Богдан Соколовський. За його словами, в балансі енергоспоживання України на поновлювані й альтернативні джерела енергії припадає менше 1%. У країнах ЄС цей показник вже становить 20-25%, а до 2025 р. він може досягти 80%. На думку експерта, найбільш яскравий приклад впровадження енергозберігаючих технологій в Україні - сонячна електростанція в Криму. "Було багато неприємних розмов, хто за ким стоїть, хто кому заплатив, але станція працює. Якщо такими проектами наповнювати зміст програм з енергоефективності, за п'ять-шість років можна вийти на промислові обсяги. І тоді переговори з російським монополістом можна вести зовсім по-іншому", - вважає Соколовський.
Директор НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев переконаний, що головна проблема впровадження енергоефективних технологій в Україні полягає не в недостатньому фінансуванні, а в неефективному використанні коштів. "Поки ніхто нікому нічого не виділив. Є тільки наміри. І не факт, що ці гроші дійдуть до реальної економіки. Україні вже скільки всього виділяли, але з цих коштів на ці цілі освоюється тільки 8%. Решта або осідає на якихось рахунках, або використовується не за призначенням", - сказав експерт в бесіді з "i". Так, в 2010 р. на підвищення енергоефективності української економіки було виділено EUR120 млн. інвестицій, в 2011 р. ця сума склала близько EUR400 млн.
Як один з найбільш яскравих прикладів нецільового витрачання коштів можна навести випадок з використанням близько EUR300 млн., отриманих від Японії в 2009 р. від продажу українських квот на викиди парникових газів в рамках Кіотського протоколу. Передбачалося, що кошти підуть виключно на підвищення енергоефективності української економіки. Проте тодішній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко прийняла рішення про використання частини коштів на покриття витрат держбюджету України, перш за все зобов'язань з виплати пенсій. Нинішній уряд частину грошей має намір витратити на оновлення парку патрульних автомобілів МВС.
Зі свого боку експерт з питань енергетики Віктор Гальчинський зазначає, що в питанні впровадження енергозберігаючих технологій хорошу службу Україні може послужити газове протистояння з Росією. "Ніщо так не стимулює енергоефективність, як підвищення ціни на енергоносії. І люди, і бізнес починають думати над тим, як економити", - сказав експерт. За його словами, судячи зі зменшення балансу споживання природного газу, певні зусилля в цьому все ж робляться. Так, з періоду з 2000 р. по 2010 р. Україна знизила витрату ресурсів з 0,98 кг умовного палива на одиницю ВВП до 0,64 кг, тобто більше, ніж у півтора рази. "Але проблема не зникла. В першу чергу, в комунальній теплоенергетиці, яка "залишається планово дотаційною і, на жаль, поки не може бути бізнесом", - говорить експерт.
Подібної думки дотримується і голова правління альянсу "Нова енергія" Валерій Боровик. "На сьогоднішній день тарифна політика є соціально-спрямованою. І це притому, що в бюджеті немає грошей на таку політику. Дотування населення і підприємств можуть собі дозволити держави, які володіють або великим бюджетом, або покладами енергоносіїв", - сказав експерт в бесіді. За його словами, так робили в Туркменістані та Об'єднаних Арабських Еміратах, "і то ці країни вже виводять ціни на енергоносії на параметри, що окупаються". Боровик упевнений, що питання споживання енергоносіїв всередині країни і проблему переговорів щодо ціни на російський газ все ж потрібно розділяти. "Останнє дійсно спонукає і стає каталізатором переходу на інші види палива. Але цей процес відбувається не так швидко, як хотілося б, тому що держава, притому, що платить великі гроші за російський газ, не інвестує в перехід на альтернативні джерела енергії, не робить програм, а якщо і робить, то вони не підкріплені фінансово", - вважає експерт.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
