1047
Змішались у купу списки, люди...
— Казна та Політика
Увечері 17 листопада Верховна рада України прийняла новий закон про вибори. Тепер прохідний бар'єр підвищено до 5%, а сама система виборів знову стала змішаною. Незважаючи на всі заяви до голосування, опозиція законопроект підтримала.
Вибіркова опозиційність
Напередодні голосування за виборчий законопроект в українському парламенті велися неабиякі бої - цей документ по праву можна назвати не тільки темою дня 17 листопада, але і одним з основоположних документів вітчизняної політики. Адже по суті, новий закон "Про вибори народних депутатів", істотно змінює правила, за якими будуть обиратися народні депутати. При цьому, внесені зміни, в першу чергу, на руку Партії регіонів. Адже 5%-й бар'єр фактично позбавляє можливості пройти до Верховної ради молоді опозиційні сили. А кандидатам від влади по мажоритарних округах набагато простіше допомагати адмінресурсом.
Почасти тому опозиція готувалася "битися на смерть", але не допустити голосування за законопроект. Так, фракція "БЮТ-Батьківщина" заявила, що піде на все, аби закон не прийняли. "Треба голову фракції Партії регіонів Олександра Єфремова запитати, що його не влаштовує в чинному законі "Про вибори народних депутатів України". Тотальний контроль громадян за виборчим процесом? Що неможливо фальсифікувати вибори? Неможливо зняти кандидатів з реєстрації? Ось це його не влаштовує!" , - сказав заступник голови фракції БЮТ-Б Сергій Соболєв. Він прояснив основні вимоги опозиції до закону. "Ми вимагаємо пропорційну систему з відкритими списками. Ще одне: ми переносимо все тіло чинного закону, але я тоді взагалі не розумію, навіщо цей закон змінювати!". За словами Соболєва, навіть запропоновані главою фракції Партії регіонів Олександром Єфремовим поступки, а саме - готовність змінити 80% тексту законопроекту на догоду опозиції "регіоналів" не врятують - закон опозиція не підтримає.
Але минуло кілька годин, і БЮТ-Б разом з НУНС таки проголосували за вельми суперечний закон. При цьому сам закон з "недемократичного" в устах опозиціонерів перетворився на документ, "який забезпечить перемогу на майбутніх виборах". Зокрема, "бютівець" Сергій Подгорний заявив: "Ми зробили максимально все можливе, щоб вибори, заплановані на 2012 рік, пройшли демократично і прозоро". За словами Подгорного, його колегам вдалося домогтися від влади таких "важливих" поступок, як зазначення кількості протоколів виборчих комісій, нумерації бюлетенів, способи формування окружних виборчих комісій. "Новий закон про вибори дає можливість опозиції перемагати на майбутніх виборах. Соцопитування показують, що "Батьківщина" на сьогодні має досить високий рівень довіри", - резюмував Подгорний.
Колег з БЮТ-Б підтримав вічно молодий і перспективний лідер опозиції Арсеній Яценюк. "Це - перемога опозиції. Були чітко сформульовані вимоги опозиції, і нам вдалося домогтися виконання цих вимог. Більшість хотіла прийняти закон, який вкрав би голоси виборців, як це було під час місцевих виборів. Ми не допустили прийняття цього закону і фальсифікації. За цим законом опозиція виграє парламентські вибори 2012 року", - цитує лідера "Фронту змін" його прес-служба. "Завдяки прийняттю цього закону ми показали, що опозиція може перемагати і змушувати владу рахуватися з нашими вимогами", - підкреслив Яценюк.
Старші товариші Арсенія теж радіють. Правда, більш обережні у висловлюваннях. "Всі юридичні запобіжники від фальсифікації залишилися, всі відповідні пропозиції опозиційних фракцій повністю враховані, тому політрада блоку НУ-НС підтримує цю позицію", - запевняє лідер фракції "нашоукраїнців" (але сам входить до "Фронту змін") Микола Мартиненко.
У хорі захоплених відгуків упереміш з "помірним" схваленням губляться голоси тих, хто проти цього закону. Так, "нунсівець" Парубій не поділяє оптимізму глави своєї фракції. "Насправді щодо ключових питань компроміс не відбувся", - пише Парубій. "У новому законі - змішана система. Залишаються дискредитовані партійні списки. Олігархи куплять собі мажоритарні округи, а секретарок та водіїв направлять до Верховної ради за партійними списками. І знову ми отримаємо парламент "кнопкодавів", підконтрольних Банковій... П'ятивідсотковий бар'єр залишить без представництва у Верховній Раді мільйони українців", - журиться Парубій. Ще один опозиціонер Анатолій Гриценко, партія якого "Громадянська позиція" втрачає практично всі шанси на потрапляння в нову Раду через підняття бар'єру, назвав вчорашнє голосування "договірним матчем на користь Януковича".
Цікаво, що "винного" у тому, чому залишилися ті ж закриті списки, так і не назвали. Можна прогнозувати, що в недалекому майбутньому влада буде звинувачувати в існуванні цієї норми опозицію, а опозиція - владу. Хоча і так зрозуміло: дана норма, в першу чергу, вигідна партійному керівництву, адже вона дає можливість "торгувати" місцями у списку.
Партійні узурпатори
Непарламентські опозиціонери, на відміну від своїх "високопоставлених" колег, не сповнені оптимізму. "Голосування деяких опозиційних сил за цей закон фактично легітимізує підготовку масштабних фальсифікацій, можливість застосування адміністративного та фінансового ресурсу на мажоритарних округах. Тепер влада матиме всі підстави говорити, що цей законопроект був компромісом, хоча насправді він більше схожий на змову", - йдеться в заяві партії УДАР Віталія Кличка. Головна претензія "боксерів від опозиції" - все ті ж закриті списки. "Даний закон залишає закриті партійні списки. Замість того, щоб удосконалити виборче законодавство, парламент вкотре прийняв закон для партії влади. Нонсенс, що до цього приєдналися політичні сили, лідери яких сьогодні знаходяться за ґратами", - обурюються в партії.
Примітно, що, якщо вірити словам глави фракції "регіоналів" у парламенті Єфремова, його політсила теж виступала за відкриті партійні списки, звинувачуючи опозицію в тому, що саме її представники виступають за недемократичні вибори. "Колеги (представники опозиції - Ред.) не хочуть приймати відповідний закон (про вибори - Ред.), а хочуть, щоб залишився старий, за закритими списками", - говорив Єфремов. Але ті ж Мартиненко і Подгорний мало не хором заявляли перед голосуванням, що пропозиції опозиції так і не були розглянуті, все, чого вдалося домогтися "бютівцям" і "нунсівцям" - винесення на голосування законопроекту, схваленого Венеціанською комісією, який "забезпечить проведення демократичних виборів". Одночасно Парубій відзначає, що нова виборча система в цілому (тобто разом із закритими списками) критикувалася Венеціанською комісією.
Виходить, ніхто так і не несе відповідальності за те, що українці в майбутньому так і не зможуть впливати на те, хто ж пройде до парламенту за партійними списками. Кому ж вигідна така норма? У першу чергу, вона вигідна партійним босам і "сірим кардиналам". Навряд чи при відкритих виборчих списках до парламенту потрапив би той же Юрій Іванющенко - персона достатньо непублічна, про яку мало знають навіть деякі соратники по фракції, не кажучи вже про простих виборців. А так за "грошовими мішками" партії зберігається можливість отримання місць у виборчому списку. При цьому, значний вплив зберігає і партійне керівництво, яке вирішує, кого взяти в списки, а хто "не гідний" подібної долі.
Не дивно, що ще до прийняття закону на місцях свої PR-кампанії почали ті народні депутати, які не можуть похвалитися величезними фінансовими ресурсами, але мають підтримку свого виборчого округу. Так, нещодавно обраний головою парламентського комітету з освіти і науки "регіонал" Максим Луцький задовго до прийняття нового закону запустив "соціальну ініціативу", мета якої - "відродити систему відповідальної влади на місцевому рівні". У його випадку - це рівень Солом'янського району Києва, де у Луцького є серйозна електоральна підтримка - він проректор Національного авіаційного університету, який останнім часом активно бореться за вищі місця в рейтингах освіти. Молодий нардеп, що часто мелькає в пресі і має зв'язки в керівництві країни (зокрема, він кум міністра освіти Дмитра Табачника), все ж дбає про підтримку на місцевому рівні. Адже за своїми фінансовими ресурсами він навряд чи зможе змагатися з такими "важкоатлетами", як той же Іванющенко. Та й у найближче оточення Віктора Януковича він все-таки не вхожий.
Подібні процеси відбуваються і в опозиційних політсилах. "Бютівець" Олександр Бригінець є одним з активних захисників Києва, виступає практично на всіх акціях протесту проти забудови, що спотворює обличчя міста. Така активність вже забезпечила депутата симпатіями киян, і можна очікувати, що на найближчих виборах йому вдасться поміняти свій мандат місцевого депутата на мандат нардепа. Між тим, в його рідній партії вистачає тих, проти кого бореться Бригінець - забудовників. І навряд чи вони підуть по мажоритарних округах...
Прийнятий закон про вибори в підсумку задовольнив лише партійне керівництво провладних партій і опозиції. Він забезпечує партійних босів владою і знімає небезпеку для них у вигляді молодих, перспективних партій, що тільки набирають вагу, які тепер просто не пройдуть в парламент. Що ще раз підкреслює - принципової різниці між "регіоналами" і їх "парламентською опозицією" немає.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
