0 800 307 555
0 800 307 555

Загодувати

Казна та Політика
897
Найближчим часом Кабінет міністрів завершить роботу над остаточним варіантом Державної програми розвитку внутрішнього виробництва, яка буде діяти до 2015 р.
Проект документу уряд затвердив на засіданні 3 жовтня, і з тих пір відразу кілька міністерств трудяться над його вдосконаленням. До цих пір офіційно проект Програми оприлюднений не був. Проте Бізнесу вдалося ознайомитися з його змістом.
Набір дорогих рецептів
У документі, що займає 75 сторінок, пропонуються заходи, які, за задумом чиновників, повинні сприяти суттєвому скороченню імпорту товарів і заміні їх вітчизняними аналогами. Пріоритетними визнаються підприємства хімічної та вугільної промисловості, у другому ешелоні - електроенергетика, автомобільна промисловість і сільськогосподарське машинобудування.
Головне, що потрібно вітчизняним підприємствам з перерахованих галузей, - модернізація. Всього, за оцінками чиновників, на модернізаційні програми необхідно направити 120 млрд грн. З вказаної фантастичної суми чималі 52 млрд грн. планується викроїти з держбюджету.
На думку першого віце-прем'єр-міністра - міністра економічного розвитку і торгівлі Андрія Клюєва, який курирував розробку документа, уряд розраховує, що заходи, спрямовані на імпортозаміщення, протягом наступних трьох років дозволять досягти позитивних показників сальдо торговельного балансу країни, а саме вийти "в плюс" на $1,5-2 млрд. Для порівняння: за підсумками 2010 р. від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало $9,3 млрд.
Крім прямого фінансування з держбюджету Держпрограма традиційно передбачає залучення приватних інвестицій в обсязі, що в 2 рази перевищує державні вливання.
Уряд має намір стимулювати імпортозаміщення не тільки бюджетними інвестиціями, але і ще кількома способами. Серед них варто відзначити впровадження механізмів спеціального режиму інвестиційної діяльності на митній території України в період реалізації інвестиційних та інноваційних проектів, спрямованих на розвиток реального сектора економіки.
Крім того, для захисту внутрішнього ринку від імпортних товарів Кабмін планує використовувати "нетарифні та технічні заходи, системи сертифікації та стандартизації, ліцензування та квотування, а також санітарні та фітосанітарні заходи". Треба сказати, що такі способи захисту свого ринку, в тому числі і від українських товарів, вже не перший рік практикує Росія.
Але не можна забувати, що, на відміну від північно-східного сусіда, Україна є членом СОТ, а ця організація жорстко контролює дотримання країнами-учасницями принципів прозорості доступу іноземних товарів на ринки.
Енергослід
Головний фактор, який в останні роки збільшує від’ємне сальдо торгового балансу, - вартість імпортного газу. У проекті Держпрограми імпортозаміщення про способи скорочення закупівель блакитного палива за кордоном прямо не йдеться.
У документі зазначається, що реформування нафтогазового комплексу має відбуватися відповідно до Енергетичної стратегії України, після чого перераховуються основні положення цієї програми.
Далі описана низка заходів з модернізації підприємств вугільної промисловості та електроенергетики. Зокрема, незважаючи на анонсовану урядом приватизацію енергогенеруючих компаній, в Держпрограмі йдеться, що одними зі стратегічних завдань влади є продовження на 10-20 років експлуатації енергоблоків ТЕС та забезпечення в перспективі їх стабільного розвитку.
Вже в 2012 р. на потреби паливно-енергетичного комплексу (а саме - на розвиток вугільної промисловості та електроенергетики) пропонується направити 11 млрд грн. Правда, те, що ці гроші будуть реально виділені, сумнівно, оскільки, згідно з проектом Закону про Держбюджет-2012, загальний обсяг видатків Міністерства енергетики та вугільної промисловості пропонується затвердити в розмірі 9,8 млрд грн.
Втім, левова частка цих коштів повинна піти саме на підтримку вугільної галузі: 6,7 млрд грн. передбачається виділити за статтею "Державна підтримка шахт", ще 1,5 млрд грн. - направити на реструктуризацію шахт і підприємств торф'яної промисловості.
Варто зазначити, що за останні два роки фінансування вуглепрому з держбюджету істотно збільшилося - скажімо, в Бюджеті-2009 на держпідтримку шахт було передбачено всього 0,75 млрд грн.
На думку Олександра Гудими, народного депутата від блоку "БЮТ - Батьківщина", члена комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, те, що енергетичні програми уряду спрямовані насамперед на фінансування вугільної промисловості та електроенергетики , пояснюється впливом сильного лобі власників підприємств галузі.
"Найбільшим після держави власником ТЕС і шахт є корпорація "СКМ" Ріната Ахметова. Ще під час розподілу міністерських портфелів він подбав, щоб в уряді були присутні провідники його інтересів. Тому нічого дивного в тексті Держпрограми для мене немає", - пояснив Гудима.
Не Донбасом єдиним
Не забув уряд подбати і про інтереси Дмитра Фірташа, власника компанії Group DF. Так, окремий розділ Держпрограми підтримки вітчизняних виробників присвячений проблемам хімічної галузі, більшість найбільших підприємств якої з недавніх пір належить Фірташу.
Зокрема, в документі наголошується, що, незважаючи на приватизацію підприємств хімічної промисловості, в нинішніх економічних умовах вони вимагають спеціальної державної підтримки.
У тому числі і податкових послаблень для тих хімпідприємств, які переорієнтуються на внутрішній ринок і будуть випускати продукцію для сільського господарства і харчової промисловості.
Що стосується власне агропромислового комплексу, то на потреби цієї галузі документ в 2012 р. пропонує направити 17 млрд грн. У першу чергу, ці кошти підуть на стимулювання розвитку лісозаготівлі, скотарства і рибного господарства.
Втім, як і у випадку з держпідтримкою енергетики, в проекті Держбюджету-2012 видатки Міністерства аграрної політики і продовольства зафіксовані на рівні 10 млрд грн., що майже в 2 рази менше, ніж передбачено Держпрограмою.
Однак експерти сумніваються в ефективності запропонованих урядом заходів, спрямованих на заміщення імпорту.
Павло Жебрівський, народний депутат (фракція НУНС), голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Верховної Ради з питань бюджету
- Україна - член СОТ, тому влада не може забороняти та обмежувати ввезення товарів. Для того щоб Держпрограма імпортозаміщення ефективно працювала, необхідно, по-перше, подолати корупцію на митниці, через яку зараз досить багато товарів ввозиться за заниженими цінами і без сплати мита і яка не сприяє створенню рівних можливостей для вітчизняних виробників у порівнянні, наприклад, з виробниками з Китаю, Польщі, Туреччини та інших країн.
По-друге, при закупівлі за державні кошти ми повинні віддавати пріоритет товарам вітчизняного виробника. По-третє, державі слід стимулювати створення нових вітчизняних виробництв.
Щоб з'явилися інвестиції, уряду необхідно дати підприємцям відповідні гарантії та пільги. Наприклад, звільнити від сплати податку на прибуток на п'ять років, допомагати у підведенні комунікацій тощо.
Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера
- По-перше, Україні необхідно імпортувати інвестиції, технології для розвитку національної економіки. Але обмеження імпорту цих товарів може загрожувати економічному зростанню в довгостроковій перспективі.
По-друге, велика частка імпорту промислових товарів є симптомом низької конкурентоспроможності вітчизняної промисловості. Багато складових конкурентоспроможності перебувають у сфері безпосереднього впливу уряду.
Наприклад, поліпшення ділового клімату та інвестиційного середовища стимулюватиме капітальні вкладення в ті сектори економіки, які орієнтовані як на внутрішній, так і на зовнішній ринки. Виникають сумніви і щодо ефективності політики виборчих преференцій та пільг для стимулювання розвитку окремих галузей.
Світова практика давно показала, що базою для розвитку конкурентоспроможної економіки є її відкритість, що сприяє створенню сприятливого інвестиційного середовища.
Максим Каменєв
За матеріалами:
Бізнес
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас