2721
Пан, в оптикум!
— Кредит&Депозит
Під час одного з останніх візитів до банку (для здійснення грошового переказу за кордон) програміста Ігоря Д. ненароком попросили заповнити досить дивну анкету. Пропонувалося надати банку конфіденційну інформацію, в тому числі про розмір доходу і його джерела, наявність рухомого і нерухомого майна у власності, а також відомості про всі наявні банківські рахунки (із зазначенням повних реквізитів).
"Щось подібне я заповнював, коли брав іпотечний кредит, але зараз у мене лише поточний рахунок в цьому банку, операції з якого я здійснюю два-три рази на рік. Навіщо банку інформація про моє матеріальне становище? Куди ці відомості будуть передаватися? "- дивувався Ігор. За його словами, менеджер банку толком не змогла пояснити, для чого заповнюється така анкета, згадавши лише, що це вимога НБУ.
У той же час в інших банках, клієнтом яких є наш герой, йому нічого подібного заповнювати поки не пропонували, що резонно викликало у Ігоря певні підозри. Банкіри ж до подібної практики поставилися зовсім інакше.
"А що тут такого? Ви ж не на вулиці вивішуєте цю інформацію! Це нормальний процес - прийти в банк і розповісти, хто ви такий. Ідентифікація клієнта - це стандартна вимога в будь-якій країні. "Знай свого клієнта" - гасло банківського бізнесу", - заспокоює Дмитро Зінков, голова правління ОТП Банку.
Знай клієнта
Зазначимо, що анкетування не є примхою банків - найближчим часом процедуру повної ідентифікації доведеться пройти усім без винятку клієнтам (фізичним і юридичним особам), які володіють банківськими рахунками. За даними НБУ, на початок 2011 р. клієнти фінустанов відкрили 127 млн рахунків, з них тільки 2 млн - це рахунки компаній.
Крім того, поділитися з банком великим обсягом особистої інформації доведеться і тим громадянам, які бажають здійснити операцію без відкриття рахунку (наприклад, обмін валют) на суму, що перевищує еквівалент 150 тис. грн. Те ж саме стосується бажаючих здійснити грошовий переказ більш ніж 8 тис. грн.
Вся справа в тому, що ще на початку цього року банківський регулятор на виконання Перехідних положень Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" прийняв постанову №22 від 31.01.11 р. "Про внесення змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу". Документ зобов'язує банки різко посилити фінансовий моніторинг клієнтських операцій.
Тепер фінустанови зобов'язані розробити низку програм ідентифікації та вивчення клієнтів, здійснення фінансового моніторингу з кожного напряму бізнесу (розрахункові, валютні операції, операції з цінними паперами тощо). Більше того, передбачається створення нового напрямку ризик-менеджменту, завданнями якого будуть оцінка та управління ризиками легалізації клієнтами отриманих незаконним шляхом доходів і фінансування тероризму.
На кожного клієнта буде заведено досьє, і спеціально створений банківський підрозділ буде щоквартально аналізувати фінансові операції на предмет їх відповідності матеріальному стану і доходам даного клієнта. За результатами аналізу вся клієнтура буде поділена на три групи за рівнем ризику (високий, середній і низький) причетності до відмивання "брудних" грошей. Примітно, що чіткі критерії в даній класифікації відсутні. Їх повинні розробити самі банки з урахуванням наявної типології підозрілих транзакцій (розроблена FATF та Держфінмоніторингом).
Крім того, в процесі щоденної діяльності банки фіксуватимуть "підозрілі" операції в спеціальному реєстрі. Потім керівництво фінустанови буде приймати рішення про передачу до Держфінмоніторингу інформації про ці операції, а також відомостей про осіб, які вчинили їх. Варто зазначити, що банки займаються фінансовим моніторингом клієнтських операцій ще з 2003 р.
До недавнього часу об'єктами такого моніторингу були транзакції обсягом 80 тис. грн. і більше. Однак тепер варто очікувати посилення фінансового нагляду. Втім, банкіри говорять, що ступінь суворості буде залежати від банку.
"Законослухняні банки із західним капіталом від гріха подалі будуть "стукати" коли треба і не треба за принципом "як би чого не сталось", - міркує заступник голови правління середнього банку, який побажав залишитися неназваним. - У той же час у клієнтів завжди буде можливість перейти на обслуговування в більш лояльний банк".
Місія нездійсненна
Як би там не було, банки мали провести повну ідентифікацію всіх своїх клієнтів протягом півроку з моменту набрання чинності постанови НБУ №22, тобто до 22 жовтня поточного року.
Судячи з усього, більшість фінустанов не впоралися з цим завданням. Ще 13 жовтня Дмитро Зінков запевнив БІЗНЕС: "Упевнений, що ми не встигнемо завершити роботу щодо всіх клієнтів до 22 жовтня. Банкам, у яких мільйони роздрібних клієнтів, встигнути виконати дану вимогу дуже складно. Є клієнти, які просто не приходили в банк". При цьому він поскаржився, що в деяких країнах для проведення подібних заходів банкам відводилося від року до чотирьох років.
"Нас змушують зробити це дуже швидко, від чого може постраждати якість. До того ж на державному рівні не було проведено жодної роз'яснювальної роботи ні з компаніями, ні з фізособами. І вже є нарікання від клієнтів, які не розуміють, навіщо це робиться", - відзначає Зінков.
Взагалі, банкіри бажають вести бесіду на цю досить делікатну для них тему. Під час підготовки даного матеріалу БІЗНЕС звернувся по коментарі до декількох десятків банків, але відповіли лише одиниці, і то частково.
"Принцип повної ідентифікації клієнтів працює в банку вже давно. Ми знаємо кожного нашого клієнта. Проблем не буде, якщо клієнти розуміють, що наявність інформації про них у банку і швидка ідентифікація - це великий плюс: не потрібно щоразу носити документи в банк, кредитна і клієнтська історії допомагають отримати кредит на лояльних умовах", - пояснили в прес-службі ПриватБанку.
Нагадаємо: нещодавно цей банк заявив, що блокуватиме платежі учасників так званої "Фінансової соцмережі МММ-2011", діяльність якої, на думку керівництва фінустанови, має ознаки фінансової "піраміди". Згідно з повідомленням ПриватБанку, всі подібні операції будуть автоматично ідентифікуватися як підозрілі.
Банкіри відзначають, що ідентифікація клієнтів пов'язана з технічними труднощами. Природно, мало хто з клієнтів захоче витрачати час на відвідування банку лише для того, щоб розповісти про свої доходи і своє майно. Зазначимо, що для проведення ідентифікації клієнт має з'явитися у відділення банку особисто і мати при собі паспорт, хоча анкету можна заповнити вдома (деякі фінустанови розмістили її на своїх сайтах). За словами Анастасії Метневої, начальника служби фінмоніторингу "Терра Банку", найбільші труднощі виникають з власниками платіжних карток, випущених в рамках зарплатних проектів, а також карт для отримання соціальних виплат. Такі клієнти майже ніколи не відвідують банк - емітент карти. Рідко відвідують банківські установи і вкладники, хіба що для розміщення, продовження або зняття депозиту. Втім, є ще більш невловима категорія клієнтів.
"Деякі клієнти, зокрема фізособи-нерезиденти, відкривали рахунки для проведення разової операції і після закінчення терміну перебування на території України поверталися до себе на батьківщину, не закривши при цьому рахунки, - розповідає Олег Кравчук, начальник управління комплаєнс-контролю "Піреус Банку". - У таких випадках банку складно визначити адресу, за якою можна звернутися до клієнта з проханням відвідати банк для проведення ідентифікації". У зв'язку з цим деякі фінустанови вже почали кампанії із закриття непрацюючих рахунків. Приміром, Кредитпромбанк закриває клієнтські рахунки, на яких немає залишків і з яких протягом трьох років поспіль не проводилися операції.
Банки використовують всілякі способи, щоб запросити клієнтів у відділення. Наприклад, "Альфа-Банк (Україна)" і Кредитпромбанк розмістили відповідні оголошення на інтернет-сторінках; запрошення висвічується на дисплеях банкоматів деяких фінустанов. Треба сказати, що банки самі зацікавлені в отриманні більш докладної інформації про клієнтів - адже знаючи фінансовий стан і потреби клієнтури, можна більш нав'язливо пропонувати ті чи інші продукти (послуги), наприклад, кредити.
За результатами всебічного аналізу банк приймає рішення, чи варто далі працювати з клієнтом. "Зараз Україна просто виконує вимоги FATF, які регламентовані відповідним Законом. Інша річ, що наше населення і клієнтура звикли боятися держави. Але рано чи пізно заповнювати анкету все одно доведеться. Наскільки я пам'ятаю, в іншому випадку банк має право відмовити клієнту, який не заповнив анкету, в обслуговуванні", - резюмує Дмитро Зінков.
Дмитро Гриньків
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
