6336
НБУ ввімкнув "поліграф". Конфіденційність забезпечено?
— Валюта
Нацбанк, стурбований нескінченною кризою, що провокує стрибки курсу та скуповування валюти, продовжує випробовувати терпіння українців своєю політикою недопущення валютного ажіотажу на ринку. Спочатку регулятор "одокументив" обмінні операції, аргументувавши це боротьбою з "тіньовиками" і заявляючи про економію за час дії нововведення більше 0,5 млрд. дол резерву, а тепер взявся за таємницю клієнтів.
Своєю постановою (від 22 квітня т.зв. № 22) НБУ розширив норми положення "Про здійснення банками фінансового моніторингу". На виконання фінустановам відведено було півроку. Мова йде про збір інформації про клієнтів. Фізична особа, крім звичних паспортних даних, ідентифікаційного коду, місця роботи, контактного телефону, зобов'язана вказати в анкеті адресу електронної пошти, розповісти про рухоме і нерухоме майно, рахунки в банках, операці з них, вказати джерела прибутку. Крім того, від українців вимагають розповісти про зв'язки з політичними і громадськими діячами, так би мовити, хто їм родич. Але це те, що стосується населення. Юридичним особам, тобто бізнесу, пощастило набагато більше. Від них вимагається повний звіт про господарську та фінансову діяльність із зазначенням осіб, які мають доступ до майна підприємств. Наприклад, дані про вашу частку в бізнесі і "чи існує ймовірність вирішального тиску на ваші фінансові операції будь-якої людини, незалежно від фактичного володіння активами". Такі "інтимні" подробиці потрібні нібито для протидії рейдерським захопленням. Анкета заповнюється усіма клієнтами - як новими (у разі звернення за послугою), так і існуючими.
Як пояснили в банках, вимоги НБУ спираються на Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом" (28.11.02 № 249-ІV);
Спільна Постанова Кабінету Міністрів і Національного банку "Про термін рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF)" (28.08.01 № 1124);
Постанова Правління Національного банку "Про схвалення Методичних рекомендацій з питань розробки банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом" (30.04.02 № 164);
Постанова Правління НБУ від 14.05.03 № 189 "Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу".
Як бачимо, всі документи початку 2000-их років. Саме тоді наша країна перебувала в "чорному списку" FATF (з 2002 по 2004 рік, за часів правління Леоніда Кучми). У 2008 році ми втрапили, щоправда, не в чорний, а "ризиковий" список. 27 жовтня ц.р. Україна була виведена з нього.
*** FATF розділяє світові національні системи протидії легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на 4 умовні групи. Зокрема, І група - країни, національні системи яких повністю відповідають вимогам FATF, і до 2007 року Україна ще перебувала у цій категорії. У ІІ групу входять країни, де існують недоліки законодавчого поля (Україна, Антигуа, Барбуда, Азербайджан, Болівія, Греція, Індонезія, Кенія, Марокко, М'янма, Непал, Нігерія, Парагвай, Катар, Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка, Судан, Сирія , Тринідад і Тобаго, Таїланд, Туреччина, Ємен.) У Держфінмоніторингу відзначають, що за останні 2 роки Україна перемістилася з І групи в II і була країною з недоліками у національній системі боротьби з відмиванням брудних коштів. У ІІІ групу входять - країни, які мають стратегічні недоліки національної системи боротьби з брудними коштами. Зокрема, це Ангола, Народна Демократична Республіка Корея, Еквадор, Ефіопія, Пакистан, Туркменістан, Сан-Томе і Прінсіпі, а в ІV групу - країни, які знаходяться під особливим режимом санкцій (Іран).
Жорсткість правил при оформленні банківських операцій, мабуть, і посприяла "обіленню" нашої країни в очах FATF. Принаймні, так заявляє НБУ. При цьому регулятор підкреслює, що вся отримана інформація про клієнтів є банківською таємницею, має обмежений доступ і може бути розкрита третім особам лише за рішенням суду або в інших передбачених законодавством випадках.
Здається трохи дивно, що всі документи, на яких ґрунтуються вимоги регулятора, датовані тими роками, які пов'язані з попаданням України в "чорний" список, саме тоді і висувалися вимоги FATF. Що, тільки тепер дійшли руки? Причому в той час, коли НБУ так потрібно посилити валютну політику на ринку, який трясе від кризових хвиль?
І якщо зараз багато банків дозволяють обуреним від анкетних питань клієнтам ставити прочерк в "сумнівних" графах, але як би не заспокоювали клерки, вимога є вимога, її потрібно виконувати. Причому незаповнення низки положень опитувальника дає банку право блокувати операції "несумлінного" клієнта, іншими словами виключати з числа клієнтів. Тобто, у нас знову будуть проблеми?
Ще свіжі в пам'яті події 2008-2009 рр.., коли українці не могли повернути свої кровно зароблені, щиро довірені банкам гроші. Досі жоден з банкірів (відвертих непрофесіоналів, тому що не змогли врахувати всі ризики) не покараний за це, навпаки скарбницею, куди направляються наші податки, їх виручали, рятували і рятують і насьогодні. Так невже ситуація повертається, тільки тепер "заморожування" депозиту або блокування рахунків фірми пов'яжуть з "засекреченістю" клієнта ...
Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, підкреслює, що нововведення НБУ ґрунтуються на вимогах FATF, що базуються на європейському досвіді роботи банківської системи.
"Якщо клієнт банку здійснює заплутану чи фінансову операцію, яка не має економічного сенсу, або фіноперація не відповідає характеру і суті діяльності клієнта, заявленій в анкеті, чи ці операції можна розцінити як підозрілі, то фахівець банку зобов'язаний передати інформацію про цього клієнта до Держфінмоніторингу. Крім того, банк має право на два робочих дня заблокувати виконання фінансової операції клієнта. Якщо протягом цього терміну банк не отримає вказівки від Держфінмоніторингу на арешт рахунку, він зніме блокування і виконує операцію", - підкреслює експерт.
Також, за словами Охріменка, банк зобов'язаний проінформувати Держфінмоніторинг, якщо фізична особа протягом одного дня обмінює валюту на гривню на суму, що перевищує 150 000 грн. в еквіваленті. Також банк інформує Держфінмоніторинг, якщо фізична особа вносить на свій рахунок, у тому числі й картковий, суму понад 150 000 грн. і в той же день просить перерахувати її на інший банківський рахунок.
"За рекомендацією FATF, анкета повинна регулярно оновлюватися, якщо змінюється місце роботи клієнта, джерела прибутку тощо. Це дасть можливість банку своєчасно оцінити репутацію клієнта. Між тим, перед банками стоїть складне завдання. Їм протягом півроку необхідно привести у відповідність анкети, а це вимагає і багато часу, і додаткових трудовитрат. Але зробити це необхідно, як результат - у FATF буде менше претензій до України та її банківської системи.
У західноєвропейських країнах така анкетна практика існує давно. В Україні - нововведення, тому виникають питання і нерозуміння", - акцентував експерт.
Як відзначає аналітик "Сіті Брок" Дмитро Михальчук, "в процесі обслуговування та взаємодії з клієнтами, банкам стає доступна конфіденційна інформація, яка повинна залишатися банківською таємницею. Клієнт має право не надавати банку додаткову інформацію за винятком документа, який встановлює особу, та ідентифікаційного коду, оскільки для ідентифікації фізосіб (за Законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму" від 28.11.2002р. № 249-IV) потрібні лише ці два документи".
З іншого боку, як сказав експерт, українським законодавством окреслено коло органів державної влади, які мають право отримувати таку інформацію при виконанні своїх функцій (прокуратура СБУ, МВС, податкові органи, Держфінмоніторинг).
"Нові вимоги НБУ ґрунтуються на внутрішніх постановах, у той час як в Закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом" та в Спільну Постанову Кабміну і Нацбанку "Про сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)" зміни внесені не були. НБУ як регулятор діяльності банківських установ вправі давати такого роду вказівки (ч.5 ст.60 Закону № 2121-III). Тобто НБУ видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, яка становить банківську таємницю, а також надає роз'яснення щодо застосування таких актів. З цього випливає, що після набрання постановою чинності банки будуть зобов'язані виконувати вимоги регулюючого органу, у той час як клієнтам доведеться надавати всю необхідну інформацію", - підкреслив Михальчук.
Іншими словами, прочерк ставити не вийде ...
Володимир Щелкунов, президент Міжнародної торгової палати в Україні, відзначає, що "відповідно до положень Закону "Про банки і банківську діяльність", банки і так мають можливість проводити ідентифікацію клієнта, в тому числі, уточнюючи джерела його прибутку і походження коштів, навіть мають право вимагати інформацію від органів влади та інших банків. Однак ця норма носить більш рекомендаційний характер, так як остаточна методика збору інформації віддана на відкуп банку".
"Це розпорядження Нацбанку в основному продиктовано вимогами FATF. За окремими положеннями законодавство США і багатьох європейських країн визначає положення, набагато жорсткіші, ніж вимоги НБУ. Гадаю, ризики, пов'язані з можливістю розголошення зібраної інформації, не такі великі. Адже маючи досить хороші зв'язки, можна добути й набагато цікавішу інформацію з інших державних баз. Багато банків-учасників палати скаржилися на проблеми, пов'язані з необхідністю отримувати інформацію від клієнтів, з якими вони працюють "раз в п'ятирічку". Зараз це питання врегульоване з НБУ. Основна проблема з постановою - процедурна неврегульованість, тобто, НБУ визначив термін, банки ж зволікали. Тепер у більшості з них аврал. НБУ повинен розуміти, що основне завдання банку - розвивати бізнес, розділяти позицію банків і надати їм більший термін, встановити диференційовані вимоги залежно від ризикованості клієнта", - підкреслює експерт.
Керуючий партнер ЮК "Алексєєв, Боярчуков і партнери" Сергій Боярчуков вважає, що масова ідентифікація банками клієнтів має цілком законні підстави, проте форма її проведення перебільшена.
Він також нагадав, що Конституцією України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Такі випадки визначені Законом "Про банки і банківську діяльність".
Однак, на думку юриста, суть ідентифікації дещо спотворена. "Законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" (від 28.11.2002 р.) визначено, що для ідентифікації фізичних осіб банки повинні черпати інформацію про клієнта на підставі паспорта (або іншого посвідчення) .
Юрист також додав, що ідентифікація клієнта банку не є обов'язковою при здійсненні кожної операції, якщо клієнт був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації прибутків, отриманих злочинним шляхом. Це чітко прописано в ч.9 ст.64 Закону № 2121-III.
"Я сумніваюся, що наші банки здатні коректно опрацювати зібрану інформацію, оскільки раніше вони не стикалися з необхідністю збирати таку кількість персональних даних. Сумнівним виглядає і те, що до тих, хто не хоче ідентифікуватися, будуть застосовувати якісь санкції, аж до припинення обслуговування рахунків", - зазначив Боярчуков.
Як підкреслив юрист, пересічні вкладники і позичальники повинні пам'ятати про те, що згідно із законодавством у них є право в суді оскаржити Постанову № 22 НБУ.
Голова Комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики Наталія Королевська заявляє, що Положення НБУ про здійснення банками фінансового моніторингу суперечить законодавству. Вона зареєструвала в парламенті проект постанови "Про деякі заходи щодо запобігання збору зайвої інформації суб'єктами первинного фінансового моніторингу".
За словами Королевської, "сьогодні кожна людина, яка вирішила мати справу з банківською структурою, спочатку стає об'єктом пильної уваги, як така, що не заслуговує довіри. Вимоги Постанови НБУ № 22 вивертають навиворіт сам принцип фінансового моніторингу і слугують лише одній меті - побудові в Україні поліцейської держави. До того величезного переліку питань про таємниці клієнта банку залишилося тільки включити питання про те, де був його прадід у 1917 році. І ніхто не може гарантувати, що зібрана інформація не буде використана третіми особами на шкоду клієнтові. Адже механізмів захисту від цього просто не існує".
"Наш проект постанови містить звернення до Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики протягом місяця з часу набрання ним чинності підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України проект відповідного Закону, що передбачає вичерпний перелік документів та інформації для первинного фінансового моніторингу. Прихід українця в банк не повинен перетворюватися на явку з повинною!", - зазначила Королевська.
Ну що ж, скоро ми або отримаємо новий закон, або продовжимо інформувати банки, хто у нас під ліжком ...
Олена Бистрицька
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
Також за темою
Чи вистачить валюти для банків після подій з Угорщиною: НБУ дав відповідь
Квартири подорожчають через конфлікт в Ірані. Що станеться з ринком нерухомості в 2026?
НБУ пропонує змінити правила перевезення валютних цінностей
НБУ послабив гривню до нового історичного мінімуму: аналітики пояснили, що відбувається на валютному ринку
Чого очікувати від курсу цього тижня — думка банкірки
Як затримання валюти в Угорщині вплине на курс в Україні — пояснення НБУ
