817
Супер-Маріо для супербанка
— Валюта
12 жовтня 95 відомих європейських політиків, економістів та бізнесменів зуміли сколихнути своїм коротким, на третину сторінки листом весь Євросоюз. Мільярдер Джордж Сорос, колишній комісар ЄС із зовнішньої політики Хав'єр Солана, економіст Андерс Ослунд, екс-президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга і десятки інших "стурбованих європейців" писали цей лист з однією метою: дати, нарешті, Європі зрозуміти, що "тих заходів, які вживаються щодо долі євро, сьогодні дуже мало". І закликали уряд єврозони вжити термінових заходів, інакше криза пошириться в інші країни і призведе до краху світової фінансової системи.
Укладачі листа зверталися до нинішнього глави Європейського центробанку Жан-Клоду Тріше, але виконувати цю місію доведеться вже його наступнику - Маріо Драгі. Зараз він ще глава італійського центробанку, але вже 1 листопада посяде крісло керівника ЄЦБ і залишиться там протягом наступних восьми років. Чи стане ця місія для нього здійсненною - сказати поки складно. Спортивний, завжди ввічливий і елегантно одягнений 64-річний "Супер-Маріо" (так прозвала Драгі європейська преса) - занадто замкнута людина і поки ні словом не обмовився про свою майбутню політику. Ледве Драгі був оголошений кандидатом на посаду глави ЄЦБ у лютому цього року, як він одразу перестав давати інтерв'ю, а за його суспільними виступами неможливо уявити, якій політиці він надасть перевагу. "Він інтроверт, дуже стриманий і дуже обережний, - розповідає італійський чиновник, який працював з Драгі. - У нього гарна політична інтуїція. Його підхід - не догматичний. Він ретельно прораховує кожен свій крок". Але про те, як буде виглядати майбутнє ЄС за нового глави центробанку, можна судити, заглянувши в його минуле.
Початок початків
Осиротілий в 15 років вихованець школи єзуїтів Маріо Драгі здобув економічну освіту в римському університеті Ла Сапієнца, а потім в 1976 році вирушив підкорювати Америку. Там він став першим італійцем, який отримав ступінь доктора економічних наук у Массачусетському технологічному університеті (MIТ). Причому не просто в університеті, а під керівництвом Нобелівських лауреатів Франко Модільяні, Роберта Солоу та Пола Самуельсона, а також відомого економіста Стенлі Фішера. Серед його однокашників - один з провідних полісімейкерів світу, глава ФРС США Бен Бернанке (закінчив MIТ через два роки після Драгі), а на рік пізніше за італійця навчався головний економіст МВФ Олів'є Бланшар. "Маріо ніяк не змінився, - згадує Бланшар. - Ввічливий, фізично і інтелектуально елегантний, обережний у своєму підході і зосереджений на фактах".
З закінченням навчання стартувала кар'єра Драгі. Спершу - академічна, потім в бізнесі, а в підсумку - на держслужбі. Почав економіст і колись великий любитель баскетболу з викладання в університетах Тренто, Падуї, Венеції і Флоренції, але незабаром став поєднувати теорію з практикою. Паралельно з викладанням він входив до адміністративної ради різних банків і великих корпорацій, у тому числі італійського нафтового гіганта Eni. Вже в 1984-му італієць посів крісло виконавчого директора Світового банку (знайомий йому з MIТ Стенлі Фішер у цей час саме був головним економістом організації).
На початку 90-х Драгі повернувся на батьківщину, де став одним з ключових полісімейкерів країни. Протягом наступного десятиліття він очолював італійське Держказначейство і комітет з приватизації. У цей час дефіцит держбюджету Італії перевалив за 10% ВВП, інфляція зашкалювала, держборг досягав близько 60 млрд. євро (близько 120% ВВП), і країна стояла на межі дефолту, як зараз Греція. Драгі допоміг тодішньому прем'єру Джуліано Амато реалізувати план суворої економії фіскальної і здійснити одну з наймасштабніших програм приватизації в Європі, завдяки чому Італія змогла відновити свою платоспроможність. Саме внаслідок цього Драгі і заслужив у преси прізвисько "Супер-Маріо" (за аналогією з шустрим героєм відомої комп'ютерної гри 90-х). Крім прізвиська, цей досвід надав італійцеві впевненість в тому, що з будь-якої ситуації можна вийти самостійно. "Ми тоді не пішли в МВФ, - згадував Драги в торішньому інтерв'ю Financial Times. - Мій особистий досвід показав, що країна може пройти через кризу без чиєї-небудь допомоги".
Однак у 2000-х Драгі вирішив залишити політичну арену і в 2002 році перейшов працювати в приватну компанію. Протягом наступних трьох років він був віце-президентом і виконавчим директором міжнародного підрозділу Goldman Sachs Group в Лондоні. Саме цей запис в резюме викликав багато питань у Європарламенту, коли в 2011 році зайшла мова про призначення Драгі на посаду глави ЄЦБ. Адже саме в цей час американський інвестбанк був лід-менеджером при випуску Грецією деривативів, за допомогою якого Афіни змогли привести державні баланси в пристойний вигляд, і в результаті країна увійшла в зону євро. Проте італієць запевняє, що не має до цього жодної причетності.
У 2005 році він знову повернувся з Лондона в Рим - щоб очолити італійський центробанк Banca d'Italia. Це був не найкращий час: економіка країни ось уже чотири роки як стагнувала, часом скочуючись в рецесію; інфляція стабільно перевищувала європейські норми, а валовий держборг обігнав за розміром ВВП Італії. Вирішити ці проблеми можна було, обравши дуже жорстку позицію - що і зробив "Супер-Маріо". Драгі категорично не схвалював зайво щедру бюджетну політику уряду Сильвіо Берлусконі, яка проводилася за рахунок дедалі нових запозичень. За конструктивну критику Берлусконі і любов до бюджетної дисципліни багато хто навіть пророкував Драгі пост глави "технічного уряду", який змінив би кабінет Берлусконі у разі відставки. Сам Драгі відповідав за монетарну політику, і на цьому терені також прославився обережністю. Зате це допомогло утримувати італійську інфляцію в розумних межах.
До речі, разом з постом глави італійського центробанку в 2006 році Драгі отримав крісло керівника Форуму фінансової стабільності (FSB), до якого входять представники регуляторів, центробанків і владних структур 24 країн. Шефство в цій організації залишиться за Драгі після того, як він переїде з Риму у Франкфурт-на-Майні.
Жорсткі перспективи
У боротьбі за крісло глави ЄЦБ Маріо Драгі довелося напружитися - серед його суперників були глава Бундесбанку Аксель Вебер, глава Банку Фінляндії Ерккі Ліїканен та їх колега з Люксембурга Ів Мерш. Але італійця врятувало самоусунення Вебера - той вибув з фаворитів, як тільки почав посилено критикувати ЄЦБ за скупку грецьких держоблігацій. З відмовою Вебера від боротьби у Драгі з'явилася гарна група підтримки в особі Ангели Меркель. Виступаючи на боці італійця, німецький канцлер дала зрозуміти: вона розраховує, що новий глава ЄЦБ буде спиратися на традиційну скупість Бундесбанку, який був шаблоном при створенні у 1998 році ЄЦБ. "Я знаю Маріо. Він дуже близький до наших ідей про стабільність культури і міцної економічної політики", - заявила Меркель газеті Die Zeit. 24 червня європейські лідери затвердили Драгі як майбутнього директора ЄЦБ.
Що ж, Меркель не даремно проміняла Вебера на Драгі. Як і його німецький екс-конкурент, італійський економіст вважається представником так званої школи яструбів, які на перше місце завжди ставлять боротьбу зі зростанням цін. У своєму останньому інтерв'ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung, італієць підкреслив: "Необхідно усвідомити, що стабільність цін була фундаментом зростання німецької економіки і повинна нині перетворитися на принцип, що діє по всій Європі".
Жорсткість Драгі буде виправданою. Нинішній глава ЄЦБ Жан-Клод Тріше наповнив ринки дешевими грошима і скуповував держоблігації, щоб підтримати банки Греції та Ірландії і не допустити суверенних дефолтів. Це викликало зростання інфляції в зоні євро - до 2,8% за "стелі" в 2%. Так що Драгі доведеться боротися з інфляційними страхами, підвищуючи облікову ставку. Як розповіли Wall Street Journal колеги Драгі з ЄЦБ, той рішуче виступав за підвищення ставки місяць тому - незважаючи на те, що це завдасть удару по економіці рідної країни.
Втім, це - зовсім не єдине завдання, яку доведеться вирішувати Драгі. "Супер-Маріо" одноголосний з Меркель і з іншого питання - випуску спільних євробондів єврозони. Італієць виступає проти їх введення як таких. "Щоб впоратися з поточними проблемами, нам необхідна нова стратегія. Я кажу зовсім не про випуск єврооблігацій або використанні інших схожих інструментів", - заявив він у вересні. Драгі впевнений: загрузли в боргах країни, в тому числі і його рідна Італія, здатні впоратися з проблемами самостійно. Але саме це і створює тепер головну інтригу в ЄС. Випуск євробондів - головний проект Тріше, який іде у відставку. Нинішні боргові проблеми, вважає він, повинні бути розподілені однаково для всіх країн єврозони. Саме до цього, в тому числі, закликають автори листа "дев'яносто п'яти". Вони, як і більшість європейських політиків, сподіваються, що під таким солідним тиском Драгі здасться і вирішить продовжувати політику Тріше. Але, судячи з останніх заяв італійця, він не має наміру пом'якшувати свою позицію.
Олена Снєжко
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
