2118
Декриміналізація економічних злочинів призведе до індульгенція для своїх
— Казна та Політика
У парламенті зареєстровано кілька законопроектів про декриміналізацію ст. 365 КК України, за якою засуджено екс-прем'єра Юлія Тимошенко. Але першопрохідцем і єдиним схваленим у першому читанні є президентський проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)" № 9221 від 27.09.2011.
І хоча він не передбачає скасування статті, за якою засуджена лідер опозиції, схоже, законопроект розроблявся саме з цією метою. Не виключено, що в майбутньому його поповнить норма про декриміналізацію ст. 365 КК (перевищення службових повноважень).
Сьогодні існує чимало варіантів зміни ст. 365 КК (наприклад, не застосовувати її тільки до осіб, які обіймають політичні посади). Але це ніяк не вирішить проблеми вибіркового застосування законодавства правоохоронцями та судами, чиї неправомірні дії також підпадають сьогодні під ст. 365. А практика така, що в Україні процвітає презумпція винності. Слідчі можуть оформляти документи 31 квітня, а суди, за внутрішнім переконанням (яке інколи залежить від зовнішніх факторів), - виносити вироки, ґрунтуючись на сумнівних доказах обвинувачення, але повністю ігноруючи незаперечні факти захисту.
Ярмарок індульгенцій
Законопроектом № 9221 пропонується "гуманізувати" близько двох десятків статей КК. При цьому в основному вони не вилучаються з кодексу. А отже, за відповідні діяння настає саме кримінальна відповідальність з усіма наслідками. Але автори документа пропонують за такі злочини карати не позбавленням волі, а штрафами. Приміром, за несплату податків сьогодні можна отримати термін до 10 років. Замість цього пропонується максимально карати за такий злочин штрафом в 425 тис. грн. Логіка документа в тому, що економічні злочини, які не несуть підвищеної суспільної небезпеки, повинні каратися не позбавленням волі, а фінансово. У цьому світлі дещо дивною виглядає запропонована санкція за підробку валюти: замість трьох - семи років позбавлення волі - до 595 тис. грн штрафу. Адже підробити можна і 1 млн грн - 2 тис. купюр по 500 грн...
Також пропонується "монетизувати" відповідальність за посадові злочини керівників приватних підприємств та осіб, які надають публічні послуги (нотаріуси, аудитори, оцінювачі і т. д.). Зокрема, максимальний термін позбавлення волі за такі злочини, вчинені зазначеними особами, залежно від тяжкості, сьогодні може складати до восьми років. Тепер максимальна кара - штраф до 20 тис. н. м. д. г. (340 тис. грн). До речі, відповідні статті були внесені в КК антикорупційним законом лише в квітні нинішнього року і набули чинності з 1 липня. Очевидно, знову застосовується принцип: спочатку закручуємо гайки на повну, потім трошки відпускаємо під виглядом гуманізації.
Деякі статті пропонується все таки саме декриміналізувати. Тобто витягти їх з КК. Зокрема, йдеться про контрабанду. Відповідно до законопроекту, кримінально караним буде лише незаконне ввезення в Україну культурних цінностей, отруйних речовин, зброї і т. п. За це, як і раніше, можна загриміти за ґрати на 12 років. А контрабанда інших товарів максимально буде каратися штрафом у 200% вартості товару з його конфіскацією. Це вже спонукало деяких експертів заявити про очікуване зростання контрабанди та посилення корупції на митниці. Також не буде, у разі ухвалення законопроекту, кримінальної відповідальності за обман покупців, ведення госпдіяльності без реєстрації тощо
Ситий голодному не співкамерник
"Основна мета (законопроекту - ред.) - не поповнення державного бюджету, хоча таке завдання теж ставиться, а пожвавлення інвестиційного клімату, - пояснив радник президента Андрій Портнов. - Йдеться про створення таких умов, щоб підприємець в жодному разі не потрапив за ґрати".
Але перспективи потрапити у в'язницю все ж є - якщо засуджений не накопичив на штраф. Відзначимо, що максимальний штраф зросте в 50 разів - з 17 тис. грн до 850 тис. грн. А в деяких випадках сума може бути і більшою. Правда, суд вправі врахувати матеріальне становище злочинця і дати йому розстрочку на півроку. Якщо ж і в цей термін він не збере необхідну суму, волі йому не бачити. Те, що засудженому просто нема звідки взяти грошей, а нирку він продавати не хоче, до уваги не береться. "Проект не передбачає відсутності умислу на несплату штрафу, тобто декларується, що всі несплати умисні, - говорить партнер ЮФ "Гвоздій та Оберкович" Анжеліка Сицька. - У зв'язку з цим змінюється підхід до осіб, які не сплатили штраф: якщо відсутні підстави для розстрочки - позбавляєшся свободи".
При цьому термін залежатиме від суми штрафу. Найлегше - якщо людина засуджена до виплати до 3 тис. н. м. д. г. (51 тис. грн). Тоді їй можуть присудити громадські роботи на строк виходячи з формули: одна година за кожні 17 грн штрафу (за 50 тис. грн - близько 3 тис. годин або 367 восьмигодинних робочих днів). Або ж виправні роботи за формулою: один місяць за кожні 340 грн. Правда, і в першому, і в другому випадку таке покарання не може перевищувати двох років. Гірше, якщо злочин тяжчий і штраф, відповідно, понад 3 тис. н. м. д. г. Тоді на засудженого чекає позбавлення волі на строк за формулою: один день за кожні 8 н. м. д. г. (136 грн). За мінімальний штраф в такому випадку доведеться відсидіти за ґратами рік і 10 днів. А, скажімо, за ухилення від сплати податків в сумі понад 2,35 млн грн злочинцеві доведеться сидіти більше 8,5 років. Також передбачено, що за наявності пом'якшувальних обставин штраф може бути зменшений судом на суму до 25%. Зазначимо, що сьогодні, якщо людина не може заплатити штраф, вона спокутує свою провину виключно на виправних або громадських роботах. "Такий підхід більш гуманний, - розповідає Анжеліка Сицький. - Більш того, користі державі від особи, яка працює на її благо, набагато більше, ніж від особи, яка перебуває в ув'язненні. Разом з тим варто зазначити, що свобода не повинна купуватися". Схожої думки дотримуються і фахівці головного експертного управління ВР. "Окремі зміни, запропоновані проектом, не тільки не пом'якшують відповідальність, а навпаки, посилюють її. Зокрема, навряд чи можна визнати гуманізацією надання можливості суду замінювати несплачену суму штрафу позбавленням волі", - йдеться у висновку управління.
Цікаво, що якщо слідувати логіці законопроекту і порахувати "від зворотного", гуманізація вироку Юлії Тимошенко могла б потягнути приблизно на 349 тис. грн штрафу замість семи років позбавлення волі (7 років = 2566 днів; 2566 х 136 грн = 348 976 грн). Втім, навряд чи екс-прем'єр погодиться на такі поступки.
Застава свободи
Не менш важливих змін може зазнати і Кримінально-процесуальний кодекс. Законопроект № 9221 пропонує кілька позитивних змін в КПК. Зокрема, передбачено дозволити прокуратурі заводити кримінальні справи за певними статтями лише за письмовою скаргою потерпілого. Без заяви останнього не заведуть кримінальну справу за незаконний оборот компактдисків, протидію законній господарській діяльності, доведення до банкрутства, незаконне використання товарного знака та ін. Тобто мається на увазі, що якщо немає потерпілого - значить, немає збитків, а відповідно, і злочину.
Прогресивною можна вважати пропозицію обмежити можливості взяття під варту. Нерідко обвинувачених, якщо вони не пишуть відразу щиросерде, садять в СІЗО, мовляв, на волі вони будуть перешкоджати слідству. Однак справжнім мотивом таких дій може бути тиск на обвинуваченого. Тепер передбачається, що взяти під варту можна буде лише обвинуваченого у злочині, за який передбачено строк більше п'яти років. Іншим же запропонують інший запобіжний захід: підписку про невиїзд або заставу. При цьому якщо переслідуваному особі загрожує штраф понад 51 тис. грн, до нього може бути застосована виключно застава (але не підписка), а вже якщо застава не внесена - взяття під варту. Також в законопроекті в новій редакції викладена процедура внесення застави. Її визначає суд розміром від 5,1 тис. грн до 289 тис. грн. Але у виняткових випадках сума може бути і більшою. Однак застава не може бути меншою за суму цивільного позову або завданої майнової шкоди. Заставу потрібно внести протягом п'яти днів після рішення суду.
Але також передбачена можливість покласти на обвинуваченого, крім запобіжного заходу, ще й додаткові зобов'язання (з'являтися за викликом міліції, прокуратури, не відлучатися з населеного пункту, утримуватися від спілкування з певними особами і т. д.). Порушення одного з таких зобов'язань може спричинити за собою взяття під варту. Причому застава в такому випадку йде у дохід держави. Тому не виключені, наприклад, ситуації, коли особі, яка внесла в заставу пару сотень тисяч гривень, скажімо, формально пошлють повістку з'явитися до міліції. І за неявку ця особа потрапить в СІЗО, а гроші підуть до бюджету.
Чи виправдає засіб мету
Все ж більшість юристів і експертів вважають ініціативу президента своєчасною. "На жаль, реалії такі, що займатися підприємництвом зараз не тільки складно, але і небезпечно", - пояснює Анжеліка Сицька. Втім, результати внесення таких змін до законодавства будуть залежати від практики його застосування. На думку партнера ЮФ "КПД Консалтинг" Кирила Козака, для економічної ситуації декриміналізація буде позитивною за умови адекватного застосування законопроекту - згідно із заявленими цілями.
Вілен Веремко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
