1376
Борги затягують зашморг
— Кредит&Депозит
Частка простроченої заборгованості за кредитами в Україні у вересні 2011 р. скоротилася всього на 0,22 відсоткового пункту. Таким чином, "проблемка" українських банків становить 10,07% (на початок 2011 р. - 11,24%) від загальної суми виданих кредитів. Що за замовчуванням означає подальше нарощення резервування банками, особливо під валютні кредити
Як повідомив Національний банк, обсяг простроченої кредитної заборгованості за вересень 2011 р. в абсолютному вираженні скоротився до 82,7 млрд. грн. (на 0,45%). При цьому кредитний портфель банківського сектора збільшився до 821,6 млрд. грн., показавши зростання в 1,7%.
Частка простроченої заборгованості в портфелях банків, за словами банкірів, пропорційно розмилася за рахунок збільшення обсягу кредитування банками з другого кварталу та продажу проблемної заборгованості колекторам.
"Прострочення також істотно знизилося через його списання з балансу, за рахунок резервів кредитів з простроченням понад 180 днів", - коментує начальник відділу якості та моніторингу роздрібних кредитів Правекс-Банку Роман Омелюх. До того ж, за його словами, щодо заборгованості в 2009-2011 рр. проводилися судові процеси - банки отримали виконавчі листи і, як наслідок, зросли надходження за рахунок реалізації заставного майна.
Крім того, як відзначають аналітики банку "Фінанси та кредит", частина заборгованості, яка була реструктуризована в період гострої фази кризи, зараз переоцінюється на предмет кредитних ризиків, виходячи з поточної економічної ситуації. Тому наведена динаміка НБУ, за їхніми словами, відображає як приріст в портфелях банків "хорошої" частини заборгованості, так і часткове зменшення негативно класифікованої заборгованості, з приростом частки прострочення за реструктуризованим споживчим кредитуванням.
Загалом, реструктуризація в банківському секторі залишається найбільш поширеним способом роботи з проблемними позичальниками. Власне, на цій схемі фінустанови і будуть робити упор і далі, лише зрідка вдаючись до допомоги колекторів і судових інстанцій. "Саме на цей метод припадає основна частина успіхів по роботі з проблемкою. І наступного року ми продовжимо активну роботу з розчищення балансу, оскільки питання реструктуризації/погашення проблемних активів краще не затягувати", - говорить голова правління банку "Форум Commerzbank Group" Вадим Березовик.
До того ж банкіри не очікують подальшого зростання простроченої заборгованості. Адже, як каже Вадим Березовик, незважаючи на те, що завжди існує ризик переходу реструктуризованих кредитів в розряд проблемних, ймовірність цього при правильному управлінні невелика. І навіть навпаки, призводить до швидкого розформування частини резервів.
Однак, як зазначає аналітик "Ерсте Банку" Мар'ян Заблоцький, в даній ситуації не можна не зважати на невелике "але". Основна маса прострочених кредитів, під які банки протягом усього поточного року формують резерви і через які, як наслідок, банківська система несе збиток у розмірі 5,6 млрд. грн., не є миттєвими збитками, а відлунням минулих періодів. "Просто раніше деякі з банків не мали достатньо капіталу, щоб визнати такі кредити простроченими, і вони висіли в повітрі. І таких невизнаних прострочених кредитів в Україні ще дуже багато", - пояснює банкір.
В цілому ж банкіри не розглядають перспективу погіршення клімату в банківській системі, хоч і не відкидають колапсів у разі нової хвилі фінансової кризи. "В разі збереження тенденцій у кредитуванні, частка простроченої заборгованості буде падати, але тільки за рахунок свіжих видач. Крім того, банки можуть списувати заборгованість за рахунок резервів, що також призведе до зменшення частки прострочення (хоч це й невигідно, - ред.)", - зазначає перший заступник голови правління ПУМБ Сергій Черненко.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
