5479
Пенсійна реформа: всі там будемо?
— Казна та Політика
В житті кожної людини рано чи пізно приходить пора, яку романтики називають "золотою осінню". І якщо раніше в колись величезній країні за "забезпечену старість" можна було не турбуватися, то теперішній Україні жодним чином не можна скидати з рахунків корективи, внесені двадцятьма роками незалежності. Сьогодні на вулицях великих і не дуже міст все частіше трапляються немолоді люди, що риються в сміттєвих баках, а саме слово "пенсія" практично стало символом бідності...
Так вже вийшло, що світова економічна криза ще більше посилила розрив між реальними людськими потребами пенсіонерів і грошима, які вони отримують "на подяку" за своє трудове життя. Правда, в останні рік-півтора влада намагається поліпшити обстановку, але в 2011 році під тиском МВФ керівництво країни оголосило "пенсійну реформу". ForUm вирішив розібратися в тому, що ж цей проект принесе людям.
Пенсійні новації - що зміниться в цілому?
Отже, відомо, що відповідна реформа в Україні введена законом "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" під номером 3668-VI, проект якого був поданий до парламенту ще в липні.
Незважаючи на громадську критику, перед самими літніми канікулами, 8 липня, депутати цю реформаторську ідею затвердили, проте, враховуючи громадське невдоволення, що зберігається (а подекуди і зростає) у зв'язку з цим, влада все-таки вирішила трохи "здати назад": прем'єр, Президент, а за ними і спікер оголосили, що документ потребує доопрацювання. Повторне затвердження, "з уточненнями", сталося вже 6 вересня, а, власне, І етап реформи стартував безпосередньо 1 жовтня.
Якщо коротко, то основні новації даної реформи такі: по-перше, жінки будуть виходити на пенсію не з 55 років, як раніше, а з шістдесяти, причому підвищення пенсійного віку заплановано не "раптом", а поступально - по шість місяців щорічно.
Крім того, передбачений перехідний період на три роки, під час якого жінки зможуть обирати, за якими правилами їм виходити на пенсію - за старими чи за новим (тобто пізніше, але з більшою пенсією).
По-друге, щоб взагалі отримувати пенсію, українцям тепер доведеться працювати на десять років більше (чоловікам, наприклад, буде потрібно тридцять п'ять років трудового стажу замість двадцяти п'яти, жінкам, відповідно, тридцять замість двадцяти).
По-третє, при виході на пенсію розмір "ренти" тепер буде розраховуватися виходячи із середньої зарплати, але взятій не за один попередній рік, а за три останні. І оскільки середня зарплата постійно зростає (з урахуванням інфляції, природно), неважко здогадатися, що усереднений показник за три минулі роки буде меншим, ніж за один останній. В результаті, пенсії скоротяться приблизно на 15%. В усякому разі, саме такий показник у розмові з нами озвучив лідер Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.
Все вищевикладене стосується першого рівня реформи, що зачіпає базові параметри і принципи. На другому рівні (починаючи з 2013 року) буде створена система обов'язкового накопичувального пенсійного страхування, згідно з якою кожен громадянин зобов'язується регулярно робити внески в накопичувальні фонди, щоб після виходу на пенсію отримувати від них гроші. За словами віце-прем'єра, міністра соціальної політики України Сергія Тігіпка, основна ставка буде зроблена на недержавні пенсійні фонди (НПФ).
Деякі критикують такий підхід, заявляючи, що НПФ будуть не так відповідально ставитися до пенсіонерів, як держава. На що радник Тігіпка Теймур Багіров заперечує: "Приватні фонди зможуть управляти виплатою пенсій ефективніше". За словами експерта, згідно з ідеєю нинішнього пенсійного реформування, отримані кошти будуть інтенсивно інвестуватися для отримання прибутку. Наприклад, у Польщі НПФ є одними з основних гравців на ринку цінних паперів. "Тоді як влада раніше дозволяла собі відволікати кошти центрального Пенсійного фонду на різні цілі, від латання дір в бюджеті до виборів", - уточнює фахівець.
"Свинка-скарбничка"
Дійсно, якщо на особливе зростання державних пенсій розраховувати не доводиться, то накопичувальна система стає хорошим виходом. Причому можна вибирати між "чистими" НПФ та пенсійними вкладами в компаніях зі страхування життя (так звані СК-Life). Зараз в Україні є близько 100 НПФ, але поки що люди воліють відкладати "на старість" саме в "лайфових" СК. Так, накопичення НПФ сьогодні становлять 1110 млн грн, а пенсійні вклади в СК-Life - майже в 2 рази більші, 2140 млн грн.
Як пояснив заступник голови Ліги страхових організацій України Олександр Залєтов, найактивніше зараз роблять накопичувальні пенсійні вклади люди у віці 40-55 років (39,5% вкладів). Але й ті, кому 25-40 років, вкладають не набагато менше (38,5% у загальній структурі), в надії на те, що за десятки років стажу на накопичувальні рахунки "набіжить" достатньо коштів, щоб їхні пенсійні роки були набагато "ситнішими", ніж у більшості нинішніх пенсіонерів.
Крім того, за словами радника голови правління Пенсійного фонду України Бориса Соболєва, в НПФ громадяни зможуть отримувати і підвищені пенсії - за рахунок "бонусів". Іншими словами, за рахунок доходів від вкладення накопичених грошей в різні комерційні проекти. При цьому, що дуже важливо, українці зможуть у будь-який момент забрати свої кошти з "скарбнички". На відміну від росіян, яким "не світить" помацати свої пенсійні вклади раніше обумовленого терміну.
Водночас Тігіпко акцентує увагу на тому, що в законодавстві по другому етапу реформи необхідно прописати жорсткі гарантії збереження вкладів і їх прибутковості, а також вимоги до компаній, які керують цими вкладами. "Перед запуском другого рівня реформи ми обов'язково проведемо консультації з експертами і винесемо відповідні документи на суд громадськості", - зазначив він.
Що стосується "макро"-ефекту другого етапу реформи, то віце-прем'єр нагадує: впровадження накопичувального страхування дозволить ще й наростити внутрішні інвестиції. За розрахунками Кабміну, вже в перший рік дії ІІ рівня реформи (2013) на накопичувальні рахунки прийде понад 3 млрд грн, і фонди зможуть вкладати ці гроші в прибуткові та перспективні проекти, а до 2016 р. цифра зросте до 30 млрд грн.
Крім того - і в цьому має рацію МВФ - зміщення пенсійного забезпечення в приватний сектор поліпшить фінансову ситуацію в країні і знизить навантаження на держбюджет, а значить, підвищить загальноекономічну стабільність, що дуже важливо в умовах тліючої світової кризи.
"Власне, в цілому, незважаючи на труднощі і перепони, вітчизняну пенсійну систему реформувати можна і потрібно, - вважає директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. - А два перші етапи - лише початок, адже для побудови нормального пенсійного забезпечення потрібно поліпшувати і розвивати бюджетну політику, оптимізувати податки".
Від себе додамо, що починання, що йдуть "згори", часто виглядають непродуманими і несправедливими. Але давайте не забувати, що сьогодні наша система соціального забезпечення - це залишки радянської системи, часткові і неабияк застарілі. Безперечно, потрібно будувати нову - з реалій сьогоднішнього життя, а не тієї, що була двадцять років тому. Зрозуміло, що вона буде відрізнятися, і в чомусь, природно, буде суворішою і більш диференційованою, але це буде живий організм, а не варіації на тему минулого, яке відходить.
Андрій Боярунець
За матеріалами: forUm
Поділитися новиною
