1347
Україна розпочинає співпрацю з Митним союзом за формулою "3+1"
— Казна та Політика
Угода про зону вільної торгівлі в рамках СНД, підписана в Санкт-Петербурзі 18 жовтня, може стати кроком вперед у багатосторонніх торгово-економічних відносинах України. Причому, як з країнами СНД, так і з Митним союзом. Не виключено також, що в результаті питання про приєднання України до МС втратить актуальність. Все залежить від реалізації досягнутих домовленостей, результатів подальших переговорів і ступеня принциповості сторін.
Україна добилася бажаного?
Угодою про ЗВТ у рамках СНД передбачено те, чого кілька років наполегливо домагалася Україна - повне (правда, не відразу, а з часом) скасування всіх вилучень і кількісних обмежень у взаємній торгівлі. Це торкнеться не тільки українського цукру, а й, можливо, нафти і газу, що закуповуються в Росії. Конкретно про скасування мит на енергоресурси в угоді не сказано, але, як повідомило джерело в уряді, за взаємними домовленостями дане питання може бути порушене через деякий час після початку дії зони вільної торгівлі.
Раніше Росія навіть не обговорювала тему скасування мит при торгівлі газом, не вважаючи даний товар вилученням. Москва завжди наполягала на тому, що торгівля газом здійснюється за зовсім окремим схемами і процедурами. І раптом позиція змінилася. Чому, поки не зовсім зрозуміло. Напевно питання проясниться днями - після оголошення результатів домовленостей України і Росії щодо газових спорів.
Між тим, представник уряду, який брав участь у підготовці угоди про ЗВТ, заявив, що фактично Київ починає поступово реалізовувати співпрацю з Митним союзом в запропонованому раніше Україною форматі.
"Ми знайшли формулу співпраці з Митним союзом", - зазначив співрозмовник. За його словами, якщо угода про ЗВТ буде реалізовуватися повною мірою, то практично почне розвиватися секторальне співробітництво і запрацює формула "3+1".
Чому раптом "підключення" України за формулою стало прийнятним і що сталося в глибинці російської політики - сказати складно. Всі ще пам'ятають відро холодної води, яке в спекотному серпні вилив на українських переговірників президент РФ Дмитро Медведєв. Тоді Д.Медведєв дуже чітко заявив, що "...ми (Росія - авт.) не можемо погодитися на підключення Україна з якихось там формулами типу "три плюс один"...". Мабуть, відповідь на те, чому раптом від України перестали вимагати "вступати цілком" і погодилися приймати в МС частинами, варто шукати в прем'єрсько-президентських взаєминах російської еліти.
До речі, в цьому контексті показовим виглядає доручення прем'єр-міністра Миколи Азарова Міністерству економрозвитку вивчити можливість приєднання до угоди про технічні регламенти в рамках ЄврАзЕС, озвучене 19 жовтня на засіданні вищого органу Митного союзу - Міждержради ЄврАзЕС. Це необхідно зробити для полегшення взаємної торгівлі. Але, враховуючи, що країни, що входять до ЄврАзЕС, є потенційними членами Митного союзу, внаслідок України полегшить торгівлю саме з МС.
Варто також зазначити, що в кінцевому варіанті угоди про ЗВТ у рамках СНД право боку буде дано виключно країнам-членам Співдружності. Митний союз однією зі сторін документа вважатися не буде.
Україна отримає доступ до російської труби?
Ще одним надзвичайно позитивним результатом, досягнутим Києвом і Москвою в процесі підготовки угоди про ЗВТ, є домовленість про можливість використання російського трубопроводу для поставок туркменського газу в Україну. Про це 21 жовтня під час телевізійного ток-шоу заявив М.Азаров. Саме відмова Росії транспортувати газ в Україну по своїй трубі була, мабуть, основною причиною, чому його закупівля безпосередньо у Туркменістану була для нас неможлива.
"Вперше ми домовилися і зафіксували в договорі, що протягом 6 місяців після набрання договором чинності ми укладаємо угоду про умови транзиту по трубопровідного транспорту", - заявив М.Азаров.
Якби ведучий не перебивав прем'єра в найцікавіших місцях, а спробував уточнити деталі, то, можливо, М.Азаров розповів би детальніше про транспортування газу і про мита на нього і на нафту. Однак залишається задовольнятися тим, що є...
Разом з тим, за інформацією, отриманою від джерела в уряді, в угоді прямо не сказано про можливість доступу до труби. Але в результаті переговорів Україна добилася такої редакції статті про трубопровідний транспорт, яка дозволяє через певний період після початку дії ЗВТ вирішити дане питання шляхом укладення окремого договору.
"В принципі, від угоди, якщо, звичайно, вона буде ратифікована і умови вільної торгівлі почнуть діяти, варто очікувати як прямого ефекту, так і непрямого. Прямий ефект - активізація торгівлі, збільшення товарообороту, поліпшення сальдо торговельного балансу з Росією... Непрямий - окрім іншого, реалізація домовленостей про скасування мит на нафту і газ, і про доступ до системи трубопровідного транспорту Росії", - зазначило джерело в уряді.
Радіти рано...
Незважаючи на всі перераховані плюси, радіти поки рано. Невідомо, чи буде угода про ЗВТ ратифікована всіма країнами-учасницями, насамперед, Росією, а також чи будуть повною мірою (знову-таки з боку РФ) виконуватися умови документа й інші домовленості, яких вдалося досягти в процесі підготовки угоди. Сигнали з цього приводу поки невтішні. Багато чого буде залежати від результатів переговорів з Євросоюзом про асоціацію та ЗВТ.
Між тим, не встигло "висохти чорнило" на підписаній в Петербурзі угоді, остаточна редакція якої, до речі, досі не готова, як у керівництві Митного союзу вже заговорили про загрози для його реалізації. Днями відповідальний секретар Комісії Митного союзу, заступник генерального секретаря ЄврАзЕС Сергій Глазьєв заявив, що, насамперед, загроза виходить від України, яка продовжує підготовку угоди про зону вільної торгівлі з ЄС.
"Загроза цієї угоди виходить, головним чином, від того проекту угоди про зону вільної торгівлі, яку Україна зараз готує (з ЄС)", - сказав С.Глазьєв днями під час відео-конференції.
При цьому він припустив, що одна з країн СНД (звичайно, маючи на увазі Росію) незабаром може запросити для аналізу інформацію про підготовку цього документа. За його словами, якщо РФ побачить загрози для свого внутрішнього ринку, то стосовно України можуть бути вжиті захисні заходи.
Перш за все, Москва боїться турецьких товарів, які після встановлення вільної торгівлі між Україною та ЄС за нижчою ціною реекспортом можуть надходити на російський ринок.
Представники українського уряду таку заяву сприйняли не більш ніж особисту думку академіка, розсудивши, що про якісь загрози на даному етапі говорити рано. Обидві угоди готуються з урахуванням норм СОТ. Причому, якщо Україна і низка країн СНД вже стали членами даної організації, то учасники МС поки такими не є. А якщо вже й говорити про загрози, зазначив представник українського уряду, то для членів СНД і Україною, зокрема, існує ризик проникнення китайських товарів через Росію. Тож, якщо вже розглядати загрози, то для всіх і в комплексі.
Юрій Дощатов
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
Також за темою
Умєров очолить делегацію у мирних перемовинах зі США замість Єрмака
За 9 місяців касові обороти українських банків зросли на 7,8%
Обовʼязковий техогляд, платні дороги, імпорт авто: у Мінінфраструктури назвали плани на рік для вступу в ЄС
В Україні стартує грантова програма для розробників протипожежних дронів
Безперервне перебронювання працівників: що попронує бізнес
Латвія виділила Україні додаткові 125 тисяч євро на відновлення енергетики
