332
Росіяни втратили віру в російську нафту і стійкість економіки
— Казна та Політика
Росіяни стали обережніше витрачати гроші і більше не орієнтуються на високі ціни на нафту, свідчать дані звіту HSBC. На настрої споживачів вплинув досвід останньої кризи і негативний настрій в економіці, пояснюють аналітики. Така обережність може потягнути вниз зростання всієї економіки країни, прогнози щодо якої експерти вже і так урізали.
"Вперше за довгі роки істотне зростання цін на нафту не надало великого позитивного впливу на внутрішній попит", - відзначають аналітики HSBC в прогнозі щодо четвертого кварталу 2011 року. Споживачі та інвестори засвоїли урок 2008 року і перестали робити розрахунки своїх майбутніх витрат, ґрунтуючись на цінах на "чорне золото", а безперервний потік негативних новин про глобальну економіку примушує їх бути напоготові подвійно. Однак те, що ціни на нафту з лютого перевищують 100 дол. за барель, має "вселяти деяку впевненість і в кінцевому підсумку вплинути на зростання споживання і вкладень в основний капітал", не втрачають оптимізму експерти.
Слабкі показники зростання ВВП у першому півріччі і низький рівень внутрішнього попиту змусили аналітиків HSBC знизити прогноз зростання економіки цього року з 5,5 до 4,2% і з 4 до 3% у наступному. "Зростання цін на нафту надає істотно менший вплив на внутрішній попит, ніж до кризи, і з великим часовим лагом", - говорить головний економіст HSBC по Росії і СНД Олександр Морозов. Ця тенденція знижує динаміку розвитку економіки країни, зате робить її стійкою.
Проте "можливе зниження цін на нафту на 10-20 дол. за барель не призведе до таких негативних наслідків, як в 2008 році", зазначає він. Разом з тим без відновлення хоч слабкого, але все ж позитивного зростання експорту уникнути сповзання в стагнацію буде складно. "Зниження або стагнація зовнішнього попиту трансформується в стагнацію промвиробництва і вантажних перевезень в Росії і в кінцевому рахунку підриває внутрішній попит", - пояснює Морозов.
Цю тенденцію можна пояснити тим, що збільшення цін на нафту не призвело до збільшення доходів, каже професор Російської економічної школи Рубен Єніколопов. Але у цієї теорії є істотний недолік: не виключено, що падіння доходів в 2011 році пов'язане з тим, що люди просто почали йти "в тінь" після збільшення соціальних податків, міркує він. "Ціни на нафту не можуть рости нескінченно, і більше того, їх волатильність тільки посилилася в останні роки", тому населення готове робити власну "подушку безпеки", вважає економіст.
"Люди після кризи поводяться більш обережно, це нормальний психологічний стан", - згоден член комітету Держдуми з фінансового ринку Павло Медведєв. Крім того, основний стрибок внутрішнього попиту спостерігався минулого року. Цього роуц він не повинен бути більшим - доходи населення впали на 7%.
Не легше й бізнесу. "Попит на вироблену продукцію вітчизняних підприємств знижується. Притому що ціни на деякі види продукції і так були знижені, вдалося уникнути ще більш сильного падіння попиту", - говорить завлабораторією кон'юнктурних опитувань Інституту економіки перехідного періоду Сергій Цухло. Підприємства з песимізмом дивляться в майбутнє: "У липні тільки 22% респондентів вважали, що невизначеність заважає запускати інвестиційні програми. У жовтні їх кількість збільшилася до 43%", - відзначає Цухло.
"Ми входимо в ситуацію "нової нормальності", процес охолодження економіки впливає на всі макроекономічні процеси", - пояснює події головний економіст Центру розвитку ВШЕ Валерій Миронов. Зростання споживання раніше відбувалося в основному завдяки кредитам, а після кризи 2008 року і домогосподарства, і компанії почали ставитися обережніше до нарощування боргового навантаження.
Основна маса населення ніколи і не орієнтувалася на вартість нафти, скептичний директор ЦКІ НДУ ВШЕ Георгій Остапкович. За його словами, індекс споживчої впевненості зростає, сегмент споживчого кредитування збільшується, реальні грошові доходи населення зростають, хоча темпи зростання заощаджень знижуються. Роздрібний товарооборот за січень-вересень збільшився на 9%, згоден з ним директор департаменту стратегічного аналізу ФБК Ігор Ніколаєв.
За матеріалами: Банки.ру
Поділитися новиною
