1619
Криза вибирає собі новий курорт
— Казна та Політика
S&P в п'ятницю пішло шляхом Fitch, яке тиждень тому знизило на два пункти суверенні рейтинги запозичень Італії та Іспанії. Рейтинг Іспанії, де в листопаді пройдуть чергові вибори, знижено на один пункт, до АА-(з негативним прогнозом). S&P також знизило прогноз зростання ВВП в Іспанії в 2012 році з 1,5% до 1%, попередивши про ризики рецесії. Падіння ВВП напевно означатиме неможливість виконання планів іспанського уряду щодо скорочення до 2013 року дефіциту бюджету до 3% ВВП. Поки невідомо, чи буде S&P знижувати рейтинг Італії. Вартість суверенних запозичень країн на початку жовтня (вище 5,25% річних) була ідентична, розміри держборгу ($1,4 трлн у Італії, $1,1 трлн у Іспанії) порівнянні.
Рішення S&P співпало з зустріччю міністрів фінансів країн G20, що відкрилася в п'ятницю в Парижі. Країни G20 напередодні саміту G20 в Канні (3-4 листопада) і саміту ЄС в Брюсселі (23 жовтня) обговорювали перспективи європейської боргової кризи. Погіршення оцінок платоспроможності Іспанії та Італії, на відміну від розвитку грецької боргової кризи, є вже відчутною загрозою для економіки ЄС. Наприклад, Банк Іспанії володіє 8,3% капіталу Європейського центрального банку, Банк Італії - 12,4%. Великі серед країн єврозони частки у Франції (14,2%) і Німеччини (18,9%). У Греції всього 2%.
Багато в чому сценарій подальшого розвитку європейської боргової кризи залежить від того, яким шляхом вона піде - "іспанським" чи "італійським". Незважаючи на всю гостроту грецької боргового кризи, програми єврозони, МВФ та ЄС (фонд EFSF, інститути EFSM і ESM), тим більше з урахуванням розширення EFSF, в середньостроковій перспективі (2011-2014 роки) її майже гарантовано покривають. Фінансується і можливе погіршення ситуації в Португалії, Ірландії (її зовнішній борг більш ніж наполовину контролюється структурами за межами ЄС) і навіть Бельгії. Але подальше зниження суверенних рейтингів Іспанії поставить під загрозу німецьких і французьких кредиторів іспанського уряду, які володіють понад $400 млрд іспанського держборгу, і кредиторів з Великобританії (понад $100 млрд). Втім, зовнішній борг Іспанії значною мірою неєвропейський, на відміну від боргу Італії, в якому понад $500 млрд контролюється кредиторами з Франції та близько $200 млрд - ФРН. Таким чином, "іспанський" сценарій для ЄС є найменшим злом. Недарма ринки в п'ятницю більшою мірою реагували на майбутній вотум недовіри італійського парламенту уряду Сильвіо Берлусконі, ніж на рішення S&P щодо Іспанії: "нерівномірне" поширення кризи на банки Франції вимагало б від ЄС надзусиль з порятунку євро.
"Іспанський" сценарій кризи більш імовірний і більш фундаментальний. Іспанія - країна з максимальним серед великих економік ЄС безробіттям (понад 20%). Дані Євростату демонструють щодо Іспанії найнижчі темпи зростання промислового виробництва рік до року (0,3% у серпні 2011 року, середнє зростання в єврозоні - 5,3%, в Італії - 4,7%), дуже глибокий спад в роздрібній торгівлі (-4,6% проти -1% в єврозоні, Італія не публікувала даних). Основна складність для Іспанії не стільки в типових проблемах зони євро, скільки в здуванні бульбашки на ринку нерухомості, який, мабуть, повинен вважатися найбільшим у Європі. Зростання в будівельному секторі і приплив інвестицій в іспанську нерухомість, у тому числі з боку клієнтів з Великобританії, Франції і Німеччини, з середини 1980-х стали найважливішими джерелами зростання ВВП Іспанії, в якому до 2008 року будівництво займало близько 16%. На тлі цього італійські проблеми виглядають набагато більш кон'юнктурними і короткостроковими.
Незалежно від конкретного сценарію продовження європейської боргової кризи він, так чи інакше, підбирається до "основ" зони євро: банківський обвал в Іспанії (напередодні S&P знизило рейтинги 15 великих кредитних інститутів країни) і можливі проблеми Іспанії за участю EFSF поставлять під сумнів адекватність всієї обраної у 2010-2011 роках стратегії ЄС щодо боротьби з кризою. У всякому разі, і іспанська, і італійська боргові проблеми не виглядають такими, що розв'язуються лише силами ЄС і Міжнародного валютного фонду. Головною темою зустрічей в рамках G20 є обговорення розширення капіталу МВФ: участь фонду в порятунку Європи та євро (МВФ є співвласником EFSF) може вимагати його рекапіталізації, яку поки не підтримують США.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
