1258
Афінський кінь
— Казна та Політика
Переговори про виділення "трійкою" (Єврокомісія, ЄЦБ і Міжнародний валютний фонд) Греції чергового траншу сумою в EUR8 млрд. тривають вже більше двох місяців. Попередньо гроші повинні були бути перераховані грецькому уряду ще у вересні.
Проте Греція так і не змогла досягти "антикризових" економічних показників (навпроти - замість узгодженого з кредиторами дефіциту в 7,6% ВВП прогноз на поточний рік складає вже мінус 8,5% ВВП, що грецька влада пояснює більш глибоким, ніж очікувалося, економічним спадом - на 5,5% цього року замість запланованих 3,8%), і "трійка" вирішила заморозити транш.
Коли ЄС у вересні припинив кредитування свого проблемного члена, аналітики прогнозували грекам дефолт вже до середини жовтня. Сьогодні прем'єр-міністр Греції Георгіос Папандреу каже, що країні вистачить внутрішніх ресурсів, щоб дожити до середини листопада. Але ось після цього на нащадків гордих еллінів точно очікує дефолт - і це вже не прогнози економістів-песимістів, а щиросерде визнання грецької влади.
В Європі чудово розуміють, у що виллється фінансовій системі ЄС падіння грецької економіки: французькі банки є найбільшими утримувачами грецьких облігацій (на початок вересня в портфелі BNP Paribas боргових паперів Греції містилося на суму EUR4 млрд., в Societe Generale - на EUR1, 6 млрд., Credit Agricole - на EUR320 млн.), англійські і німецькі, в свою чергу, - найбільші власники облігацій французьких фінустанов. У разі грецького дефолту три величезні банківські системи зажадають строкової і масштабної рекапіталізації. Або впадуть.
Але про проблеми європейських банків, які виникнуть у разі падіння грецької економіки, "трійці" було відомо і раніше. Більше того - ще до початку останніх переговорів європейських кредиторів з Грецією уряди Німеччини і Франції заявили про готовність рекапіталізувати свої фінустанови в разі дефолту з облігацій. Тому зовсім незрозуміло, чому "трійка" повинна змінити гнів на милість і розморозити фінансування зараз, коли економічні прогнози Греції не покращилися, а тільки погіршилися.
Так, за прогнозами Національного банку Греції (НБГ), спад ВВП країни в 2011 р. може скласти 5,9% проти прогнозованих урядом 5,5%. На 2012 р. банк також прогнозує більш серйозний, ніж очікувалося, спад ВВП - на 2,7% замість запланованих урядом 2,5%. Правда, стабілізація ВВП, за розрахунками НБГ, повинна початися вже в другому кварталі 2012 р., а економічне зростання - відновитися в 2013 р.
У доповіді говориться також, що досягти переглянутих цілей бюджетного дефіциту в 8,5% ВВП в 2011 р. і менше 7% в 2012 р. можна, хіба що вживши заходів економії, рівносильні 4,8% ВВП останні п'ять місяців року.
В "трійці" прекрасно розуміють, що це нереально. "Греції не вдасться виконати план консолідації бюджету на 2011 р., а доходи від приватизації виявляться значно меншими, ніж очікувалося раніше. Досягнення цілей бюджетної консолідації на цей рік більше не представляється можливим, частково через подальше зниження ВВП країни", - йдеться в заяві ЄЦБ.
А пам'ятаючи недавнє висловлювання колишнього головного економіста ЄЦБ Отмара Іссінга, якого в Німеччині вважають неофіційним рупором думки Бундестагу, що "якщо країна не виконує умови, на які погодилася, їй не слід надавати подальшу фінансову допомогу", надії греків на позитивне завершення переговорів і виділення EUR8 млрд. здаються і зовсім примарними. Адже голос найбільшої європейської економіки - Німеччини - давно є вирішальним у питанні виділення коштів постраждалим від рецесії членам ЄС. Єдине, що може змусити канцлера Німеччини Ангелу Меркель погодитися фінансувати однозначно вмираючу економіку - небажання допустити крах євро, про який вона неодноразово заявляла. Або план Жозе Мануеля Баррозу.
Чи є у вас план, містере Баррозу?
Варто зазначити, що Єврокомісія досить швидко знайшла відповідь на поставлене їй самій питання "що робити?" (питання "хто винен?" в ЄС намагаються один одному не ставити). Якщо ще 12 жовтня президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявляв, що криза набула системного характеру і заходів потрібно вживати жорстких і радикальних, то вже наступного дня він представив у Брюсселі план з виведення економіки єврозони з кризи, який має бути остаточно схвалений на майбутній зустрічі глав держав єврозони, наміченій на 23 жовтня.
Ключове положення плану Баррозу передбачає зміцнення банків на випадок дефолту в Греції. Банки повинні збільшити свої резерви за рахунок приватних внесків або із залученням державних або європейських фондів, вважає глава Єврокомісії.
Крім того, банки, що зіткнулися з труднощами, повинні отримувати підтримку з коштів Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF). Якщо у держав не виявиться достатньо коштів для підтримки фінансових інститутів, то рекапіталізація кредитів може фінансуватися за допомогою кредитів EFSF, пояснив пан Баррозу. Водночас він підкреслив, що в цьому випадку банки будуть позбавлятися права виплачувати дивіденди і бонуси своїм менеджерам.
План також передбачає виділення шостого траншу кредиту Греції, а також залучення приватного сектора до порятунку країни від боргових проблем.
А Рубіні проти
"Європу врятують тільки базука, EUR2 трлн. та виключення Греції із зони євро", - так звучить рецепт порятунку єврозони від знаменитого американського економіста Нуріеля Рубіні, що вважається пророком поточної фінансової кризи. Втім, схоже, ці лаври припали пану Рубіні до смаку, і він із задоволенням пророкує і другу.
"Питання не в тому, чи буде друга хвиля кризи, а в тому, чи буде вона м'якою або важкою з новою фінансовою кризою, - заявив він телеканалу CNBC в кулуарах Всесвітнього форуму знань в Сеулі. - Ця відповідь залежить від єврозони".
За словами Нуріеля Рубіні, безлад в економіці Європи з дефолтом із суверенних боргів, банківською кризою або виходом якої-небудь країни із зони євро може викликати шок сильніший, ніж колапс Lehman Brothers. Європі слід діяти спільно і робити "правильні речі", вважає економіст. Під "правильними речами" він має на увазі збільшення європейського стабфонду приблизно до EUR2 трлн. і створення загальноєвропейської програми рекапіталізації банків.
Фонд фінансової стабільності повинен бути в чотири рази більшим від нинішніх EUR440 млрд., щоб бути впевненим, що не станеться розбалансування в економіках Італії та Іспанії, вважає пан Рубіні: "Планів на цей випадок не існує, оскільки політично навіть один (чинний) стабфонд не був схвалений, не кажучи вже про збільшений втричі або вчетверо фонд".
Примітно, що до дискусії, як врятувати єврозону, починають приєднуватися вже не тільки економісти-теоретики, а й бізнесмени-практики. Минулого тижня близько ста європейських діячів, які назвали себе "стурбованими європейцями", опублікували звернення до європейських влад в британському виданні Financial Times. "Заходи, що вживаються зараз, занадто незначні, вони запізнилися і збільшують ризики глобальної фінансової кризи", - йдеться в їх листі до влади єврозони, яку підписали ще близько сотні політиків, економістів та бізнесменів, включаючи мільярдера Джорджа Сороса.
"Стурбовані європейці" закликають владу, по-перше, створити єдине казначейство в єврозоні, яке допоможе залучити кошти для регіону, а також простежити, щоб країни-члени дотримувалися бюджетної дисципліни. По-друге, автори листа наполягають на зміцненні системи загального нагляду, регулювання та страхування депозитів в єврозоні. По-третє, "стурбовані європейці" вимагають розробити стратегію, яка змогла б забезпечити стійке зростання економік країн, тому що боргова проблема не може бути вирішена без економічного зростання.
Вплив дефолту Греції на фінансові інструменти
Облігації
Дефолт Греції стане знаковим прецедентом в очах інвесторів і посилить тиск на Португалію та Ірландію, які також перебувають в процесі виконання зобов'язань зі скорочення бюджетного дефіциту. Прибутковість з боргу периферійних країн єврозони різко виросте, зробивши для деяких країн нові запозичення дедалі більш дорогими. Неможливість Греції платити за зобов'язаннями може призвести до ще більш агресивною інтервенції ЄЦБ для підтримки інших перебувають під загрозою паперів, що, в свою чергу, погіршить баланс центробанку.
Грошові ринки
З'являться додаткові проблеми у банків єврозони, серед яких французькі вважаються найбільш уразливими. Французькі банки найактивніше давали Греції в борг. Всього вони видали $56,9 млрд. кредитів порівняно з $23,8 млрд., виданих, згідно з останніми даними Банку міжнародних розрахунків, німецькими банками. Французи також є найбільшими власниками італійського боргу - $410,2 млрд., в порівнянні з $164,9 млрд. у німецьких позикодавців. Європейські банки вже списали як мінімум 21% суми грецьких облігацій з погашенням в 2020 р., проте у разі повного дефолту списання можуть бути ще більш значними. Побоювання з приводу такого розвитку подій можуть ще більше ускладнити взаємне кредитування банків.
Акції та валюта
Проблеми банківського сектора можуть призвести до падіння котирувань акцій, зростання побоювань з приводу здатності корпорацій залучати капітал. Це вдарить по підприємствам та споживчому сектору і ще більшою мірою скоротить ймовірність відновлення світової економіки. Європейські фондові ринки втратили майже 6% у вересні на тлі зростання побоювань щодо Греції. Дефолт також призведе до різкого падіння євро до долара США, прогнозують експерти валютного ринку.
Сергій Сильвестров
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
Міносвіти розробило калькулятор для точного розрахунку зарплати вчителів — деталі
Бізнес закликає ВР ухвалити законопроєкт про надрокористування: про що йдеться
У Держстаті повідомили, як зріс реальний ВВП за 2025 рік
На 37% більше: три найбільші благодійні фонди України зібрали у 2025 рекордні 105,87 млрд грн — НБУ
Які виплати отримують військові після звільнення з полону — детальне роз’яснення від Міноборони
«Виведення азартних ігор з тіні»: Мінцифри пропонує змінити податки на гральний бізнес
