3368
Сергій Арбузов: "Вузький - в 1-2 копійки - спред стимулює валютні спекуляції"
— Валюта
Голова Національного банку України Сергій Арбузов - про відносини з банками, відновлення кредитування, інструменти утримання капіталу в країні, курсові ризики і "золотих" облігаціях НБУ, які можуть стати альтернативою доларам і євро для населення і банків.
Сергій Геннадійович, давайте почнемо з найочікуванішої ініціативи цієї осені, реалізації якої ринок чекав від НБУ і держбанків, - поновлення іпотечного кредитування. Чому не запрацювала анонсована іпотечна компанія і програма - є неузгодженість з Мінфіном?
Ніяких непорозумінь з Мінфіном у нас немає, просто процес рухається одночасно в двох напрямках: створення спеціалізованої іпотечної компанії під крилом Ощадбанку і створення державної страхової компанії під крилом Кабміну. Під обидві компанії необхідно сформувати капітали, які має видати Кабмін, а в нього кожна гривня на рахунку.
Зрозуміло, що для нас пріоритетом було створення іпотечної компанії, для Кабміну - страхової. Йшов діалог, і ми домоглися того, що гроші будуть виділені на обидва проекти одночасно. І протягом декількох тижнів Ощадбанк зможе оголосити про створення іпотечної компанії.
Хто керуватиме іпотечною компанією?
Представники Ощадного банку наполягали на тому, що керувати нею повинні професіонали. Ми хочемо надати цьому процесу великої серйозності, тому бачили Нацбанк одним з учасників процесу рефінансування іпотеки учасників ринку. Але вже бачимо, що і без нас на іпотечні облігації, які будуть випущені під забезпечення іпотечними портфелями спочатку держбанків, а потім і комерційних банків, що приєднаються до них, є попит. Це і банки, яким цікаві нові інструменти вкладення вільної ліквідності, і закордонні інвестфонди.
А навіщо створювати державну страхову компанію?
Особисто для мене це інструмент, який сприяє проведенню якісної монетарної політики НБУ. Якщо держбанки і компанії почнуть страхувати свої ризики і ризики своїх клієнтів в держкомпанії, ми отримаємо серйозний інвестиційний ресурс, який можна буде направляти або у визначені урядом проекти - через купівлю цінних паперів, або, повертаючи ліквідність комерційним банкам, - через розміщення депозитів.
Не боїтеся критики з приводу монополізації ринку страхування держкомпаній?
А в чому тут монополізація? Якщо акціонером підприємства є держава - вона має повне право визначати, де страхувати свої ризики. До того ж виплати держкомпанії будуть фактично гарантовані бюджетом.
Повернімося до іпотечної компанії. Ви впевнені, що банки будуть активно рефінансувати свої портфелі? Адже на ринку не так багато бажаючих придбати нерухомість, ще менше тих, хто вірить у стабільність і зростання цін на неї.
Якщо говорити з чисто комерційної точки зору - напевно, ви маєте рацію. Але ж бажаючих мати власне житло після кризи менше не стало?
Тому я впевнений, що якщо встановити адекватні кредитні ставки, то попит на такі позики обов'язково буде. Крім того, держбанки можуть запропонувати і недороге житло - націоналізованим банкам у спадщину дісталося багато недобудов і будівельних майданчиків, які можна і потрібно забудувати, запропонувавши ринку адекватні ціни на житло та іпотечні кредити.
За моїми оцінками, при правильному підході в найближчі шість місяців в іпотечний ринок може бути проінвестовано до 20 млрд. грн. Ми ведемо переговори з багатьма банками і вони вже сьогодні готові заводити під цей проект значні суми, якщо буде забезпечено роботу механізму з рефінансування виданих іпотечних позик. Наприклад, до програми вже готовий приєднатися "Райффайзен Банк Аваль".
Навіщо це банкам під загрозою другої хвилі кризи?
Якщо друга хвиля кризи до нас докотиться, то через слабкість фондового ринку вона може вдарити, в першу чергу, по попиту на позиції нашого експорту і насамперед - металургії. У такій ситуації важливо знайти спосіб переорієнтувати цю промисловість на внутрішній ринок - тобто створити умови для споживання металу в країні. Кращий спосіб для цього - реанімація будівельної галузі.
Прагнення зрозуміле. Але як бути з падінням валютної виручки і відтоком капіталу - адже це теж очевидні наслідки кризи для України? Ви зберігаєте прогнози щодо позитивного сальдо зведеного платіжного балансу в $500 млн. на 2011-й і $765 млн. на 2012 р.?
Прогнози залишаються позитивними, хоча ми дійсно їх трохи відкоректували в бік зменшення. Сьогодні центробанк сповідує не практику утримання курсу, а політику згладжування курсових коливань. Якщо ми бачимо, що дисбаланс попиту та пропозиції на міжбанківському ринку викликаний не ситуативними, а системними факторами - то ми йдемо за тенденцією. Поки правильність цієї політики підтверджується досить стабільним курсом. У той же час ми вважаємо, що у НБУ достатньо інструментів, щоб сприяти поліпшенню платіжного балансу, в тому числі і за рахунок заходів з утримання капіталу в країні, і інструментів залучення нових ресурсів.
Цього року очікується збільшення дефіциту рахунку поточних операцій до 4-4,5% до ВВП (у порівнянні з 2% в 2010 р.). У першу чергу, це збільшення відбудеться через високі темпи зростання імпорту товарів. І якщо в першому півріччі вони були зумовлені, в першу чергу, збільшенням закупівель природного газу, то в другому півріччі головним чинником виступає стрімке зростання неенергетичного імпорту, зокрема, продукції машинобудування. Ця тенденція пояснюється зростанням великими темпами внутрішнього інвестиційного попиту, значною мірою з боку уряду, який істотно збільшив свої капітальні витрати у зв'язку з необхідністю підготовки до Євро-2012.
Цей прогноз враховує подальше сповільнення світової економіки?
Так, а також і зниження цін на світових товарних ринках в останній місяць, які призводять до скорочення надходжень від експорту товарів (правда, це частково компенсуватиметься очікуваними високими обсягами експорту зернових нового врожаю). Також, внаслідок погіршення ситуації на світових фінансових ринках, до кінця 2011 р. ми очікуємо зниження припливу іноземного капіталу в країну за фінансовим рахунком. Але Національний банк готовий до такого розвитку подій і здатний забезпечити стабільність на вітчизняному фінансовому ринку за рахунок використання всіх можливих інструментів і ресурсів.
Ситуація з платіжним балансом в 2012 р. є невизначеною і буде залежати від багатьох факторів, серед яких: продовження співпраці з МВФ, здатність світової економіки успішно подолати поточну кризу, зміна умов постачання газу з Росії та інші. Але в базовому сценарії ми прогнозуємо, що приплив капіталу буде достатнім для фінансування дефіциту поточного рахунку.
При цьому дефіцит поточного рахунку на наступний рік, за нашими оцінками, не сильно зміниться в порівнянні з даними цього року. З одного боку, продовжиться зростання великими темпами неенергетичного імпорту товарів, що буде стимулюватися інвестиційним і споживчим внутрішнім попитом. З іншого боку, позитивні ефекти на поточний рахунок нададуть приплив туристів на Євро-2012 і скорочення закупівель природного газу.
А можна детальніше?
Що стосується утримання валюти в країні та банківської системи, то ми йдемо кількома шляхами. У першу чергу, ми обмежили вплив тіньового ринку на готівкові валютообмінні операції за допомогою т.зв. паспортизації обмінних операцій. Пояснити необхідність такого рішення просто - якщо за рік населення купує у банків близько $12 млрд., а на депозити повертає лише $2 млрд., виникає питання - куди дівається решта $10 млрд.? Припустімо, половина (хоча, це і завищена оцінка) кладеться під матраци. Значить, як мінімум $5 млрд. йде у тіньовий сектор економіки. Причому ми з'ясували, що значна частина таких операцій проводиться через російський рубль - через існування певного зазору в курсах долара там і тут, проводилися операції з ввезення та продажу в Україну готівкового рубля, за який купувався долар і їхав у Росію. Відтік цих коштів ми і спробували зупинити, в тому числі - і через визначення резидентності того, хто обмінює валюту - тобто за допомогою пред'явлення паспорта.
І які результати?
За перші кілька днів дії нових правил обміну валют попит на долари і євро скоротився в чотири рази. Ми фіксуємо істотну економію валютних резервів НБУ. Це серйозний крок у напрямку збереження курсової стабільності.
Незважаючи на критику рішення, ми вважаємо його правильним. Таку норму містить Декрет Кабміну про систему валютного регулювання дев'яносто третього р. І вона діє досі - ми просто упорядкували виконання норми законодавчого акта, яким є декрет. Проблем з виконанням цієї норми не було в кінці 90-х. Гарантую, проблем не буде і сьогодні. Ми вже почали перевірки банків та їхніх обмінних пунктів. За порушення правил або маніпуляції з отриманими від клієнтів даними будемо застосовувати відповідні заходи - аж до позбавлення ліцензії на валютообмінні операції. Вже сьогодні кілька банків тимчасово позбавлені права здійснювати такі операції.
Ми також плануємо підключати до таких перевірок правоохоронні органи і точно так само жорстко реагувати на діяльність т.зв. валютних міняйл. Кілька відкликань ліцензій та кримінальних справ проти міняйл і їхніх посібників з банків - і ситуація зміниться кардинально.
Банкіри кажуть, що через ці нововведення розшириться спред між готівковими курсами купівлі та продажу валют.
А хіба це погано? Вузький - в 1-2 копійки - спред стимулює валютні спекуляції: рух курсу на невеликі значення вгору або вниз відразу стимулює спекулянтів купувати і продавати великі обсяги валюти, що розхитує ринок і збурює населення. Широкий спред усуне таку можливість.
Як НБУ стримує відтік безготівкового капіталу?
Насамперед спілкуємося з інвесторами. Я вже провів чотири зустрічі з найбільшими інвестиційними компаніями, банками і підприємствами, які вкладають гроші в Україну, і ознайомив їх з планами Національного банку щодо проведення грошово-кредитної політики. Жодне їхнє питання не залишилося без відповіді. Крім того, плануємо виїжджати на зустрічі з інвесторами і представниками центробанків тих країн, які вкладають найбільші гроші в бізнес в Україні.
Збереження співпраці з МВФ входить у політику НБУ?
Ми вважаємо пропозиції МВФ та інших кредиторів Національного банку і уряду корисними для модернізації економіки, незалежно від того, отримуємо ми черговий транш кредитних коштів фонду чи ні. Тим часом продовження кредитної програми з фондом я вважаю одним з позитивних факторів, який свідчитиме про довіру до України з боку іноземних інвесторів і збільшувати приплив їхніх капіталів сюди.
Чи має намір Нацбанк скасувати свою постанову, що забороняє банкам включати до розрахунку валютної позиції резерви, сформовані за валютними кредитами? Цього продовжують вимагати МВФ і банки з іноземним капіталом?
Дійсно, питання про скасування постанови №109, що передбачає не включення до розрахунку ліміту валютної позиції суми сформованих резервів, - постійна тема наших обговорень з банкірами.
На даний час Національним банком розроблено графік, який передбачає поступове скасування даної норми і дозволить банкам плавно перейти до нових вимог щодо розрахунку ліміту валютної позиції. Думаю, ми вийдемо на прийнятне для всіх рішення.
Банкіри готові чекати? Багато іноземців вже почали процес згортання бізнесу - з нещодавніх подій треба відзначити відхід СЕБ, закриття роздробу Сведбанком, продаж роздрібного портфеля УкрСиббанку.
Тут важливо зазначити, що багато європейських банківських груп за підсумками кризи переглядають стратегію свого бізнесу і не тільки в Україні або інших країнах Східної Європи. Це природний процес - вони намагаються переорієнтуватися на бізнес, який на даний момент є найменш проблемним і може приносити прибуток. Роздрібний бізнес в Україні для багатьох з них виявився занадто ризикованим.
Що стосується внутрішніх проблем, то на зустрічах з банкірами ми постійно обговорюємо ситуацію в судовій системі, роботу виконавчої служби, неналежну якість інформації від кредитних бюро.
Між тим хочу звернути вашу увагу, що ми зі свого боку робимо все можливе, щоб якось знизити вплив перерахованих факторів на банки (прийняття закону про захист прав кредиторів і споживачів фінансових послуг тому приклад), однак це - все-таки повноваження уряду і парламенту.
Я можу обіцяти тільки те, що НБУ продовжить відстоювати інтереси банків, якщо цього вимагатиме ситуація. Крім того, ми постійно звертаємося з листами в Кабмін, Адміністрацію президента і Вищу раду юстиції з проханнями звернути увагу на ту чи іншу негативну тенденцію у сфері захисту прав кредиторів. Будемо робити це й надалі.
Такі обіцянки повертають інвестиції?
Знаєте, так. Нещодавно ми зустрічалися з головою групи "Райффайзен" Гербертом Степічем і обговорювали інвестиційні проекти на загальну суму до $2,5 млрд. При цьому вони хочуть працювати з гривнею - тобто проводити свопування валюти з НБУ. Правда, поки це не дуже цікаво в зв'язку з високою ставкою на гривневі ресурси, але я думаю, що незабаром інтерес банків до цього інструменту зросте.
Добре, а куди банкірам вкладати сьогодні гроші? Споживче кредитування обмежене. Дані НБУ свідчать, що поки вільну ліквідність банки відправляють на купівлю валюти - сформовані системою авуари становлять майже $ 8 млрд.
Треба розуміти, що природа цих авуарів - це, перш за все, гроші зернотрейдерів, які завели їх в Україну для того, щоб закуповувати агропродукцію. Гроші чекають вирішення проблем з квотуванням та митами. Як тільки ринок зерна запрацює, ми розраховуємо, що авуари опустяться до звичних рівнів в $3-4 млрд.
Що стосується споживчого кредитування, то ми стримуємо фінансування споживчого імпорту за рахунок кредитних ресурсів банків. Кредитувати купівлю товарів українських виробників ми не забороняємо.
А є українські товари, які хочуть купувати в кредит?
Ми тільки-но домоглися прийняття закону про захист прав кредиторів і сподіваємося, що найближчим часом він буде підписаний президентом. Після набрання ним чинності ми зможемо переключитися з вибору між валютою та споживчим кредитуванням на фінансування реального сектора економіки.
Тепер банки повинні працювати з клієнтами. Наприклад, сьогодні НБУ і уряд активно обговорюють різні варіанти бюджетної підтримки агросектора - можливо, будуть закладені компенсатори кредитних платежів, передбачені спеціальні податкові умови. Мені здається, цей ринок вартий уваги банків, і ми готові до діалогу з тими фінустановами, які будуть готові підтримати агросектор.
Ви будете їх рефінансувати? Звідки візьмуться для цього ресурси?
Ми вже отримали на баланс цілісний майновий комплекс державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія", яка займається розвідкою і видобутком золота.
Згідно з даними компанії, загальні розвідані запаси золота в країні перевищують 3000 т - це колосальна сума, і ми хочемо перетворити її на монетарний інструмент. Що дозволить істотно збільшити валютні резерви НБУ і створити ринок цінних паперів, забезпечених золотом, які будуть доступні приватним особам, інвестиційним компаніям, корпораціям.
Плануємо випустити в обіг два папери, номіновані у гривні, забезпечені золотом, запаси якого ми підтвердимо міжнародним аудитом та контрактом на видобуток.
Перший папір - це відсоткова облігація, яка дозволить держателю отримувати фіксований дохід, зберігши свої валютні заощадження за допомогою двох найнадійніших інструментів - активів Нацбанку і реального золота.
Другий папір - це сертифікат Нацбанку, забезпечений золотим запасом. Котирування сертифіката будуть прив'язані до вартості золота на світових ринках, і папір може перебувати в користуванні інвестора як завгодно довго, доки він не вирішить реалізувати її за ринковим курсом.
Обидва папери будуть мати вторинний ринок і зможуть виступати забезпеченням фінансових операцій, виступаючи заставою за банківськими і нацбанківськими кредитами (рефінансування). Відповідні зміни до нормативних актів і закону про НБУ зараз готуються.
Як будуть реалізовуватися такі папери?
Через мережу уповноважених банків, біржі та безпосередньо - через Нацбанк. Вже сьогодні ми бачимо інтерес до цих інструментів з боку китайських і близькосхідних інвесторів і вважаємо, що за допомогою реалізації таких паперів зможемо протягом кількох років удвічі збільшити резерви НБУ (оскільки "золоті" папери будуть продаватися і купуватися в гривні).
Для приватних клієнтів ці папери стануть альтернативою зливкам?
Почасти так. На додачу - для тих, хто воліє інвестувати в реальне, фізичне золото, Нацбанк планує запустити ринок інвестиційних монет із золота (а також зі срібла та платини). Фактично це будуть ті ж самі зливки, тільки операції з ними не будуть вимагати сплати податку на прибуток і ПДВ, бо це буде ще одна валюта, для якої в банках буде встановлюватися обмінний курс!
За допомогою цих інструментів - інвестиційних монет і "золотих" облігацій - ми плануємо стиснути грошову масу поза банками і мобілізувати серйозний інвестиційний ресурс, яким володіє наше населення. За різними оцінками, під матрацами у громадян є до $60-70 млрд., які можна спрямувати на інвестиційні цілі, давши людям гарантію збереження заощаджень від інфляційних та курсових ризиків, забезпечивши їх золотом.
Чи визначені напрями, куди будуть направлятися залучені кошти?
Давайте зробимо перший крок і запустимо цей ринок. Ми сподіваємося, що появи таких ЦБ можна чекати вже в кінці цього - на початку наступного року.
При цьому я прогнозую високий попит як на цінні папери, так і на інвестиційні монети - тому що в умовах валютних війн, від яких сьогодні страждають і долар, і євро, і швейцарський франк, і інші валюти - нові інструменти НБУ будуть доповненням до вже наявних на ринку можливостей заощадження коштів населення.
Олександр Дубинський
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
