11649
Осінь - час девальвації?
— Валюта
Результати роботи українського валютного ринку за вересень 2011 р. дали ще більше приводів для розмов про можливу девальвацію гривні. Якщо порівняти результати вересня 2011 року з вереснем 2008 року, то складається не дуже радісна картина. У вересні 2011 року готівкової валюти купили на 2 млрд. дол. більше, ніж продали. У передкризовому вересні 2008 року нетто-продаж готівкової валюти склав 1,321 млрд. дол., у вересні 2009 року нетто-продажу готівкової валюти взагалі були на рівні 560 млн. дол. Рік тому купівля готівкової валюти перевищувала продаж, але обсяг скупки валюти був в два рази нижчим. Такий великий обсяг скупки готівкової валюти, як в нинішньому вересні, був зафіксований тільки один раз, у листопаді 2008 року, коли нетто-купівля готівкової валюти склала 2,3 млрд. дол., але тоді криза була в самому розпалі. Зараз же ситуація радикально інша і немає тих факторів, які в кінці 2008 року впливали на масову скупку валюти.
Проблема поглиблюється ще й тією обставиною, що НБУ доводиться покривати потребу у валюті за рахунок своїх золотовалютних резервів. Фактично за вересень 2011 р. НБУ втратив близько 3 млрд. дол. з своїх золотовалютних резервів - з них 2 млрд. дол. він продав на міжбанківському валютному ринку, щоб задовольнити підвищений попит на валюту. У вересні 2008 року, НБУ витратив на інтервенції тільки 150 млн. дол., а у вересні 2009 року 1,239 млрд. дол., зате у вересні 2010 року лише 670 млн. дол. Дані факти показують, що вересень 2011 року виглядає помітно в програші в порівнянні з кризовими 2008-2009 роками й суттєво програє минулому року.
Причини, які призвели до такої ситуації, загалом відомі і про них говорили ще рік тому, коли розглядали прийняття Податкового кодексу. Закладена в кодексі орієнтація тільки на великий бізнес призвела до того, що малий і середній бізнес почав масово йти у "неофіційну економіку". Зараз масова скупка готівкової валюти найменше залежить від фізичних осіб. Готівкова валюта насамперед використовується "неофіційною економікою" для своїх розрахунків. Як результат, за дев'ять місяців 2011 року загальна сума приросту готівкової валюти позабанківського сектора склала близько 8 млрд. дол. (попередня цифра), це значно більше, ніж за весь 2010 рік. З одного боку, це показує, що "неофіційна економіка" розвивається успішно і їй все більше і більше потрібно валюти для роботи, з іншого боку - це суттєво погіршує валютну рівновагу на ринку. Тому рішення НБУ здійснювати обмін тільки за паспортами - дуже правильне рішення, яке реально дозволить зменшити відтік валюти в "неофіційну економіку". І хоча, як будь-яке обмеження, воно вносить соціальну напруженість і нерозуміння населення, але в даній ситуації у НБУ не було виходу, щоб загальмувати процес "витікання" грошей з його золотовалютних резервів.
На жаль, ефект від тих преференцій, які отримав великий бізнес завдяки Податковому кодексу, виявився невиправдано малий. Незважаючи на зростання експорту, в цілому зовнішня торгівля України залишається дефіцитною. За підсумками восьми місяців ц.р. дефіцит зовнішньої торгівлі України вже становить близько 5 млрд. дол., а до кінця року буде близько 10 млрд. дол. Мало того, після прийняття Податкового кодексу істотно зросла сума сплачених відсотків і дивідендів українських компаній нерезидентам. За підсумками восьми місяців, нерезиденти від українських компаній отримали вже більше валюти, ніж за весь 2010 рік.
Висловлювати різні судження про світову економіку і вибирати з ким їй дружити, а з ким не дружити, може хіба що Росія, з її величезним профіцитом зовнішньої торгівлі. Для України та обставина що цього року не вдалося налагодити хороших відносин з МВФ, зіграла погану службу. Якби МВФ надав обіцяні кредити, то НБУ не довелося б розпродавати свої золотовалютні резерви. Мало того, швидше за все зарубіжні інвестори з оглядкою на дії МВФ були б більш прихильні до України, більш охоче інвестували б у Україну і купували її облігації. Замість цього приплив закордонних інвестицій мізерний (за винятком продажу Укртелекому), а останні продажі та прості й індексні ОВДП показують, що нерезиденти, поки що не поспішають скуповувати українські держоблігації.
Може, дійсно праві ті, хто пророкує обвальну девальвацію гривні і сіє зерна паніки на валютному ринку і висловлює прогнози, що курс долара найближчим часом будуть стрімко зростати? Мабуть, мають рацію вони тільки в одному - дійсно в Україні склалася переддевальваційна ситуація, тому що просто бракує валюти. Але, це не означає, що в даній ситуації єдино можливим виходом є девальвація гривні. Не варто забувати, що в наступному році вибори до Верховної Ради, а девальвація гривні - це дуже небезпечне явище з точки зору політичних пристрастей населення.
Засоби для стримування девальвації гривні використані ще далеко не всі. Наприклад, НБУ може прийняти рішення про обов'язковий продаж 50% валютної виручки експортерами, що має збільшити ппропозицію валюти на ринку. Крім, того НБУ може ще посилити нормативи щодо валютних позицій банків і тим самим стимулювати банки не скуповувати, а продавати валюту. Можна посилити і правила продажу готівкової валюти, що ще більше зменшить відтік валюти з банківського сектора. Мінфін може переглянути свою політику на ринку держпаперів і підвищити прибутковість ОВДП, що розміщуються на первинному ринку, щоб зробити ці папери привабливими для нерезидентів. І останній аргумент королів - нарешті прийняти обіцяні зміни до Податкового кодексу, які стосуються відродження малого та середнього бізнесу в рамках спрощеної системи оподаткування. Все це може істотно зменшити тиск на валютний ринок і курс долара можна буде втримати до виборів стабільним або відносно стабільним з мінімальним рівнем девальвації. А якщо цього не зробити, тоді український ринок може пережити ще одну, цілком імовірно, що не останню, хвилю девальвації гривні.
Олександр Охріменко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
