3708
Друга хвиля кризи - накриє чи не накриє?
— Казна та Політика
Наприкінці 2008 року українська влада нам радила не боятися страшилок з-за кордону, не вірити в можливість настання кризи, аргументуючи тим, що вона наздожене фондовий ринок і в цілому світову фінансову систему, а Україна в неї не інтегрована.
Але, як жартують фінансисти, вийшло так, що фондового ринку в нас немає, а криза є. Хочеться сподіватися, що набутий раніше досвід допоможе нам надалі будувати плани і передбачити хоча б найближче майбутнє.
А в найближчому майбутньому у нас 2012 рік. Проект Держбюджету країни вселяє оптимізм: за найскромнішими кабмінівськими підрахунками, зростання ВВП наступного року складе 5%, а зростання інфляції на рівні 8,9%. Прем'єр-міністр Микола Азаров назвав бюджет, складений урядом під його керівництвом і узгоджений за основними параметрами з Міжнародним валютним фондом, збалансованим. "За прибутками і видатками, за винятком дефіциту, ніяких "дірок" там немає", - резюмував Микола Янович. Дірок, може, й нема, але є розбіжності з розрахунками Міжнародного валютного фонду та наших незалежних експертів. Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, наприклад, вважає, що на 2012 рік очікується в цілому позитивний базовий прогноз, але допускає люфт: при оптимістичному розвитку подій ВВП зросте на 4,7% (що, до речі, збігається з припущеннями МВФ), при песимістичному - на 3,1%. Та й ціни за 8 місяців цього року вже зросли на 9,4% порівняно з аналогічним періодом минулого. І МВФ вважає, що зростання інфляції складе 10,7%.
Таким чином, враховуючи масову дестабілізацію фінансового ринку, введення мит на сільгосппродукцію, яка значною мірою посприяла зростанню від’ємного сальдо платіжного балансу, що становить за оцінками НБУ -3,2 млрд. дол., і очікування нової хвилі рецесії в Європі, не дають підстав сподіватися на кращий із сценаріїв.
Гроші
Бюджет на 2012 рік складався з розрахунку 8,1 грн за долар. Але впевненості в стабільності національної грошової одиниці немає. Незважаючи на вимогу пред'явлення паспортів в обмінних пунктах, попит на іноземну валюту тільки посилився. За даними НБУ, в перші п'ять днів жовтня сальдо перевищення купівлі валюти населенням над продажем коливалося в межах 36-78 млн. дол. Очікується, що попит на долари почне вщухати до грудня, якщо не буде серйозних коливань і населення побачить стабільність. Але це якщо побачить. А поки є підстави припускати, що девальвація національної валюти триватиме. Подібне вже спостерігається у наших найближчих сусідів - в Росії, де курс рубля опустився до мінімуму дворічної давності, і в Білорусії.
Енергоносії
Наступного року, порівняно з нинішнім, очікується деяке додаткове зниження цін на нафту. І якщо зараз ми маємо вартість нафти марки Brent близько 100 дол. і на Texas light sweet близько 80 дол. за барель, то в наступного року очікується ще зниження на 5-10 дол. відносно поточних рівнів. Оскільки ціни на нафту і газ у нас взаємоприв'язані, це неодмінно позначиться і на ціні на газ для України, навіть якщо не будуть переглянуті умови розрахунку формули, встановлені договором 2009 року.
Сільське господарство
Можливості аграрного сектора, нашої третьої за значимістю експортоутворюючої галузі, не використовуються повною мірою. Залучаючи щорічно близько мільярда гривень інвестицій, в наступному році, за припущеннями Алекса Ліссітси, галузь реально може розраховувати на десяту частину від цієї суми. Загороджувальні прийоми, які стосуються експорту зернових позбавляють сільгоспвиробників свободи маневру, а відтак і очікуваного прибутку. Минулого неврожайного року, навіть за умови квотування, темпи експорту зернових були в два рази вищі.
Багато аграріїв чекали закінчення дії мит, але це сталося лише на початку жовтня, а до цього часу на світовому ринку зернових для України майже не залишилося місця. Алекс Ліссітса, президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу", вважає, що це несправедливо. "Чому обмежувальні заходи не вводяться в металургійній промисловості, хімічній? Сільське господарство могло б дати до бюджету країни значно більше, якби його так не зарегулювали". На тлі експортних мит зернових ще більшим знущанням виглядають імпортні мита на сільськогосподарські машини. Але якби тільки це! Крім обмежуючих директив, наше сільське господарство знекровлює корупція. Як сумно пожартував Ліссітса, "відкати беруть вже навіть з корів", маючи на увазі посягання "посередницьких" структур на кошти, які виділяються з держбюджету у вигляді дотацій виробникам продукції тваринництва. Існує вже практично офіційна ставка відкату - 50% від виділеної з бюджету суми.
Що робити?
Валерій Литвицький, керівник групи радників голови НБУ:
Я вважаю, що першочерговими заходами щодо стабілізації ситуації в економіці і фінансовій системі має бути таке:
- не допустити стрибка цін на ринку пального;
- врівноважити продовольчу дефляцію шляхом зниження цін на несезонні продукти, щоб не отримати цінових сюрпризів на тих ринках, де немає балансу попит-пропозиція, оскільки питома вага вартості споживчого кошика - це та домінанта, яка зумовлює рівень інтегральної інфляції;
- мій оптимізм викликаний також бюджетною та монетарною політикою. Виходячи з того, що реальний дефіцит бюджету виявився меншим від очікуваного. Для нас важливо, щоб в кінці року не сталося значного збільшення витрат, що могло б позначитися на ціновій ситуації;
- необхідно провести відповідну тарифну політику - вартості газу та комунальних послуг;
- відновити фінансову фазу співпраці з МВФ.
Без особливих втрат
Олександр Жолудь, економіст МЦПД (Міжнародний Центр перспективних досліджень):
- Я вважаю, що передумови для побоювання другої хвилі економічної кризи є. Але основний сценарій розвитку економіки буде без глобальних потрясінь, якщо ми маємо на увазі рецесію чи депресію в Сполучених Штатах або в найбільших економіках єврозони. У той же час основна проблема в тому, що загальне економічне зростання, яке ми маємо на сьогодні в країнах з економікою, що розвивається, швидше за все буде нижчим, ніж було до початку першої хвилі кризи. І це робить економіки більш схильними до рецесій.
Про ймовірність дефолту
Валерій Гладкий, директор аналітичного центру "BEST":
- Я вважаю, що політики повинні мовчати, коли мова заходить про економіку. Минулого тижня суспільство лихоманили зведення з фінансових "полів" про неминучий дефолт. Ґрунт для цього створили кілька фактів.
Мінфіну в останні місяці не вдавалося розміщувати ОВДП, бо банки не влаштовувала запропонована низька прибутковість. Всупереч планам, Мінфін не вийшов на зовнішні ринки запозичень через несприятливу кон'юнктуру. Незабаром Мінфін має погасити або пролонгувати борг 2 млрд дол. перед російським Внєшторгбанком.
Крім фахівців, мало хто знав про те, що Мінфін акумулював 11 млрд. грн. у вигляді залишків коштів на рахунках казначейства. Прем'єр Азаров славиться тягою до накопичення коштів "про запас". Мінфін просто притримав деякі платежі бюджетних установ за рахунками до оплати. Але такі прийоми управління ліквідністю не привід для занепокоєння. А ось підігріта новинами про можливий дефолт Греції українська громадськість і закордонні інвестори сприйняли мусування цієї теми на радіо і ТБ як сигнал до паніки.
Землю треба продавати
Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку:
- Одним з ключових елементів української економіки, зокрема, нашого сільського господарства, вважаю відсутність ринку земель сільськогосподарського призначення. Проблема забезпечення продовольством - це стратегічна проблема. Віддачу може дати тільки земля, у якої є господар. Але ось уже протягом 10 років він не може почати повноцінно функціонувати. Причиною називається непідготовлена законодавча база для операцій з землею. Варто зауважити, що вся українська економіка працює в умовах, коли спочатку запускається механізм, а вже потім під нього підганяються правила і норми роботи. Така схема, безумовно, недосконала, але краще діяти так, ніж взагалі не діяти. Це доведено на прикладі приватизації - якби вона не була проведена, то промисловості в Україні вже не було б через прихід у повну непридатність основних засобів виробництва.
Про інтелектуальне право
Артур Лі, магістр права інтелектуальної власності, президент Всеукраїнської професійної спілки "Гільдія акторів кіно":
- Ще нещодавно багато відомих експертів агітували за "відкритість" внутрішнього ринку для імпортних товарів і "свободу бізнесу", обіцяючи зростання ВВП, незважаючи на зникнення таких галузей, як ракетобудування, літакобудування, слідом за радіоелектронікою, приладобудуванням та іншими наукомісткими, високотехнологічними галузями. "Штатні" експерти ЗМІ будують свої економічні моделі виключно на матеріальних активах балансової вартості, як це робилося в СРСР. Вони вперто відмовляються демонструвати свої знання про ринок післяіндустріальних послуг і ринок права інтелектуальної власності. Прийшовши з Радянського Союзу, вони так і залишилися на рівні понять "бідної бабусі-спекулянтки" з імпортною петрушкою.
За даними РНБО України, 50-80% загального ринку власності перебуває в тіні, а ці експерти навіть не згадали про ринок права інтелектуальної власності, який завдяки кваліфікації цих "експертів", сьогодні весь перебуває в тіні. Будь-який сучасний експерт з економіки в першу чергу відзначив би, що просте виведення ринку права інтелектуальної власності з тіні додало б економіці України мінімум 100 тисяч робочих місць і не менше 5% ВВП. А вся країна перебуває в такій економічній прірві з тієї причини, що саме ці експерти протягом 20 років давали "обранцям народу" поради щодо економічного управління Україною, а "мудрі обранці народу" виконували їх рекомендації.
Наталія Кондратьєва
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
