1750
План Путіна-2
— Енергетика
Поки "газові" переговори між Росією і Україною проходять "продуктивно", в Москві знову відволіклися на митну тему. Володимир Путін знову рекламував Києву зручності МС. Не дивно, адже в інтеграційних планах прем'єра тому відведено почесне місце основи майбутнього Євразійського союзу.
За час, що минув з моменту вересневої зустрічі Віктора Януковича з Дмитром Медведєвим і Володимиром Путіним, ситуація з "газовими" переговорами так і не прояснилася. З одного боку, окремі тези, на яких дві держави розраховували будувати консенсус, стали відомі протягом декількох днів після візиту українського президента в Підмосков'я. З іншого - частина з них згодом була спростована: то Москва без ентузіазму реагувала на ідею про створення тристороннього консорціуму, то Київ запевняв, що питання зниження транзитних ставок "не розглядається". Проте, офіційно вважається, що "конструктивному ключу" ведення переговорів ніщо не заважає. Але поки український міністр ПЕК Юрій Бойко і голова "Газпрому" Олексій Міллер "продуктивно" спілкуються на неафішовані теми, російська верхівка не забуває про ідею, до якої в Україні наполегливо ставляться з прохолодою.
Черговий сеанс роз'яснення "Навіщо Україні потрібен митний союз?" російський прем'єр провів 6 жовтня в рамках інвестиційного форуму "Росія кличе!". Зарубіжних інвесторів потенційний глава РФ агітував, розповідаючи про майбутні економічні успіхи і "некризових" перспективах. А Україну Володимир Путін кликав до Росії, звично протиставляючи бонуси від приєднання до МС "прозахідним" втратам. "Ось Україна бере від МВФ, по-моєму, 10 мільярдів доларів на 15 років в якості підтримки. А в разі приєднання до Митного союзу економічний виграш України щорічно склав би 9 мільярдів доларів", - переконував глава уряду РФ, дбаючи не лише про сумне кредитне сьогодення, але і про майбутнє українських металургії, сільського господарства, авіабудівної галузі... При цьому позиція Києва, за словами Путіна, не змінюється. "Нічого не рухається, все стоїть на місці. Далі розмов нічого не йде", - пояснює Володимир Володимирович. Однак Росія продовжує піднімати тему МС знову і знову. Чи не тому, що в майбутньому йому відведена помітна роль, а без України краса картини не буде настільки повною, як хотілося б?
Про те, які ставки Москва робить на МС, сам Володимир Путін розповів за кілька днів до інвестфоруму так, що багатьма це було сприйнято як неофіційний старт передвиборного забігу. Після того, як стало очевидно, що президентська кампанія в РФ повинна привести не до розколу звичного тандему, а лише до зміни ролей усередині нього, градус передвиборної інтриги зменшився. І все ж питання "А з чим саме Путін піде на третій термін?" залишалося серед нагальних. Варіант відповіді на нього не змусив себе довго чекати. Третього жовтня на сайті газети "Известия" була опублікована програмна стаття російського прем'єра з багатообіцяючою назвою "Новий інтеграційний проект для Євразії - майбутнє, яке народжується сьогодні".
Стаття в "Известиях" приурочена до запуску Єдиного економічного простору Росії, Казахстану і Білорусі, який маєзапрацювати з 1 січня 2012 року. У першій половині тексту Володимир Путін розповідає про успіхи інтеграційних проектів на території колишнього Радянського Союзу: від СНД до нещодавно створеного МС. Аналізуючи "непростий і часом звивистий шлях" об'єднань в тій чи іншій формі, російський прем'єр не тільки описує майбутні плюси економічного співіснування трьох держав, а й розмічає віхи на майбутнє. Від Митного союзу - до ЄЕП, від ЄЕП - до Євразійського економічного союзу (при паралельному підключенні до вже існуючих структур Киргизстану і Таджикистану). А від такого економічного співробітництва до повноцінного Євразійського союзу вже рукою подати. Культурна інтеграція в рамках "Російського світу", схоже, поступається масштабами мрії про "геоекономічні" звершення. А політичний тренд "Євразія" - стає все моднішим і моднішим.
Пояснюючи, яким він бачить Євразійський союз, Володимир Путін наполегливо запевняє: про реанімацію СРСР мова не йде. "Наївно намагатися реставрувати чи копіювати те, що вже залишилося в минулому, але тісна інтеграція на новій ціннісній, політичній, економічній основі - це веління часу", - переконаний російський прем'єр. Не хочуть з Євразійського союзу вирощувати і подобу СНД. Навпаки, на думку його ідеолога, найближчий аналог наднаціонального по суті своїй ЄвразС - це Європейський союз. А коли ЄвразС буде створений, два союзи рука об руку визначатимуть континентальні реалії. "Приміром, два найбільші об'єднання нашого континенту - Євросоюз і Євразійський союз, що формується, - засновуючи свою взаємодію на правилах вільної торгівлі та сумісності систем регулювання, об'єктивно, в тому числі і через відносини з третіми країнами і регіональними структурами, здатні поширити ці принципи на весь простір - від Атлантики до Тихого океану", - мріє глава уряду РФ.
Амбітні цілі Володимира Путіна багато аналітиків сходу охрестили "збиранням земель", орієнтованим на передвиборну перспективу. Економічне майбутнє створення основи для гіпотетичного Союзу оцінюють по-різному. Так, потенційні учасники дивляться на інтеграцію схвально: Казахстан, на думку преси, не проти; Молдова, за словами її президента, вже зараз "повинна терміново визначитися щодо свого членства в Митному союзі"; зате білоруські аналітики припускають, що з такими об'єднуючими елементами, як введення спільної валюти (яке спрогнозував прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков), поспішати не варто. Між тим, експерти припускають, що економічне значення можливого "євразійського" об'єднання (в усякому разі, з урахуванням сьогоднішніх його можливостей) серйозно поступається значенням політичному. "...Те, що говорить Путін, і те, що він бачить як певне інтеграційне об'єднання, на мій погляд, це виключно політичний проект, в життєздатність і економічну ефективність якого я просто не вірю", - розповів у коментарі "Дню" директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. "Навіть якщо мова йде про розвиток торгівлі, ці плани не цілком зрозумілі. Невеликі шанси на те, що Євразійський економічний союз допоможе збільшити експорт, наприклад, в ЄС. При цьому обсяги торгівлі між Росією, Казахстаном, Білоруссю і так значні - тобто Союз, швидше за все, не допоможе збільшити їх", - цитує "Голос Америки" американського політолога Марка Катца - професора Університету Джорджа Мейсона. Як би там не було, економічні успіхи навіть не Євразійського союзу, а Єдиного економічного простору - справа майбутніх днів. А ось політичні дивіденди ідея Володимира Путіна готова збирати вже зараз.
У передвиборчому характері програмної статті російського прем'єра більшість аналітиків не сумнівається. "Виходить наступний цикл виборів - з'являється ідея про оновлений Євразійський союз", - пояснив "Еху Москви" політолог Дмитро Орєшкін, уточнюючи, що "найглибша травма у російських виборців - це втрата простору СРСР". Ідеологема "Відродження Великої Росії" - дійсно не найгірший варіант для передвиборної риторики. Але для того, щоб така звучала переконливіше, перелік держав, які вербують у ЄвразС, має бути все-таки не таким коротким, як зараз.
Як видно, недарма через кілька днів після публікації в "Известиях" Володимир Путін знову заговорив про те, як Україні потрібен Митний союз. У статті назва нашої держави не згадується жодного разу. Але наполегливим натякам на те, що Києву варто було б уважно поставитися до інтеграційних поривів ВВП, там знайшлося чимало місця. Почавши з установки "Євразійський союз - це відкритий проект. Ми вітаємо приєднання до нього інших партнерів, і насамперед країн Співдружності (СНД, - "Подробиці"), Володимир Володимирович, хоч він і писав про не збираємося когось квапити або підштовхувати", далі перейшов до не надто завуальованої агітації. "Деякі наші сусіди пояснюють небажання брати участь у просунутих інтеграційних проектах на пострадянському просторі тим, що це нібито суперечить їхньому європейському вибору. Вважаю, що це хибна розвилка. Ми не збираємося ні від кого відгороджуватися і комусь протистояти. Євразійський союз будуватиметься на універсальних інтеграційних принципах як невід'ємна частина Великої Європи, об'єднаної єдиними цінностями свободи, демократії та ринкових законів", - пояснює прем'єр.
А ще нижче він популярно роз'яснює "деяким сусідам" порочність самостійного шляху: "...Входження в Євразійський союз, крім прямих економічних вигод, дозволить кожному з його учасників швидше і на більш сильних позиціях інтегруватися в Європу". Ось тільки, ці "сильніші позиції", імовірно, заздалегідь визначить саме Росія. "Переконаний, створення Євразійського союзу, ефективна інтеграція - це той шлях, який дозволить його учасникам зайняти гідне місце в складному світі XXI століття. Тільки разом наші країни здатні увійти до числа лідерів глобального зростання та цивілізаційного поступу, добитися успіху і процвітання", - завершує апологію спільного існування лідер уряду РФ, закликаючи всіх бажаючих приєднатися до його ініціативи.
Те, що Євразійському союзі готові знайти місце і Україні, - сумнівів не викликає. Більше того, деякі фахівці вважають, що стаття Путіна де в чому адресована саме Києву, якому дають час на роздуми: а чи точно варто інтегруватися в ЄС. З одного боку, частина політологів (здебільшого - лояльних до РФ) допускає, що наявність альтернативи ускладнити співпраці з Брюсселем - не так вже й погано. "Україна відчуває брак подібного проекту. Наші жалюгідні вмовляння Європи, щоб вона нас взяла до себе, не тягнуть на амбітний проект. Я переконаний, що Україна могла б стати зв'язкою, місцем зустрічі Європи з Росією - на базі тих цінностей, які прийнято називати демократичними", - вважає директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський. З іншого боку, запідозрити за потенційним Євразійським союзом прагнення співпрацювати на паритетній основі дуже складно - поза всякими сумнівами, цілком домінувати в такому "ЄС для Сходу" буде РФ. Російським виборцям Володимира Путіна така ідея, ймовірно, до вподоби. Але чи хочуть подібної інтеграції на суто московських умовах у Києві?..
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
