1134
Інвесторам оплатять девальвацію
— Казна та Політика
Кабінет міністрів ухвалив постанову N1011, якою визначив основні умови випуску середньо-і довгострокових держоблігацій з індексованої вартістю і терміном обігу більше року. Номінальна вартість однієї такого цінного паперу буде становити, як і зараз, 1 тис. грн, але в момент її погашення здійснюватиметься індексація відповідно до зміни середньозваженого курсу гривні до долара США на міжбанківському ринку. Порівнюватися будуть курси за місяць до первинного розміщення папери і місяць до її погашення. Неіндексований купон буде виплачуватися кожні півроку.
Схема виглядає наступним чином. ОВДП по 1 тис. грн, які випускаються зараз, будуть залучатися за ринкового курсу 8 грн/$. Якщо через рік курс на міжбанку впаде до 8,5 грн, то інвестори, крім купонного доходу, отримають ще 6,25% вартості паперу. Це дозволить їм навіть в умовах ймовірної девальвації гривні купити $125, спочатку вкладені в державний папір. Розмір виплати не може бути нижчим за номінал паперу, тому власники бондів нічого не втрачають у випадку ревальвації гривні. Обсяг кожного первинного розміщення паперів Мінфін повинен буде погоджувати з Нацбанком. При цьому міністерство зможе в будь-який момент визначити дату дострокового погашення ОВДП, які зможуть купувати і фізичні, і юридичні особи.
Обіцянка розширити спектр держоблігацій, що випускаються, була дана Мінфіном ще кілька років тому, але процес активізувався лише зараз. На прохання Мінфіну три тижні тому НБУ з'ясовував у найбільших власників ОВДП їхні плани з викупу. Стурбованість уряду викликав великий обсяг погашення облігацій в IV кварталі (10,8 млрд грн) і можливість залучення цих коштів до бюджету.
Банкіри називають постанову уряду дуже своєчасною і кажуть, що вона дозволить Мінфіну вже 4 жовтня випустити нові бонди. "Це дуже хороший інструмент, який можна назвати частково синтетичними євробондами, він буде затребуваний ринком", - сказав заступник голови правління Сітібанку Владислав Сочинський. Але експерти відзначають, що навіть рекордне погашення ОВДП минулого тижня (4,5 млрд грн) не додало ліквідності банківської системи. Залишки на коррахунках в четвер збільшилися з 12,9 млрд грн до 16,2 млрд грн, але вже в п'ятницю знизилися до 13,78 млрд грн. "Куди пішли гроші - незрозуміло, - нарікає скарбник одного з великих банків. - За кілька днів до погашення банки, які чекали на повернення своїх грошей з Мінфіну, самі бігали по ринку і активно перекредитовувались". За даними НБУ, кошти від останнього погашення ОВДП отримали сам регулятор (1,54 млрд грн), банки (1,94 млрд грн), інші юрособи (512,73 млн грн) і нерезиденти (25,29 грн).
Відсутність ліквідності може не дозволити Мінфіну залучити достатньо коштів. "З урахуванням поточної ситуації на зовнішніх ринках фокус інвесторів зміщений, ніхто з нерезидентів зараз не цікавиться Україною", - сказав директор департаменту казначейства і фінансових інститутів Креді Агріколь Банку Антон Болдирєв. За вересень нерезиденти знизили вкладення в ОВДП на 1,82 млрд грн, до 5,1 млрд грн.
Фінансово підтримати уряд готові банки з іноземним капіталом. "Якщо виходити з того, що у акціонера на балансі є гривневий актив, але індексований, то іноземний інвестор не зазнає ризиків, - пояснює Сочинський. - Купуючи такі папери на суму свого капіталу, іноземні банки відчувають себе більш комфортно". Банкіри говорять, що Мінфін орієнтуватиметься на поточну вартість євробондів (7-9%) і емітує одно-і трирічні ОВДП. З більш ніж 30 млрд грн капіталу іноземних банків близько третини може бути вкладено в нові ОВДП. "Мінфіну невигідно тримати дуже великий портфель волатильних паперів і брати на себе великі валютні ризики, тому швидше за все такі папери випустять тільки цього року", - очікує Сочинський.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
