1538
Плюс паспортизація всієї країни
— Казна та Політика
Український парламент зробив крок назустріч безвізовому режиму з ЄС і затвердив закон, що вводить біометричні паспорти. Нововведення викликало захват не у всіх: правозахисники заговорили про утиск прав, Мін'юст - про порушення Конституції, а опозиція - про корупційні наслідки.
Чіпу скрізь у нас дорога
Появу проекту закону "Про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України" ще навесні 2011 року його автори пояснювали прагненням зробити Україну ближчою до Європи. Як відомо, у квітні президент затвердив режим роботи над схваленим в листопаді 2010 року Планом дій щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом. На звіт про проміжні успіхи від Києва чекали восени. І ось у вересні, в ЄС зазначили, що "Україна досягла прогресу у виконанні кількох ключових параметрів плану дій щодо лібералізації візового режиму, але в більшості сфер реалізація перебуває на стадії виконання". Одним з пунктів, невиконання якого, як видно, збентежило ЄС, була саме корекція законодавства в питаннях впровадження біометричних паспортів. Між тим, саме того дня, коли стало відомим резюме Брюсселя, народні депутати зробили другий (і для себе - поки остаточний) крок назустріч біометрії.
Якщо спочатку і допускалося, що "паспортно-біометричний" закон буде схвалений ще влітку, то реалізувати це на практиці народним обранцям не вдалося. На вильоті попередньої сесії, 5 липня, бажаний для ЄС законопроект пройшов тільки через перше читання. Повернутися до документа парламентаріям вдалося вже 23 вересня. Цього дня, незважаючи на опір опозиціонерів, нардепи вишукали 257 голосів, що дозволяють доповнити українські документи біометричними даними. Тепер їх майбутнє залежить від президента. Але передбачити рішення глави держави не так вже й просто: критики свіжосхваленого закону знайшлися не лише серед парламентських "меншовиків", але і в Мін'юсті, і навіть в українському представництві Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
Судячи з пояснювальної записки до документа, основна його мета не виходила за рамки благородного наміру виконати обов'язок перед ЄС, "Метою схвалення законопроекту є виконання Україною своїх зобов'язань перед європейською громадськістю на шляху до членства з Європейським союзом", - свідчить текст записки. При цьому тут же уточнюється, що в основі виконання вимог Брюсселя лежить "введення документів України для виїзду за кордон з електронним носієм інформації відповідно до стандартів Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO)". Проте, як показує текст затвердженого в другому читанні законопроекту, обмежувати себе програмою-мінімум творці законопроекту не стали.
Знайомство з потенційним законом швидко доводить: очікування на те, що біометричними даними законодавці готові доповнити виключно "виїзні" документи (від закордонного та дипломатичного паспортів до посвідчення моряка), виявилися безпідставними. Удосконалення дещо несподівано торкнулися практично всіх документів, які проходять по категорії тих, які засвідчують особу, громадянство та спеціальний статус. Якщо закон набуде чинності, кожен з них - від пластикової паспортної картки, яка повинна замінити нинішню синьошкіру книжечку, до пенсійного, водійського і "страхового" посвідчень - повинен отримати "безконтактний електронний носій інформації". Зміст даних, які повинні заноситися на такий чіп, залежить від типу документа. А от чи всі чіпи будуть містити біометричні характеристики - поки до кінця не зрозуміло. Як не дивно, але пряме формулювання про наявність "безконтактного електронного носія інформації, на який записується персональна інформація про пред'явника документа, у тому числі біометричні дані" присутнє тільки в тій статті, яка регламентує формат соціального посвідчення. У статтях, що розповідають про закордонний паспорт та інші документи для закордонного використання (тобто початкові "об'єкти" біометричних нововведень), такого уточнення немає. Можливо, вони з'являться після підготовки документа до публікації. Або, що теж не виключено, біометричне "навантаження" до чіпів в підсумку виявиться обов'язковим для всіх документів. У будь-якому випадку, останнє слово все одно залишається за Кабміном - саме уряду належить визначити обсяг даних і технічні вимоги до їх носія.
Звістка про можливу заміну всіх документів розбурхала багатьох правозахисників і Мін'юст. В Олександра Лавриновича занепокоїлися і з приводу прав громадян, і через корупційні моменти, і щодо створення Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб, яка може представляти собою несанкціонований спеціальним законом реєстр громадян. Між тим, закон запевняє: всі документи хочуть змінити не в терміновому порядку, а у міру закінчення терміну дії нинішніх, ось тільки дітям, народженим після 31 грудня 2011-го, збираються давати відразу паспортну картку, змінювати яку потрібно кожні 10 років, а не свідоцтво про народження (крім того, водійські посвідчення, видані ще СРСР, можуть бути дійсними до 31 грудня 2013 року). Неодмінно зобов'язувати громадян отримувати "біометричні" документи закон поки теж не поспішає: нововведення можна проігнорувати "з релігійних та інших" причин. І все ж думка про загальну (нехай навіть і розтягнуту в часі) заміну звичних документів на суцільно чіповані вражає. У тому числі - і в фінансовому відношенні. "...Застосування передбаченої законом технології виготовлення зазначених документів призведе до подорожчання, що призведе до збільшення витрат з держбюджету, а відповідно і кожного громадянина", - нагадує Мін'юст. Законопроект намагається реабілітуватися: у ряді випадків (наприклад, при видачі пенсійного посвідчення або першої за рахунком паспортної картки) нардепи великодушно пропонують не стягувати держмито або консульський збір при оформленні документів. Однак вартість таких одним тільки митом не визначається.
Хто тут у виробники крайній?
У скільки може обійтися українцям зміна документів - сказати важко. За останні місяці в пресі з'являлося кілька варіантів вартості біометричних паспортів - від 200-250 до 700 гривень. В будь-якому разі, масштаби угоди вражають багатьох. "Хіба в ЄС наполягають, наприклад, щоб в українських пенсіонерів були посвідчення з біометричними даними? Ні! Тоді виникає питання - кому вигідно штампувати мільйонними тиражами документи, за виготовлення яких громадяни змушені будуть викладати солідні суми? Очевидно, підприємству, яке і буде цим займатися!", - зазначає лідер парламентської фракції "Реформи заради майбутнього" Ігор Рибаков. Вузьке коло осіб, які виграють, турбує і Міністерство юстиції. "(...) Закон, визначаючи безальтернативну технологію виготовлення документів, що засвідчують особу, закріплює таким чином монополію в цій сфері, тобто є потенційно корупціогенним", - йдеться в заяві Мін'юсту.
Як відомо, Україна на сьогодні не має в своєму розпорядженні великий вибір вітчизняних виробників документів, ускладнених чіпами з біометрією. МВС тільки готується взятися за нову для себе справу: згідно з "Вісником державних закупівель" на початку вересня Міністерство внутрішніх справ вирішило витратити 60 мільйонів гривень на закупівлю необхідного обладнання у консорціуму "ЄДАПС". Саме останній є монополістом на цьому ринку і - найбільш вірогідним виконавцем поки ще не затвердженої президентом ініціативи.
Особливе становище ЄДАПС давно турбує не тільки критиків дій компанії серед опозиціонерів, а й представників чинної влади. Тим не менш, витіснення його з ринку йде з вельми змінним успіхом. За великим рахунком, і в питанні з впровадженням нового типу документів багатьох політиків найбільше турбує ступінь ангажованості законопроекту. "Зрозуміло, що ці нові документи з електронними чіпами не видаватимуться їм безкоштовно, за них громадянам - в тому числі пенсіонерам та соціально незахищеним - треба буде платити, і не державі, а приватним монопольним структурам, які, очевидно, і пролобіювали цей закон", - розраховує на президентське вето "нунсівець" Геннадій Москаль.
Прозорості лобістським натякам додає і той факт, що одним зі співавторів спірного законопроекту є "регіонал" Василь Грицак, ім'я якого пов'язують з консорціумом. Сам народний депутат і ці зв'язки, і гостру зацікавленість ЄДАПС у парламентському пориві заперечує. "Ще тендерів не було, в законопроекті не згадується ЄДАПС або інша компанія і МВС України", - заявив у ході інтернет-конференції на порталі "ЛІГАБізнесІнформ" Василь Грицак. Крім того, "регіонал" підозрює, що обурення Мін'юсту може мати подвійне дно. "Міністерство юстиції разом з деякими чиновниками МВС розробляє злочинний і корупційний план витягнути з державного бюджету України суму розміром 1,5-2,5 мільярда гривень", - переконаний він. Тим не менш, братися за роботу, за словами парламентарія, ЄДАПС готовий з місця в кар'єр і задешево. "Якщо випускати біометричні паспорти буде концерн ЄДАПС, то їх вартість буде найнижчою в світі, оскільки концерн працює на українській сировині. Вартість паспортної картки, наприклад, становитиме 180-200 гривень", - обіцяє він.
Ситуація з виконанням нормативів плану з досягнення безвізового режиму набуває дивних форм. З одного боку, законодавчий порив народних обранців дивує широтою свого розмаху. Між впровадженням біометричних закордонних паспортів і зміною всієї системи документів, що засвідчують особу, все ж таки є різниця. І особливо значущою вона стає тоді, коли на момент схвалення закону не було зрозуміло: кому і на яких умовах дістанеться ласе замовлення, а головне - чим нововведення обернеться для кожного українця. З іншого боку, хвиля критики закону може пояснюватися не тільки бажанням відновити справедливість. "Цей випадок, коли законопроект, поданий урядом, хочуть заблокувати і депутати від владної Партії регіонів. Ситуація ця ілюструє давню бізнес-війну у владній команді за контроль над такою жирною сферою, як випуск державних документів", - цитують "Московські новини" слова політолога Володимира Фесенка. Але незалежно від того, що первинне у скандалі навколо закону - турбота про людей чи корупційні чутки - роль арбітра в цій сутичці ще має зіграти саме глава держави. Адже на кону виконання ще однієї умови ЄС, лояльність якого зараз дається Києву непросто.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
Також за темою
На 37% більше: три найбільші благодійні фонди України зібрали у 2025 рекордні 105,87 млрд грн — НБУ
Які виплати отримують військові після звільнення з полону — детальне роз’яснення від Міноборони
«Виведення азартних ігор з тіні»: Мінцифри пропонує змінити податки на гральний бізнес
Кількість працевлаштованих українців з 2021 року зменшилась на 1,3 млн
Сертифікат водія замість ліцензії на авто: як Мінрозвитку ініціює реформу таксі
Уряд продовжив пільгові ціни для теплокомуненерго (терміни)
