1615
Хто заробляє на забороні реклами сигарет
— Казна та Політика
За останній рік громадські організації, які виступають проти куріння, ініціювали відразу кілька законопроектів, завдання яких - скорочення кількості курців у країні.
Один з документів містив заборону на куріння у власному домі, якщо при цьому порушується чиєсь право на чисте повітря. Інший документ пропонував заборонити куріння за кермом. А скільки галасу було навколо пропозиції заборонити продаж сигарет в малих архітектурних формах - кіосках, маленьких магазинах. Кожен законопроект провокував бурхливі дискусії, новини про них рясніли посиланнями на все нові й нові дослідження, прикладами з інших країн, цитатами. В результаті у українців за останній рік склалося враження, що проблеми наркоманії та СНІДу в країні вже практично немає, алкоголізм побороли, і найгостріша проблема в Україні - тютюнопаління. Тільки ось чи так це насправді? Кому вигідно загострювати саме тютюнову тему? І як бути з величезною кількістю інформації, часто неперевіреною і популістською?
Найбільш обговорюваний законопроект, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо заборони на рекламу, спонсорство і стимулювання продажів тютюнових виробів, реєстр. №5164), був прийнятий Верховною Радою в першому читанні, далі була створена робоча група, яка готувала його до другого читання. Документ навіть виносився на громадські слухання. Автори посилаються на той факт, що Україна в 2006 році ратифікувала Рамкову конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров'я із боротьби з тютюном, і тепер повинна посилити регулювання тютюнової галузі. Ми слухаємо і віримо. А потім виявляється, що всі свої зобов'язання щодо Конвенції Україна виконала, і наше законодавство стосовно тютюну найсуворіше в СНД і в окремих питаннях суворіше, ніж у європейських країнах.
Чим же пояснити таку гіперактивність громадських організацій, депутатів та окремих медіа в питанні обмеження реклами для виробників сигарет? Відповідь можна знайти на сайті Фонду Блумберга, де у відкритому доступі є інформація про суми, які були спрямовані Фондом в Україну для боротьби з тютюновою галуззю. За останні роки це більше мільйона гривень, які й витрачаються на замовлення ТВ сюжетів, оплату роботи активістів, яких регулярно збирають під стінами парламенту, організацію публічних заходів і, найголовніше, стимулювання законодавчої ініціативи в даному питанні.
Експерти Інституту держави і права ім. В.М. Корецького не раз говорили, що Рамкова конвенція не може зобов'язати Україну, як і будь-яку іншу державу, приймати будь-які конкретні рішення, її положення мають рекомендаційний характер. Але їхня думка заглушає шум антитютюнових прес-конференцій. Учасники конференцій говорять про те, що, відповідно до статті 13 (про заборону реклами тютюнових виробів), в Україні необхідно заборонити всі комунікації, які виходять від тютюнових компаній, у тому числі в точках продажів. Експерти заперечують - у нас вже заборонена реклама сигарет (на радіо, телебаченні, зовнішніх носіях та у друкованих виданнях, окрім спеціалізованих), а комунікація зі споживачем необхідна в будь-якому сегменті товарів щоденного вжитку, якими є сигарети. Але до експертів не встигають прислухатися, тому що починається черговий виступ громадських організацій. Ось такий рівень дискусії.
Курцям немає необхідності нагадувати, що в останні кілька років український парламент неодноразово підвищував ставки акцизу на сигарети. За цей час середня ціна на сигарети з фільтром збільшилася в 3 рази, без фільтра - більш ніж в 4 рази. Це далеко не єдиний наслідок вітчизняної фіскальної політики. При цьому, за даними Державного комітету статистики, обсяг виробництва тютюнових виробів скоротився на 11% в 2010 році порівняно з 2009. Легальний виробник скорочує виробництво, а його місце займають контрабандисти і кустарне виробництво. За два останні роки частка контрабандної тютюнової продукції, яку споживають українці, досягла 7,2% (за даними АС Нільсен), хоча ще рік тому контрабанда займала менше 2% ринку. За даними учасників ринку, в минулому році українці викурили близько 15 млрд. штук контрабандних та підроблених сигарет, що в 15 (!) Разів перевищує показник 2005 року і в 2,2 рази - показник 2009-го. Заборона на комунікацію зі споживачем, коли головним джерелом інформації про наявність та характеристики сигарет стане продавець, посилить цю тенденцію. А державний бюджет втратить значну частину надходжень від "тютюнових" податків.
Проблема нелегального продажу сигарет вимагає комплексного підходу, тим більше, що ми були свідками помилок інших країн у цьому питанні. Наприклад, у Болгарії, де акциз на сигарети зріс на 88% за два роки (з 2008 по 2010), обсяг контрабандної продукції, споживаної в країні, зріс з 15% до 40%. В результаті, державний бюджет не отримав очікуваних надходжень від акцизу, і прогнози щодо скорочення кількості курців також не виправдалися. Аналогічними прикладами можуть служити Румунія і Великобританія. У Німеччині боротьба з проникненням на ринок безакцизних сигарет програна: у 2010 році німці викурили близько 22 млрд. шт. нелегальних сигарет, що становить 40% всього ринку тютюну. В Литві нелегальна тютюнова продукція займає від 39 до 58% ринку, в залежності від регіону. При цьому 66% населення виправдовують споживання контрабандних сигарет. В Ірландії з 2008 року обсяг контрабанди сигарет зріс в два рази. Кожна четверта сигарета в країні - контрабандна. В Ірландію їх везуть звідусіль - з інших країн ЄС, з Китаю і навіть з арабських країн. Адже це вигідно, та й жорсткі обмеження з реклами та продажу легальних сигарет грають скоріше на руку контрабандистам. Ще один приклад - Канада. За минуле десятиліття країна перетворилася спочатку в один зі світових центрів боротьби з курінням, а потім - в центр контрабандної торгівлі сигаретами. Кожна третя викурена сигарета в Канаді - контрабандна або підроблена. В Онтаріо їх частка досягає 48%, у Квебеку - 40%. За рік у Канаді продається понад 13 млрд. контрабандних сигарет. Через них бюджет Канади щорічно втрачає понад 2 млрд. доларів (16,1 млрд. грн.). І в цьому є заслуга надмірних обмежень свобод курців.
У даній ситуації такі факти не можна ігнорувати. Скорочення виробництва, зростання тіньового ринку, нестабільна регуляторне середовище - ці фактори вже істотно змінили українську тютюнову галузь, яка, до речі, генерує 8% державного бюджету України. Щоб не допустити таких наслідків, як в Болгарії, Канаді, Німеччині тощо, необхідно абстрагуватися від інформаційного шуму і пам'ятати про те, що державне регулювання має бути послідовним.
Введення нових заборон, за порушеннями яких неможливо встежити, це популізм у чистому вигляді. Необхідно контролювати виконання чинних законів і дотримання існуючих обмежень у сфері тютюнових виробів. Замість окремих ініціатив, які провокують обурення власників кіосків, водіїв або ще когось, нам потрібна комплексна програма, спрямована на боротьбу з курінням серед неповнолітніх та пропаганду здорового способу життя. І це завдання значно складніше, ніж руйнування основ тютюнового бізнесу.
Ігор Нємцов
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
