6390
Гривню здешевлять і подовжать
— Валюта
Наслідком скорочення ліквідності в банківському секторі, що спостерігається останніми місяцями, стало подорожчання гривневих ресурсів, що ніяк не сприяє активізації кредитування. По суті, традиційна проблема вітчизняних банкірів вийшла на нові висоти і отримала сумні відтінки.
Учасники ринку впевнені: підтримання макроекономічної стабільності в державі з перспективою зниження інфляції здатне знизити вартість гривневих депозитів і кредитів. Не уникнути також змін в "депозитному" законодавстві, що стосується дострокового зняття коштів з депозитів. Національний банк вважає за необхідне встановити, що в разі звернення вкладника з вимогою про видачу коштів до закінчення дії депозитного договору банк зобов'язаний видати вклад протягом 30 днів з дня звернення, але не пізніше за термін, встановлений договором. Крім того, НБУ пропонує передбачити своє право вводити тимчасовий мораторій на дострокове зняття банківських вкладів у разі появи ознак кризової ситуації.
На думку представників регулятора та учасників ринку, використання банками Українського індексу ставок з депозитів фізосіб як базового індикатора для плаваючих ставок за кредитами буде сприяти "подовженню" ресурсної бази фінустанов.
Здешевити ресурси здатна активізація випуску банками гривневих євробондів, а також створення умов для випуску гривневих облігацій міжнародними фінансовими організаціями. На думку глави НБУ Сергія Арбузова, купувати облігації МФО будуть, насамперед, іноземні інвестори, використовуючи механізми хеджування валютних ризиків. Крім того, впевнений він, необхідно стимулювати іпотечне кредитування держбанками.
Нагадаємо, в липні державні Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк і банк "Київ" заявили про намір створити спеціалізовану фінансову структуру, яка буде рефінансувати іпотечні кредити. Прибутковість цих паперів буде вищою, ніж ОВДП, але нижчою, ніж з корпоративних банківських облігацій. Отримані кошти будуть повертатися банкам для видачі нових іпотечних позик. За словами заступника голови НБУ Юрія Колобова, це дозволить видавати кредити під 14% річних. У разі реалізації цього наміру банки зможуть трансформувати короткі гривневі депозити населення в більш довгий ресурс: видавши іпотечний кредит за допомогою короткого ресурсу, банки продадуть іпотечні облігації на один-три роки.
Крім того, чинне законодавство дозволяє банкам випускати гривневі облігації під активи у валюті і, відповідно, розморожувати валютну іпотеку, отримуючи ресурс для гривневого кредитування. Правда, експерти вказують і на ризики іпотечних облігацій, які стосуються якості кредитних портфелів держбанків. В результаті у забезпечення іпотечних паперів можуть потрапити неякісні кредити і виникне ситуація, подібна до тієї, яка спровокувала кризу в США.
Як банкіри, так і чиновники Нацбанку впевнені: подовженню гривневих ресурсів сприятиме активізація фондового ринку, що стане можливим в результаті успішної реалізації пенсійної реформи.
"Довгу і дешеву гривню потрібно шукати на класичних ринках - у пенсійних фондах і на фондовому ринку. Банківський сектор ніде в світі не є джерелом довгих грошей", - підкреслює директор генерального департаменту грошово-кредитної політики НБУ Олена Щербакова, додаючи, що завдання НБУ в даному випадку - лише підтримання належного рівня ліквідності.
Створювати ж умови для подовження гривні мають інші органи влади, зокрема, Міністерство економіки. Крім того, нагадує чиновник, свою лепту в подовження гривневої бази регулятор уже вніс: варто згадати хоча б величезні обсяги рефінансування, виданого банкам на початку кризи. "Довгі гроші у банків є, - говорить представник держрегулятора, - але банки, на жаль, не поспішають вкладати їх у кредити".
За словами голови правління "ОТП Банку" Дмитра Зінкова, розірвати порочне коло високих ставок можна, лише обмеживши законодавчо верхній рівень депозитних ставок, в результаті чого вартість кредитних ресурсів автоматично знизиться. Погоджуються учасники ринку і з тим, що бажають встановити більш високі ставки за депозитами, тобто фінустанови, які зазнають вищих ризиків, повинні платити більше до Фонду гарантування вкладів. Крім того, резервні вимоги до таких банків також повинні бути вищими, ніж до інших учасників ринку. Зрештою, порушників "кордонів" можна штрафувати. На думку експертів, подібні заходи виявляться дієвими у справі боротьби за здешевлення ресурсів.
Тим не менше, вважає старший аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова, у короткостроковій перспективі вирішити проблему з наповненням банківської системи дешевими і довгими гривневими ресурсами, напевно, неможливо. Хоча в середньо-і довгостроковій перспективі позитивний ефект повинен все-таки надати запуск накопичувальній пенсійній системі, зростанню страхового сегмента (особливо страхування життя), розвитку внутрішнього ринку облігацій і залученню нерезидентів до даного ринку. Необхідною чинником є також робота держави над зниженням внутрішніх інфляційних і валютних ризиків.
Зараз же відсоткові ставки в Україні настільки високі, що перебувають далеко за межею, яка вигідна самим банкам. "В цілому вважається, що зростання ставок вигідне банкам, але це справедливо, якщо зростання, скажімо, з 3% до 5%. Але ставки в діапазоні 20-30% банкам невигідні, тому що такі відсотки істотно погіршують становище позичальника, а значить, його здатність повернути кредит взагалі", - нарікає аналітик ІГ "Арт-Капітал" Олег Іванець. На його думку, зниженню ставок перешкоджають, по-перше, проблеми зі структурою кредитного капіталу і, як наслідок, з обсягом цього капіталу. Банки цілком обґрунтовано з фінансової точки зору обирають споживчі кредити - вони коротші і ставки за ними вищі. Але для економіки такі кредити рідко бувають корисними, а в нашій ситуації, коли більшість споживчих товарів імпортні, такі кредити взагалі деструктивні. Тому НБУ і вимушений вилучати капітал з системи, констатує експерт. Вирішити ж проблему ресурсів для розвитку бізнесу можна шляхом надання цільових ресурсів на покупку устаткування, технологій і т.д. А приплив цих ресурсів може забезпечити НБУ шляхом встановлення більш ліберальних норм для цільових кредитів такого плану. Також, упевнений співрозмовник "і", необхідні більш чіткі правила щодо отримання банками застави, а також контролю за юридичними особами.
Експерт нагадує також про ризики інфляції і девальвації, що забезпечують близько 10-15 в.п. (відсоткових пунктів) у банківських ставках. Відповідно, якби НБУ надав якийсь інструмент страховки від інфляції і девальвації, то це б допомогло зниженню банківських ставок. Для розвитку кредитування бізнесу, впевнений пан Іванець, необхідно також покращити діловий клімат в країні, спростити регуляцію, знизити залежність від держави, що забезпечить більш надійні фінансові позиції бізнесу, а значить, поліпшить їх як позичальників в очах банків.
Погоджується з колегами президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. На його думку, основа основ проблем з дорожнечею гривневих ресурсів - величезна частка тіньової економіки в країні, оборот якої складає близько $100-120 млрд. на рік. Для викорінення "тіні" необхідно насамперед змінити податкове законодавство і посилити податковий контроль, прибрати преференції для великого бізнесу, виконати обіцянки перед середнім і малим бізнесом, реформувати судову систему і т.д. Зробити це надзвичайно складно, але іншого шляху немає.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
