1130
Землею заплатять за їжу
— Аграрний ринок
Міністерство економічного розвитку в особі віце-прем'єр-міністра Андрія Клюєва, а також представники харчової промисловості та торгових мереж вчора підписали меморандум, в якому виробники зобов'язалися обмежити рентабельність на соціальних продуктах рівнем 12%, мережі - не перевищувати 10%-у націнку і не вимагати бонусів. Отже, соціальні товари дорожчати не повинні. В обмін на зговірливість бізнес отримає фіскальні поступки і земельні ділянки.
За стіл переговорів мережі та харчовиків Андрій Клюєв посадив з однією метою - не допустити ажіотажу на соціально значущі продукти і зростання цін на них. За це перший віце-прем'єр пообіцяв харчопрому скасування ввізного мита і ПДВ при поставках енергозберігаючого обладнання, а також обіцяв посприяти виділенню земель на місцевому рівні під будівництво фірмових магазинів та інших торгових площ, де б виробники могли безперешкодно збувати свої товари.
Більшість опитаних підписантів залишилися меморандумом задоволені - таке рідко трапляється. Кожен з них виніс свою користь від співпраці. "Документ досить хороший для нас. Ціни нам знижувати не доведеться, оскільки з цих груп товарів ми працюємо в межах зазначеної прибутковості. Що дуже важливо для нас - згода мереж повертати кошти за придбану на реалізацію продукцію протягом 10 днів", - розповів голова ради директорів Спіки молочних підприємств Вадим Чагаровський.
Особливо потішив меморандум пекарів. Президент ЗАТ "Холдинг "Т і С" Володимир Слабовський назвав співпрацю дуже продуктивною. "Я брав участь у підписанні багатьох меморандумів, але цей відрізняється своєю практичністю. Шкода, що документ не оформлений як постанова Кабміну, оскільки ми мали можливість спільно дійти компромісного рішення, раніше наша думка практично не враховувалася в схожих домовленості", - сказав він. Найважливішим пунктом меморандуму Слабовський вважає зобов'язання мереж повертати кошти за отриману продукцію пекарям в короткий термін - до 10 днів. Зараз термін оплати розтягується деякими мережами до 90 днів, що призводить до істотного вимивання обертового капіталу у виробників.
"Також ми дуже раді тому, що Клюєв пообіцяв посприяти розвитку власної торгівлі хлібів у регіонах - ми втратили можливість продавати свій хліб кінцевому споживачу через фірмові магазини. Тепер є надія на повернення цього формату продажів", - повідомив Слабовський. Обмеження рентабельності пекарів його не лякає. "Ми давно працюємо нижче рівень 12% з соціальних сортів хліба, тому нас це обмеження не торкнеться", - каже Володимир Слабовський.
Багато надій покладають у зв'язку з підписанням меморандуму і олійники. "Ми сподіваємося, що держава підтримає модернізацію в олійно-жировій галузі, а саме - скасує ввізні мита і ПДВ на імпортне енергозберігаюче обладнання. Таке у нас не виробляється", - сказав Степан Капшук, гендиректор асоціації "Укроліяпром". Також він відзначив готовність Клюєва не обмежувати експорт олії додатковими експортними митами, що особливо важливо для збереження провідних позицій галузі з експорту цієї продукції на світових ринках.
Гендиректор асоціації "Укрцукор" Микола Ярчук не побачив позитиву для галузі в меморандумі, враховуючи складну ситуацію з перевиробництвом цукру. "Для нас меморандум жодних змін не несе. Цукор - не швидкопсувний продукт, тому нас не торкнеться досягнута домовленість за розрахунками мереж з виробниками протягом 10 днів. Ми сподіваємось на норму обговорюваного зараз закону "Про торгівлю", в якому зазначено термін розрахунків за продукцію - не пізніше 45 днів", - говорить Ярчук. За його словами, обмеження рентабельності також мало стосується виробників. "До січня ціни будуть на такому рівні, що цілком будуть відповідати вимогам меморандуму. Ми побоюємося іншої біди - обвалу цін на цукор у зв'язку з його надвиробництвом цього сезону. Зараз виробникам потрібні обігові кошти, щоб покрити витрати на цукроваріння", - нарікає голова "Укрцукру".
З представниками ритейлу зв'язатися не вдалося, але, йдучи за логікою, їх мало тішити те, що виробники зобов'язалися тримати рентабельність на свої товари і регулярно постачати мережі продуктами першої соціальної необхідності, щоб полички не були порожніми. Така проблема в кризу з'явилася у мережевиків. Крім того, різноманітність асортименту і відсутність інфляції має обіцяти ритейлу хороші продажі в сегменті продуктів, які швидко псуються. Принаймні, на це розраховують і вони, і виробники в умовах близької другої хвилі кризи.
Меморандумом держава страхує себе від зникнення продуктів з полиць магазинів, а також від непередбаченого зростання цін на їх окремі види, наприклад, як це було минулого сезону з гречкою. З упевненістю можна сказати, що Кабміну не доведеться боротися цього року з ростом цін на гречку - очікується її профіцит, а також з подорожчанням цукру - його також буде в надлишку. Щодо інших товарів - час покаже.
Меморандум передбачає обмеження рентабельності за наступними видами продукції: пшеничне борошно вищого сорту, хліб простої рецептури, гречана, пшоняна, вівсяна, горохова і рисова крупи, макаронні вироби другого класу, яловичина і свинина (крім безкісткового м'яса), м'ясо птиці (тушки бройлерів 1-ї категорії), варені ковбасні вироби (крім вищого сорту), молоко коров'яче (вміст жиру до 2,5% включно), сир кисломолочний (до 9% включно), масло вершкове (до 72,5% включно), спреди, яйця курячі С1 (в упаковці 30 шт.), цукор, олія соняшникова рафінована.
Наталія Кабаш
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
Незаконний експорт 28 тис. тонн кукурудзи до Малайзії на 202 млн грн — деталі
Як отримати 150 тис. доларів на підтримку середнього агробізнесу для агропідприємств (умови)
Посівна-2026 коштуватиме аграріям на 15% дорожче за минулорічну
Як може знизитись в сезоні 2026/27 валовий збір зерна — прогноз
Фермери ініціюють зміни до законодавства щодо 500 тисяч гектарів земель постійного користування
Чому держреєстратори відмовляють фермерам у реєстрації прав на землю попри рішення Верховного суду
