2128
МВФ і Україна: новий осінній призов
— Казна та Політика
З настанням осені напруга у світовій економіці і фінансовій системі, на жаль, не знижується. "Ми вступили в дуже небезпечну фазу кризи. Боргова криза в єврозоні заглибилася, фінансові проблеми розростаються, і без рішучих колективних дій існує реальна небезпека, що лідери світової економіки підуть назад замість того, щоб рухатися вперед", - підкреслила днями, виступаючи в Лондоні, глава МВФ Крістін Лагард.
Напередодні минулого уік-енду міністри фінансів і глави центробанків семи провідних індустріальних країн світу (G7), визнавши наявність "чітких сигналів про уповільнення світового зростання", заявили про готовність до скоординованих кроків з підтримки світової економіки і банківської системи. А також спробували розвіяти побоювання ринку з приводу можливості дефолту країн єврозони.
Втім, ці спроби виявилися поки не дуже успішними: Європа вже готується до дефолту Греції. Щоб врятувати перевантажені боргами інші країни єврозони (в т.ч. "грандів" - Італію та Іспанію), Європейський центробанк (ЄЦБ) все активніше викуповує їх облігації. Епідемія недовіри на ринку призвела до того, що для деяких з найбільших банків Європи стало проблематично залучати ресурси - американські фонди, наприклад, бояться давати їм позики, оскільки не впевнені у їх поверненні.
Небезпечні симптоми проявляються і в Україні: населення "затоварюється" валютою, нерезиденти виходять з ОВДП, а негативне сальдо зовнішньої торгівлі продовжує зростати. Влада ж, хоча публічно і визнає наявність серйозних викликів, не поспішає відновлювати мости з "кредитором останньої надії".
МВФ і уряд України
У Кабміні якось не склалося з виробленням чіткої позиції, чи потрібно продовжувати співпрацю з МВФ. З 15,1 млрд. дол фінансування, домовленість про виділення яких було досягнуто влітку 2010 року, Україна вдалося отримати поки тільки 3,4 млрд. Після того, як стало відомо, що візит місії МВФ до Києва перенесено з початку вересня на кінець жовтня, прем'єр-міністр Микола Азаров вкотре заявив, що нові транші кредиту Києву не дуже-то й потрібні. Цей посил явно дисонує з визнанням "соціального" віце-прем'єра Сергія Тігіпка, що припинення співпраці з МВФ може привести Україну до ситуації, подібної до грецької. "Наші борги, які ми повинні обслуговувати, подорожчають. Отже, ми можемо прийти до ситуації переддефолтного стану", - прогнозував один із підлеглих Миколи Яновича.
Неурядові експерти збігаються в думці, що співпраця з МВФ зараз Україні необхідно. Член ради НБУ, радник президента Роман ШПЕК звертає увагу на те, що невиконання урядом узятих на себе зобов'язань перед МВФ не тільки гальмує реалізацію життєво важливих реформ в державі, але й псує репутацію країни на міжнародній арені, не дозволяючи залучити критично необхідні інвестиції. На його думку, "в найближчій середньостроковій перспективі ми жодним чином не обійдемося без співпраці з МВФ, а відновлювати довіру доведеться в більш складних внутрішніх умовах і за значно більш жорстких вимог від кредитора".
Президентський радник переконаний, що для продовження співпраці з фондом вже недостатньо одних обіцянок влади - будуть потрібні конкретні результати їх виконання.
Експерт прогнозує, що отримати наступний транш кредиту Київ зможе не раніше за лютий 2012-го, коли, зокрема, стане відомо, чи вдалося уряду утримати дефіцит держбюджету-2011 на умовленому з МВФ рівні в 3,5% ВВП. До речі, за прогнозом українського прем'єра, цей ліміт буде перевищений незначно (днями М. Азаров повідомив, що дефіцит складе близько 4% ВВП). Однак чи влаштує це вашингтонських функціонерів?
Екс-міністр фінансів України, а нині - голова правління "Дочірнього банку "Сбербанку Росії" Ігор ЮШКО вважає, що активізація співпраці з МВФ дозволила б здешевити залучення ресурсів на міжнародних ринках в поточних умовах, коли вони дорожчають через фінансову нестабільність в Європі. Для України одна з найбільших проблем полягає в тому, що більшість наших запозичень мають короткостроковий характер. І у випадку тих чи інших катаклізмів їх пролонгація або рефінансування не тільки стають проблематичними, але і значно зростає у вартості, призводячи до різкого збільшення боргового навантаження. "За наявності програм з МВФ воно (подорожчання ресурсів на зовнішньому ринку) буде більш лояльним, м'яким. Якщо такої програми не буде, то, звичайно, ціновий спред буде більш істотним", - відзначає банкір.
За словами керівника групи радників глави НБУ Валерія ЛИТВИЦЬКОГО, саме завдяки кооперації з МВФ фінансовий рахунок України профіцитний, що дозволяє країні перекривати дефіцит рахунку поточних операцій. На думку представника центробанку, чим раніше Україна отримає наступний транш кредиту, тим краще. "Ми зацікавлені у співпраці та в продовженні програми з МВФ. Центральний банк, запевняю, свою справу зробить. Поки, за нашою інформацією, ми йдемо у фарватері, в руслі взятих зобов'язань. Якщо є, що покращувати, то це треба покращити", - підкреслив представник Нацбанку.
МВФ і платіжний баланс України
У червні поточного року голова НБУ С. Арбузов в листі до прем'єра М. Азарова констатував, що через гальмування співробітництва з фондом "обсяг загальних втрат фінансових ресурсів до кінця 2011 року може скласти близько 9 млрд. дол." Зокрема, 7,65 млрд. дол буде недоотримано від міжнародних фінансових організацій (МВФ - 6,2 млрд. дол, Світового банку - 0,85 млрд., Єврокомісії - 0,6 млрд. дол.) "В умовах збереження дефіциту поточного рахунку це може призвести до істотного скорочення міжнародних резервів", - прогнозував тоді глава Нацбанку.
Профіцит фінансового рахунку України особливо актуальний, якщо врахувати негативну динаміку торгового балансу. За даними Держкомстату, сальдо торгівлі товарами в січні-липні склало "мінус" 6,7 млрд. дол, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2010-го. При цьому тільки в липні дефіцит склав більше 1 млрд. дол, що обумовлено в тому числі скороченням експорту зернових (до 81 млн. дол в порівнянні з 488 млн. у червні), а також металопродукції (до 1,79 млрд. дол. проти 1,96 млрд. у червні). Надалі дефіцит торгового балансу може зростати через очікуване скорочення експорту металу (як, втім, і продукції хімічної та машинобудівної галузей) через охолодження світової економіки. За прогнозами деяких експертів, "металеві" ціни восени можуть впасти на 20-30%. Ці втрати для платіжного балансу навряд чи вдасться компенсувати за рахунок, наприклад, нарощування експорту зерна. Який, у свою чергу, гальмують мита, введені з 1 липня (будуть діяти як мінімум до кінця року). За високих цін на вітчизняні зернові російські зернотрейдери вже з успіхом витісняють українських конкурентів на зовнішніх ринках. Міністерство аграрної політики і продовольства пропонувало скасувати ці мита, однак думка Мінфіну, який виступає проти цього, для керівництва уряду виявилася вагоміою.
"Ми пропонували зробити, щоб цього року мито закінчилося і наступного не діяла. Відверто кажучи, малоймовірно, щоб цю позицію підтримали, - зізнається директор департаменту фінансової політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі Сергій ЧЕКАШКІН. - Чи залишиться мито наступного року в тому ж обсязі, залежить від фіскальної політики і позиції Міністерства фінансів".
Передумовами для збільшення "діри" у торговельному балансі України є також девальвація нацвалюти важливих торговельних партнерів (зокрема, Туреччини і Білорусі), обмеження в Росії українського імпорту, подорожчання російського газу.
Валерій Литвицький вважає, що хоча за останніми даними липневим і виріс дефіцит поточного рахунку, цей факт не слід сприймати негативно. По-перше, тому що знову вирівнялися темпи зростання імпорту товарів, і експорт навіть трохи випереджає імпорт (26,4% проти 26,35%). По-друге, експорт все ще росте у двозначному вимірі. І цього достатньо для підтримки на рівні 4-5% темпу зростання ВВП. По-третє, випереджальні темпи зростання імпорту є наслідком різкого підйому інвестиційного попиту в другому кварталі (інвестиції в основний капітал зросли до 15,9% проти 12% у першому кварталі і "мінус" 7,4% у першому півріччі 2010-го).
За словами Литвицького, економіка, ВВП якої росте 5-відсотковими темпами і яка за своєю структурою є ще багато в чому пострадянською, тобто з високим енергоспоживанням, формує і відповідний величезний запит на нафтовий (87,8%) та газовий (84,3%) імпорт.
"Тому не слід демонізувати проблему дефіциту поточного рахунку, - робить висновок головний радник голови НБУ. - Це зло за такої культури енергоспоживання, яку ми маємо десятки років. Але це менше зло, ніж 15-відсоткове падіння ВВП в 2009 році".
Експерти переконані, що уряду не вдасться швидко вирішити проблему дефіциту торгового балансу за рахунок, наприклад, розвитку імпортозамінних виробництв. Втім, і перший віце-прем'єр Андрій Клюєв визнавав, що перші плоди виконання держпрограми розвитку внутрішнього виробництва з'являться тільки в 2015 році - тільки тоді Україна зможе розраховувати на позитивне сальдо торгівлі товарами та послугами.
На думку Романа Шпека, державі доцільніше розвивати не імпортозамінні, а перш за все, ті експортно-орієнтовані галузі економіки, які мають конкурентні переваги на міжнародних ринках. "Будь-яке імпортозаміщення буде мати локальний характер. Ці товари не будуть конкурентоспроможними на російському, казахському, іранському ринку, не кажучи вже про Західну Європу. Це будуть неефективно вкладені інвестиції - державні або приватні", - підкреслює він.
Ігор Юшко вважає, що покращувати стан торговельного балансу України слід було б, зокрема, за рахунок збільшення видобутку власного газу (зараз він скорочується), а не очікуваного обмеження імпорту (зокрема, споживчого). Банкір закликав враховувати фактор, що функція імпорту - "це підвищення якості як життя людей, так і виробництва".
МВФ і держборг України
На жаль, на сьогоднішній день немає і стовідсоткових гарантій того, що Україні найближчим часом вдасться перекривати дефіцит рахунку поточних операцій за допомогою профіциту фінансового рахунку. І справа не тільки в тому, що населення нарощує обсяги купівлі готівкової валюти (за вісім місяців відтік валюти з банківського сектора на готівковий ринок перевищив 6,2 млрд. дол.) Боргова криза в Європі генерує цілу дюжину потенційно малоконтрольованих ризиків: відтік коштів нерезидентів, різке скорочення прямих інвестицій, складнощі з рефінансуванням і пролонгацією зовнішніх боргів, проблеми із залученням нових позик.
Попит на українські суверенні борги сьогодні на ринку знижується. Так, вартість страховки за українськими євробондами зростає (цього тижня котирування п'ятирічних CDS перевищили 600 пунктів за квітневого мінімуму трохи більше 400 пунктів). Крім того, нерезиденти почали активно виходити з ОВДП (за серпень їх портфель скоротився на 22,4%, до 6,87 млрд. грн.).
У Мінфіні запевняють, що уряд без проблем розрахується за всіма борговими зобов'язаннями, і для цих цілей сформовано достатньо резервів. За даними представника департаменту управління державним боргом та міжнародного співробітництва Міністерства фінансів Костянтина КУЗНЄЦОВА, станом на 1 вересня ц.р. залишки на рахунках Держказначейства становили 10,9 млрд. грн. у національній валюті та 24,7 млрд. грн. - в іноземній.
Станом на 5 вересня ц.р. держборг України становив 360,5 млрд. грн., повідомив представник Мінфіну, висловивши впевненість у тому, що передбачений на кінець нинішнього року ліміт у 375,6 млрд. грн. не буде перевищений.
Також Кузнєцов проінформував, що згідно з нормативами Бюджетного кодексу, а також середньострокової стратегії управління держборгом на 2011-2013 роки, яка є головним путівником боргової політики Мінфіну, критичний рівень сукупного держборгу (з урахуванням держгарантій за борговими зобов'язаннями) складає 60% ВВП. У Мінфіні очікують, що це співвідношення буде поступово знижуватися і складе в 2012 році 41,9%, в 2013-му - 37,9%, а в 2014-му - 35,3%. За підсумками нинішнього року, якщо будуть виконані макропрогнози Мінекономрозвитку, це співвідношення складе 42,5% і є комфортним.
З тезою про "комфортність" показника 42% не згоден Ігор Юшко. Він переконаний, що цей рівень має чималі ризики для України. За його словами, через нестабільність світової економіки існує можливість різкого збільшення цього параметра у разі спаду в економіці. "Ми дуже залежимо від зовнішніх ринків. І якщо не дай Бог станеться зниження ВВП, то, відповідно, держборг почне зростати випереджувальними темпами, а боргове навантаження різко збільшиться, як це було в 2008-2009 роках. Тому сьогодні було б набагато спокійніше, щоб цей рівень був нижчим за 40%, хоча б 37-39%, як це було сім-вісім років тому. У 2008-2009 роках такі параметри дозволили пом'якшити вплив зовнішніх чинників на внутрішню економічну життя України", - підкреслює пан Юшко. Також він зазначає, що хоча в багатьох країнах прийнятним вважається ліміт держборгу до 60% від ВВП, для України (як і для низки інших держав) критичним є показник 55%.
Втім, в уряді, схоже, ставляться до цієї проблеми досить серйозно. Раніше Микола Азаров висловлював думку, що слід "гранично обмежити або зовсім відмовитися від зовнішніх запозичень і вкрай обережно ставитися до надання державних гарантій". "Сьогодні як ніколи наша політика має бути виваженою, обережною і максимально орієнтованою на власні сили, на пошук внутрішніх ресурсів і стимулів", - говорив прем'єр-міністр. В ході презентації проекту держбюджету-2012 глава уряду пообіцяв, що наступного року держборг України в абсолютних розмірах почне скорочуватися. "В 2010-м і 2011 року ми були змушені брати в борг, щоб повертати попередні борги. І ось тільки з 2012 року Україна почне абсолютне скорочення державного боргу", - запевнив пан Азаров.
МВФ і резервні клопоти українських банків
Одна з загроз для фінансового благополуччя українських банків - схвалена ще на початку 2009 року горезвісна постанова НБУ № 109, що зобов'язує банки формувати резерви під валютні кредити в гривні. На думку І. Юшка, це створює великі проблеми банківського сектору. Так, ослаблення курсу гривні навіть на одну копійку призводить до збитків на десятки мільйонів гривень, які фінустановам доводиться покривати за рахунок капіталу. В результаті виникає дуже серйозна загроза дестабілізації фінансового становища в банках. "Тут наявний конфлікт завдань кредитно-грошової політики і завдань банківського нагляду в одному такому інституті, як Національний банк. Можливо, настав час подумати над виділенням банківського нагляду в окрему структуру, оскільки завжди існуватиме спокуса закрити поточні проблеми з валютними резервами, грошово-кредитною політикою і т.д. за рахунок, по суті, стабільності банківської системи", - зазначив голова правління" Дочірнього банку "Сбербанку Росії".
Слід зазначити, що в проекті меморандуму України і МВФ зразка листопада 2010 року офіційний Київ чітко декларував готовність скасувати постанову № 109. "Ми розуміємо, що це може викликати різкий стрибок попиту на валюту на міжбанківському ринку, тому введемо адаптаційний період перерахунку нормативу довгої валютної позиції. До червня 2011 року в норматив розрахунку довгої валютної позиції будуть включатися лише 40% від сформованих резервів", - наголошувалося в документі. Незважаючи на те, що вже минуло стільки часу, нічого в зазначеному напрямку так і не було зроблено (нинішня позиція МВФ з цього приводу - див. "Позиція Міжнародного валютного фонду"). Як підкреслив член ради НБУ Роман Шпек, сприятливий момент на валютному ринку для скасування постанови № 109 було втрачено.
Коментуючи дані тези, Валерій Литвицький підкреслив, що регулятор з розумінням ставиться до позиції учасників ринку, однак буде синхронізувати свої дії з тим, "як змінюється ситуація на валютному ринку". "Не варто очікувати, що ввечері заснув, вранці прокинувся, а все змінилося (постанову скасували). Але рух у напрямі оптимізації валютної позиції - це правильний шлях. Його потрібно пройти", - підкреслив представник НБУ.
На МВФ сподівайся...
Можливість отримання Україною чергового траншу від МВФ залежить не тільки від виконання українським урядом своїх обіцянок, а й від здатності самого фонду надавати паралельно підтримку багатьом країнам у кризових умовах.
Як повідомило агентство Reuters з посиланням на внутрішнє дослідження МВФ від 7 вересня, погіршення глобальної фінансової ситуації збільшило потребу держав в кредитній допомозі більш ніж на чверть. Якщо в липні розрахунки фонду показували, що за найгіршого розвитку подій обсяг валютного попиту складе 640 млрд. дол, то за останніми оцінками - 840 млрд. дол. При цьому можливості фонду з видачі кредитів без використання надзвичайних заходів становлять лише 390 млрд. дол. Таким чином, якщо песимістичні сценарії найближчим часом реалізуються, без повноцінної програми співпраці Україна ризикує не отримати своєчасну підтримку від МВФ.
На думку Романа Шпека, Україна має всі шанси в найближчі два роки перекривати дефіцит торговельного балансу за рахунок профіциту фінансового рахунку. Але при цьому однією з ключових умов утримання рівноваги платіжного балансу буде приплив прямих іноземних інвестицій. Експерт вважає, що без підвищення продуктивності праці вітчизняна економіка втратить конкурентні переваги, які отримала після глибокої девальвації 2,5 роки тому. "За негативного сальдо торгового балансу і високого рівня інфляції можливими "ліками" може стати девальвація гривні. Однак цього можна уникнути шляхом проведення результативних реформ, основа яких - макроекономічна стабільність", - резюмує радник глави держави.
Позиція Міжнародного валютного фонду
Макс Альєр, постійний представник МВФ в Україні:
- Українські офіційні особи заявляють, що вже виконані або ось-ось будуть виконані практично всі вимоги, за винятком підвищення тарифів на газ для населення. Але тарифи в нинішніх умовах дуже складно підвищити, оскільки це буде надто болісним кроком для населення, тому таке рішення необхідно відстрочити на майбутнє. Якщо уряд справді все ж знайде якісь компенсаторні заходи, то чи можливий компроміс у цьому питанні?
- Ситуація насправді не зводиться тільки до підвищення тарифів на газ. Її потрібно розглядати в більш широкому контексті. Після візиту останньої місії МВФ ми чітко сформулювали всі умови поновлення фінансування України в рамках поточної програми stand-by. Перша з них - скасування законодавчої вимоги до Національного банку викуповувати держоблігації, що випускалися під рекапіталізацію банків, за номінальною вартістю протягом п'яти днів з моменту їх випуску. Ця умова була виконана кілька місяців тому. Друга умова - втілення в життя пенсійної реформи, тобто схвалення необхідного законодавчого акту і підпис президента. У п'ятницю, 9 вересня, ми отримали текст цього закону і зараз аналізуємо цей документ - наше первісне сприйняття позитивне.
Третя умова - тарифи на газ. Відповідно до зобов'язань, які містилися в адресованому МВФ листі про наміри, який датовано груднем 2010 року і офіційно опубліковано, спочатку уряд зобов'язався здійснити підвищення на 50% ще в квітні поточного року. Під час роботи місії фонду в лютому на прохання уряду було узгоджено більш помірне підвищення - на 20% в квітні і ще на 10% у червні. Як ви знаєте, навіть це більш м'яке підвищення не відбулося. Проте ця домовленість залишається в силі, і вона вже досить прострочена. Підвищення необхідне для забезпечення нормальної роботи НАК "Нафтогаз України" без залучення бюджетних коштів для покриття фінансових розривів, які у неї утворюються.
Водночас ми підкреслювали важливість надання підтримки і захисту найменш забезпечених верств населення від впливу підвищення тарифів. Але це не означає, що потрібно субсидувати всіх і вся, дотуючи тих, хто може платити повну вартість.
Четверта наша умова пов'язана з утриманням максимально допустимого рівня загального дефіциту бюджету на 2011-й і 2012 рік. Цей показник фактично складається з двох компонентів: це дефіцит сектору загальнодержавного управління та дефіцит компанії "Нафтогаз". Загальний дефіцит в 2011 році не повинен перевищити 3,5% ВВП. А на 2012 рік аналогічний показник повинен скласти 2,5% ВВП. Ця домовленість була досягнута минулого року і була підтверджена під час роботи в лютому ц.р. місії фонду. Але за минулі півроку багато що змінилося. Протягом нинішнього року бюджет доопрацьовувався і коригувався. Більш того, за цей час відбувалися різні події в економіці та вносилися корективи в законодавство. Тому, щоб оцінити можливість виконання цього критерію за підсумками року, необхідний новий візит місії, яка б проаналізувала ситуацію і уточнила, яким чином матеріалізуються лютневі прогнози і чи дійсно уряду вдасться вкластися в допустимі параметри дефіциту станом на кінець 2011 року.
Що стосується проекту держбюджету на 2012 рік, то у нас вже проходили дискусії з представниками уряду України з цього документу. Але ці дискусії ще тривають, і остаточної думки у нас поки немає. Після подачі в парламент проект бюджету необхідно буде ще раз проаналізувати: що туди закладено і чи реальне виконання необхідного критерію загального дефіциту.
Що стосується відстрочки приїзду місії, то ми вже випустили прес-реліз з цього питання, де йшлося про те, що міністри Бойко, Ярошенко та заступник голови Національного банку Соркін відвідали з візитом Вашингтон. І в результаті зустрічі з керівництвом МВФ сторони дійшли згоди про те, що необхідно на прохання української влади відстрочити приїзд місії на кілька тижнів, до кінця жовтня, щоб дати можливість українській стороні більш повно виконати ці зобов'язання.
- Національний банк ухвалив постанову № 109, що зобов'язує банки формувати резерви під забезпечення кредитних ризиків за валютними кредитами у гривні. Скасування цієї постанови обговорювалася з Нацбанком, але зараз цей процес припинений. Чи буде ця постанова скасована чи це вже не є важливою умовою?
- Ця ухвала була схвалена на початку 2009 року як антикризовий захід в складі широкого пакету ініціатив. Але це була тимчасова міра для вирішення проблеми забезпечення стабільності курсу в той конкретний момент, і в міру нормалізації ситуації цей та інші подібні заходи (наприклад обов'язковий викуп рекапіталізаційних держоблігацій Нацбанком) необхідно згортати. Тому ми і просили НБУ ознайомити нас із планом поступового згортання подібних антикризових ініціатив, а в програмі це відображено як необхідність узгодити відповідний план. Поки діалог з НБУ з цього приводу триває із залученням експертів МВФ, інших іноземних фахівців та використанням міжнародного досвіду. Обговорюються ті чи інші варіанти. Головне для нас при цьому - зробити процес згортання, якщо це можливо, максимально гладким, щоб не допустити дестабілізації ситуації та одночасно залишитися вірним цілям грошово-кредитної політики
Ю. Сколотяний, В. Пасочник
За матеріалами: Дзеркало Тижня
Поділитися новиною
Також за темою
«Податок на Google» приніс Україні понад 13 млрд грн у 2025 році
Кабмін запровадив єдину систему класифікації територій за європейським зразком
З кого податкова може автоматично стягувати борги
МВФ та Україна готують нову програму фінансування
ЄС відкрив конкурс проєктів на 17 млн євро для підтримки громадянського суспільства України
Столиця продовжує вдосконалювати систему освіти та впроваджувати сучасні технології
