591
Вимь та поклади
— Аграрний ринок
У липні нинішнього року міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк заявив, що в України є шанси в найближчі 3-4 роки наростити випуск молока до 15 млн т на рік, але за умови, що в країні буде 3 млн корів, що дають по 5 тис.л молока на рік.
Правда, глава аграрного міністерства не уточнив, звідки візьмуть 3 млн корів і як домогтися від них подібної продуктивності. До слова, високими надоями в країні не можуть похвалитися корівки, "прописані" не тільки у сільськогосподарських підприємствах, але і в приватних обійстях. Якщо вірити офіційній статистиці, в 2010 р. в середньому від однієї корови в сільгосппідприємствах надоїли 3,98 тис.л молока (у 2009 р. - 3,89 тис.л, в 2008 р. - 3,37 тис.л), а від "приватної" корівки - 4,11 тис.л (у 2009 р. - 4,09 тис.л, в 2008 р. - 3,90 тис.л).
Проте якість молока, яке надходить із селянських подвір'їв, залишає бажати кращого, тому переробні підприємства обирають молоко з ферм. А в них, за даними Держстату, з 2,7 млн українських корів проживають всього 0,6 млн. Чесно кажучи, незрозуміло й те, як МінАП збирається реалізовувати свої "шанси" у збільшенні виробництва молочної сировини.
Як воно розраховує стимулювати зростання молочного стада у сільгосппідприємствах і збільшення продуктивності фермерських корів, якщо не визначені чіткі пріоритети: а кого, власне, стимулювати. Наприклад, змінивши механізм ПДВ-дотацій, начебто була зроблена ставка на підтримку фермерів (якщо власник корови не зареєстрований як підприємець, він не може отримати цю дотацію).
Але так як на спецрахунку держбюджету за півроку не вдалося зібрати необхідні кошти, ПДВ-дотації в поточному році не отримують ні приватники, ні фермери.
Крім ПДВ-дотацій, на папері існують й інші види держпідтримки: часткова компенсація витрат на будівництво та реконструкцію ферм, виділення коштів на закупівлю молодняку, доплати за приріст поголів'я корів, за екологічно чисте молоко і т.д. Всього у Держбюджеті на 2011 р. на ці заходи передбачено більше 3 млрд грн. Але реально аграрії цієї допомоги не отримують. Причому це публічно визнав Присяжнюк 2 вересня, підбиваючи підсумки роботи галузі за 7 місяців 2011 року.
Між тим, в країні є компанії, які і без держпідтримки, завдяки ефективному управлінню, домагаються непоганих результатів. Молочно-товарний комплекс в с.Пісаревка Вінницькій обл. цілком може служити прикладом. Ферма за десять років зуміла наростити середньорічну продуктивність корови з 2 тис.л до 6,5-7 тис.л, причому зробила це, володіючи вельми скромними фінансовими можливостями.
Вирушаючи подивитися, як налагоджено справу на цьому підприємстві, автор сподівалася якщо не почути класичну музику в корівниках, то, принаймні, побачити сучасний доїльний зал... Ні того, ні іншого...
Зміст
Сільськогосподарському ТОВ "Писарівка" від колишнього колгоспу дісталися в спадщину старі, низькі, довгі і погано вентильовані корівники. У таких приміщеннях було тісно навіть коровам, сучасна техніка в них не містилася зовсім. Щоб забезпечити для тварин відповідні умови, в Писарівці реконструювали корівники, перекриваючи дахи таким чином, щоб збільшити приплив повітря та світла в приміщення.
Це не данина моді і не вигадка ветеринарів, це невід'ємна умова високої продуктивності корів. Також реконструкція дозволила збільшити розмір стійлового місця для кожної корови. У деяких корівниках після минулорічної спеки встановили величезні вентилятори. Фахівці кажуть, що чим корова продуктивніша, тим вимогливіша до умов утримання, клімату, комфорту, тим складніше переносить стрес.
Зрозуміло, нас цікавила економіка комфорту писаревських корівок. Як сказав Андрій Попов, керівник проектом СТОВ "Писарівка", з 2001 р. на реконструкцію приміщень ферми було витрачено 2,8 млн грн. Крім того, підприємство закупило на 2,5 млн грн. різної техніки, доїльного обладнання. Враховуючи те, що на фермі 700 стійловий місць, можна розрахувати, що витрати на одне ското-місце склали 7-8 тис.грн.
"За більш масштабної реконструкції може піти не $1 тис., а $2 тис. на одне ското-місце, і інвестиції повернуться за три роки. Одне ското-місце в новій фермі обходиться в $10-12 тис. і окупається мінімум за 10 років", - говорить Попов.
Генофонд
Треба сказати, що, на відміну від будівель, мешканці ферми справили на нас більше враження. У корівниках і на відкритих майданчиках ми побачили в основному чорно-білу безрогу худобу, лише злегка "розбавлену" коровами червоно-білої сементальської рогатої породи. Останні дісталися новим господарям разом з похмурими корівниками. Запрошений до господарства зоотехнік-селекціонер 10 років тому так охарактеризував рогату спадщину: ""Порода худоби - не визначена, масть - трьохмастні, як коти, стан худоби - виродки".
Відмінні ознаки нових мешканців ферми - білий трикутник на лобі, горби-"корона" замість рогів - відразу видали в них представників корів голштинської породи (голштино-фриз). Саме на цю породу зробили упор нові власники ферми.
"Ми не прагнули нарощувати поголів'я, робили ставку на поліпшення його якості, - розповів Попов і продовжив: - У селекції ми пішли шляхом голштінізації, бо голштино-фриз - найбільш продуктивна молочна порода, і більшу частину молока в світі дають корови саме цієї породи". Фахівці говорять, що окремі представники цієї породи б'ють світові рекорди з молочної продуктивності в 20 тис.л і навіть в 27 тис.л молока на рік.
Писарівське господарство не стало закуповувати чистопородних імпортних корівок (по $3 тис. за голову) не стільки через дефіцит коштів, скільки з принципових міркувань: дорогих заморських тварин неефективно і недоцільно утримувати у реконструйованих корівниках, для них потрібні більш комфортабельні умови нових ферм.
Проте вінницькі фермери в селекційній роботі не скупляться на імпортну сперму, одна доза якої коштує близько 200 грн. (в 10-20 разів дорожче за вітчизняну).
Причому ферма закуповує сперму биків, що входять в топ-100 найкращих биків світу, американські "дочки" яких дають і по 12 л молока на день. Ще один важливий фактор - перехід на інтенсивне вирощування так званого ремонтного молодняка (передбачає осіменіння телиць не через 2-3 роки після їх народження, а через 16 місяців), що дозволяє максимально реалізуватися закладеним генетичним можливостям. Тому фахівці "Писарівки" вважають, що потенціал їх корівок - не нинішні 6,5-7 тис.л, а 8-9 тис.л на рік.
Утримання і раціон
У середовищі тваринників побутує думка, що ще однією важливою умовою високої продуктивності корів є їх безприв'язне утримання. Співробітники СТОВ "Писарівка" цього не заперечують, але перехід на безприв'язне утримання тварин та облаштування доїльного залу вважають наступними етапами розвитку свого господарства, для реалізації яких необхідні набагато більш серйозні інвестиції. Поки в компанії використовується прив'язна система утримання тварин та доїння в молокопровід.
А ось до годівлі корівок на фермі підійшли з науково обґрунтованою щедрістю, оскільки кількість і якість кормів і збалансованість раціонів впливають на продуктивність, тривалість лактації, репродуктивні функції і здоров'я тварин.
"Ми розуміли, що потрібно годувати корів не просто досхочу, а добре і якісно", - розповідав Андрій Попов, підсуваючи спеціальною дерев'яною шваброю їжу вихованцям, що повитягували шиї. Буквально відразу, з 2002 р., ферма придбала імпортний кормозаготівельний комбайн для виробництва основних кормів, зробивши ставку на заготівлю високоякісного люцернового сінажу, сіна, кукурудзяного силосу з низькою собівартістю.
До слова, витрати на корми становлять, як мінімум, половину в структурі собівартості молока. Зокрема, в "Писарівці" з 16 тис.грн., що витрачаються на утримання однієї корівки на рік, на корми йде приблизно 8 тис.грн. Як говорять фахівці, це невисокі витрати, тому що в господарстві використовують власний вирощений основний корм для тварин. Купівельна їжа для корів обходиться в рази дорожче.
Крім іншого, ми дізнались на фермі і про те, що у корів фантастичний обмін речовин: щоб утворився 1 л молока, через вим'я корівки повинно пройти 500 л крові. А щоб цей та інші фізіологічні процеси у тварини протікали нормально, в корівнику обсяг чистого повітря повинен змінюватися 4-6 разів на годину взимку і 60-100 разів на годину влітку (про що, як ми вже говорили вище, також подбали власники).
Плани
Поспілкувавшись з фахівцями, розглянувши "деталі" і "дрібниці", які не примітили спочатку, ми переконалися: щоб досягти високої продуктивності корів і прибутковості молочного бізнесу, необов'язково зводити нові євроферми, вкладаючи величезні кошти.
За великим рахунком, завдяки селекційній роботі, інтенсивному вирощуванню ремонтних телиць, комфортним умовам утримання, збалансованому годуванню, можна збільшувати продуктивність корівок на 1,5 тис.л щороку. А якщо до переліченого додати хазяйський підхід та ефективне управління, - результати просто здивують.
Нинішній стан справ на фермі, за досить високих її економічних, виробничих, ветеринарних, якісних показників, - не межа мрій управлінців "Писарівки".
У планах - і збільшення поголів'я до 1 тис. корів, і перехід з прив'язного утримання тварин на безприв'язне, з доїння в молокопровід на доїння в доїльному залі та ін. Але це вже наступна сторінка історії Писаревського молочно-товарного комплексу, яку він буде писати, швидше за все, в тандемі з інвестором.
Алла Сілівончик
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
