1970
Банкова воскрешає "Родовід Банк"
У законі України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що право на створення санаційного банку має Кабінет міністрів, за поданням Національного банку України, погодженим з фінансовим комітетом Верховної Ради. Тому джерела в Кабміні очікують, що таке подання буде направлено до комітету вже днями. "Відповідні погодження з адміністрацією президента вже проведені", - говорить один з чиновників, знайомий з ситуацією.
За його словами, НБУ наполягав на ліквідації фінустанови (вирішити проблему "Родовід Банку" вимагає МВФ), "однак на Банковій інше бачення ситуації". Можливо, воно пов'язане з тим, що чинний тимчасовий адміністратор "Родовід Банку" - Юрій Ройтбург - вважається діловим партнером народного депутата Юрія Іванющенка, якого в пресі часто називають "сірим кардиналом" президентського офісу.
Як би там не було, створення санаційного банку на базі "Родоводу" перетворює його на фінансовий інструмент вирішення проблем інших банків. При цьому джерела не виключають, що на його базі будуть створені й "бридж-банк", і банк "поганих активів" (і той, й інший не вимагають значного капіталу, тому що не мають права залучати депозити громадян).
За словами голови НБУ Сергія Арбузова, в банк "поганих активів" надійдуть тільки безперспективні до повернення найближчим часом кредитні портфелі держбанків - "Києва", Укргазбанку, Ощадбанку та Укрексімбанку. Отримавши ці портфелі, "поганий банк" (хоча за своїми функціями та операціями ця фінустанова більше схожа на КУА) працюватиме над стягненням цієї заборгованості, не будучи обтяженою зобов'язаннями клієнтів. За відомостями "i", головою правління "Родовід Банку" буде Юрій Ройтбург (отримати його коментарі не вдалося), а управляти банком поганих активів - Кабмін.
Швидше за все, активи рекапіталізованих банків не будуть продавати "поганому банку", а переведуть їх туди разом зі сформованими резервами. Рекапіталізувати ж "поганий банк" буде не потрібно: він повинен працювати зі сконцентрованими в ньому активами, по суті, як структурний підрозділ одного холдингу держави. У свою чергу, дірка в балансах рекапіталізованих банків, яка утворюється після зняття з них проблемних кредитів, повинна закриватися шляхом докапіталізації.
Водночас "бридж-банк", який також може бути створений на базі "Родовід Банку", - це місток, який дозволяє регулятору фінансових ринків перекидати хороші активи і депозити між банками: зараз зібрався певний обсяг кредитів, які не працюють як у хворих, так і в здорових банках. При цьому, якщо в bad bank-акумулюються погані активи, то в bridge-bank потрапляють саме робочі кредити, але з проблемних банків.
Йдеться насамперед про будівельні проекти. Щоб їх завершити і, відповідно, повернути вкладені гроші, банківські установи повинні ці об'єкти докредитувати. Однак банки, які сануються або перебувають в стані ліквідації, не мають права це робити. А в цей час продовжують капати відсотки за кредитами, що ставить і кредитора, і позичальника в глухий кут.
Саме такі активи, забезпечені депозитами, можуть передаватися у здорові банки за допомогою "бридж-банку". Крім того, там же можна було б заморозити на час інші проблемні кредити, які мають непогану заставу (скажімо, землю), але реалізувати який банкам за адекватну ціну за поточної ринкової кон'юнктури неможливо.
За такої конфігурації відкритими залишаються два питання: хто призначає керівників санаційного банку і хто ухвалює рішення про перекидання через нього активів проблемних банків. Фактично виконувати ці функції може як Нацбанк, так і Фонд гарантування вкладів, на який покладено функцію компенсації вкладникам заощаджень, що згоріли в проблемних банках.
Остаточно розділити функції контролю над проблемними банками повинен проект закону "Про реформування ФГВФО", який перебуває в Адміністрації президента і повинен бути представлений на розгляд депутатів на поточній сесії. Тому співрозмовники очікують, що найближчим часом може початися конкуренція двох відомств за право контролю над санаційним банком, або, вірніше, за право управляти активами проблемних банків - обсяг поганих активів у фінансовій системі, за оцінками Світового банку, перевищує 200 млрд. грн.
У цьому зв'язку не випадковою виглядає оприлюднена вчора публікація, написана під керівництвом директора центру наукових досліджень НБУ Володимира Міщенка (пан Міщенко близький до колишнього керівництва НБУ. - авт.), в якій аналізуються принципи створення санаційного банку в Україні. Так, у публікації зазначено, що держава повинна визначити орган, уповноважений засновувати і координувати в Україні діяльність санаційного банку ("бридж-банку"). "На нашу думку, такі повноваження доцільно регламентувати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Україні", - сказано в аналізі.
Автори констатують (і з ними складно не погодитися), що на сьогодні ФГВФО діє за принципом так званої платіжної каси, тобто його діяльність обмежується виплатою відшкодування за гарантованими вкладами при здійсненні ліквідації банків. Повноваження, якими наділений фонд, в основному включають в себе збір календарних внесків з банків - учасників системи гарантування депозитів фізосіб, розміщення таких внесків та отримання від банків необхідної для здійснення процесу виплат інформації про вклади.
Недоліком такої системи є високий рівень фінансової залежності ФГВФО від дій Національного банку України, який здійснює банківський нагляд, а також від органів та осіб, які здійснюють ліквідацію неплатоспроможних банків.
У документі розглядається кілька варіантів наділення ФГВФО додатковими функціями в частині роботи з нежиттєздатними банками - для зменшення витрат з виплат заощаджень вкладникам внаслідок банкрутства фінустанов. Перший варіант передбачає, що в компетенції Національного банку України перебуватиме схвалення рішення про ліквідацію банку, а функції ліквідатора виконувати ФГВФО. Другий варіант наділення ФГВФО повноваженнями з управління нежиттєздатними банками - а саме, переказ звідти "живих" активів (у тому числі філій та відділень) у санаційний банк і наступні операції з такими активами.
Поки незрозуміло, чи отримає ФГВФО право керувати санаційним банком і займатися ліквідацією проблемних банків (подейкують, між керівництвом НБУ та фонду не надто приязні стосунки).
Однак у запалі цієї боротьби важливо не забути про існування низки проблем, які супроводжують створення санаційного і "поганого" банків. За словами керівника проектів Світового банку у фінансовому секторі в Україні, Білорусі та Молдові Маріуса Вісмантаса, щоб продавати не тільки бланкові, але і заставні кредити фізосіб і корпоративні позики, потрібно удосконалити чинну нормативну базу - зокрема, в частині системи оподаткування, валютного регулювання та банківської таємниці.
Олександр Дубинський
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
