1306
Нацбанк сподівається на краще
— Валюта
Однак уряду і центробанку необхідно вжити низку заходів щодо стимулювання інвестицій. У Нацбанку кажуть, що вже займаються цією проблемою і разом з Кабміном розробляють перелік заходів щодо поліпшення ділового клімату.
Голова групи радників голови НБУ Валерій Литвицький заявив, що Нацбанк очікує за підсумками 2012 профіцит по зведеному платіжному балансу на рівні $760 млн. Привід для такого оптимізму грошово-кредитному регулятору, судячи з усього, дали статдані за підсумками семи місяців. Як свідчить останній аналітичний звіт Нацбанку "сальдо зведеного платіжного балансу протягом останніх місяців залишається близьким до нуля", але все-таки в липні воно "повернулося до позитивних значень - $108 млн", що дозволило збільшити обсяг міжнародних резервів до $37,8 млрд. Запорукою такого результату, як констатує НБУ, став "профіцит фінансового (в $682 млн.) і капітального рахунків", який "в липні був достатній для повного покриття дефіциту поточного рахунку".
За словами Валерія Литвицького, реалізація прогнозу для України буде залежати від припливу або відтоку коштів з поточного і фінансового рахунку. Зокрема, від того, чи вдасться впоратися з проблемою зростання імпорту і які перспективи будуть у вітчизняного експорту. При цьому директор департаменту фінансової політики Міністерства економічного розвитку і торгівлі Сергій Чекашкін заявив, що тенденція випереджаючого зростання імпорту над експортом збережеться і покриватися дефіцитне сальдо поточного рахунку платіжного балансу буде тільки за рахунок припливу валюти по фінансовому рахунку.
Передумови для збільшення надходжень інвестицій та кредитів такі. У 2012 р. експерти очікують, що до системи кількісного стимулювання економіки (quantitative easing) - викупу боргів за рахунок свіжонадрукованих грошей - слідом за ФРС прийде і Європейський центральний банк. Виллється таке стимулювання в зростання ліквідності фінансових ринків, збільшення ризикових апетитів і як наслідок посилення припливу валюти в економіки, що розвиваються по фінансовому рахунку платіжного балансу.
Проте динаміка фінансового рахунку, як відомо, мінлива, в той час як залишаються актуальними дві найбільші проблеми платіжного балансу: дефіцитна зовнішня торгівля багато в чому за рахунок дорогого газу і нафти, які українські компанії та споживачі використовують у величезних кількостях. "Якби виробництво металу в Україні не було настільки енергоємним, то проблем з дефіцитом зовнішньої торгівлі не було б, але при існуючій технології дефіцит зовнішньої торгівлі буде постійно, - говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.- Друга проблема - це "успіхи" тіньової економіки. У 2011 р. активно зростає кількість готівкової валюти в обігу, багато в чому попит на цю валюту формує тіньова економіка, що збільшується через суворі податкові правила, запроваджені урядом. Навряд чи ситуація зміниться в 2012 р."
Озвучений профіцит за поточним рахунком, який буде сформований позитивним припливом капіталу, експерти оцінюють як достатній для того, щоб утримувати курс гривні від серйозних коливань. Начальник відділу аналізу фінансових ринків "ІНГ Банк Україна" Олександр Печеріцин говорить, що враховуючи рівень резервів НБУ, для утримання курсової стабільності в найближчій перспективі поточний рахунок може перебувати і в невеликому дефіциті. Крім того, очікуваний профіцит капітального рахунку частково перекриє дефіцит поточного рахунку. "У будь-якому випадку готовність НБУ виходити на ринок з інтервенцією за перекосах ринку знижує залежність обмінного курсу від невеликих коливань у платіжному балансі", - говорить експерт.
Втім, багато авторитетних аналітиків попереджають, що самопочуття вітчизняної фінансової системи зараз багато в чому залежить від стану речей за кордоном. "Ситуація в Україні справді стабільна, але складно сказати, як вона може змінитися, якщо відбудеться різке погіршення ситуації на зовнішніх ринках - як фінансових, так і товарних, які споживають товари українського експорту", - говорить старший радник Альфа-банку Роман Шпек.
Експерт вважає, що зараз саме час уряду і НБУ активізувати діалог з іноземними інвесторами, забезпечуючи їм прозорі правила гри як на ринку капіталу, так і в адміністративній системі. "І якщо НБУ в діях щодо лібералізації фінансового ринку (в першу чергу валютного) рухається вперед, то Кабмін такими успіхами похвалитися поки не може", - говорить Шпек.
Зараз серйозною підмогою для платіжного балансу могли б стати державні єврооблігації, тому що приватний бізнес, на жаль, не може зараз активно залучати гроші на закордонних ринках. На думку макроекономіста ІК "Трійка Діалог Україна" Ірини Піонтковської, Мінфіну тільки цього року може знадобитися додатково близько $1 млрд. у вигляді запозичень (якщо припустити, що кредит від ВТБ буде пролонговано) для фінансування дефіциту бюджету. При цьому закордонні інвестори не хочуть ні вкладати гроші в Україну, ні купувати облігації українських компаній. "Це відбувається через не дуже сприятливий інвестиційний клімат", - відзначає Олександр Охріменко.
У зв'язку з цим на перший план знову виходить продовження співпраці з МВФ, гроші якого зараз хоч і не потрібні Україні з точки зору покриття дефіцитів (бюджетного і валютного), але дуже необхідні для покращення інвестиційного клімату. Голова правління "Дочірнього банку Сбербанку Росії" Ігор Юшко каже, що співпраця з МВФ особливо потрібна Україні в сучасних умовах, коли світова економіка нестабільна. "Зараз кредитні ресурси на зовнішніх ринках дорожчають, зокрема, через економічні проблеми у Євросоюзі. Боргові ринки чутливі до цього фактора, що в кінцевому рахунку вплине на обсяг та ціну ресурсів, які можуть бути спрямовані на потреби позичальників emerging markets, - каже Ігор Юшко.- Якщо співпраця з МВФ буде продовжена, то і ресурсів може бути більше, і ціна їх - не такою високою".
Як повідомило високопоставлене джерело в НБУ, в рамках співпраці з МВФ центробанк спільно з урядом приступив до розробки плану заходів щодо поліпшення ділового клімату. "Цей план вже обговорювався з радником глави МВФ Девідом Ліптоном, і я думаю, найближчим часом ми його узгодимо і приступимо до виконання", - говорить представник НБУ.
Ключовими пунктами плану є відновлення співпраці з МВФ, зниження дефіциту пенсійного фонду та переорієнтація бюджетних субсидій на пріоритетні сектори економіки з високим мультиплікуючим ефектом (насамперед в аграрному секторі та будівництві), досягнення в 2012 р. дефіциту бюджету в 2% ВВП, розвиток ринку внутрішніх позик, збільшення експорту українських товарів і зниження недобросовісної конкуренції з боку імпортерів (в рамках ГААП/СОТ).
"Зарубіжні інвестори звертають серйозну увагу на ставлення України до МВФ. Якщо подивитися на динаміку кредитно-дефолтних свопів (CDS), то як тільки стало відомо, що МВФ не поспішає в Україну, вони почали зростати, що означає збільшення ризику української економіки з точки зору зарубіжних інвесторів", - говорить Олександр Охріменко.
У той же час Роман Шпек вважає, що створення плану - це сигнал про координування дій Нацбанку і Кабміну, перш за все на шляху відновлення співпраці з МВФ. "Якщо до сьогоднішнього дня тільки Нацбанк робив все, щоб повернути сюди фонд, можна сподіватися, що поява спільного плану говорить про те, що і Камбін повернеться до активного процесу переговорів і виконання умов меморандуму з фондом (на порядку денному - приведення тарифів на газ для споживачів у відповідність з економічно обґрунтованим рівнем), - говорить Шпек.- Головне, щоб ці дії мали реальний результат, і діловий клімат дійсно покращувався. Тому що бажаючі інвестувати в економіку України справді є".
У свою чергу, представники МВФ заявляють, що в жовтні повернуться до переговорів про продовження кредитування України, але тільки після виконання низки ключових умов, які прописані в меморандумі між українською владою і фондом. За словами постійного представника МВФ в Україні Макса Альєра, серед цих умов - підвищення тарифів на газ і тепло, дотримання граничних меж зведеного бюджетного дефіциту (сектор держуправління + дефіцит НАК "Нафтогаз") на рівні до 3,5% ВВП, а також надання Нацбанком графіка дій щодо скасування постанови №109, що зобов'язує банки формувати резерви під кредитні ризики за валютними кредитами - у гривні.
Олександр Дубинський
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
