3963
Тимошенко перейшла в наступ
— Енергетика
Розгляд "газової" справи підібрався до кульмінації. 7 вересня екс-прем'єр давала свідчення і відповідала на запитання. У своїй промові Юлія Тимошенко з видимим задоволенням опонувала висновками слідства, пояснювала, хто, на її думку, винен у кризі 2009 року, і вказувала на чужі лжесвідчення.
Найкращий захист...
На горизонті процесу проти Юлії Тимошенко замаячила фінішна пряма. Вже звична для цієї справи оперативність Феміди змусила прихильників колишньої глави уряду підозрювати, що до оголошення вироку залишилися лічені дні. І хоча 7 вересня захист визнав, що обернутися "до кінця цього тижня" суд все-таки не встигне, фінал розгляду справи неухильно наближається. У всякому разі, знайомство з показаннями підсудної вже відбулося.
За останні місяці віп-свідчення в цій справі перестали бути новинкою. У залі засідань Печерського райсуду побувала низка колишніх високопоставлених чиновників, а нині опозиціонерів, ряд представників нинішньої влади, починаючи з самого прем'єра, а також третій президент країни Віктор Ющенко. Але навіть з урахуванням всієї уваги, яку викликали подібні виступи під присягою, промові самої обвинувачуваної судилося стати "родзинкою програми" за визначенням. І не можна сказати, що Юлія Володимирівна розчарувала слухачів.
Оскільки письмові свідчення екс-прем'єра, отримані в ході слідства, суддя зачитав ще 6 вересня, наступний день був практично повністю відданий на відкуп фігурантці "газової" справи. Дача свідчень "у вільній формі" - і сидячи (хоча суддя звично намагався змусити підсудну встати) - тривала більше шести годин (причому помітну частину цього часу із залу суду велася аудіотрансляція на Хрещатик), а потім близько двох годин були відповіді на запитання. Нестриманість попередніх декількох днів (7 вересня головним каменем в город Родіона Кірєєва стала заява захисту про те, що на нього тисне Вища рада юстиції, втім, цю версію ВРЮ спростував того ж дня) залишилася позаду. У своїх свідченнях Юлія Тимошенко, очевидно, намагалася дотриматися балансу емоційності та підкріпленої документами впевненості в собі.
Загалом і в цілому лінія судового самозахисту повністю відповідала всім більш раннім заявам і самої Тимошенко, і її прихильників. Каменем спотикання, як і очікувалося, стала проблема доведеності/недоведеності складу злочину. "Обвинувальний висновок у кримінальній справі, яку проти мене сфальсифіковано, не містить суперечних Кримінально-процесуальному кодексу яких би то не було даних і доказів, що підтверджують вчинення мною злочину, будь-якого порушення закону, не кажучи вже про злочин, передбачений частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади, що призвело до тяжких наслідків - від 7 до 10 років ув'язнення, - "Подробиці")", - переконана Юлія Тимошенко.
До основних претензій захисту належать і питання з приводу того, чому не був наданий оригінал знаменитих "директив", і вказівки на те, що "незаконні" угоди були ратифіковані парламентом, і сумніви в масштабах збитку, завданого державі. Нагадаємо, на думку слідства, результатом підписання контрактів 2009 року є півторамільярдні збитки НАК "Нафтогаз України". У БЮТ-таборі з такими підрахунками не згодні й готові надати "зустрічні" оцінки експертів. "Про які збитки говорить Генпрокуратура? Чи знав слідчий Нечвоглод, що немає бухгалтерських збитків? Знав. Він володів інформацією, він просто це робив, тому що була вказівка згори", - впевнена Юлія Володимирівна. Також нерозуміння екс-прем'єра викликали і підозри в злому "іміджевому" намірі. Звинувачення стверджує, що Тимошенко могла піти на підписання невигідних для України угод, у тому числі, заради "позитивного іміджу ефективного керівника держави". "Я дуже посилено працювала як політик, щоб в результаті своєї діяльності як прем'єр-міністр створити собі позитивний імідж. І це абсолютно нормально для кожного політика. Це не може бути мотивом злочину, не може бути умисною дією незаконного характеру", - вважає колись друга особа держави. Крім того, екс-лідер Кабміну заперечувала і мотив особистої вигоди разом з діями в інтересах третіх осіб: "Я діяла проти інтересів третіх осіб - RosUkrEnergo - виключно в інтересах держави".
Але головним предметом обговорення все ж залишилася природа горезвісних "директив". І у своєму виступі, і вже відповідаючи на питання, Юлія Тимошенко неодноразово підкреслювала: вона як прем'єр-міністр мала право давати доручення - але доручення у вільній формі, які необов'язково мають пряму причетність до офіційних документів, затвердженим всім складом Кабміну, хоча цілком можуть називатися директивами. "У січні і в інші місяці мого прем'єрства я не перевищувала своїх службових повноважень", - стоїть на своєму екс-прем'єр, уточнюючи потім, що "результати переговорного процесу я оформила так, як передбачено Регламентом Кабінету міністрів України". Уточнення, схоже, прямо пов'язані з показаннями свідків. "Оскільки директиви затверджувалися на прохання Дубини (колишнього глави НАК Олега Дубини, - "Подробиці") - я це підкреслюю - я не просто так писала директиви, я надавала текст йому на ознайомлення, чи влаштовує його те, що там написано... Він просто повинен був подивитися, чи все я врахувала", - роз'яснила колишня глава уряду бюрократичний момент. А до цього вона постаралася переконати, що її вказівки не виходили за межі можливого: "У моїх директивах ви не побачите жодного пункту, в якому я зобов'язую когось укласти контракт, тому що це поза моєю компетенцією". При цьому вона не забула згадати, що дії екс-глави "Нафтогазу" в кризовій ситуації могли спровокувати його звільнення. Відмовляти собі в задоволенні удару у відповідь віп-обвинувачена не стала.
...це напад?
Говорячи про свої дії, мотиви і спонукання, Юлія Тимошенко не втрачала можливості покритикувати опонентів. В силу специфіки ситуації в першу чергу обурення екс-прем'єра було адресовано "батькам" порушеної проти неї кримінальної справи. "Під час досудового слідства і в ході попереднього розгляду справа має бути закрита за відсутністю будь-яких елементів складу злочину в моїх діях. Це очевидно кожному правознавцю", - не сумнівається підсудна, переконана, що за "нахомутану" справу повинні понести відповідальність слідчий Олександр Нечвоглод і заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін.
Крім згадок про неправомірні дії слідства, чималу частку уваги Юлія Тимошенко приділила і поясненням: хто ж саме винен у "газовій війні" 2009 року. Брати провину на себе, як і можна було очікувати, екс-прем'єр не стала. Не поклала вона помітну частину відповідальності і на російську сторону. Що передбачувано, адже, наприклад, про можливості допиту того ж Володимира Путіна прихильники Тимошенко говорили майже так само неохоче, як і представники обвинувачення. До того ж, судячи з усього, другий номер президентської гонки-2010 була переконана, що і з такими контрактами цілком можна працювати. "Чесно кажучи, я сподівалася на те, що президентські вибори складуться трохи по-іншому і тому і директиви, і ця складена концепція співпраці в газовій сфері закладали досить надійну перспективу і стратегію співпраці Росії та України в цій сфері. Тому я не могла жодним чином заподіювати шкоди на майбутнє", - уточнила Юлія Тимошенко, відповідаючи на питання одного зі своїх адвокатів.
Таким чином, серед причин колишньої кризи колишня глава уряду в першу чергу називає монополію Росії на постачання газу в Україну, завдяки якій Москва отримала право ставити свої умови. Але далі за "списком" йшов зрив переговорів в грудні 2008 року через бажання залишити на ринку посередника. "...Газова криза прямо виникла в результаті корупції і в результаті того, що зберігали RUE за всяку ціну. Говорити про те, що ця криза була зроблена Росією, на жаль, не доводиться, я на цьому акцентую. Україна своєю корупцією повністю зруйнувала газовий ринок для себе особисто і для Європейського союзу", - наполягає Юлія Тимошенко, пояснюючи, винуватцями події є "окремі посадові особи", які, за її словами, протистояли витісненню RosUkrEnergo зі схеми "газового" імпорту.
Не дивно, що за такого трактування, своєю передбачуваною виною екс-прем'єр щедро поділилася і з колишнім главою "Нафтогазу", і з попереднім президентом. "Головною причиною так званої газової кризи, перекладу газотранспортної системи в реверсний режим та його перебування на межі техногенної катастрофи, жорсткої позиції російської сторони щодо визначення ціни на газ є саме відгук президентом України Віктором Ющенко Олега Дубини 31 грудня з переговорів в Москві", - захисна позиція залишається незмінною, хоча для свідчень Олега Дубини Юлія Тимошенко робить "знижку" на тиск. Сьомого вересня про "Бог йому суддя" (а саме такою була стримана реакція Тимошенко на свідчення Віктора Ющенка) вже не йшлося. "Свідчення Ющенка про його невтручання в переговорний процес щодо укладення газових угод дає підтвердження того, що ним були дані неправдиві свідчення під присягою", - Юлія Володимирівна все-таки завдала удару у відповідь, нехай навіть і через кілька тижнів...
Загалом, захист підсумками "допитами" дня залишилася задоволений. "Сьогодні Юлія Володимирівна абсолютно чітко відповіла на дві позиції звинувачення - чи було перевищення влади - ні, з очевидністю не було; чи були збитки компанії "Нафтогаз" і в інших компаніях, пов'язаних з діяльністю "Нафтогазу" - також жодних збитків не було. Це найголовніше, найважливіше", - вважає Микола Сірий.
Друга сторона процесу до таких одкровень поставилася стримано. З перших годин виступу Юлії Тимошенко звинувачення утвердилося в думці про те, що обвинувачена дає свідчення в занадто вільній формі. "Заяви підсудної нічого спільного не мають з її допитом. У чистому вигляді політичні заяви", - порахував прокурор Василь Байрачний. Без особливого схвалення до формату промов поставився і суддя. "Не потрібно вдруге чи втретє зачитувати свідчення свідків. Навіщо? Потім знову повертаємося до актів. Спочатку показання свідка, потім повертаємося до актів, потім знову до показань свідків, потім знову до актів. І між цим всім буквально крапельку ви нас радуєте повідомленнями обставин справи", - зазначав Родіон Кірєєв.
Як би там не було, Тимошенко отримала в суді трибуну і, очевидно, сказала все, що вважала за потрібне. Наступний етап слухань, який може представляти інтерес для спостерігачів, - дебати, які повинні піти за розглядом клопотань. А там вже і фінал справи не за горами...
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
