8374
Хрустно
— Валюта
Минулого вівторка, 30 серпня, середньозважена відсоткова ставка за міжбанківськими гривневими кредитами сягнула 13,5% річних - рекордне значення з 30 грудня 2009 р. При цьому середньозважена ставка по "нічних" кредитах (overnight) досягла 13,2% річних. Це теж рекорд за більш ніж півтора роки. Такі показники стали наочним свідченням того, що банківський сектор переживає гостру нестачу ліквідності.
Гривні - дефіцит
Відзначимо, що ще на початку серпня міжбанківські кредити коштували близько 5% річних. На тлі підвищення відсоткових ставок спостерігався приріст обсягу операцій на кредитному міжбанку. Так, в останні дні серпня обсяг угод на ньому перевалив за 6 млрд грн. на день. Такі солідні обороти на ресурсному ринку в останній раз фіксувалися перед самою кризою - влітку 2008 р.
Показово, що деякі банки не мають можливості заповнити ліквідність на відкритому ринку, тому змушені вдаватися до допомоги кредитора останньої інстанції. Так, 10 серпня три банки позичили у Нацбанку в цілому 510 млн грн. Трохи пізніше, 31 серпня, до допомоги регулятора вдалися ще кілька банків, які позичили у НБУ майже 520 млн грн. У той же час фінустанови майже перестали купувати депозитні сертифікати НБУ і поступово розпродають свої портфелі ОВДП, щоб підвищити свою ліквідність.
Підвищення попиту на міжбанківські ресурси і, отже, їх подорожчання - це наслідки гострого дефіциту ліквідності в банківській системі. Станом на ранок 26 серпня залишки на коррахунках вітчизняних банків зменшилися до 12,2 млрд грн. Востаннє так мало грошей у фінустанов було в розпал кризи - восени 2008 р. Тоді станом на 20 листопада запаси на коррахунках скоротилися до 10,3 млрд грн.
Нагадаємо: наслідком такого грошового голоду стало зростання середньозважених ставок за міжбанківськими кредитами до 55% річних. При цьому окремі угоди укладалися і під 100% річних. Криза ліквідності осені 2008 р. в кінцевому підсумку змусила тодішнє керівництво Нацбанку видати більшості банків кредити рефінансування в загальному обсязі понад 100 млрд грн., левова частка яких, до речі, досі не повернута.
Крім того, внаслідок проблем з ліквідністю були взяті під контроль тимчасових адміністрацій близько 30 банків, більшість з яких згодом збанкрутували. В результаті банківська система майже повністю припинила кредитування населення та бізнесу.
Друга хвиля
Нинішній грошовий голод зумовлений накладенням двох факторів. З одного боку, жорсткою монетарною політикою влади, з іншого - тим, що традиційно в кінці місяця, в період сплати податків, підприємства знімають значні кошти з рахунків у банках. Таким чином, грошові ресурси перетікають з банківської системи на єдиний казначейський рахунок (ЄКР).
Наприклад, за словами Анатолія Мярковського, першого заступника міністра фінансів, станом на 19 серпня на рахунках уряду було 30 млрд грн. В принципі, жорстка монетарна політика в рамках управління інфляцією відповідає рекомендаціям МВФ, який у меморандумах з Україною регулярно фіксує "стелю" зростання монетарних агрегатів.
У зв'язку з цим відзначимо, що монетарна база з початку року збільшилася на 4,5% (10,1 млрд грн.) - до 235,8 млрд грн. При цьому основний приріст припав на липень, коли цей показник збільшився на 3,4%, або на 7,7 млрд грн. У Нацбанку вважають, що за підсумками 2011 р. вдасться вийти на показник інфляції на рівні 10%, тоді як офіційний урядовий прогноз - 8,9%. За червень-липень зростання цін склало 4,6%. При цьому, в липні була зафіксована дефляція в розмірі 1,3%.
А як дихав...
Нагадаємо: ще зовсім недавно банківська система мала у своєму розпорядженні солідну надлишкову ліквідність. Наприклад, у квітні поточного року залишки коштів на коррахунках банків перевищували 24 млрд грн. Проте потім влада взяла курс на різке посилення монетарної політики для стримування інфляції та підтримання стабільності курсу гривні відносно долара. Зокрема, були посилені норми обов'язкового резервування. Цей захід дозволив "заморозити" надлишкові грошові ресурси фінустанов приблизно на 4 млрд грн.
Крім того, Мінфін почав регулярно акумулювати гроші бізнесу (зібрані у вигляді податків) на ЄКР, фактично тимчасово виводячи їх з обігу. Треба зауважити, що дефіцит гривні - мабуть, єдина причина, що стримує її девальвацію відносно долара. Адже в умовах наростаючого дефіциту поточного рахунку платіжного балансу є всі передумови і для чергової девальвації національної валюти. Разом з тим штучно утримувати курс поки вдається.
Як уже писав БІЗНЕС, нещодавно курс гривні відносно долара знову знизився до позначки 8 грн./USD. "Нацбанк зв'язує гривню всіма способами, щоб утримувати її курс на рівні близько 8 грн./USD. Тому я не очікую якихось суттєвих зрушень у питанні гривневої ліквідності", - зазначив банкір, який побажав залишитися неназваним. На його думку, гривнева ліквідність банків у найближчі місяці навряд чи перевищить 16 млрд грн. Разом з тим, за словами керівників НБУ, оптимальний рівень залишків коштів на коррахунках банків становить близько 18 млрд грн.
Дощовий вересень
Банкіри, у свою чергу, прогнозують, що на початку вересня ситуація лише погіршиться: можливе скорочення залишків на коррахунках фінустанов до 11 млрд грн. За словами Ігоря Давиденка, директора департаменту казначейських операцій Брокбізнесбанку, гострий дефіцит гривні на ринку призведе до того, що найближчим часом збережеться тенденція до невеликого ослаблення долара відносно гривні.
Банкіри також констатують, що збереження дефіциту гривні веде до підвищення ставок по кредитах і депозитах в реальному секторі економіки. Зокрема, відсоткові ставки по депозитах для фізичних осіб остаточно перестали знижуватися, а з середини липня навіть почалося їх поступове зростання. Більше того, учасники ринку вважають, що для залучення вкладів населення найближчим часом доведеться підвищити ставки по депозитах, як мінімум, на 1,5 в.п.
Звісно, подорожчання пасивів рано чи пізно призведе до підвищення кредитних ставок для населення і компаній. Зокрема, деякі банки вже оголосили про чергове підвищення ставок на короткострокові кредити (overdraft). Наприклад, один з найбільших гравців банківського ринку - Промінвестбанк - встановив на вересень базову ставку по "овердрафтах" на рівні 24% річних у порівнянні з 18% річних у серпні.
Симптоматично, що банк підвищує цю ставку третій місяць поспіль: у червні вона становила 13,9% річних, у липні - 17,5%. Голова правління цієї фінустанови Віктор Башкіров пояснює це значним подорожчанням міжбанківських ресурсів.
Дмитро Сологуб, начальник відділу аналізу і досліджень "Райффайзен Банку Аваль"
- Думаю, ставки міжбанківського кредитування на початку вересня почнуть потихеньку знижуватися. Про це свідчить те, що "нічні" ресурси коштують дорожче, ніж тижневі, а тижневі - дорожче, ніж місячні. Це означає, що ринок очікує стабілізації. У той же час повторення ситуації, характерної для першого кварталу цього року, коли спостерігалися високий рівень ліквідності і низькі ставки, ми точно не побачимо, оскільки відбулися структурні зміни, зумовлені монетарною політикою.
Разом з тим заходи Мінфіну щодо зв'язування грошової маси є тимчасовими (сезонними) - не можна ж тримати гроші на ЄКР вічно, до кінця року будуть активніше фінансуватися витрати держбюджету. Значить, гроші повернуться в економіку. Крім того, не потрібно забувати, що у багатьох великих банків солідні портфелі ОВДП - це теж ліквідність. Звичайно, розпродати держпапери в один момент не можна, але поступово це зробити можливо. Вторинний ринок ОВДП досить живий.
Олександр Печерицин,
начальник відділу аналізу фінансових ринків "ІНГ Банку"
- Безсумнівно, нинішнє зниження ліквідності банківського сектора вплине на обсяги та вартість кредитування економіки.
Обсяги кредитів, що видаються, і так були незначними, тепер же будуть ще меншими. Крім того, через подорожчання короткострокових ресурсів в умовах дефіциту довгострокового фондування банки будуть підвищувати кредитні ставки для кінцевих позичальників. Що стосується динаміки вартості депозитів населення, багато чого буде залежати від політики того чи іншого банку.
Швидше за все, до кінця цього року активного кредитування ми не побачимо. У такому випадку немає необхідності підвищувати ставки для залучення додаткових ресурсів, оскільки досить і того, що є. У той же час невеликого підвищення ставок окремими банками я не відкидаю, але це явище не буде масовим.
Дмитро Гриньків
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
Також за темою
Чого очікувати від курсу цього тижня — думка банкірки
Скільки коштуватиме євро у світі та Україні — думка експерта
Що буде з курсом долара та економікою до кінця року — прогноз Dragon Capital
НБУ тримає курс стабільним, але згодом може його послабити — ICU
В Україні нелегальних обмінників більше, ніж офіційних — Гетманцев
Чого очікувати від курсу цього тижня — думка банкірки
