1043
Україна не встигає в Кіото
— Казна та Політика
Кіотський протокол дозволив нашій країні в буквальному сенсі слова торгувати повітрям - чим Київ від імені держави, а також український бізнес, і займалися активно всі останні роки. Але традиційне небажання українського керівництва грати за визнаними в усьому світі правилами може коштувати українському бізнесу більше 100 млн. євро.
Саме таку суму недоотримають вітчизняні компанії, якщо застереження ООН буде втілено в життя. Так, 25 серпня на засіданні в Бонні представники підрозділу Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату (РКЗК) вирішили, що Україна не відповідає вимогам системи міжнародної торгівлі парниковими квотами. І постановили: "відключити" нашу країну від цієї системи, якщо вона не виправиться.
Претензій до України в ООН достатньо. Основна полягає в тому, що національна система оцінки викидів парникових газів в Україні не в змозі забезпечити якісну підготовку кадастру парникових газів за період з 1990 по 2008 рік. Але проблеми з якістю кадастру, каже Марія Коваленко, керівник українського представництва компанії Point Carbon Thomson Reuters, підриває довіру до національної системи реєстрації проектів спільного впровадження в сфері торгівлі парниковими газами. Тим часом саме національною системою реєстрації (т.зв. Трек 1), яка є легшою, дешевою та швидкою порівняно з міжнародною процедурою реєстрації, сьогодні користується переважна більшість із майже 140 українських компаній, що заробляють на торгівлі парниковими квотами. Таким чином, сумніви ООН в адекватності українського кадастру ставлять якість проектів бізнесу в сфері торгівлі парниковими газами під питання.
Щоб виправити всі недоліки, у Києва зовсім мало часу. Згідно з процедурами ООН, країні дають три місяці для розробки плану з корекції методики ведення кадастру. Остаточне рішення з України буде ухвалено вже наступного засідання підрозділу ООН - в період з 10 по 15 жовтня.
Але завдання, на жаль, практично нездійсненне. Проблеми з кадастром досить масштабні. Ключова з них полягає в тому, що раніше Україна не залучала достатніх фінансових і людських ресурсів для підготовки звітності і сьогодні просто не в змозі зібрати старі дані воєдино. "Україна може показати намір нарешті вирішити проблеми з кадастром. Але вирішити їх за три місяці якісно і в повному обсязі - нереально. Для цього треба змінювати систему статистичної звітності для багатьох галузей", - пояснює Марія Коваленко. У результаті фахівці песимістичні щодо майбутнього і чекають на "відключення" України від системи міжнародної торгівлі парниковими квотами. "За нашими оцінками, вірогідність того, що РКЗК ООН призупинить участь України, дуже висока, - каже Леннард де Клерк, директор галузевої компанії Global Carbon BV - Процедури ООН не передбачають великої свободи для перегляду попереднього рішення".
Якщо Україні не вдасться розібратися з масою проблем до настання часу "ікс", то головним потерпілим виявиться український бізнес. Справа в тому, що з моменту початку торгівлі квотами України як держава уклала три угоди з загальною кількістю 47 млн. одиниць і на загальну суму 470 млн. євро. Водночас українські компанії за один 2011 року отримали право на продаж більше 15 млн. одиниць скорочення про проектам спільного впровадження. Серед найбільших продавців парникових газів - компанії ДТЕК, "Метінвест", багато цементні заводи, звалища і навіть комуненерго і т.д. Загальна сума доходу бізнесу від продажу квот за один 2011 рфк оцінюється в 120 млн. євро. Але під час "відключення" України буде припинений як продаж державних квот, так і їх видачу українським компаніям (з метою подальшого перепродажу одиниць скорочення викидів) за проектами, що здійснюються за національною процедурою. Наталія Якименко, аналітик Point Carbon Thomson Reuters, вважає, що в результаті замороженими, тобто не виданими підприємствам, виявляться близько 13 млн. одиниць. Скільки становитиме фінансовий еквівалент втрати, однозначно сказати складно: ціни на одиниці залежать від багатьох факторів і зараз коливаються в коридорі 7-10,5 євро за тонну. "Але якщо виходити з їх нинішньої середньої ціни - приблизно 8 євро за тонну, то українські підприємства недоотримають 104 млн. євро", - говорить Наталія Якименко.
Правда, говорити про ці втрати у категоричному ключі не варто. Усі одиниці (відповідно і мільйони євро), неодержані через "відключення" України, будуть видані бізнесу, як тільки Україна відновить свій статус відповідності міжнародним правилам торгівлі квотами на викиди парникових газів.
Дарія Рябкова
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
