749
Регіони тягнуть за мову
З наближенням нового парламентського сезону політичне життя в Україні повертається на круги своя. "Газові" проблеми, плани на президентський імпічмент, мрія про дострокові вибори в Києві - все, як у кращі роки. І без мови теж не обійшлося. "Регіони" знову готуються подбати про регіони.
Ще раз...
Політична осінь-2011 обіцяє виявитися цікавою. У розпалі судові процеси проти видатних опозиційних політиків, відносини Росії та Україні переживають помітне охолодження, на європейському "фронті" через все ті ж судові процеси у Києва теж справи йдуть не дуже благополучно - загалом і в цілому нашу державу очікує насичений сезон. Крім того, як показали останні дні, крім насущних проблем, політикум готовий зайнятися перевірено "вічнозеленими" питаннями. Рішенням проблеми відкриття ринку земель, яка дамокловим мечем висить над головами керівництва країни, парламентарії, схоже, обмежувати себе не збираються. Партія влади готова викласти на стіл ще один споконвічний козир - мову.
Чергову спробу організувати мовну політику в країні зробили депутати-"регіонали". Двадцять шостого серпня в ВРУ був зареєстрований новий тематичний законопроект. Цього разу ініціатива належить двом давнім борцям за права регіональних мов - Вадиму Колесніченку та Сергію Ківалову.
Про те, що в ПР готуються перезавантажити "мовну" ініціативу, стало відомо за кілька місяців. Нагадаємо, попередню гучну спробу відрегулювати "електоральнозначиме" питання представники провладних партій зробили у вересні 2010 року. Тоді, за неповні два місяці до місцевих виборів "регіонал" Олександр Єфремов, комуніст Петро Симоненко і "литвинівець" Сергій Гриневецький запропонували варіант, який сходу завоював скандальну славу. Основна специфіка попереднього речення делегатів від парламентської більшості полягала в тому, що автори законопроекту дуже трепетно поставилися до проблеми "українсько-російської двомовності, яка склалася історично". Норми запропонованого документа припускали, що, хоча українська залишиться єдиною державною, російська повинна отримати більш широкі, в порівнянні з "звичайними" регіональними мовами, права на території всієї України, а не тільки місць компактного проживання російськомовного населення. Спроба офіційного закріплення "історично сформованого" була різко зустрінута національно-демократичними колами, а вже пізніше - не отримала серйозного схвалення у зарубіжних експертів. З мрією про прийняття такого законопроекту до місцевих виборів його ініціаторам довелося швидко розлучитися. Не проголосований він і досі. А тепер йому "дихають у спину" зустрічні пропозиції.
Невідомо, який саме варіант в підсумку переможе в цій "битві гігантів", але автори нового законопроекту прямо вказують на те, що їм довелося уважно поставитися до слабких місць попередньої версії. "Готується новий базовий закон про мови, в якому будуть враховані, наскільки це можливо, рекомендації та зауваження Венеціанської комісії і Кнута Воллебека (верховний комісар у справах національних меншин ОБСЄ, - "Подробиці"). У попередньому законопроекті була зайва політизація. Немає необхідності писати "російська мова та інші", коли ми гарантуємо право на використання регіональної мови", - повідомив у липні Вадим Колесніченко. І дійсно - настільки провокаційних моментів, яким і виявився в тексті "попередника" стаття "Російська мова в Україні. Українсько-російська двомовність", у новому проекті майже немає. Майже все чинно, благородно і з думкою про благо регіонів.
На регіональні мови шикуйсь!
Основною турботою проекту закону "Про основи державної мовної політики", судячи з його тексту, є турбота про благополуччя мов національних меншин в дусі традиційної для ПР трактування Європейської хартії регіональних мов. На думку нардепів від Партії регіонів, забезпечувати підтримку та опору потрібно 18 мовам. Причому крім частих гостей подібних списків (російська, білоруська, болгарська, кримськотатарська - і тому подібні відносно поширені мови) до переліку об'єктів турбот з ініціативи Європи включена, наприклад, і русинська, яку в Україні багато хто не вважає окремою мовою. З точки зору Заходу подібний крок виглядає логічно: як наполягають українські опозиціонери, норми Хартії працюють саме на малопоширені та/або вимираючі мови, а не на підтримку "важковаговиків", на зразок російської. У випадку ж з Україною національно орієнтований табір найбільше побоюється саме того, що будь-який закон з регіональним "відливом" в першу чергу буде використаний задля захисту прав російськомовного населення, а не представників інших національних меншин.
Як би там не було, від статті до статті законопроект №9073 стверджує: ніщо не повинно загрожувати позиції української мови. Він залишається єдиною державною, мовою керівництва країни, нормативних актів, судових документів, збройних сил... А от коли мова заходить про інтереси суспільства, головну мову в країні хочуть потіснити на користь регіональних. Такими за рішенням місцевої влади (або на прохання зацікавлених громадян) можуть стати ті мови, число носіїв яких у цьому регіоні перевищує 10%. Правда, уточнює далі документ, в окремих випадках ця кількість може бути і меншою - якщо того вимагатиме ситуація.
Нарівні з державною мовою (а текст законопроекту наполегливо нагадує про "паралельне" функціонування - в партії влади, судячи з усього, провели роботу над помилками занадто різких формулювань) регіональні можуть функціонувати в судочинстві, документообіг (включаючи і персональні документи), освіті, науці, культурі. Але тільки у випадку з мовою дубляжу кінопродукції вживається сполучник "або" (державний або місцевий), а не став майже звичним "і"... До речі, всі ті ж освітні проблеми передбачається вирішити вже знайомим чином: якщо набирається "енна" кількість охочих навчатися регіональною мовою - таке право має бути їм надано. При цьому у всіх школах крім державної мови обов'язково має вивчатися і якась одна регіональна, а тести ЗНО - перекладатися на вимогу. Ось тільки малоймовірно, що навіть у багатомовних регіонах в цьому питанні буде спостерігатися помітне розмаїття.
Варто зазначити, що правила "державна плюс регіональна" в більшості випадків не поширюється на сферу відповідальності приватної ініціативи. Так, керівники недержавних навчальних закладів вільні у виборі мови навчання. Такими ж вільними повинні стати рекламодавці, телебачення (ніякого квотування, зате - заборона обмежувати мовлення з-за кордону на мовами "схожими на державну або місцеву"), преса (і тут все вирішують засновники). З цього можна зробити висновок, що в разі прийняття такого закону інформаційний ринок України очікують помітні зміни. Але в ПР, схоже, дотримуються логіки "Хто платить - той і замовляє мову"...
Акуратна обробка вимог Європи призвела до того, що роль російської мови по тексту документа непринципово відрізняється від іншої регіональної. Пунктів, в яких російська здатна замінити "товаришів", не так вже й багато (наприклад, у статті 11 йдеться про те, що тексти офіційних оголошень в регіонах поширення мови меншини можуть публікуватися "в перекладі на цю регіональну або російську мову"). Але навіть таке стримане трактування залишає прихильникам розширення прав саме російської мови простір для маневру.
По-перше, потенційний закон дозволяє повне самовизначення в інформаційному полі. І навряд чи це призведе до засилля в Україні однієї з "вузькорегіональних" мов або, скажімо, англійської... По-друге, одночасно з цим законопроектом Вадим Колесніченко зареєстрував ще один - "Про заборону звуження сфери використання регіональних мов і мов національних меншин". Власне, суть цього документа проста: праву використовувати мови - бути, праву заважати цьому - не бути. Але сама по собі тенденція цікава... Нарешті, по-третє, дбайливі підрахунки авторів документа, викладені в пояснювальній записці, заздалегідь попереджають: регіональною російська може швидко стати на території майже половини України - в 13 адміністративно-територіальних одиницях з 27. Тобто в східних і південних регіонах, до яких приєднується Чернігівська область, і в Києві з Севастополем. З іншими мовами все не настільки масштабно. На думку творців законопроекту, "за умовчанням" розраховувати на регіональність в масштабах області можуть угорська (в Закарпатті) і румунська (в Чернівецькій області) мови. Іншим же мовам меншин потрібно "регіоналізуватися" скромніше. "Інші мови традиційних національних меншин України отримають захист в менших адміністративно-територіальних одиницях", - обіцяє пояснювальна записка. Але норма, що дозволяє вводити регіональну мову і там, де число мовців (вірніше, законопроект використовує вираз "вважають рідною") на ньому становить менше 10 відсотків, змушує замислитися. У тому числі - і над причинами появи подібного проекту закону.
Загострення турботи нардепів-"регіоналів" про регіональні ж мови, мабуть, пояснюється специфікою моменту. В опозиції допускають, що "виною" всьому може служити загострення відносин з Росією. "Немає сумніву, що в умовах, коли влада не може домовитися з Москвою про зниження ціни на газ, знову вдалися до традиційного трюку. На-гора винесли знову закони проросійської тематики", - не виключає "бютівець" Володимир Яворівський. Але навіть з великим успіхом подібне починання може бути розраховане на внутрішнього споживача.
В Україні повернення до подібних відомих тем зазвичай служить ознакою наближення виборів. І справді - до старту наступної парламентської кампанії залишилося менше року. І не дивно, що напередодні її початку (а за чутками, законопроект може бути прийнятий наступної весни) влада вирішила виконати одну з головних передвиборних обіцянок таким ось чином. Надавати російській мові статус державної, переписавши Конституцію, влада не поспішає - це тривалий процес, що вимагає і 300 голосів у парламенті, і проведення референдуму. А ось обійтися "малою кров'ю", надавши російській "широкі регіональні права", - значно простіше. Головне, щоб виборці оцінили.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
Також за темою
ЄС продовжив персональні санкції проти росії та готує 19-й пакет
Уряд планує запустити нові програми підтримки ВПО на 2,1 млрд грн
«Контракт 18−24»: у Міноборони роз’яснили, що отримають молоді добровольці за службу
Прогноз цін на Ripple, Cardano та XYZVerse: XYZ націлений на зростання, XRP — на 3 $, а ADA — на 1 $
Польща фіксує зростання приїзду українців віком 18−22 роки
США можуть запровадити податок на аутсорсинг: що це означає для України
