348
Литвицький: Макроекономічні індикатори липня дають підстави розраховувати на те, що Україна краще готова до всіх можливих викликів
— Казна та Політика
Макроекономічні індикатори липня дають підстави розраховувати на те, що Україна краще готова до всіх можливих викликів і за сприятливого розвитку подій ми маємо шанси на покращення показників, закладених до бюджету за основними параметрами економіки: зростання, інфляції, цінової та курсової стабільності. Про це РБК-Україна розповів глава групи радників голови Національного банку України (НБУ) Валерій Литвицький.
"Всі базові макроекономічні індикатори стартового місяця другого півріччя липня, їх аналіз дає підстави мені зробити висновок, що старт другого півріччя високий" - заявив Литвицький.
За його словами, економіка порається з бюджетними орієнтирами по динаміці. "Ми вже знаємо, що в липні відбулося прискорення зростання ВВП у річному вимірі до більш ніж 7% і рух економіки липня перебуває в зоні досяжності бюджетного цільового орієнтира 4,7%, і навіть можливо, за сприятливого розвитку зовнішнього попиту, вище за цей показник. Ми знизили інфляційний тиск - вже кілька місяців інфляція сповільнюється", - підкреслив Литвицький.
Дезінфляційний тренд, тобто тренд на уповільнення інфляції в липні, на його думку, трансформувався в дефляцію, при чому в дефляцію не глибоку, а таку, яка дозволяє розраховувати за підсумками року на досягнення ще одного бюджетного інфляційного орієнтиру нижче 10%, а можливо навіть нижче 9%.
Також Литвицький відзначив поліпшення платіжного балансу. "Ми в липні мали стабільний валютний курс, НБУ різко, в рази скоротив своє інтервентное участь на валютному ринку, а в серпні ми навіть почали поповнювати валютні резерви, сальдо інтервенції в серпні, за участі на ринку, є позитивним, тобто, ми більше купуємо валюти, ніж продаємо, ну і нарешті, платіжний баланс став позитивним, після червневого збільшення сукупного відтоку валюти до майже 400 млн дол, негативне сальдо зведеного балансу, в липні ми отримали позитивне сальдо платіжного балансу, і чистий приплив за всіма статтями склав 108 млн дол. Я особливо хотів би звернути увагу на те, що вирівнялися темпи зростання експорту та імпорту, навіть на 0,1% динамічніше в липні зростав експорт, ніж імпорт, хоча ослаблення зовнішнього попиту в світі не могло не торкнуться динаміки експорту, відповідно і імпорту", - поінформував він.
За словами Литвицького, негативне сальдо за поточним рахунком, по-перше, відображає факт вибухового зростання інвестицій, по-друге, відображає факт того, що економіка перебуває на підйомі і більше вимагає імпорту енергоресурсів, така її структура.
"Але найголовніше, що відтік з поточного рахунку перекривається припливом з фінансового рахунку, а приплив за фінансовим рахунком базується не стільки на запозиченнях, динаміка яких зменшилася, скільки на скорочення відтоку грошей населення з банківської системи - це говорить про посилення довіри населення на тлі уповільнення інфляції і стабільності курсу, яку ми бачили в липні, ну і по-друге фінансовий рахунок значно покращився, тому що зусилля центрального банку щодо стимулювання припливу валютних коштів банків у валютний реал Україні посилилися. Ми отримали великий приплив валютних коштів в банківську систему, у тому числі і з раніше розміщених за кордоном. Всі ці макроекономічні індикатори дають підстави розраховувати на те, що Україна краще готова до всіх можливих викликів і за сприятливого розвитку подій ми маємо шанси на покращення показників, закладених до бюджету за основними параметрами економіки: зростання, інфляції, цінової та курсової стабільності", - підкреслив він.
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
