2048
Бен Бернанке не залишив інвесторам надії
— Казна та Політика
Під завісу робочого тижня в США дали головне шоу - заяву глави Федеральної резервної системи (ФРС) США Бена Бернанке. Аудиторія чекала, чи оголосить він про третій етап кількісного пом'якшення. Але Бернанке розчарував публіку. Він заявив, що ще рано судити, як спад на фондовому ринку, а також масштабна боргова криза вплинули на американську економіку. Тому всі рішення будуть прийняті пізніше - не раніше кінця вересня, коли відбудеться чергове засідання Комітету з операцій на відкритому ринку. А поки є ще інструменти для стимулювання економіки.
Американські фондові індекси тут же почали падати, не знайшовши підтримки. Події останніх місяців змусили посивіти не одну лиху трейдерську голову. Але "доктор Бернанке" наполегливо не бажає виправдовувати прізвисько Бен-вертолітник (на початку кризи практику грошових вливань жартівливо називали розкиданням грошей з вертольота).
Втім, Федрезерв має очевидний привід не оголошувати зараз про нові грошові вливання. І ось чому. Якщо ФРС включить друкарський верстат і знову заллє економіку грошима, то це означає зростання фондових індексів, збільшення капіталізації публічних компаній. Питання - чи потрібно це зараз. Схоже, є люди, які зацікавлені в протилежному. Чим дешевші активи, тим зручніше їх підібрати фінансовим ділкам. Поки увага всього світу була прикута до майбутнього виступу глави ФРС, найбільші транснаціональні банки і власники хедж-фондів намагаються посилити свій вплив в економіці США - під шумок ділять компанії та кредитні організації, що впали в ціні.
Події останніх днів змусили задуматися про те, що в американському банківському секторі назріли серйозні проблеми. У вівторок на ринок просочилися чутки про те, що найбільший банк країни - Bank of America - зазнає труднощів з ліквідністю. Вирішити ці проблеми нібито зголосився інший кредитний гігант - JP Morgan.
У четвер підозри зміцнилися після заяви знаменитого інвестора Уоррена Баффета, який повідомив, що збирається купити привілейовані акції і процентні купони Bank of America на $5 млрд. На цій новині різко підскочили котирування цінних паперів кредитної організації, в момент піднявшись на 25,8 %. Єдиний зелена рядок на червоному тлі, та ще з таким потужним плюсом, звичайно, справив враження. Але й змусив заговорити про те, що весь банківський сектор в США скоро піде по світу. І хоча J.P. Morgan через добу спростував слух про угоду з Bank of America, настроїв з приводу майбутнього американських кредитних організацій це не змінило.
- Важко сказати, яка мотивація була у Баффета для такої інвестиції, - говорить директор Центру макроекономічних досліджень BDO Russia Олена Матросова. - Є дві основні версії: він просто купив дешевий актив, щоб заробити, і його попросили підставити плече банку, що відчуває серйозні труднощі з ліквідністю. Я схиляюся до другого. Немає жодних підстав думати, що банківський сектор США почувається добре.
За словами аналітика банку "Траст" Романа Дзугаєва, Баффет завжди підбирає активи, що подешевшали, адже є серйозні підстави вважати, що банківський сектор США сильно постраждав на падінні Європи. Регулятори вже проявляють особливий інтерес до філій європейських кредитних організацій в Америці, побоюючись, що через європейські проблеми порушилися контрагентські зв'язки.
Консультант-аналітик УК "Фінам" Антон Загорулько теж відчув у вчинку Баффета підступ: інвестиція ця більше схожа на милостиню жебракам. Банки США показали гарну звітність, але їхній прибуток зростав лише за рахунок інвестицій у цінні папери. Кредитувати ж реальний бізнес вони не хочуть, що доводить наявність серйозних проблем в економіці.
Загальновідомо, що Баффет ніколи не був особливим прихильником банківських паперів. Але щоразу, коли в якогось кредитного монстра назрівали великі неприємності, він тут же вискакував, як чорт із табакерки.
Ще в 1980 році інвестор купив частку Salomon Brothers, який гинув. У 2008-му - вклав $5 млрд у Goldman Sachs. При цьому він відмовився увійти в Lehman Brothers, незважаючи на те що його про це дуже просили. Ймовірно, справа в тому, що цей банк до того моменту вже був трупом, який не можна воскресити, і інвестиції Баффета його б не врятували. А сам великий Уоррен ніколи не був альтруїстом - він завжди має на увазі свій профіт. Та й вплив. Адже той же Goldman Sachs належав до структур, що формують підводні течії. До речі, в каламутній воді поточної ринкової плутанини рибку вдається ловити не тільки Баффету.
- Незважаючи на спростування, JP Morgan напевно має інтереси щодо Bank of America, - вважає Антон Загорулько. - До речі, для Банку Америки це був би непоганий варіант. Його капіталізація сильно зросла б. І кількість великих гравців на ринку збільшилася.
З ним не погоджується Роман Дзугаєв. Він згадує, що після кризи 2008 року великою кількістю банківських паперів заволоділа держава. А нестійке становище кредитних організацій на поточний момент змушує їх якомога міцніше триматися за американський мінфін.
- Насправді щасливим володарем більшої частини банківської системи є міністерство фінансів США, - пояснює свою позицію аналітик. - Наприклад, Citygroup взамін на свої привілейовані акції отримувала допомогу за програмою TARP (Troubled Asset Relief Program). Через деякий час мінфін намагався знову зробити ці банки приватними. І самі банки, і ринки поставилися до цього дуже негативно.
Як би там не було, в Америці Баффета давно наділили мало не магічними здібностями. Днями газета Wall Street Journal написала: "Баффет - не ФРС і не гілка влади. Але він заходить так далеко, як взагалі може зайти приватна особа в сферу державної політики". І з цим важко сперечатися.
Марія Саричева
За матеріалами: FundMarket
Поділитися новиною
Також за темою
Львівський завод представив нову модель електробуса (фото)
НБУ розповів, як буде покривати дефіцит бюджету в наступні два роки
Україна синхронізувала нові санкції проти росії з Британією
НБУ відстежує вплив виїзду чоловіків 18−22 років на економіку та ринок праці
Президент підписав закон щодо порядку зупинення колективного договору за ініціативою роботодавця
Палата представників США ухвалила оборонний бюджет, для України — 400 млн доларів
