3355
Медведєв висловив зневагу до Януковича?
— Енергетика
Президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що Україна має йти білоруським шляхом у вирішенні газової проблеми. По суті - здавайте свою ГТС, вступайте до Митного союзу, тоді про знижку на ціни і поговоримо.
"Якщо говорити про майбутнє, то ми готові розглядати різні варіанти. Але я вам скажу прямо: нехай Україна нас зацікавить, щоб нам було цікаво думати про таку співпрацю на майбутнє. У цьому випадку можна повернутися до обговорення в різноманітних умовах роботи" , - додав Медведєв.
Чи можливий для України білоруський шлях і як Янукович буде "зацікавлювати" Кремль, щоб домогтися знижки на газ, ми запитали у експертів.
Борис Кушнірук, економіст:
Заява Медведєва - демонстрація публічної зневаги до Януковича
Білоруський шлях для України неможливий апріорі. В Україні та в Білорусі - різні типи капіталізму. Білорусь пішла шляхом державного капіталізму, де фактично головним власником є держава і всім цим керує одна людина - президент. Цей бізнес виявився в складній ситуації в результаті тієї політики, яку проводив Лукашенко. І на відміну від Європи, яка вимагала демократизації і була готова надавати підтримку на цих умовах, Росія таких вимог не виставляла. Тому Лукашенку було значно легше піти шляхом здачі ГТС Росії - це зберігало йому владу. В демократичній системі він би поступився всією владою, а це його абсолютно не влаштовувало.
У України інша ситуація. Ми маємо олігархічну систему, де балом править великий капітал. І його інтереси в іншій площині, ніж інтереси Росії. Це не просто конкуренція на тих чи інших ринках - вони не хочуть залежати від когось, не хочуть мати старшого брата. Для них вступ до того ж Митного союзу просто неможливий, тому що інтереси українського капіталу - в абсолютній більшості за межами Росії.
Вступити до Митного союзу, повністю не розірвавши зв'язків із СОТ, неможливо. Виходити з СОТ заради Митного союзу бізнес не готовий. Втрати від цього будуть значно більшими, ніж дивіденди. Всі прекрасно розуміють, що інвестиції, які потрібні українській економіці, перебувають не в Росії і не в Митному союзі. Навіть якщо теоретично якісь гроші Росія могла б дати Україні, технологій вона точно не дасть - всі вони перебувають у розвинених країнах.
Заява Медведєва - це демонстрація публічної зневаги до Януковича і образи на нього за те, що не діє так, як хочеться Медведєву. Росія не звикла чути відмову. І сприймає це як оголошення війни, тим більше - від якогось там Януковича.
Україна не буде "зацікавлювати" Медведєва тим, у чому він зацікавлений. Медведєв хоче ГТС, хоче під контроль ядерну галузь, хоче низку підприємств.
Найкращим варіантом було б зараз порушити кримінальну справу стосовно шахрайства з газом "РосУкрЕнерго". Це означало б, що Україна робить дуже жорсткий крок, тому що мова йде про злочин, вчинений високопоставленими посадовими особами Газпрому і Нафтогазу. Причому за участю Тимошенко і Путіна. Ось вже була б війна - або-або: або ми йдемо до кінця, і тоді Газпром матиме блідий вигляд в Європі, або ми знаходимо компроміс - і газ буде дешевшим.
Богдан Соколовський, колишній уповноважений президента України з питань енергетичної безпеки:
Нам не по дорозі ні з Білоруссю, ні з Кореєю
Символічно прозвучала така заява на тлі переговорів Росії з Північною Кореєю.
Білоруський шлях - не наш, він нам не підходить. Я це сприймаю як загрозу державі.
Думаю, Янукович вже чинить опір. Він зрозумів після Харківських угод, що ніяких поступок російській стороні робити не можна, і дружба шляхом поступок себе абсолютно не виправдала.
Росія залякує. Але вона не досягне бажаного їй ефекту.
У нас у народі є консенсус щодо європейських стандартів, і нам ніяк не по дорозі ні з Білоруссю, ні з Кореєю.
Росіяни можуть собі говорити все що хочуть. Влада в Україні не ризикне йти їм назустріч. Врешті-решт, владі хочеться самій керувати, а не бути маріонетками.
Потрібно бути пильними, але особливих страхів бути не повинно.
Сьогодні гра зосереджена навколо ГТС. Оскільки Росія йде обхідними маршрутами, думаю, не буде великої біди, якщо Україна колись перестане бути газотранзитною державою. Нехай Європа думає: або їм більш вигідні абсолютно не виправдані економічно Північний і Південний потоки, - або транспортування газу через Україну. Якщо Україна займе таку позицію: ні - так ні, так - значить так, тоді ми виграємо. Якщо будемо далі випрошувати - нічого з цього не буде.
Олександр Гудима, народний депутат, міністр палива та енергетики опозиційного уряду:
Медведєв подає українській владі такі сигнали, яких вона від нього чекає
В Росії зараз президентська кампанія. І апетити у них непомірні. Після Харківських угод вони чекають від України чогось не менш значущого.
Україну підштовхують до білоруського шляху.
Білоруси завжди пливли у фарватері Росії.
Медведєв розуміє: якщо влада в Україні не хоче європейського шляху (як німці і французи в судах доводити Росії, що вона не права з такою високою ціною), а хоче домогтися більш дешевого газу ціною незалежності, - то можна їй такі сигнали подавати. Тому нічого такого надзвичайного в цинічній заяві Медведєва ми не побачили.
Білоруський шлях для Януковича і його команди не такий легкий, як для Лукашенка. Тому що на відміну від Лукашенка, який є диктатором, Янукович тільки хоче ним бути. Там в парламенті не було перешкод. А нам потрібно змінювати закон про трубопровідний транспорт. А в умовах прийняття або неприйняття пенсійного закону такий біль на голову - це не просто.
Ми сьогодні ще становимо для Європи якогось інтересу своїм геополітичним становищем. І для неї важлива наша ГТС. Якби раптом сталося, що Янукович разом зі своїм підконтрольним парламентом віддав половину ГТС Росії, ми б у питаннях енергетичної безпеки і для Росії, і для Європи перестали б бути зовсім цікавими, ми були б абсолютним нулем і на нас би взагалі ніхто не зважав.
Олександр Нарбут, експерт з енергетичних питань:
Янукович повинен чітко відповісти Медведєву
Керівники України в один голос заявили, що білоруський сценарій для України недопустимий.
Зрозуміло, що під білоруським сценарієм російські керівники мають на увазі не тільки інтеграцію до Митного союзу і передачу ГТС під контроль Росії, а й здачу принципових економічних і політичних позицій фактично під протекторат Москви.
Чим міг би "зацікавити" український президент і його команда російських партнерів? Винесенням на переговори питань, які є "особливими" для російської сторони. Наприклад, щодо базування ЧФ РФ. Крім рамкової угоди, ще необхідно вирішувати питання технічні. Думаю, Україна може суттєво переглянути обсяг тієї інфраструктури, яка може бути передана в розпорядження ЧФ.
Харківські угоди з українського боку ніхто не оскаржував. Хоча я вважаю, що Конституційний суд міг би оцінити легітимність цих угод, якщо б було таке звернення від народних депутатів. Адже вони приймалися в умовах відомого протистояння у ВР і за відсутності значної кількості депутатів, чиї голоси були віддані за ратифікацію.
Не тільки МЗС повинен висловлюватися з цього приводу. Міг би й президент чітко сказати: чи потребує він таких підказок і порад, чи імпонує йому білоруський сценарій з тими результатами, які ми бачимо в економічному розвитку Білорусі. Це і дефіцит певних товарів, і адміністративне стримування цін, і готовність Білорусі віддавати свої останні стратегічні активи за безцінь, щоб тільки залатати пробоїну, яка виникла у цій моделі співпраці.
Ганна Ященко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
Також за темою
У росії паливна криза охопила 20 регіонів
«Плата» за купівлю російської нафти: Трамп запропонував ЄС ввести 100%-тарифи проти Індії та КНР
МВФ підрахував втрати Орбана після відмови ЄС від російських нафти і газу
Угорщина підписала контракт на закупівлю газу у Заходу
Угорщина почне видобуток газу на одному з найбільших родовищ світу
Запасатися ліхтариками та павербанками: українцям дали пораду на осінь-зиму
